Різдво приходить – водимо Козу та меланкуємо!

У давнину святкування Нового року та Різдва в Україні супроводжувалося не тільки піснями та застіллям, але й різноманітними театралізованими та обрядовими дійствами. Їхнє відлуння можна помітити й сьогодні. Наприклад, у містах і селах діти, підлітки, та й дорослі, ходять колядувати, щедрувати, засівати.

Так робили ще наші предки, от тільки відбувалося це куди більш видовищно. Побачили б вони сучасні звичаї, могли б і не впізнати. Що ж так сильно відрізняє нас від наших прабатьків? Про це розкажемо у другій статті із серії різдвяних тематичних матеріалів.

Наш консультант та гід по новорічно-різдвяним святам – композитор, викладач диячої фольклорної студії «ХатаПтаха» Віра Ібрямова-Сиворакша

Де Коза ходить, там жито родить

У період різдвяних свят в Україні відбувалися вертепи та різноманітні театралізовані дійства. Люди співали, розігрували сценки, наряджалися та ходили селом, вітаючи родичів і сусідів. Особливої популярності набув обряд «Коза». Він відомий по всій країні, але передусім типовий для Полісся. Водили Козу ввечері 7 січня та 13-го на щедрівки.

Як пише доктор історичних наук Олександр Курочкін, саме на українському та білоруському Поліссі були зафіксовані найдавніші варіанти цього обряду. «Коза» є свого роду реліктом старовинного ритуального дійства, в якому поєдналися співи, музика, драматичні елементи та навіть магія.

Його ядро становила календарна пісня «Го-го-го, Коза». Сюжетно з нею пов’язувався танець-пантоміма ряджених виконавців. До прийняття християнства обряд міг входити до системи язичницьких церемоній, пов’язаних із початком весняного нового року. Після реформи календаря обряд перенісся на зимові святки.

Основні дійові особи – Коза та Дід, котрий веде її за мотузку. Роль Кози виконував парубок у вивернутому кожусі, котрий тримав у руках вирізане з дерева опудало тварини з випаленими ніздрями та блискучими бляшками чи ґудзиками замість очей. Нижня щелепа Кози була рухомою, що дозволяло клацати нею під час вистави. На роги часом чіпляли дзвіночок або прикрашали їх різнокольоровими стрічками.

Взагалі ж костюм та ритуальна маска Кози в різних районах оформлювалися по-різному. Нерідко убрання Кози складалося з упряжної дуги, двозубих вил, сита, віника, сокири й інших побутових предметів. У ХІХ столітті з’явився комічний образ Кози-дівчини. Її жіночність підкреслювалася за допомогою намиста, картатої плахти, кольорових стрічок.

Ряджені розігрували традиційну виставу в кожній хаті, бо за повір’ям це обіцяло господарям щастя й добробут. Центральні моменти обряду – танок Кози, її «вмирання» та «воскресіння», які символізували круговорот часу й пробудження природи. Аграрно-магічна спрямованість обходів із Козою яскраво розкривається в тексті пісні, де в гіперболізованих образах малюється картина майбутнього щедрого врожаю:

Де Коза ходить, там жито родить,
Де
Коза хвостом, там жито кустом,
Де
Коза рогами, там жито стогами.

Пізніше обряд водіння Кози втратив своє первісне магічне значення, перетворившись на пародійно-гумористичну народну виставу. Дійство доповнювалося новими епізодами, розширювалося коло персонажів.

Поряд із Дідом та Козою почали виступати Циган, Козак, Лікар, Торговець, Городовий тощо. Вітаючи господарів, ряджені розігрували все більше нових гумористичних сценок: «сварка Діда й Баби», «доїння Кози», «лікування Кози», «продаж Кози на ярмарку», інші.

Меланкування як спосіб залицяння

Новый рисунок

Інше популярне колись дійство – «Меланка», або «Маланка». Відбувалося воно в день святої Меланії 13 січня. У минулому було поширено від Карпат до Слобожанщини та навіть розповсюдилось серед молдаван і румунів.

Образи «Меланки» відтворювали уявлення людей про навколишній світ. У дійстві використовувалися різноманітні маски. Серед них були маски, пов’язані з культом предків (дід та баба), маски демонологічних персонажів (чорт та смерть), тварин (кінь, коза, бик, журавель), соціально-побутові (пан, піп, жандарм, економ), етнічні (єврей, турок, циган та інші). Кількість та види масок істотно варіювались залежно від місцевих особливостей.

Походження обряду вивчено недостатньо. Відомо, що його джерела сягають слов’янських язичницьких часів, а можливо, навіть індоєвропейських уявлень. Тоді таке рядження виконувало певну магічну функцію. За допомогою первісних святкових церемоній з піснями, танцями, специфічними словесними виразами громади намагалися забезпечити здоров’я, урожай, добробут, приріст сім’ї та домашньої худоби в новому році. З цією метою ряджені виконували певні дії для «пробудження землі» – імітували оранку по снігу, сівбу й молотьбу, танці-стрибки на току і т. п.

У XIX столітті обряд «Меланка» втратив первісне значення і перетворився на новорічну розвагу, своєрідний сільський карнавал. Панівну роль у ньому відігравали шлюбні мотиви. Не випадково учасники обходів відвідували в першу чергу двори, в яких були дівчата шлюбного віку. За традицією роль Меланки виконував неодружений хлопець, перевдягнутий у жіноче вбрання. Разом із ним ходили парубки в образах Діда, Цигана, Ведмедя або Коня, якого Циган вів за собою, та інших. Ряджені цілу ніч ходили селом у супроводі музик і хору співаків. Під вікнами обов’язково виконували ритуальну пісню про Меланку. У ній розповідалося про молоду господиню, яка в одних варіантах випасала качурів або коней, у других – «шовки пряла», у третіх – «біль білила» тощо.

Вперше в Чернігові справжній обряд «Маланка» можна буде побачити (і навіть взяти участь в ньому) 13 січня в рамках фестивалю «Коза»

До хати Меланку пускали не завжди, тому співали та розігрували сценки найчастіше на вулиці. Меланка бешкетувала, могла обмазати сажею піч, відмести сміття від порога на середину хати, щось поцупити і тут же вимагати за це викуп. Інші учасники гурту в цей час попереджували господарів, що Меланка у них «шебушна», «вредна». Карикатурний портрет «гулящої та ледащої молодиці» слугував попередженням для дівчат, які стояли на порозі шлюбного життя. В ігровій формі ряджені по-своєму утверджували норми народної моралі та залицялися до молодиць.

Дізнатися більше про українські різдвяні традиції та долучитися до них зможемо зовсім скоро – 13 та 14 січня на фольклорному фестивалі «Коза». Приходьте на Красну площу й зігрівайтеся гарною музикою, смачною їжею та запальними танцями.

Фото Меланка

У наш час обряд меланкування яскраво побутує в західному регіоні України. Фото Сергія Аніщенка

Дізнайтеся про різдвяні традиції більше з попередньої тематичної публікації.

ВіраІбрямова-Сиворакша фестиваль"Коза" Маланка
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
165 просмотров в феврале
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Спорт
Чернігівська "Десна" у своєму четвертому матчі на заключному турецькому зборі програла вірменській команді "Гандзасар" з рахунком 1-2. Про це повідомляє прес-служба ФК "Десна". Стартовий склад "сіверян" виглядав наступним чином: Паст; Люлька; Немчанінов; Баєнко; Слінкін; Сергійчук; Якимів; Мостовий; Белич; Старенький; Безбородько. Голом за чернігівців відзначився Михайло Козак. Нагадаємо, що другий збір буде тривати до 22 лютого. На ньому деснянцям залишил...
Общество
В Украине, и в Чернигове в частности, все чаще появляются подъезды, которые больше напоминают произведение искусства. Например, полет в космос, традиционное украинское село, или же природные пейзажи можно найти на стенах многоэтажек. Как правило, такие рисунки в подъездах создаются неравнодушными людьми, а в Чернигове свой «шедевр» решила создать и вода. Только совсем не эстетичный. И не только в подъезде, но и в квартире одного из жильцов. Дождаться авгус...
Общество
Зоозащитники привезли на реабилитацию волка, которого житель Черниговской области держал во дворе на цепи вместо собаки, пишет издание «Ньюзрум». Под Харьковом поселился волк из Черниговской области. Зоозащитники отобрали животное у людей, которые держали его на цепи вместо пса. В целом состояние животного в целом удовлетворительное, но  специалисты выявили у него некоторые проблемы со здоровьем. Волонтеры рассказали, что хищника не кормили надлежащим обра...
Общество
Як відомо, уже багато разів у міському парку хотіли щось змінити, провести реконструкцію або оновлення, але далі розробки концепції, як це має виглядати, справа не доходила. 1 лютого на архітектурно-містобудівній раді було представлено чергове передпроектне рішення, або, простіше кажучи, концепцію майбутньої реконструкції міського парку культури та відпочинку. Її розробило харківське архітектурне бюро «Сіті-Дизайн». Головною відмінністю цієї концепції від...
Общество
Украинские военные испытывают современный глущитель против дронов. Радиокомплекс блокирует все виды беспилотников – перекрывает сигналы телеметрии, GPS-навигации и управления, пишут «Контракты» В Черниговской области – на базе учебного центра «Десна» – военные испытывают специальный радиокомплекс отечественного производства для борьбы с беспилотными летательными аппаратами. Комплекс для борьбы с БПЛА гражданского и военного назначения изготовлен в форме ст...
Культура
Яна Неруш, веб-дизайнер та ілюстратор, створює серію векторних зображень, присвячену архітектурним пам’яткам Чернігова. Чому вона обрала архітектуру Чернігова й чого це її вчить. Як почала малювати Малювати вмію з дитинства, мабуть, успадкувала від матері, вона в мене гарно малює. У художній школі не навчалася, бо не було можливості. Це змушувало працювати більше й завзятіше. Я розуміла, що конкуренція – це важко. Доведеться багато працювати, якщо я хочу д...
Общество
Новая брусчатка и тактильная плитка на недавно отремонтированных тротуарах и в скверах, не пролежав и полгода, начала портиться. Не нужно иметь специального образования, чтобы заметить, что верх покрытия просто крошится, как обычный кирпич. Видят ли это в мэрии? Первые недостатки Ремонт и укладку новой брусчатки на бывшей Алее Героев завершили буквально этой осенью. Тогда же замостили тротуары на улице Рокоссовского и Шевченко. По всему городу положили нов...
Общество
Засідання комісії з питань міської топонімії, охорони та збереження історико-культурного середовища мало відбутися ще в кінці січня. Проте тоді не було кворому, і засідання перенесли. З другої спроби засідання все ж відбулося, а головну увагу при обговоренні приділили можливому перейменування вулиці Рокосовського на честь Героя України Левка Лук’яненка. Втім, список питань значно ширший: демонтаж чергового серпа й молота та низка пропозицій щодо пам’ятникі...
Культура
Виставку світлин та роздумів ув’язнених «Освіта – шлях додому» привезла до Чернігова благодійна організації Free Zone, яка шукає та розробляє шляхи адаптації ув’язнених до повернення в суспільне життя. Організатори через великі чорно-білі портрети арештантів колоній у Чернігівській та Полтавській областях розповідають, чому українські ув’язнені хочуть навчатися. Усі фото зробив фотограф із Чернігова – Павло Ходимчук. Хтось із героїв світлин мав освіту, хто...