У Чернігові 6 грудня попрощалися з військовим Дмитром Єршовим. Він перед повномасштабним вторгненням повернувся до України зі Шрі-Ланки, де був тренером із серфінгу. З першого дня широкої війни став на захист Чернігова, потім воював на Сході.
Про це повідомляє «Суспільне Чернігів».
За словами його давнього друга та побратима Геннадія Бобруйка, Дмитро міг тричі загинути на війні, та цього не сталося.
«У нього був випадок, коли танк ішов напряму, він викликав вогонь на себе. Перервався зв’язок, і я його тоді «поховав» вже. Але через годину він набрав і сказав, що просто пропав зв’язок, телефон сів. Я кажу: «А танк?» – «А танк не доїхав 200 метрів, розвернувся і поїхав в інший бік». – Потім літак на Киїнці саме по ньому працював. Він координати передавав, його помітили і дали по ньому вогонь. Літак ворожий по ньому працював, але теж він вижив дивом», — розповідає друг Геннадій Бобруйко.
Третій випадок стався на Харківщині, каже Геннадій. Після звільнення Чернігівщини Дмитро навчався аеророзвідці. У липні 2022-го неподалік Ізюму чоловік вижив після того, як його авто підірвалося на протитанковій міні. Тоді всі четверо побратимів, які їхали з ним, загинули. Серед них і Гліб Бабіч – військовослужбовець, волонтер та поет.
Дмитро отримав компресійний перелом хребта, перелом ноги, контузію, яка вплинула на слух та зір, також йому видалили селезінку та одну нирку. Не зважаючи на свій стан здоров’я, Дмитро мав багато планів на майбутнє, говорить Геннадій Бобруйко. Один з них – безкоштовний скеледром у Чернігові.
Друзі Дмитра Єршова згадують його таким.
«Друг на всі 100%! Це така втрата для нас для всіх, це така втрата для всієї України. Це наш захисник, він не тільки Чернігів обороняв, він усю Україну обороняв», — сказав Олександр Птуха.
«Він така людина комунікабельна, всі до нього тягнулися. Він такий своєрідний, ніколи не боявся за своє слово відповісти і щось комусь сказати. У Дімона ніколи не було поганого настрою, він завжди був на позитиві, заряджав людей тим самим позитивом. З усмішкою на лиці він робив грандіозні речі», — сказав Владислав Салманов.
Не стало Дмитра 3 грудня, розповів його товариш. Після різкого погіршення самопочуття він із гарячкою опинився в реанімації. Та врятувати його не вдалося – він помер від менінгіту. Дмитра поховали на кладовищі «Яцево» у Чернігові.
У нього залишилася вагітна дружина. У грудні у них має народитися син.