Лижна база у Чернігові: руйнація, донати та траса рівня чемпіонату світу

-Чернігівська лижна база відіграла дуже важливу роль у формуванні мене, як спортсмена. Мої перші кроки, ще до професійного рівня, починались саме на цій базі. Починаючи з 2012 року відвідував тренування майже кожного дня. Навіть восени 2021 року (напередодні Паралімпіади-2022, - прим.) я не був на навчально-тренувальному зборі зі своєю збірною командою, а до зимового сезону готувався безпосередньо у Чернігові, на базі тому, що в той період потрібна була саме підготовка на мінімальній висоті, - розповідає паралімпійський чемпіон-2022 з лижних гонок Дмитро Суярко. - База мені давала дуже велику перевагу над суперниками і партнерами по команді з інших областей тому, що приїжджаючи додому, я міг продовжувати проводити тренування: літом на лижоролерах, а взимку – на лижах. Лижна база зіграла провідну роль у завоюванні мною паралімпійських медалей! Для мене особисто – це найкраща база і найприємніше місце.

-Було звернення, й, завдяки голови Чернігівської ОВА Чаусу, один модульний будиночок на 22 кімнати віддали для потреб біатлону та лижних гонок. Наразі облаштована тренерська кімната, можуть працювати тренери, є де переодягнутися спортсменам. Але, безумовно, є велика кількість питань: відсутність блоків для зберігання інвентарю, тощо. Одна з головних проблем: відсутність транспорту, який може готувати лижні траси. Вся техніка, яка була, знищена. Готувати трасу немає чим. Шукаємо варіанти оренди або залучення «Буранів», які могли б готувати цю трасу. Побиті установки на стрільбищі – їх повністю потрібно замінити… Але більш-менш всі ходять на тренування, тренуються. Процес неможливо зупинити, - каже начальник Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Чернігівської міськради, перший віце-президент Федерації біатлону України Андрій Дериземля.

-Що до модульних будиночків: дійсно, їх виділили майже на кожного тренера – там можна зберігати інвентар та переодягтися спортсменам, - зазначає учасник Юнацької Олімпіади-2020 у складі збірної України, лижник Володимир Аксюта, підкреслюючи, що сам на базі після деокупації Чернігівщини не тренувався, але знає ситуацію зі слів знайомих. - За словами моїх друзів, база зруйнована на 100%. Траса для тренування зруйнована більш ніж на 60%: проводити тренування на лижоролерах дуже травмонебезпечно, силові тренування виконувати немає де (так як база зруйнована разом зі спортзалом).

-Сьогодні лижна база, яка розбомблена та, фактично, знищена Російською Федерацією, на щастя для біатлонної сфери, продовжує працювати. Умови там не відповідають якимось вимогам: сама лижна база знищена, лижоролерна база та стрільбище постраждали й, фактично, непридатні для використання. Але, враховуючи те, що це є єдина база на Чернігівщині для лижників та біатлоністів, тренери роблять усе, щоб продовжувати навчально-тренувальний процес, в тому числі, з використанням лижної бази. На базі сьогодні тренуються спортсмени початкових груп навчання, базових. Спортсмени вищого спорту не можуть тренуватися на лижній базі. Таких умов немає. Тому база виконує свою основну функцію – підготовку резерву, - підкреслила пані Лемеш. - Майже весь спортивний інвентар був знищений: це величезна кількість лиж, чоботів, обладнання для стрільби… Після звільнення Чернігівщини від окупантів, тренери, біатлонна спільнота шукали різні можливості для передачі спортивного обладнання, як гуманітарної допомоги, почали контактувати з закордонними спортсменами, Федерацією біатлону України, світовою біатлонною федерацією, благодійними фондами... Вдалося трішечки забезпечити спортсменів, які тренувалися на нашій лижній базі: лижами, лижоролерами, палицями, чоботями. Сьогодні діти мають не повний набір, але мінімальний набір є.

-Ми плануємо, це буде реалізовано, але трохи згодом. Федерація веде перемовини з «MEGOGO», Суспільним мовником. Є позитивне рішення. Але потрібно почекати. Окрім цього розраховуємо й на підтримку Чернігівської області – земельна ділянка, де знаходиться стрільбище, знаходиться у їх підпорядкуванні. Прийнято рішення будівлю (знищений корпус лижної бази, - прим.) повернути у комунальну власність облради. Безумовно, розраховуємо на підтримку держави. Мабуть, якихось спецфондів, де будуть знаходитися заарештовані в Росії кошти, субвенції на відбудову… Розраховуємо збирати кошти і у приватних меценатів, бізнесменів, і залучати фінансування з бюджетів всіх рівнів – тих, котрі мають можливість, й яким це не заборонено законом, - розповів перший віце-президент Федерації біатлону України Андрій Дериземля. – Коли будуть відбуватися трансляції по «Eurosport`у» (наскільки я розумію, цей канал транслюється майже по всій планеті), його глядачі також зможуть перерахувати кошти. До того ж ми будемо працювати з нашими закордонним партнерами: розповідати, залучати до відновлення.

-Хочеться все швидко та відразу, але розуміємо, що війна триває і сьогодні відбудова спортивної інфраструктури не може бути пріоритетом. Розуміємо ризики для іноземних інвесторів, так як Чернігівщина – прикордонна область. Але робота триває. Сьогодні, спільно з Федерацією біатлону України, опрацьовуємо дорожню карту, для того, щоб лижна база стала цілісним майновим комплексом комунальної форми власності й, в подальшому, була розроблена проектно-кошторисна документація. Попередньо це має бути база категорії «Б», яка зможе приймати Універсіади серед школярів, студентів. Ми не розраховуємо на кошти обласного бюджету, на кошти державного бюджету, але сподіваємося, що це відбудеться за першої можливості, - каже головиня федерації біатлону Чернігівської області Ніна Лемеш.

-Якщо планувати й робити проектно-кошторисну документацію, усі погоджуються, що робити її потрібно максимально: й якісь готель для проживання спортсменів, спортивну залу, тренерські кімнати… Є бачення, що потрібний тир, траса, стрільбище, освітлення. Скільки це буде коштувати? Складно називати суму, - підкреслює Андрій Дериземля. – Ми плануємо процес запустити вже зараз. Якщо все буде добре, потрібно робити проект, залучати фахівців. Ми маємо за мету побудувати у Чернігові якщо не стадіон категорії «А» (на якому можна було б проводити етапи Кубку світу, чемпіонати світу, Олімпійські ігри), то стадіон категорії «Б» (де можна проводити етапи кубку IBU, чемпіонати Європи, літні чемпіонати світу). Потрібно залучати фахівців, які мають досвід потрібних робіт, адже, щоб стадіон пройшов сертифікацію, потрібно врахувати багато нюансів. Тому за зиму ставимо собі мету назбирати кошти, привести документацію щодо будівлі, передачі земельної ділянки, у відповідність,й вже робити проектування. Якщо все буде добре, навесні можна буде робити демонтаж. Сподіваюся, як раз буде й Перемога України, отримаємо якісь попередні кошти – можна буде починати будівництво. Ми розуміємо, що будівництво триватиме рік, мабуть, трохи більше – до двох років.

-Як на мене, перспектива побудови нової траси європейського рівня у Чернігові – це дуже круто. Вона б заохочувала українців та, зокрема, чернігівців, до здорового способу життя та, що найголовніше, саме до лижного спорту та біатлону. В нас якось хотіли зробити хоча б зимову трасу міжнародного рівня, так як ширина, протяжність та рельєф це дозволяє. Якщо докласти зусиль, то можна було б зробити і нові кола з більш крутим рельєфом, що, в перспективі, принесло б більшу зацікавленість спортсменів з інших країн, - ділиться очікуваннями Володимир Аксюта. -Якщо можна було б проводити змагання категорії «FIS» («FIS» - це міжнародна федерація лижного спорту, - прим.), це призвело б до більшої зацікавленості до нашої бази, як мінімум, усіх лижників України, адже такі змагання у наш час проводяться тільки у Карпатах: у «Західному спортивному реабілітаційному центрі» та на базі «НСБ Тисовець». Та і то в Тисовці ці змагання давно не проводилися…