На Чернігівщині аграрії зіткнулися зі значним падінням закупівельних цін на зерно та зростанням витрат на його вирощування.
Як повідомляє «Суспільне Чернігів», окремі господарства вже планують скорочувати посіви кукурудзи та пшениці, оскільки продаж урожаю не покриває витрат на його виробництво.
За словами керівників сільськогосподарських підприємств, основними проблемами стали низькі ціни на продукцію, дороге пальне та труднощі з експортом зерна.
Витрати на кукурудзу вдвічі перевищують доходи
Керівник сільськогосподарського товариства «Добробут» Віктор Малофій розповів, що його господарство обробляє понад дві тисячі гектарів землі. Із них по 650 гектарів займають кукурудза, соняшник і пшениця, ще 150 гектарів — овес.
Збирати кукурудзу розпочали 24 жовтня. Урожайність становить у середньому вісім-дев'ять тонн із гектара, однак навіть такі показники не забезпечують прибутку.
Наприкінці жовтня за тонну сухої кукурудзи на елеваторі пропонували 4–4,5 тисячі гривень. Після вирахування витрат на сушіння та перевезення господарству залишається приблизно 2–2,5 тисячі гривень із тонни.
За підрахунками Віктора Малофія, вирощування кукурудзи на одному гектарі обходиться приблизно у 50 тисяч гривень. До цієї суми входять витрати на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, оренду землі та податки.
Водночас дохід від реалізації врожаю з гектара становить орієнтовно 16–22,5 тисячі гривень.
Щоб покрити витрати, за словами керівника господарства, ціна продажу має становити щонайменше 5,5 тисячі гривень за тонну.
Для порівняння: торік кукурудзу продавали приблизно по дев'ять тисяч гривень за тонну.
Фермери планують змінювати структуру посівів
Якщо закупівельні ціни залишаться на нинішньому рівні, у «Добробуті» наступного року планують суттєво скоротити площі під кукурудзою.
Віктор Малофій пояснив, що господарство вже має придбане насіння на 100 гектарів. Саме таку площу й планують засіяти кукурудзою, а решту земель відвести під інші культури.
Підприємство вже почало змінювати структуру посівів: площі під пшеницею скоротили приблизно на 30%, натомість посіяли 300 гектарів ріпаку.
За словами аграрія, падіння доходів впливає не лише на виробників зерна. Господарствам складніше підвищувати зарплати працівникам, оновлювати техніку та закуповувати необхідні матеріали.
Через збитки господарство продає худобу
Складна ситуація і у фермерському господарстві «Напорівське», яким керує Григорій Ткаченко.
За його підрахунками, вирощування соняшнику обходиться більш ніж у 40 тисяч гривень на гектар. Водночас урожайність становить приблизно 2,5 тонни, а закупівельна ціна наприкінці жовтня — близько 12 тисяч гривень за тонну.
Таким чином, дохід від реалізації соняшнику становить приблизно 30 тисяч гривень із гектара, що не покриває витрат на його вирощування.
Фермер розповів, що покупців на зерно стало важче знаходити. За його словами, наприкінці жовтня закупівельні ціни становили:
- кукурудза — 3,50–3,70 гривні за кілограм;
- пшениця — трохи більше ніж чотири гривні за кілограм;
- соняшник — 11–12 гривень за кілограм.
На підприємстві досі залишаються незібраними значні площі. Зокрема, близько 700 гектарів кукурудзи, за словами керівника, на момент розмови ще стояли в полі.
Через фінансові труднощі та необхідність виплачувати кредити господарство змушене скорочувати поголів'я худоби.
Із 75 голів великої рогатої худоби абердино-ангуської породи планують залишити 17.
Господарство «Напорівське» зазнало пошкоджень під час бойових дій у лютому-березні 2022 року. Для його відновлення довелося залучати кредитні кошти.
Чому впали ціни на зерно
Григорій Ткаченко пов'язує ситуацію з обмеженнями експорту через чорноморські порти та подорожчанням енергоносіїв.
За його оцінкою, скорочення можливостей експорту призвело до накопичення великих запасів зерна на внутрішньому ринку, що спричинило зниження закупівельних цін.
Також фермер називає серед причин зростання витрат подорожчання нафтопродуктів на тлі міжнародних воєнних конфліктів.
Директор департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Олег Крапивний підтвердив, що ціни на зерно суттєво знизилися порівняно з 2025 роком, тоді як витрати на його виробництво зросли.
За його словами, у серпні в Україні залишилося 70% зерна, а у вересні — 60%, що свідчить про труднощі з реалізацією продукції.
На Чернігівщині сповільнилися темпи збирання врожаю
За даними департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, станом на кінець жовтня в області зібрали 43% площ зернових і зернобобових культур. Торік на відповідну дату цей показник становив 56%.
Ще помітніша різниця у збиранні кукурудзи: цьогоріч обмолотили 14% запланованих площ, тоді як минулого року — 26%.
За словами Олега Крапивного, через такі темпи більші площі кукурудзи можуть залишитися незібраними до зими.
Скорочуються і посіви озимих культур. Якщо торік під урожай 2026 року засіяли 222 тисячі гектарів, то цьогоріч — 179 тисяч гектарів.
Аграріям планують надати рукави для зберігання зерна
Для підтримки невеликих фермерських господарств, які обробляють до трьох тисяч гектарів землі, передбачена програма забезпечення спеціальними рукавами для зберігання зерна.
За словами Олега Крапивного, її реалізують за участю Міністерства аграрної політики та продовольства України й Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Один такий рукав вміщує близько 200 тонн зерна.
На Чернігівщині вже подали заявки на 1800 рукавів, що дозволить забезпечити зберігання приблизно 360 тисяч тонн зерна. Наразі чекають на їхнє надходження в область.