У листопаді 2011 року виповнилося сто років з дня написання Лесею Українкою драматичної поеми «Лісова пісня».

Більше 12-ти років тому, у травні 1999 року в Чернігівському театрі відбулася прем’єра вистави «Лісова пісня». Відомо, що вперше на чернігівській сцені ця вистава була поставлена у 1941 році, творче життя якої було зупинене війною, і майже через шість десятиліть герої цього поетичного твору знову зустрілися з чернігівським глядачем, продовжуючи захоплювати і хвилювати його серця. Цей твір – вершина драматургії Лесі Українки. «Лісова пісня» стоїть на рівні кращої світової літературної спадщини. Доречно нагадати, що Леся Українка дуже боялася сценічного втілення «Лісової пісні», бутафорії сцени, режисерських довільностей, недбальства до тексту і т. п. Вона ж сама дуже любила цей твір і свого часу писала, що сама «небайдужа до цієї речі, бо вона дала мені стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша».

Поема була написана за 10-12 днів, хоча до написання її Леся готувалася все життя: образи казок, легенд, народних повір’їв увійшли в її духовний світ з дитинства. У 1911 році вона лікувалася на Кавказі, в Кутаїсі, і так засумувала за батьківщиною, за Україною, що оця туга і щемне почуття любові до неї і вилилося у «Лісову пісню». Оцей потужний емоційний сплеск, ця природа саме таких авторських почуттів ця правда і пристрасть людського духу – головні художні особливості поеми. Вони й стали головними складовими художніх особливостей і самої вистави. Композитор Олександр Радченко свого часу написав музику спеціально до «Лісової пісні», в основу якої також покладено відомі волинські народні мелодії. Цілісне поєднання усіх цих складових і створюють художній образ вистави.

За дванадцять років сценічного життя «Лісової пісні» на зміну деяким попереднім виконавцям ролей прийшли нові. Вони підхопили естафету і гідно продовжують нести глядачу дивний Лесин самоцвіт. У теперішній виставі роль Лісовика грає Петро Дехтяренко, Мавки – Вікторія Велика, Перелесника – Петро Великий (грав Віталій Таганов). Незмінними лишилися виконавці ролей Лукаша – Олександр Куковєров, Матері Лукаша – Віра Соломко, Дядька Лева – заслужений артист України Петро Мороз, а також Килини – Олена Бондаренко та Ірина Олійник. Життя не стоїть на місці, але вистава продовжує своє щасливе сценічне життя.

 

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України
Віра Тимченко;

Диригент – заслужений діяч мистецтв України
Анатолій Ткачук;
Художник –  заслужений діяч мистецтв України Андрій Александрович;
Концертмейстер – Тетяна Ковинцева