На даний час в області хворіє більше 2,5 тис. жителів. Ще стільки ж вилікувалися. А от загальна кількість померлих наближається до 100. Близько половини від кількості хворих – жителі Чернігова. Тож попри нинішнє знаходження міста в «жовтій» карантинній зоні( тобто обмеження, пов’язані з намаганнями спинити розповсюдження інфекції, незначні) ситуація погіршується надто швидко, аби розслаблятися.
Черга "швидких" біля поліклініки №3. Світлина Владислава Савенка
Стрімке розповсюдження COVID-19 у нашій області розпочалося наприкінці літа, коли люди масово поверталися з відпочинку на морях. Дискотеки, масові святкування та переповнені пляжі, де збиралися жителі всієї України, стали ідеальним місцем для розповсюдження хвороби. Люди заражалися самі, а після повернення інфікували й інших. Враховуючи, що про такі «дрібниці», як носіння масок, дезінфекцію рук та дотримання соціальної дистанції, у Чернігові почали забувати ще у травні, перепон для розповсюдження інфекції не було.
Як результат – практично щодня від коронавірусу в області помирають люди, а кількість хворих неухильно збільшується щотижня.
Утім скасування масових заходів хоча й уберегло людей від вибухоподібного розповсюдження хвороби, але загальна динаміка не поліпшилась.
Школи переходять на дистанційне навчання
Коли в Україні відзначили День знань, а учні та студенти сіли за парти, до місць, де можна було підчепити коронавірус, додалися і школи. Для того аби хоча б якось зменшити ризик, на початку вересня у школах Чернігова ввели обмеження: класи поділили на дві частини, які мали навчатися через тиждень – половина на дистанційному, половина в школі. Утім система викликала багато нарікань з боку батькі, і вже з 14 вересня за парти повернулися всі.
Щоправда, ненадовго. Спочатку на дистанційне навчання перевели один із старших класів школи №3, в учениці якого виявили коронавірус. А вже 23 вересня, після того як захворіло п’ять учителів школи, навчатися у звичному режимі залишили тільки учнів 1–5-х класів.
1 жовтня аналогічна доля спіткала і ліцей №22. Заклад зіштовхнувся з тим, що через масову захворюваність серед педагогічного колективу та персоналу школи навчати учнів стало просто нікому.
Слід зазначити, що причина переведення на дистанційне навчання не тільки в коронавірусі, але й інших сезонних хворобах. Так, саме через масове захворювання на ГРВІ перейшли на «дистанційку» 6–11-ті класи гімназії №31.
А ось Національний університет «Чернігівська політехніка» вирішив не чекати поширення хвороби у своїх стінах, і з початку жовтня всі, крім першокурсників, також навчаються дистанційно.
На жаль, ситуація не поліпшилася й досі, тож карантинні обмеження в цих закладах триватимуть щонайменше до середини жовтня.
В інфекційних відділеннях Чернігова не вистачає місць
Збільшення кількості хворих, звичайно ж, позначилося і на спроможності медзакладів надавати допомогу. Загалом пацієнтів із тяжкою формою коронавірусу приймають 11 лікарень Чернігівщині. Так, для госпіталізації пацієнтів із COVID-19 розгорнуто 596 ліжко-місць. Із них – 282 інфекційних ліжка, де передбачено можливість проведення інтенсивної терапії із застосуванням кисневої підтримки.
У Чернігові, де хворих приймають інфекційні відділення лікарень №2 та №3, загалом було передбачено 135 місць. Утім на даний момент 9 з 10 ліжко-місць уже зайняті. А це означає, що за нинішніх темпів збільшення кількості хворих дуже скоро людей, чиє життя буквально висить на волосині, більше не зможуть класти до лікарень. Варто нагадати: із такою проблемою взимку та навесні зіштовхнулася Італія, де від COVID-19 помирало подекуди й пів тисячі людей за добу. Лікарям доводилося обирати, кому з хворих варто надавати допомогу, а хто все одно помре. Тож навіть набагато спроможніші за українську медичні системи країн Європейського Союзу були не здатні впоратися із таким серйозним викликом.
Для зменшення навантаження на чернігівські медзаклади приймати заражених коронавірусом готується обласна лікарня. Щоправда, до цього закладу зможуть покласти лише 30 пацієнтів. Що робитиме решта? Питання риторичне.
45 тис. грн - щонайменше стільки коштів виділяє держава для лікування зараженого на коронавірус, який має важкий перебіг хвороби. Таку суму озвучив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Але у проблеми є й інший бік. Так, чисто теоретично ліків, апаратів штучної вентиляції легень та ліж-комісць на певний час вистачить. Але чи достатньо в Чернігові медиків, які зможуть лікувати важких хворих? Адже вони також щоденно наражаються на небезпеку, а чимало з них уже перехворіло або заразилося.
Владислав Атрошенко також захворів
Як відомо, хворобі байдуже, кого вражати. Цей штам коронавірусу відомий тим, що як загальний імунітет, так стан організму загалом не рятує від зараження. Різниця полягає тільки в тому, наскільки важко людина перенесе хворобу.
Не застраховані від COVID-19 і сильні світу цього. Так, про перші випадки ураження депутатів Верховної Вади України стало відомо ще у квітні.
Крім того, на коронавірус перехворіли дружина нинішнього президента Олена Зеленська, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко та почесний патріарх ПЦУ Філарет. Нещодавно занедужало і президентське подружжя США – Дональд та Меланія Трамп.
29 вересня діагноз підтвердився й у п’ятого президента України Петра Порошенка. Нині його госпіталізовано із двостороннім запаленням легенів. Захворіла також і його донька.
1 жовтня на самоізоляцію у зв’язку із COVID-19 пішов і міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. Про своє самопочуття 7 жовтня він розповів в інтерв’ю телеканалу «Дитинець».
Пандемія щодня набирає дедалі загрозливіших масштабів. Щодня по всій країні помирають десятки людей, а діагноз ставлять тисячам. Скільки б коштів не виділяли на лікування, скільки б апаратів ШВЛ не було в інфекційних відділеннях, якщо ситуація не зміниться, то вже цього року на Україну чекає катастрофа.
Усім чернігівцям, що принципово продовжують ігнорувати такі банальні речі, як правила гігієни, носіння масок та дотримання соціальної дистанції, варто пам’ятати: боротися з наслідками набагато важче, ніж їх попередити.