Світові аграрні ринки на початку тижня продемонстрували змішану динаміку, і ціна тонни сої залишається відносно стабільною на фоні коливань зернових. На Чиказькій біржі (CBOT) травневі ф’ючерси на сою закрилися на рівні близько $427,5 за тонну, додавши близько 0,2%. Водночас пшениця втратила в ціні: котирування опустилися до $215,96 за тонну, що свідчить про збереження тиску на ринок.
Водночас закупівельні ціни на кукурудзу на сьогодні також формуються під впливом глобального профіциту. На CBOT травневі контракти на кукурудзу знизилися до $180,9 за тонну, а липневі тримаються трохи вище — близько $185–187 за тонну. Попри це, експорт залишається активним: лише за тиждень США відвантажили понад 1,7 млн тонн кукурудзи, з яких найбільші обсяги спрямовані до Мексики та Японії.
На цьому фоні пшениця ціна за тонну продовжує коливатися не лише в США, а й у Європі. Зокрема, на біржі MATIF у Парижі борошномельна пшениця подешевшала до €202,25 за тонну (або приблизно $234). Американські ф’ючерси також знижувалися: SRW пшениця торгувалася на рівні близько $216 за тонну, а тверді сорти — в діапазоні $221–230 за тонну залежно від біржі.
Додатковий тиск на ціни створює активний експорт з Чорноморського регіону. Росія лише за перші 20 днів березня відвантажила близько 3,5 млн тонн зерна, з яких понад 3,1 млн тонн — пшениця. Це суттєво підсилює конкуренцію на світовому ринку та стримує зростання котирувань навіть за наявності певних ризиків у виробництві.
Сегмент олійних культур виглядає дещо сильніше. Соєві боби підтримуються стабільним попитом з боку Китаю: за тиждень експорт США перевищив 1,1 млн тонн, з яких понад 660 тис. тонн було відправлено саме на китайський ринок. Це допомагає утримувати ціни на рівні вище $420 за тонну.
У Південній Америці ситуація також залишається важливим фактором. У Бразилії посіви другого врожаю кукурудзи виконані на 97%, тоді як збирання сої дещо відстає. Це може вплинути на баланс попиту і пропозиції найближчими місяцями.
Таким чином, ринок залишається волатильним: пшениця дешевшає, кукурудза перебуває під тиском, а соя демонструє стримане зростання, утримуючись у діапазоні $420–430 за тонну.
У найближчій перспективі ключовими факторами для ринку залишатимуться темпи експорту, погодні умови у США та Південній Америці, а також попит з боку основних імпортерів, зокрема Китаю. Інвестори й трейдери уважно стежать за новими звітами щодо посівних площ і запасів, адже саме вони можуть визначити подальший напрямок руху цін на зернові та олійні культури.
