24 лютого на Красній площі у Чернігові зібрались близько 50 мітингувальників. Всі вони – родичі та близькі військовополонених нацгвардійців, які захищали Чорнобильську атомну електростанцію від окупантів на початку повномасштабного вторгнення й опинилися у полоні.
Що відомо про захисників ЧАЕС, які вже другий рік у полоні – про це далі у сюжеті «Суспільне Чернгів».
«Я мати військовополоненого нацгвардійця ЧАЕС. Наші діти, 169 нацгвардійців, рівно два роки тому потрапили в полон до рук агрессора на самій станції. Нам дуже боляче, що наші рідні два роки в полоні у ворога. Всі знають, і всі бачать, які наслідки, і в якому стані повертаються наші хлопці з полону. Ми вийшли, щоб нас почули, щоб почула наша влада, щоб прискорити і повернути наших рідних хлопців», – каже співорганізаторка акції Оксана Гончаренко.
Батько чернігівки Валерії загинув захищаючи Україну. Дівчина з полону чекає свого чоловіка. Каже, інформації про нього дуже мало:
«Лише дзвінок Червоного Хреста, який повідомив, що відвідував мого чоловіка, і все, більше нічого. Від чоловіка, ні дзвінків, нічого. Лише лист – це було ще у 2022 році. На момент крайнього обміну хлопці повідомили, що у Володимирській області. Це максимум, що ми знаємо. Володимирська, Тульська, в різних місцях. Де насправді всі – це велике питання. Ми хочемо рідних живими повернути додому», – говорить Валерія, дружина військовополоненого.
До Чернігова приїхали й рідні військовополонених нацгвардійців зі Славутича. Євген Кигим, приїхав на мітинг, щоб прискорити повернення його брата.
«Вже два роки в нас немає від нього ніяких інформацій, його здоров’я, його самопочуття, ніякої інформації від нього ми не маємо. До кого звертаємось– усі кажуть: чекайте, чекайте. І ми вже другий рік чекаємо. Інформацію всю отримуємо від звільнених хлопців. Вони кажуть: живий, здоровий, і все»,– говорить Євген Кигим.