На Чернігівщині виводять перший вітчизняний сорт їстівного лопуха

15:12, 15 червня
Суспільство

Науковці станції «Маяк» у Крутах вивели перший вітчизняний сорт овочевого лопуха — багатого на інулін, корисного для людей із діабетом та ідеального для здорового раціону. Проте нові урядові правила можуть поставити під загрозу всю селекційну роботу через непосильну вартість підтримки сортів у держреєстрі.

Про це розповідає Віталій Назаренко, газета "Чернігівщина".

Цього року Україна отримає перший вітчизняний сорт овочевого лопуха. Селекціонери дослідної станції «Маяк», що в Крутах, завершують сортове випробування та планують передати новий сорт до державного реєстру. До цього часу селекцію лопуха в Україні проводили тільки в лікарському напрямку. Чим же овочевий лопух відрізняється від лікарського та свого дикорослого родича?

Олександр Позняк

«По-перше, це – прямий, а не розгалужений коронеплід, менша вегетативна маса та компактність рослини, – пояснює розробник першого вітчизняного сорту овочевого лопуха молодший науковий співробітник дослідницької станції «Маяк» Олександр Позняк. – Головна його перевага – це товарність коренеплоду», – продовжує науковець.

Для використання в овочівництві підходить і молоде листя, і молоді черешки лопуха. Їх вживають у ранньовесняний період. Загалом же овочевий лопух є культурою сезонного використання, хоча взимку також можна ласувати корисним овочем.

«Восени після того, як викопують коренеплоди, їх запісковують у сховищах, і потім можна взимку використовувати не тільки корінь, але й робити вигоночну культуру – посадити у вазон, поставити на підвіконня і вирощувати молоде листя на салати», – розповідає про особливості вживання незвичайного овоча селекціонер.

Лопух – культура дворічна. Особливо цінною ця рослина є для людей, котрі страждають на цукровий діабет.

«У коренях лопуха міститься інулін (це природний пребіотик, знижує рівень цукру і холестерину в крові), – розповідає Олександр Позняк. – Використовувати його можна у будь-якому вигляді: на салати, чаї, можна тушкувати, відварювати чи смажити. Молоді листки можна додавати в салат чи робити з них голубці. Черешки використовують як спаржу. А щоб позбутись легкої гіркоти, лопух треба відварити».

Плантація овочевого лопуха

За словами селекціонера, ця культура у вирощуванні невибаглива, але, як і всі овочі, любить воду.

Отож на поливах будуть соковитіші зелень та корінь.

До цього часу, як зазначалося, овочевих форм лопуха в Україні не було. Проте цей напрямок овочівництва надзвичайно популярний на Далекому Сході – в Японії та Китаї, а також активно розвивається в росії, яка орієнтується на ринок Азії.

Свій сорт Олександр Позняк вважає дуже перспективним, планує передати його в державне сортовипробування вже цього року. Вихідну форму науковець купував у Японії. Для того, щоб вивести новий сорт, обирав ще кілька форм, і з допомогою методу полікросу перезапилював рослини між собою. Селекційна робота з лопухом тривала роками, бо окрім полікросу (методу створення сортів-синтетиків, що дозволяє об'єднувати за морфологічними і біологічними ознаками кращі сім'ї, що володіють високою загальною комбінаційною здатністю), селекціонер проводив постійні добори на вирівняність, стабільність та якість коренеплоду. В результаті науковець отримав ніжний, компактний і чудовий за товарним виглядом продукт. Вміст інуліну в крутівському лопуху складає 7%.

Перший сорт овочевої хризантеми

Овочевий лопух – не єдиний «екзотичний» овоч, який має високий вміст інуліну.

Олександр Позняк проводить селекцію інуліновмісних рослин і з іншими культурами. Зокрема, йому вдалося вивести чудовий сорт скорцонери «Іспанська сила» та вівсяного кореня «Прометей». Ці коренеплідні культури, які містять інулін, минулого року внесли в держреєстр. Насіння цих культур має попит. Їх вважають делікатесними овочами.

Інуліновмісний вівсяний корінь

Так цвіте вівсяний корінь

Із «делікатесів» цьогоріч готують до передачі в реєстр новий сорт хризантеми овочевої та цибулі багатоярусної. До окупації Криму Україна мала овочеву хризантему «Елексір», але цей сорт було втрачено зі зрозумілих причин. Тож завдяки селекціонерам із Крут у нас з’явиться новий власний сорт їстівних хризантем.

Підростає перша в Україні овочева хризантема

Підростає перша в Україні овочева хризантема

«Якщо не лінуватися і додавати малопоширені культури в харчовий раціон, то користь для організму буде очевидною», – говорить про переваги і користь цих рослин Олександр Позняк.

Окрім селекції овочів, дослідна станція «Маяк» займається розробкою рецептів їх соління, які є запатентованими. Останнім часом на крутівських селекціонерів виходять ресторатори з пропозиціями соління ніжинського огірка.

«На жаль, наші можливості обмежені, – каже науковий співробітник дослідної станції. – Ми не можемо займатись великим товарним виробництвом чи створенням переробки. Наша задача – створювати сорти та розробляти рецептури».

Удар уряду по вітчизняній аграрній науці

Так само обмежені можливості підтримки сортів в державному реєстрі – їх в «Маяка» понад 50!

Згідно з Урядовою постановою з першого червня припинив чинність нормативно-правовий документ, який призупиняв на час військового стану дії, пов’язані з підвищенням розцінок на сплату патентів.

«Сорту необхідне свідоцтво про державну реєстрацію, як людині – паспорт, – терпляче пояснює Олександр Позняк. – Тоді на офіційному рівні вважається, що він живий, він існує – і його можна вирощувати. Ми не зможемо платити за підтримку всіх сортів, – каже науковець. – А платити треба за підтримання сорту в реєстрі і за підтримання патенту на сорт, тобто на кожен сорт іде два збори, і залежать вони від того, до якої групи відноситься певна рослина, і від кількості років перебування в реєстрі сортів – чим довше в реєстрі, тим дорожча підтримка».

За словами селекціонера, всі пільги, які раніше діяли для неприбуткових державних установ, скасовані.

«Раніше ми платили 5% і 10% від базової ставки, а зараз ціни виросли до 40 і 60 відсотків, тобто зросли у 8 та 6 разів, – пояснює Олександр Позняк. – Тому ми змушені будемо відмовлятись від підтримки сортів у реєстрах».

Проблема підтримки патентів є колосальною навіть для тих науково-дослідних установ, які займаються зерновими і мають прибуток від валу зерна. Наприклад, прибуткова «Носівська дослідна станція» сплачує кошти тільки за частину сортів зернових, від багатьох із них наукова установа змушена відмовитись. Дорого!

«У нас у реєстрі більше 50 сортів малопоширених культур, ми вирощуємо насіння не тоннами, а десятками кілограмів. Наша фішка – це асортимент по видах і по сортах. Тому для нас це нереальні і непідйомні суми. Сорти будуть виключати з реєстрів», – пояснює сумні реалії науковець.

Що це означатиме для вітчизняної агроселекції? Згідно з чинним законодавством, вирощувати і займатись насінництвом можна лише щодо тих сортів, які внесені до державного реєстру. Не платиш за підтримку сорту – не має права проводити його селекцію. Відтак очевидно, що від необдуманих (а, може, навпаки – зумисних) дій уряду вітчизняна наука втратить сотні перспективних сортів овочів, фруктів, зернових тощо.

Навіть розуміючи всю складність та абсурдність буденності, на дослідній станції «Маяк» не збираються ставити хрест на багаторічній праці. Кажуть, що будуть і надалі вирощувати незапатентовані види малопоширених овочів. Інакше усі напрацювання просто зникнуть, а аграрна Україна стане ще більш залежною від іноземного насіння.

Чернігівщина Лопух Селекція Маяк