Рішення Європарламенту відтермінувати запровадження вимог EUDR щодо сої суттєво змінило настрої на європейському аграрному ринку. Учасники торгів отримали часовий люфт до кінця 2025 року, що вже сьогодні впливає на стратегії закупівель. Аналітики зазначають: накопичені запаси сої та шроту дозволяють багатьом переробникам не поспішати з укладанням нових контрактів, формуючи стриманий, очікувальний попит. У таких умовах ціна сої стає більш чутливою до будь-яких сигналів з боку експортерів та логістичних коридорів.
Найбільш показовою залишається ситуація на італійському напрямку. Там покупці вже закриті по поставках до лютого, а нові угоди укладаються вкрай обережно. Частина трейдерів розглядає можливість купити кукурузду, якщо ціна буде відповідною. Рівень попиту на лютий утримується біля $450 СРТ Чоп із доставкою автомобільним транспортом або українськими вагонами. Водночас спотовий індекс ціни ГМО-сої на експорт із постачанням впродовж 30 днів зріс на $4 і досяг $422 без ПДВ. Для внутрішньої переробки індекс також показав позитивну динаміку, додавши $2 — до $456 із ПДВ.
На тлі цих змін премія за не-ГМО продукцію помітно звузилася та нині становить у середньому $30–35 відносно ГМО-сегмента. У портах торги за ГМО-сою доходили до $425, тоді як за не-ГМО ще готові були платити до $455. Така різниця свідчить про поступове вирівнювання ринку й зниження дефіциту якісної сировини. Паралельно уважно відстежуються й інші культури: пшениця та переробні культури залишаються важливими орієнтирами для інвесторів, особливо на тлі прагнення частини виробників продати пшеницю за вигіднішою ціною.
Загальний ціновий контекст формується під впливом зовнішніх бірж, валютних коливань і логістичних витрат. Будь-які зміни на міжнародних майданчиках майже миттєво транслюються у СРТ-контракти. Учасники ринку визнають, що нинішній баланс крихкий: накопичення запасів у ЄС тисне на котирування, але водночас зростання витрат у виробників стримує різке падіння. Схожі тенденції спостерігаються й у сегменті ринку кукурузди, що додатково підсилює взаємозв’язок аграрних ринків.
Таким чином, відстрочка EUDR фактично заморозила активність великих європейських покупців, перенісши основну інтригу на другу половину сезону. До того часу ключовими факторами залишатимуться темпи експорту, ситуація з запасами та загальна кон’юнктура світових бірж. Для учасників ринку це означає необхідність більш гнучкого планування продажів і закупівель. Експортери дедалі частіше працюють короткими контрактами, уникаючи довгих фіксацій. Переробники, своєю чергою, намагаються зберігати ліквідність і реагувати на будь-які сигнали попиту практично в режимі реального часу. У таких умовах волатильність може зрости, а різкі новини зі світового ринку здатні швидко змінити баланс сил.
