В останні роки світовий ринок сої став полем битви в постійній торговельній напруженості між Сполученими Штатами та Китаєм. Оскільки дві найбільші економіки світу беруть участь у взаємному обміні тарифами та торговельними обмеженнями, соєва галузь опиняється під перехресним вогнем. Цей розвиток подій має значні наслідки для фермерів, трейдерів та споживачів у всьому світі, змінюючи ландшафт міжнародної сільськогосподарської торгівлі.
Оскільки американська соя стає менш конкурентоспроможною на китайському ринку через тарифи, ми спостерігаємо значні зміни у світових торговельних моделях. Основним бенефіціаром цих змін стала Бразилія, експорт якої до Китаю значно збільшився. З 2021 року китайський імпорт бразильських соєвих бобів зріс на 48%. За той самий період експорт сої з США до Китаю скоротився на 31%.
Цей зсув змінює світовий ланцюг поставок сої, оскільки бразильські виробники розширюють свою частку ринку за рахунок своїх американських колег. Довгострокові наслідки цієї тенденції можуть бути значними, потенційно змінюючи усталені торговельні відносини та моделі інвестування у світове сільське господарство.
Більше того, зміни не обмежуються трикутником США-Китай-Бразилія. Інші великі імпортери сої, такі як Європейський Союз, також коригують свої торговельні стратегії у відповідь на зміну ситуації. ЄС, на який припадало 10% експорту сої США у 2025 році, оголосив про заходи у відповідь на тарифи США, включаючи потенційні тарифи на сою.
Поєднання обмеженого доступу до китайського ринку та потенційних бар'єрів в інших експортних напрямках чинить значний тиск на зниження цін на сою в світі. Поточні прогнози малюють складну картину для виробників. Очікується, що ціна сої впаде до 370 доларів США/т у 2026 році. Це являє собою зниження на 15% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Поточні ціни трохи нижчі за 400 доларів США за тонну, що на 15% менше, ніж у попередньому році.
Цей ціновий тиск, ймовірно, матиме значний вплив на прибутковість соєвих ферм, багато з яких вже працюють з низькою рентабельністю. Ситуація є особливо болісною, тому що соя ціна якої є дуже змінною та нестабільною, є дуже важливою сільськогосподарською культурою завдяки своєму широкому застосуванню як у харчовій промисловості, так і у виробництві кормів для тварин, а також у технічних цілях.
Завдання для виробників сої полягає не лише в тому, щоб пережити тимчасову бурю. Тепер їм доводиться орієнтуватися в принципово зміненому ринковому ландшафті, в якому їхні традиційні конкурентні переваги були підірвані геополітичними факторами, що знаходяться поза їхнім контролем.
Поточна торговельна напруженість між США та Китаєм суттєво вплинула на світовий ринок сої, створюючи проблеми та невизначеність як для виробників, так і для трейдерів, а також для споживачів. Оскільки ситуація продовжує розвиватися, стає зрозуміло, що всім зацікавленим сторонам доведеться адаптуватися до нової реальності в міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією.
Для виробників сої шлях попереду є особливо складним. Вони стикаються з подвійним тиском: обмеженим доступом до свого найбільшого експортного ринку та тиском на зниження цін. Однак ця криза також створює можливості для інновацій та трансформації в галузі.
Оскільки світовий ринок сої продовжує розвиватися, ключем до успіху буде поінформованість та гнучкість. Ми закликаємо всіх зацікавлених сторін у сільськогосподарському секторі уважно стежити за розвитком подій, вивчати нові стратегії та використовувати цифрові рішення для підвищення своєї конкурентоспроможності в цьому динамічному середовищі.
Торговельна війна за сою, можливо, порушила усталені моделі, але вона також відкрила нові можливості. Завдяки впровадженню інновацій, сталого розвитку та стратегічної адаптивності, світова сільськогосподарська спільнота може стати сильнішою та стійкішою до цих викликів.
