У якому стані укриття в житлових будинках Чернігова та хто відповідальний за ремонт

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, мешканці одного із будинків у Чернігові — звичайної панельної 9-поверхівки в спальному мікрорайоні Масани – ховалися від обстрілів у підвалі. Кілька тижнів облоги Чернігова російською армією сусіди провели в підвалі, — особливо ті, кому важко було пересуватися по сходах. Виходили у двір, де готували їсти, але не піднімалися в свої квартири.

Умови в підвалі були спартанські: підлога з піску, труби внутрішньобудинкових комунікацій, окремі комірки сусідів, що використовували для зберігання різних речей. Схоже на те, що ніхто не готувався до війни. В лютому-березні 2022 року підвали як найпростіші укриття були рятівними. Однак після майже чотирьох років широкої війни згаданий підвал залишається таким самим. Цьому нібито є пояснення: немає старшого в підʼїзді, і від запропонованих ЖЕКом речей і генератора мешканці відмовилися, бо ніхто не захотів брати на себе матеріальну відповідальність.

Однак за останні місяці обстріли Чернігова стали частішими, і потреба в укриттях для містян зростає. Тож якою є ситуація з укриттями в обласному центрі Чернігівщини, хто та за які кошти їх впорядковує, утримує? Журналісти чернігівського онлайн-журналу PECHERA.info шукали укриття та спілкувалися з чернігівцями в різних мікрорайонах обласного центру. Крім цього, намагалися з’ясувати у міської ради та міської військової адміністрації реальний стан найпростіших укриттів в Чернігові. Розбиралися, хто відповідальний за незадовільний стан найпростіших укриттів, і чи влада взагалі планує їх ремонтувати та облаштовувати?

Понад 100 укриттів Чернігова не відповідають будівельним нормам?

Після повномасштабного вторгнення навіть Чернігівська міськрада озвучувала різні цифри щодо кількості укриттів та сховищ у місті. Журналісти з посиланням на міськраду згадували, що в Чернігові налічуються 101 сховище і понад 1300 укриттів. Хоча інтерактивна карта, розміщена на сайті Чернігівської ОДА, показує 1091 найпростіше укриття і 48 сховищ.

На сайті міської ради в інформації про впорядкування укриттів у перші місяці після деокупаціі згадується 955 укриттів у багатоповерхових будинках. Саме там чернігівці знаходили прихисток під час активних бойових дій у лютому-березні 2022 року, і, як показав досвід, серед найкритичніших проблем були відсутність води і світла внаслідок пошкодження комунікацій.

Начальник управління надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міськради Вʼячеслав Вернидуб уточнив, що фонд захисних споруд Чернігова налічує 1200 обʼєктів, з яких 103 – протирадіаційні укриття, а решта – найпростіші укриття, тобто підвали будинків.

Між тим, за даними міської ради, у 2023 році понад 100 укриттів не відповідали будівельним вимогам. Найкращою була ситуація з укриттями в навчальних закладах і найгірша – з укриттями в житлових будинках. Інформацію, чи змінилася ситуація в Чернігові з тими непридатними укриттями, згодом не оприлюднювали. Хоча потреба щодо використання укриттів у житлових будинках є чи не найвищою, оскільки обстріли найчастіше відбуваються вночі або вдосвіта, коли люди перебувають вдома.

Як пояснив головний спеціаліст профільного управління міськради Павло Моцарь, вимогам будівельних норм мають відповідати саме протирадіаційні укриття. До найпростіших укриттів, за його словами, ці вимоги не застосовуються, адже вони призначені для тимчасового перебування людей. Але і наявні протирадіаційні укриття в Чернігові не відповідають сучасним нормам, оскільки збудовані в радянський час і не враховують принципи інклюзивності.

Як же облаштовані найпростіші укриття Чернігова?

В МІКРОРАЙОНІ МАСАНИ ПРОБЛЕМА – ЗНАЙТИ УКРИТТЯ

10:00. Ми приїхали на Масани суботнього ранку, оскільки це великий «спальний» масив Чернігова, а з укриттями там ситуація не найкраща. Вирішили перевірити все самостійно. Повітряна тривога. З телефонів перехожих волає в унісон: «ПІДВИЩЕНИЙ РІВЕНЬ НЕБЕЗПЕКИ, СПУСТІТЬСЯ ДО УКРИТТЯ». Хтось прицілюється поглядом у небо, де огидно гуде шахед. Хтось тицяє в його напрямку дулі. А ми під перші вибухи біжимо шукати найближче укриття. Дорогою у месенджерах читаємо, що ворог пошкодивоб’єкт критичної інфраструктури в місті. Пришвидшуємо темп.

На карті —укриттів купа. Але більшість — у багатоповерхівках. Як же нам, нетутешнім, туди потрапити крізь домофони та замки на підвальних приміщеннях? Зустрічаємо пару, яка вигулює собаку.

— А де тут найближче укриття? Бачимо, що підвали є, але двері замкнені. Нині підвищений рівень небезпеки і чутно вибухи.

— А ви не потрапите туди! Ключі у голів ОСББ або в когось із мешканців. Чужих туди не пускають. Ми скільки разів намагалися сховатися — не знайшли, де. Хіба поліклініка, школа чи садочок, але вночі вони зачинені. Ще можна сховатися на цокольних поверхах будинків, де працюють магазини, або у бетонному укритті на зупинці, якщо воно від чогось врятує. Тут велика проблема з укриттями.

Йдемо до інших дворів. Дорогою подібне запитання ставимо тамтешнім ще кілька разів. Та щоразу чуємо іронічне: «Гарне запитання!» Люди просто не знають, куди бігти у разі обстрілу та загрози життю.

На Незалежності, 48 нарешті помічаємо відчинені двері підвалу біля одного з під’їздів. Спускаємося вниз. Горить світло і чутно, що всередині хтось порпається, але не відповідає. Ходимо, пригинаючи голову, бо стеля — це комунікації й труби. Між дверима до комор мешканців стоїть старе крісло. Це — звичайний підвал. Не укриття цивільного захисту. За стіною хазяйнує жінка.

— 2022 року тут були столи, стояла лежанка, бо люди тут жили. Стільці, аптечку, воду ми поки сховали. ЖКГ нам нічим не помогло, це все люди приносили з дому. А нині маємо ОСББ і робимо пандус для зручного спуску та підйому. Люди тут ховаються. Звісно, це лише для мешканців, але ми ж нікому не відмовляємо.

Ну, це вже бодай щось! Відбою тривоги досі нема, та замки на підвалах як висіли, так і висять. Мандруючи дворами далі, зустрічаємо пані Антоніну.

— Писали люди з Донеччини, що підвал багатоповерхівки — це найгірше укриття. Тому я не спускаюся — нема сенсу. Вже якщо прилетіло — то прилетіло. Але такого укриття, про яке б знали усі, що там можна сховатися — на районі немає. Зараз продиктую вам номер голови ОСББ сусіднього будинку, може, вона щось підкаже.

Слухавку підняла жінка й відповіла, що підвал у будинку є, але він не відповідає умовам укриття. Там багато труб і мешканцям не дозволили його облаштовувати. Тільки на кінцевій зупинці транспорту є оголошення про наявність укриття в будинку, що над дорогою, і вказаний телефон керівника ОСББ, в якого є ключі.

ПР. МИРУ, 194 – ЯК ПРОТИДІЯТИ ВАНДАЛАМ?

Наступна зупинка нашої «інспекції» — інший мікрорайон Чернігова, біля 16-го відділення Нової Пошти на Ремзаводі. Збоку будівлі є вхід до глибокого укриття, площею аж у 500 м2. На відміну від Масанів, на будівлі є вказівник — «Сховище».

Всередину нас заводить місцева жителька пані Ольга. Проте, двері тут завжди відчинені. Тобто під час повітряної тривоги може зайти кожен охочий, увімкнути світло та перебувати до відбою. Це добре! Кожен має право на безпеку. Та спустившись нижче, ми зрозуміли, чому більшість укриттів зачинені для непроханих. Бачимо обмальовані фарбою стіни, двері та стільці. Підлогу вкрили плями та порожні бляшанки. Розкидані дерев’яні піддони. Хтось намагався зламати металеві решітки.

— З 2014 року це приміщення використовували як волонтерський центр. Тут був музей, дитячі секції, тир, кінозал. 2022 року сюди запустили людей як до укриття, воно розраховане на 600 осіб. Тут була вода, люди жили тут всю окупацію. Волонтери приносили все необхідне. Власник приміщення — засновник БФ «Новий Чернігів» Сергій Кнуренко привозив генератори, — розповідає Ольга Плуток.

Та згодом це приміщення облюбували безхатьки та підлітки. Перші, за словами нашої співрозмовниці, почали зачинятися зсередини і ночувати, а другі — псувати майно. Двічі знищували Wi-Fi роутер, розбили раковину, побили двері. Частину кімнат власник замкнув, бо відновлює все власним коштом. Раз на тиждень прибрати сміття приходять волонтери.

— Тут були крани з водою та каналізаційні. Лампочка не одна висіла. Лавки були інші, але їх ламали. Тепер поставили металеві, може, хоч їх не зламають, — сподівається пані Ольга.

ВУЛ. 1-ОЇ ТАНКОВОЇ БРИГАДИ, 8 – ІНДИВІДУАЛЬНІ КЛЮЧІ ДО УКРИТТЯ

Ще один мікрорайон Чернігова. Чи ламають щось у підвалі гуртожитку, запитаємо у місцевого Віталія Пацука. Він вже чекає на нас біля входу. Віталій відгукнувся на нашу пропозицію в соцмережах показати найпростіше укриття. Маючи намір проаналізувати ситуацію з найпростішими укриттями в місті, ми спитали в чернігівців, яка в них ситуація, і чи готові пустити журналістів в укриття своїх будинків.

Заходимо в середину гуртожитка. На перших дверях ліворуч — приклеєний скотчем лист, у якому йдеться, що двері замкнені, але ключі можна взяти у продавчині магазину, який буквально за кілька метрів — у холі. Віталій, як і деякі інші мешканці, має свій ключ.

— Взагалі укриття мають бути відчинені. Але люди замикають, бо сприймають це як свою територію, і ніхто не думає про безпеку інших. А чому людина, яка проходить повз у тривогу, не може спуститися сюди? Все має бути підготовлено, щоб люди без зайвих перешкод мали змогу сюди потрапити, — певен Віталій Пацук.

Спускаємося сходами. Тут так тепло, що спітнів навіть об’єктив фотоапарату. У кількох кімнатах біля стільців, залишеного посуду та дитячих іграшок бачимо залишки запасів води. Їх сюди привезли працівники ЖКГ. Вони і відповідальні за цей підвал.

Знову з телефонів лунає сигнал про підвищений рівень небезпеки. Прямуємо до іншого найпростішого укриття, вхід до якого розташований з двору. ЖКГ облаштувало його генератором, вогнегасником, аптечками, ліхтарики, дошками для стелажів, паливом. Звісно, це майно без замка можуть швидко «приватизувати» недобросовісні містяни. Подібний досвід ми вже бачили в укритті на Ремзаводі.

На дверях до кімнат висять ковдри — так тепліше. Стіни вкрили різні написи, а дерев’яні стелажі — матраци, ковдри та подушки. Тут у 2022-му теж жили люди.

— Труби поміняли, плитку підмазали, туалет поставили, раковину. Періодично тут затоплює, і вода стоїть у підвалі, — розповідає мешканець будинку Валерій.

Стіна навпроти тримається на «чесному слові». Нею розповзлася велика тріщина. Мешканці кажуть, що у ЖКГ про це знають. Але, попри купу звернень, проблему не вирішують. А така стіна може й привалити когось.

ВУЛ. ВАСИЛЯ ТАРНОВСЬКОГО, 12 – ПЕРШОЧЕРГОВО ДЛЯ СВОЇХ, АЛЕ «ЧУЖИХ» ПУСТЯТЬ

Вхід до цього підвалу теж боронить навісний замок. На пофарбованих у червоний колір дверях чорних маркером виведені номери телефонів. По той бік слухавки розкажуть, де взяти ключі. Така опція, радше, для нетутешніх, бо ж усі мешканці цієї п’ятиповерхівки мають власні ключі.

Металеві двері нам відчиняє мешканка цього будинку Тетяна Ященко. Спускаємося разом сходами. Це підвал, розташований нижче рівня будинку, а не укриття цивільного захисту. Хоча за інформацією мешканців, тут не оновлювали вентиляцію, повітря не відчувається затхлим, є кілька виходів і доволі тепло.

— У 2022-му тут ми готували їсти, тут — їли, а тут — спали. Стояв біотуалет далі. Поки було світло — приносили обігрівачі. Чоловіки були попереду, ніби на вахті. Жінки — вглиб приміщення. Тут місяць жило близько 30 людей. Пускали всіх, хто пробігав повз. Тільки на ніч замикали. Тут були навіть люди, які приїздили з області, — вказує на залишені пожитки Тетяна.

На стіні, біля входу, висить карта Чернігівщини. Червоні шпильки «впилися» в Городню, Чернігів, Куликівський район. Так мешканці стежили з підвалу за просуванням ворожих військ. Поруч — намальований кольоровими олівцями і фломастерами плакат до 8 березня. На дерев’яних фанерах — частини текстилю від постелі. На столах — сірники, свічки, кава, продукти, консервація.

— Ми все залишили на випадок критичної ситуації. Все може бути. Як бахне — люди не будуть думати про сірники чи ще щось. Найнеобхідніше тут є. Відповідальне ЖКГ (житлово-комунальне господарство - авт.) нам не допомагало і не допомагає нині. Все робимо своїми руками. Що змогли — те і зробили, — розповідає пані Тетяна.

Нашу розмову перебиває допитливий чоловік, який зазирає до підвалу зі сходів.

— Тетяно, чому без головного убору?

— Провітрююся! — відказує жінка, — Не заважайте, у нас тут журналісти. Ідіть, бережіть себе, бо інфекція ходить!

Звертаємо увагу на двері. Власноруч мешканці убезпечили їх громіздкими завісами та засувами. Проте, Тетяна нас запевнила, що попри таку «систему охорони», знайти прихисток у цьому найпростішому укритті може кожен.

МІКРОРАЙОН БОБРОВИЦЯ – «УКРИТТЯ НІБИ Є, АЛЕ ЙОГО НЕМАЄ»

Крім цього, проблеми з укриттями існують у мікрорайонах з переважно приватною забудовою, як наприклад, Бобровиця. Це передмістя Чернігова серйозно постраждало під час облоги міста в 2022 році. Місцеві спочатку ховалися в підвалах приватних будинків і багатоповерхівок, однак через постійно зростаючу небезпеку люди вимушені були виїжджати.

Після обстрілу на початку січня цього року чернігівська журналістка Вікторія Сидорова поділилася своїми переживаннями в Фейсбук: «Мене хвилює, що в мікрорайоні Бобровиця досі немає облаштованого укриття. На сайті міської ради воно нібито є, але жодних вказівників на місці ми не знайшли, хоча спеціально ходили й шукали за вказаною адресою. Так, вночі ми би туди не добігли. Та, може, в такому укритті можна було би залишатися на ніч, коли є попередження про обстріли? Чи є якісь інші варіанти?»

В управлінні з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Чернігівської міської ради під час спілкування із журналісткою визнали, що проблема є. Адже в радянський час, насамперед, дбали про захист працівників стратегічних підприємств і зводили укриття саме на підприємствах, а мешканці приватного сектору залишалися поза увагою. Мирні часи Незалежності України не спонукали дбати про укриття в приватному секторі. І навіть війна поки що кардинально не змінила ситуацію в прикордонному місті.

Загалом стан укриттів у житлових будинках Чернігова залишається різним, але здебільшого визначається солідарністю, організованістю і ставленням мешканців до питань своєї безпеки. У багатьох випадках укриття в будинках залишаються зачиненими для немісцевих під час повітряних тривог, хоча це питання можуть вирішити замки, що автоматично відчиняються за сигналом тривоги. У Чернігові таких ми, на жаль, не побачили.

Що передбачає законодавство?

Згідно з Кодексом цивільного захисту України, найпростіше укриття – це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки і недостатності захисних чи споруд подвійного призначення. Тобто укриття в будинках можуть використовуватися, якщо не вистачає інших захисних споруд.

До речі, Павло Моцарь як ветеран цивільного захисту розповів, що збудовані в Чернігові у 50-90-х роках протирадіаційні укриття передбачали захист тільки 10% населення - орієнтовно 27 тисяч осіб, працівників промислових підприємств, а решта чернігівців мали б евакуюватися. Нині ситуація кардинально інша, адже якраз цивільні потерпають від ворожих обстрілів. А законодавство передбачає можливості захисту в укритті і за місцем проживання, і за місцем навчання чи роботи.

Облаштування найпростіших укриттів здійснюють після їх попереднього огляду балансоутримувачем. Водночас законодавство передбачає, що укриття мають мати чимало речей, необхідних для підтримки життєдіяльності людей. Так, за наказом Міністерства внутрішніх справ 579 від 2018 року, найпростіші укриття облаштовують, насамперед, місцями для сидіння; електропостачанням з освітленням та, за можливості, резервним штучним освітленням, у тому числі — електричними ліхтарями, свічками тощо. Передбачається, що в укритті має працювати вентиляція, віконні прорізи — бути захищеними металевими ставнями, захисними жалюзями чи мішками з піском.

За рішенням балансоутримувача найпростіші укриття також забезпечується: водопостачанням або ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою; рукомийниками, біотуалетами тощо; резервним джерелом електроживлення; засобами надання першої домедичної допомоги; резервним джерелом водопостачання; засобами зв'язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем, провідними та/або безпровідними точками доступу до мережі Інтернет) тощо.

Вʼячеслав Вернидуб зазначив, що утримання найпростіших укриттів, наприклад, прибирання не передбачене існуючими тарифами. Крім цього, згідно із законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», субʼєктами права власності у багатоквартирному будинку (власники квартир і нежитлових приміщень) є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі — підвального приміщення. Тому після спілкування з посадовцями міськради можна зробити висновок, що місцева влада Чернігова очікує більше відповідальності від місцевих мешканців за облаштування й утримання найпростіших укриттів.

Скільки вже витратили на чернігівські укриття і чи ремонтували їх

Незважаючи на прикордонне розташування Чернігова і посилення обстрілів в останні пів року, суттєві кошти з міського бюджету на укриття міськрада виділила тільки в перші роки широкої війни. Хоча, за словами Вʼячеслава Вернидуба, в міському бюджеті на 2026 рік за Програмою територіальної оборони передбачені кошти в сумі 30 млн грн, що можуть бути спрямовані і на поліпшення технічного стану укриттів.

У попередні роки, згідно з отриманою відповіддю міської ради на наш запит, облаштування укриттів у житлових будинках м. Чернігів здійснювалося у межах “Програми підготовки територіальної оборони та підготовки населення м. Чернігова до участі в русі національного спротиву на 2022-2023 роки”, що була затверджена в січні 2022 року, та “Програми удосконалення мережі найпростіших укриттів міста Чернігова на 2022-2023 роки”, затвердженої рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради у липні того ж року.

2022 року за “Програмою удосконалення мережі укриттів” управління житлово-комунального господарства Чернігівської міськради як головний розпорядник коштів витратив 21,2 млн грн. Наступного року це управління освоїло майже 16 млн грн. Знайти відповідні закупівлі в системі Prozorro нам не вдалося. Між тим, міська рада відмовилася надати інформацію, за якою ціною та в кого придбали обладнання для найпростіших укриттів.

В березні 2023 року заступник міського голови Чернігова Віктор Геращенко на засіданні міської комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій повідомив, що на покращення укриттів Чернігова міська рада виділила майже 43 млн грн. За його словами, ці кошти пішли на закупівлю 770 генераторів, 7000 лавок, 637 біотуалетів та понад 1000 ємностей для води.

Також на 3,5 млн грн міська рада придбала продовольчі товари для укриттів.

Тоді ж Геращенко розповів, що у Чернігові 1159 підвальних приміщень, що служать найпростішими укриттями для місцевих жителів. І жодних згадок не було про ремонти укриттів чи наміри міської ради їх здійснювати.

Вʼячеслав Вернидуб зазначив, що чернігівці можуть отримати необхідні речі для укриттів, якщо визначають матеріально відповідальну особу. У багатьох випадках люди відмовляються. Якщо брати генератор, то купувати пальне потрібно власним коштом, що теж, за його словами, є стримуючим чинником.

За інформацією начальника управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, закуплені генератори розподілили між чотирма комунальними підприємствами. Найбільше отримали КП «Новозаводське» – 237 та КП «Деснянське» – 239. В обох підприємствах запевнили, що все обладнання роздано, і його навіть не вистачає всім охочим.

«На складі генераторів немає. Люди погоджуються з умовами відповідального зберігання і використовують за потреби», – прокоментував Олександр Антонов, начальник КП «Новозаводське». Він також уточнив, що є випадки повернення генераторів, коли відповідальні особи виїжджають з міста, але одразу зʼявляються нові користувачі. У жовтні минулого року міська рада публікувала список будинків, які отримали генератори, придбані за кошти міського бюджету. А також звернулася до відповідальних осіб із проханням підготувати обладнання до використання.

Якщо інформацію про укомплектування укриттів можна знайти, то про можливі чи необхідні ремонти всі мовчать. Цю інформацію ми не отримали ані у відповіді на наш запит, ані через уточнення в міськраді та МВА.

Двовладдя не вирішує проблеми укриттів Чернігова

Хто ж має займатися укриттями в будинках? Питання, відповідь на яке складно знайти в Чернігові.

Адже в місті з лютого 2023 року працює міська військова адміністрація. Вона зʼявилася після відсторонення на рік за рішенням Львівського апеляційного суду Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка з посади міського голови. Підставою стало адміністративне правопорушення, повʼязане з перетином кордону водієм посадовця, щоб обміняти автомобіль Tesla Model X, що належав колишній дружині очільника Чернігова, на службову Toyota Camry, на якій вона виїхала під час облоги міста.

МВА очолює колишній військовий, полковник запасу Дмитро Брижинський. У червні 2023 року за його позовом Владислава Атрошенка звільнили з посади за рішенням Чернігівського окружного суду.

Чернігівська міська рада як орган місцевого самоврядування продовжує свою роботу. Однак зрозуміти, де чиї повноваження й відповідальність — не завжди просто. Зокрема, в публічних джерелах серед причин створення МВА називалося і прагнення покращити безпекове середовище в Чернігові.

Про це говорить й Олександр Ломако, який очолює найбільшу депутатську фракцію Чернігівської міськради «Рідний дім», а раніше був секретарем міської ради.

«Одна з цілей створення МВА (принаймні, саме так це декларувалося) - зробити укриття в місті більш безпечними та комфортними. За три роки вона нічого не зробила для цього, і це лише підтверджує те, про що я неодноразово говорив публічно: ця адміністрація — не про захист і не про безпеку, а її керівник не відповідає займаній посаді. У перші дні після призначення Брижинський кілька разів під камери спускався до укриттів. Але досить швидко забув про їхнє існування», – прокоментував він.

Дійсно, у березні 2023 року Дмитро Брижинський інспектував окремі укриття в Чернігові. За його словами, він робив це на запит мешканців будинків, які поскаржилися йому в соцмережах. Перевіркою залишився незадоволений і дав вказівку про проведення там ремонту. Однак, який результат цієї вказівки, публічно не озвучено. На момент публікації ми не отримали відповідь від МВА, чи відремонтоване згадане укриття.

Як тоді Дмитро Брижинський пояснював журналістам: стан укриттів у Чернігові не відповідає наданим йому міською радою звітам. Місцевим журналістам він коментував, що в 2022 році в бюджеті, закладеному на міські програми, 13% було на оборону і цивільний захист. У 2023 році – 1%.

За місяць в ефірі «Єдиного марафону» Брижинський заявив про бездіяльність міської влади в облаштуванні сховищ. «Після перевірки (відбулася 14 квітня 2023 року.— Ред.) я відверто незадоволений, як це здійснюється органами місцевого самоврядування. Таке враження, що вони працюють за принципом «якось пережили війну і Бог з ним». Наприклад, ухвалене рішення, що краще закрити дитячі садочки, ніж побудувати укриття. Навіщо відновлювати стаціонарні укриття, краще визначити їх як непридатні», – цитувало очільника МВА «Суспільне.Чернігів».

Влітку 2025 року обговорювали ідею встановити в Чернігові додаткові мобільні укриття в тих районах, які не забезпечені укриттями комунальної власності. «Відстань до укриття в багатоповерховій забудові від місця проживання повинна бути не далі як 300 метрів. Відстань до укриття від місця проживання в приватному секторі повинна бути не далі як 500 метрів. Ми нанесли на мапи всі ці укриття, виявили всі ці плями, зокрема, це в приватному секторі, є певні зони, що стосуються багатоповерхових районів. І саме в цих місцях ми будемо встановлювати такі мобільні укриття, якщо управління цивільного захисту їх закупить», – наводило цитату Дмитра Брижинського видання “Челайн”.

Кілька мобільних укриттів були встановлені в Чернігові в 2024 році за підтримки благодійників. Вони розташовані біля зупинок і можуть вберегти від уламків до 15 осіб.

Ми звернулися до Дмитра Брижинського за коментарем про ситуацію з укриттями в багатоповерхових будинках, а також про те, що вдалося поліпшити за час існування МВА. Звернення усно озвучили помічниці начальника МВА Наталії Пелешук та офіційно направили запит. Однак у відповідь замість конкретики ми отримали витяги із законодавства про повноваження органів місцевого самоврядування.

У документі йдеться, що до власних повноважень виконавчих органів Чернігівської міської ради належить підготовка та реалізація місцевих програм у сфері цивільного захисту. А також виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані. Вочевидь, це не пояснює, що саме МВА зробила для покращення стану і доступності укриттів у Чернігові.

Замість висновку: злагодженої діяльності МВА та міської ради в Чернігові не спостерігається. Найчастіше мають місце взаємні звинувачення і перекидання відповідальності, аніж спільна результативна системна робота. Чи виграють у результаті мешканці прикордонного міста? Вочевидь, ні.

В інших – невеликі суми, але на ремонти укриттів

Про ситуацію в інших містах можна говорити на підставі відповідей міськрад на наші запити. Так, у Ніжині та Прилуках, що є містами обласного значення на Чернігівщині, діють відповідні цільові програми. За інформацією Ніжинської міськради, у межах “Програми розвитку цивільного захисту Ніжинської територіальної громади в 2022-2024 роках” із міського бюджету щорічно виділяли фінансування на проведення поточних ремонтів, утримання, облаштування та укомплектування укриттів. Всього, за даними міськради, витрачено за цей час 9,4 млн грн.

У Прилуках місто профінансувало виготовлення майже 300 лав для укриттів за майже 500 тис. грн. Крім цього, завдяки співпраці з ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» та проєкту «Локації безпеки для цивільного населення Прилуцької громади Чернігівської області» місто отримало 23 комплекти обладнання для сховищ: ліхтарики, вогнегасники, зарядні станції, сонячні панелі, аптечки, кулери для води та радіоприймачі. Також благодійники передали дизельний генератор. Загальна вартість обладнання - 800 тис.грн.

Крім цього, в Прилуцькій міській раді повідомили, що в місті діяла “Програма утримання захисних споруд цивільного захисту на 2024-2025 роки” з фінансуванням 1 млн грн торік. Кошти витрачені на утримання та поточний ремонт захисних споруд комунальної форми власності.

У Житомирі на поточний ремонт сховищ комунальної власності в 2023 році було виділено майже 2 млн грн, а на поточний ремонт найпростіших укриттів у багатоповерхових будинках - 3 млн грн.

У Сумах на замовлення департаменту інфраструктури Сумської міськради в 2023-2024 роках було відремонтовано 12 протирадіаційних укриттів. Суми, витрачені на ремонти, в департаменті не оприлюднили. Водночас, торік ці видатки взагалі не були передбачені.

Оцінити стан укриттів у згаданих містах, не відвідуючи їх неможливо. Але загальні тенденції такі: Ніжин, Прилуки, Житомир і Суми, які теж розташовані в прикордонних регіонах, відносно невеликі кошти з міських бюджетів все ж таки витрачають на ремонти й облаштування укриттів.

Плани – космос

У Чернігові, хоча представники влади й говорять про важливість укриттів у багатоповерхових будинках, їх справи свідчать про інше. Значно більше уваги та фінансування приділяють укриттям комунальних установ. Загалом, за наданою управлінням надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради інформацією, упродовж 2022-2025 років проведені ремонтні роботи в 80 установах – це освітні і медичні заклади, комунальні підприємства, що належать до критичної інфраструктури – на загальну суму 70 млн грн.

Як вказують в управлінні, кошти залучені з бюджетних і небюджетних джерел фінансування. Водночас у листопаді 2025 року Кабмін перерозподілив 176 млн грн, які були виділені влітку 2024 року на облаштування укриттів у чернігівських гімназіях 2, 29 і 35 через відсутність початку робіт на цих обʼєктах. Як коментував цю ситуацію журналістам Суспільного радник голови ОВА Андрій Подорван, на момент виділення коштів проєкти вже були готові, однак за рік тендери не провели, а проєкти перебували на коригуванні. До того ж, міськрада озвучувала потребу в більших коштах на реалізацію цих проєктів.

Крім цього, за даними управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, у 2026 році планують розпочати будівництво укриттів для 4 навчальних закладів та 1 медичної установи на загальну суму майже 1 млрд грн. Наразі розроблена проєктно-кошторисна документація, що пройшла необхідні експертні процедури, та вирішується питання про джерела фінансування будівельних робіт.

Проте фантастичними в умовах триваючої війни виглядають розрахунки щодо потреби захисних споруд цивільного захисту в Чернігові. За даними управління надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, розрахункова потреба в захисних спорудах обласного центру становить 344 протирадіаційні укриття з умовним наповненням — 1 тис. осіб кожне, хоча навіть до війни кількість населення міста не досягало 300 тис. людей. Орієнтовна вартість будівництва однієї споруди на сьогодні може становити 150-200 млн грн. А тому без державної підтримки місту не обійтися. Між тим, публічно такі звернення до уряду поки не озвучені.

На жаль, йдеться не про те, що можемо ефективно зробити в умовах обмежених бюджетів і можливостей, а про ідеальні обставини. Підземні міста Фінляндії (це єдина держава Європи, що має найпотужнішу систему укриттів, розраховану на все населення країни) й споруди подвійного призначення в інших країнах надихають чернігівських посадовців, хоча це більше схоже на мрії, а не конкретні дії в уже існуючій кризовій ситуації. Про це слід було думати раніше. Між тим, виконком Чернігівської міськради надав дозвіл на укладання договору про розробку проєктної документації щодо вибору місць розміщення (! - Ред.) розрахункової кількості захисних споруд на території Чернігова.

«Як були звичайні підвали в 2022 році, так і залишилися»

Тож, питання щодо існування та доступу до найпростіших укриттів для жителів Чернігова на четвертому році повномасштабної війни залишається актуальним.

Готуючи матеріал ми зробили опитування, в якому стані найближчі до чернігівців укриття, чи ремонтували їх і чи люди обізнані з їхнім розташуванням. Звісно, це опитування не претендує на статистичну вибірку, хоча віддзеркалює основні тенденції стану найпростіших укриттів у Чернігові.

Всього на різних платформах — на сторінках каналу «Чернігівський фонтан» в Telegram і Viber та на сторінці сайту новин Чернігова 0462.ua у Facebook — до опитування долучилися 300 людей.

Серед них 47% вказали, що укриття не ремонтували і як були це звичайні підвали в 2022 році, так і залишилися; ще 23% визнали, що в їхньому будинку немає укриття і найближче розташоване за кількасот метрів і через що не набігаєшся.

Тільки 1% опитуваних зазначили, що у їхніх укриттях зробили ремонт за рахунок коштів міської ради, ще 4% опитуваних сказали, що укриття ремонтували, але лад наводили вони самостійно; 5% — отримали обладнання з ЖЕКу; 6% - укриття є, але всередині незрозуміло що, бо воно зачинене і ключі невідомо в кого. Ще 14% опитуваних визнали, що досі не знають, де укриття, оскільки не цікавилися.

Тему досліджували: Ірина Синельник, Марина Дубина
Фото: Валентин Бобир
Чернігівська Медіа Група