Інверторний напівавтомат MIG/MAG обирають тоді, коли потрібні мобільність, стабільна дуга та нормальна якість шва в широкому діапазоні товщин. Але «потужність» у побутовій мові часто плутають із максимальним струмом на табличці. У реальній роботі важливіші робочий режим на потрібній товщині, запас по ПВ, можливість тримати стабільну подачу дроту та поведінка апарата при просіданнях напруги. Нижче — практичні критерії, за якими можна зрозуміти, чи вистачить можливостей інвертора під ваші задачі.
Виходьте з робочих товщин, а не з «максимуму»
Сформулюйте, що ви варите найчастіше:
- 0,8–1,2 мм: кузовні елементи, тонкий лист, кожухи;
- 2–4 мм: профтруба, ворота, каркаси;
- 5–8 мм: силові вузли, товсті пластини, ребра жорсткості.
У каталогах апарат може мати «250 А», але якщо основна робота — профіль 2–3 мм, вирішальними будуть стабільність короткої дуги, плавність регулювань і подача дроту. А якщо регулярно варити 6–8 мм, потрібен запас по напрузі дуги, струму та витривалості.
ПВ — головний індикатор «реальної потужності»
ПВ (тривалість увімкнення) показує, як довго апарат може працювати без перегріву на конкретному струмі. Для гаражних робіт прихватками ПВ менш критичний, але для довгих швів, воріт або серійного складання — ключовий. Якщо інверторний напівавтомат має невисокий ПВ на робочому струмі, доведеться часто робити паузи, і «амперність» перестає мати значення.
Практичний підхід: оцінюйте ПВ саме на тому струмі, який відповідає вашій типовій товщині, а не на мінімальних режимах.
220 В чи 380 В і чутливість до просідань
Для домашньої майстерні найчастіше обирають 220 В, але потрібно врахувати якість мережі. Якщо напруга «просідає», апарат може втрачати стабільність дуги: гірше підпал, більше бризок, падає провар. Корисно, коли виробник заявляє роботу при зниженій напрузі та ставить захисти, які не «рублять» зварювання без потреби.
Для регулярної роботи з товстішим металом або при тривалих циклах 380 В зазвичай витриваліше: менше навантаження на проводку і стабільніша робота під струмом.
Напруга дуги та «запас» для товстого металу
Багато користувачів дивляться лише на ампери, хоча для MIG/MAG важлива і напруга на дузі. На товстому металі потрібен не тільки струм, але й достатня напруга, щоб стабільно вести ванну на потрібній швидкості та забезпечувати провар. Якщо апарат «не тягне» по напрузі, це проявляється тим, що доводиться знижувати швидкість, перегрівати край або робити зайві проходи.
Ознака достатнього запасу: апарат дає стабільну дугу на ваших режимах без «зависання» дроту, без провалів у подачі і без необхідності постійно компенсувати просідання ручними хитрощами.
Механізм подачі дроту як частина потужності
У MIG/MAG «потужність» відчувається через подачу. Якщо механізм слабкий або ролики підібрані неправильно, з’являються ривки, «пташине гніздо», нестабільна дуга — і здається, що апарат «не має сили». Для впевненої роботи на 4–5-метровому рукаві та інтенсивних режимах бажаний якісний механізм подачі (часто перевага за 4-роликовими системами), точний притиск і стандартні витратники.
Газ, дріт і реальна продуктивність
На суміші Ar/CO₂ дуга зазвичай м’якша і стабільніша, ніж на чистому CO₂, менше бризок — це прямо впливає на відчуття, що інвертор «тягне» режим. Діаметр дроту також важливий: 0,8 мм зручний для тонших металів і акуратної короткої дуги, 1,0 мм дає продуктивність на 3–6 мм при належному запасі по режимах.
Швидка перевірка перед покупкою або на тесті
Щоб зрозуміти, чи вистачить можливостей:
- підберіть «свою» товщину і зробіть пробний шов: дуга має бути рівною без ривків;
- оцініть, чи не перегрівається апарат на серії коротких проходів;
- перевірте стабільність старту та поведінку на довшому рукаві;
- зверніть увагу на доступність витратників (наконечники, сопла, лайнер) і сервіс.
Інверторний напівавтомат справді «вистачає по потужності», коли він стабільно тримає режим саме на ваших товщинах, не вимагає постійної компенсації просідань мережі, має достатній ПВ і надійну подачу дроту. Такий підхід дає прогнозований провар і швидкість роботи, а не просто красиву цифру на табличці.
