Ще два роки тому після виходу чернігівської «Десни» до Української прем’єр-ліги міський голова Владислав Атрошенко ініціював перемовини з Міністерством молоді та спорту з приводу повернення ДП «Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів» (у народі – стадіон імені Гагаріна) до комунальної власності. Адже 2009 року тодішній мер Олександр Соколов позбувся «тягаря», віддавши його державі, аби зекономити кошти міського бюджету та «сплутати карти» тодішньому президенту «Десни» Олексію Савченку, який неодноразово заявляв про бажання, щоб його клуб грав на власному стадіоні, а не орендував його.
З того часу стадіон від держави отримав фінансової підтримки на загальну суму 15,5 млн грн, а по роках цифри вийшли наступними:
- 2009 рік – 53,0 тис. грн
- 2010 рік – 907,6 тис. грн
- 2011 рік – 1 426,3 тис. грн
- 2012 рік – 1 700,5 тис. грн
- 2013 рік – 3 566,5 тис. грн
- 2014 рік – 156,5 тис. грн
- 2015 рік – 5 560,7 тис. грн
- 2017 рік – 1 914,9 тис. грн
- 2018 рік – 220,0 тис. грн
І це при тому що показники стадіону відповідно до звіту про виконання фінансового плану підприємства за останні роки такі:
- за 2018 рік:
- дохід – 3556,4 тис. грн
- витрати – 4452,0 тис. грн - за 2019 рік:
- дохід – 3104,0 тис. грн
- витрати – 3734,5 тис. грн
Що цікаво, більшість грошей витрачалось на розвиток різних видів спорту, зокрема легкої атлетики, боксу та важкої атлетики, але аж ніяк не на інфраструктуру, яка задіяна у професійному футболі. А тим часом поле та трибуни стадіону імені Гагаріна з кожним роком ставали все більш занедбаними. Одного разу «Десна» в Кубку України приймала «Дніпро», який очолював відомий тренер Мирон Маркевич. На післяматчевій прес-конференції він відзначив, що стадіон ні на йоту не змінився, і це при тому що останній раз він бував у Чернігові ще за радянських часів…
Зайшли в УПЛ з лавками
Роки йшли, «Десна» все більше набиралась досвіду та переходила з ліги в лігу, і нарешті 28 липня 2018 року деснянці дебютували в найвищому дивізіоні України грою проти «Шахтаря». Сіверяни тоді програли 0:2, проте вболівальники вже відчули, що Чернігів у когорті найкращих, але точно не за рівнем спортивної інфраструктури. Протягом кількох матчів чернігівці мали можливість заповнювати трибуни стадіону імені Гагаріна на повну. Проте потім східну трибуну, яка мала на своєму озброєнні ще дерев’яні лавки, а не пластикові сидіння, визнали аварійною. Після цього керівництво футбольного клубу було змушено закрити трибуну, облаштувавши на ній лише два фанатські сектори.
Усі розуміли, що трибуна конче потребує капітального ремонту, або взагалі демонтажу та побудови нової, але в держави на це коштів не було. Клуб фінансувати роботи на об’єкті, який йому не належить, не збирався, по великому рахунку як і міська влада. Саме тоді й почались розмови про повернення стадіону імені Гагаріна в комунальну власність міста. Своєю думкою з цього приводу поділився начальник міського управління з питань сім’ї, молоді та спорту Андрій Дериземля і зазначив, що не всі були в захваті від ідеї повернення стадіону в підпорядкування місту.