Дитина на роботі: чи можна законно працевлашутвати неповнолітнього?

Усе частіше можна почути від дорослих людей, що вони у свій час починали працювати ще з 14 років, аби заробити собі копійчину на модний одяг чи більш сучасну музичну техніку. Але чи може дитина такого віку легально працювати на будь-якому підприємстві без загрози штрафів чи санкцій для роботодавця? У Державній службі України з питань праці відповідають – зможе, але за умови дотримання певних правил та обмежень.

Кодекс законів про працю (КЗпП) дозволяє працювати з 16 років. Водночас існує декілька винятків. З 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює. Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але тільки у вільний від навчання час. Наприклад, на канікулах і з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Зокрема, неповнолітні можуть працювати лише скорочений робочий час:

• 16–18 років – до 36 годин на тиждень;
• 15–16 років – до 24 годин на тиждень;
• учні 14–15 років (під час канікул) – до 24 годин на тиждень.

Якщо учні працюють протягом навчального року, то максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша:

• 16–18 років – до 18 годин на тиждень;
• 15–16 років – до 12 годин на тиждень;
• 14–15 років – до 12 годин на тиждень.

Підлітки не можуть працювати в небезпечних і шкідливих умовах, зокрема під землею, на теплових і атомних електростанціях, нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт та у вихідні дні.

Працівники до 18 років також не можуть переміщувати та підіймати речі вагою більше граничних норм. Крім того, вантажна робота обмежується – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо неповнолітній працює сім годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше двох-трьох години.

Перш за все, трудовий договір із неповнолітнім варто укладати лише у письмовій формі. У потенційного неповнолітнього працівника не повинно бути медичних протипоказань. Тому він має пройти медичне обстеження і надати довідку. Такий профогляд має стати щорічною традицією – допоки працівнику не виповниться 21 рік.

Крім того, для підлітків не можна встановлювати випробувальний термін під час прийому на роботу.

Неповнолітні хоча й працюють менше, проте зарплату отримують, як дорослі при повній тривалості робочого часу.

За відрядної форми оплати (за обсягом виконаної роботи) також враховуються розцінки для дорослих працівників – із доплатою за різницю між тривалістю роботи.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, відбувається пропорційно відпрацьованому часу або від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Окрім цього, працівники-підлітки мають щороку відпочивати не менше 31 календарного дня. Водночас можуть взяти відпустку в будь-який зручний для них час у повному обсязі без необхідності відпрацьовувати півроку безперервної роботи. Учні й студенти також можуть брати додаткові оплачувані відпустки для складання іспитів, так само як інші працівники.

Знайти роботу без досвіду – той ще виклик, тому держава встановлює спеціальну квоту (5 % працівників за попередній рік для організацій, що мають понад 20 працівників) для певних категорій працівників, включно з неповнолітніми:

• випускники загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які працевлаштовуються вперше;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Ця квота є обов’язковою для роботодавців. У разі невиконання доведеться сплатити штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.

При розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця необхідно обов’язково отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей.

Якщо підприємство ліквідується чи скорочує штат або працівник не відповідає виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію та стан здоров’я, звільнити підлітка дозволяється лише у виняткових випадках з обов’язковим його працевлаштуванням.

Водночас законодавство дозволяє розірвати трудовий договір на вимогу батьків, усиновителів і піклувальників неповнолітнього, а також держорганів – якщо така робота шкодить здоров’ю працівника або порушує його інтереси.