Коли справа доходить до вибору плати ініціації для FPV-дрона, теорії вже недостатньо. Потрібна конкретика - моделі, характеристики, особливості, що працюють у полі, а не лише на кресленнях. Ринок постійно змінюється, з’являються нові версії, кожна з яких намагається вирішити конкретну задачу - підвищити точність спрацювання, зменшити вагу, посилити захист або поліпшити автономність.

Плата ініціації Ікарус - надійність через багаторівневий захист
Плата ініціації Ікарус - це приклад продуманого підходу до безпеки, де кожен елемент схеми працює на те, щоб уникнути випадкового або неконтрольованого підриву. У конструкції закладено чотири рівні захисту: механічна чека, гальванічна розв’язка, подвійне ARM, а також вбудований алгоритм самодіагностики. Це дозволяє екіпажу бути впевненим, що плата не спрацює раніше часу навіть у нестабільних умовах фронту.
У технічному плані Ікарус базується на контролері STM32, має компактні габарити, працює від однієї батарейки типу AA через підвищуючий перетворювач, підтримує UART, PWM та контактне спрацювання від «вусів». Чутливий акселерометр фіксує зіткнення з ціллю - саме тоді подається імпульс на ініціатор.
Це рішення підходить для сценаріїв прямого влучання, коли важливо, щоб підрив відбувся виключно в момент контакту. Ідеально для диверсійних груп, тактичних FPV або боєприпасів із гарантованим точковим спрацюванням.
Плата ініціації Laser Deton Kamik V4 - висотна ініціація для FPV
Плата ініціації Laser Deton Kamik V4 - це рішення для завдань, де критичне значення має відстань до цілі. Його головна функція - автоматичний підрив бойової частини на заданій висоті над об'єктом, без необхідності прямого контакту. Плата використовує лазерний далекомір, який визначає відстань до поверхні, й активує підрив у межах обраного діапазону: 0.2–0.4 м, 0.8–1.2 м або 2.5–3.2 м.
Конструктивно вона сумісна з різьбовими бойовими частинами (М10 та М15), має металевий корпус з захисним ковпачком, кольорову індикацію режимів та вбудований звуковий сигналізатор. Таймер безпеки становить 60 секунд, максимальний час у бойовому режимі - до 6 годин.
Це ідеальне рішення для FPV-камікадзе, де потрібне підривання над ціллю - скажімо, над бронетехнікою або в зоні скупчення піхоти. Kamik V4 дозволяє формувати зону ураження в повітрі, підвищуючи шанс на виведення цілі з ладу навіть при неточному влучанні.
Основне обмеження - чутливість до погодних умов, таких як дощ чи сніг, що може завадити роботі лазерного сенсора. Утім, у сухих і стабільних умовах ця плата дає саме той контроль, якого потребує оператор у критичний момент підльоту.
Плата ініціації Маріуполь V1 та V1.3 - рішення для крил та важчих платформ
Серія “Маріуполь” створена для ширших задач - там, де використовуються не просто FPV-дрони, а повноцінні платформи типу «крило», БПАК або важкі ударні безпілотники. Серед таких рішень варто звернути увагу на https://bezpeka.pro/platy-initsiatsii/, де представлені актуальні моделі плат ініціації, зокрема адаптовані до складних умов і тривалих місій. V1 - базова версія для прямого ураження, а V1.3 спеціально оптимізована для «крил» - з урахуванням їхньої геометрії, автономності та тривалого польоту.
Хоча виробник обмежено подає характеристики, за відкритими даними видно - плати мають підключення до FC через стандартні роз’єми, підтримують PWM та оснащені базовим захистом. Ймовірно, вони працюють і з контактною, і з інерційною логікою, що робить їх універсальними для складніших сценаріїв.
V1.3 розрахована на довший політ, стабільність на висоті та інтеграцію з системами наведення. У бою така плата дозволяє точно налаштувати момент підриву з урахуванням маршруту та поведінки цілі.
Ці моделі не для масового використання - їх обирають екіпажі, яким потрібна точність, стабільність та сумісність із серйознішими платформами.
Що варто врахувати перед вибором
Ринок плат ініціації для FPV-дронів швидко розвивається, і кожна модель закриває конкретну потребу. Ікарус відповідає за безпечне зіткнення, Kamik V4 - за точне спрацювання на висоті, а Маріуполь - за стабільну роботу на великих платформах і гнучке ураження.
Жодна з цих плат не є універсальною - кожна ефективна лише в межах свого завдання. Саме тому важливо не просто знати моделі, а розуміти їхню поведінку в реальних умовах. Лише тоді рішення буде не навмання, а на користь місії, екіпажу та загальної ефективності ударної системи.

