Різдвяні свята на Чернігівщині. Як їх відзначали наші предки?

Підготовка до новорічних свят йде на повну: прикрашаються ялинки, нарізаються салати, житло наповнюється мандариновим ароматом. Це зараз. А як було кілька століть тому?

Навряд чи багато з нас знають, як ці свята відзначали наші пращури. Сьогодні з’явилося багато нових чудових традицій, але разом із тим, на жаль, стерлося з пам’яті не менше важливих і багатовікових. Про них ми й хочемо нагадати.

Звичний для нас Новий рік, який святкується з 31 грудня на 1 січня, в Україні почали відзначати лише з 1918 року, після переходу на григоріанський календар. До того ж часу Новий рік припадав на ніч із 13-го на 14 січня, відому зараз як старий Новий рік. Головним же святом було Різдво.

До нього починали готуватися ще від дня Спиридона (25 грудня). До того в цьому місяці відзначалися дні пам’яті великомучениці Катерини (7 грудня) та апостола Андрія Первозванного (13 грудня). На них дівчата полюбляли «кликати долю» та ворожити на щасливе заміжжя.

Трутовський Колядки в Україні 1864
Трутовський Колядки в Україні 1864

Починаючи з останнього тижня грудня, люди наводили вдома лад: мили та білили хати (робилося це двічі на рік – перед Різдвом та Великоднем), заготовляли дрова й корми для худоби, складали у стодолах коси, граблі та інші інструменти, прибирали у хлівах. Усі господарські роботи мали закінчитися до 6 січня.

Дім прикрашали різноманітними фігурками із соломи у вигляді кубів та інших фігур. Їх вішали під стелю та на вікна. Від циркуляції повітря фігурки рухалися, створюючи цікаві тіні, схожі на павуків, – такий собі аналог сучасних гірлянд. У деяких регіонах робили їжачків із тіста або глини та колосків, які встромлювалися в них, і ставили на вікно.

Загалом же ритуальні дії в різних частинах країни – на Поліссі, Слобожанщині, Галичині тощо – часом суттєво відрізнялися один від одного. Оскільки в наш час про них мало кому відомо, розібратися, чи притаманний той або інший обряд певному регіону, дуже складно.

Святвечір, Багата кутя, дідух та Коза

Два різдвяні тижні звалися Колядою. На них припадало три великих свята, або ще казали «три куті» – Багата (6 січня), Щедра (13 січня) та Голодна (18 січня).

Вранці 6 січня господиня розкладала в печі дрова, які відкладалися по одному поліну щоденно, починаючи з дня Спиридона. Залежно від місцевості та достатку готували від 7 до 14 страв. Серед них дві обов’язкові – кутя та узвар, а також борщ, вареники з картоплею або капустою, квасоля, риба.

Крім того, перед Різдвом кололи свиню. Займалася цим спеціальна людина, яка завдяки своїй майстерності мала шану на селі. Був це завжди чоловік. Від того, як колій виконає свою роботу, залежав і смак м’яса, тому, готуючись, він мусив провести низку власних обрядів і дотриматися певних правил. Одне з них забороняло напередодні спати з жінкою.

У Святвечір, перед тим як сідати до столу, у хату заносили дідух – необмолочений пшеничний чи житній сніп, котрий зберігали з перших обжинків. Його ставили в найпочесніше в хаті місце – на покуті. Дідух вважався древнім символом роду, уособленням пам’яті предків.

Дідух - традиційний символ українського Різдва
Дідух - традиційний символ українського Різдва

Люди вірили, що на Різдвяні свята душі спускалися на землю і жили в цьому снопі. Тому на Святвечір їм спеціально залишали кутю, інші страви, а після вечері не мили миски. Разом із дідухом до хати вносилася в’язка сіна, яке розкидалося долі. Діти при цьому пританцьовували та наслідували звуки свійських тварин. Це мало забезпечити щедрий приплід худоби у прийдешньому році.

Господиня ставила на стіл святковий хліб, а поруч із ним запалювала свічку. Господар у цей час клав у миску по ложці кожної страви та йшов кликати Коляду, або, як її називали на Чернігівщині, Мороз.

Чоловік виходив на вулицю й кликав: «Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти!», повторював це тричі, після чого додавав: «Якщо не йдеш, тоді не йди ні на ягнята, ні на курчата, ні на телята» – і називав ту худобу, яка була у дворі. Помолившись і згадавши покійних родичів, сідали до столу. Вечеря починалася після появи на небі першої зірки, яка сповіщала людям про народження Ісуса Христа.

Зранку 7 січня діти ходили колядувати. Було важливо, щоб на Різдво першим до хати увійшов хлопець або чоловік – це зичило добробут у наступному році. В окремих районах Чернігівщини колядувати починали ще 6-го, увечері. Діти й дорослі ходили окремо. Колядники несли із собою велику зірку (звізду), а супроводжували їх ряджені – Коза, Дід, Баба, Циган та інші персонажі. Цей обряд називався водінням Кози. Хоча Козу водили не всі, але зірка мусила бути обов’язково.

Щедра та Голодна кутя, Меланка, Водохреща

Вечір 13 січня називали другою Колядою, Щедрим вечором або Щедрівками. Молодь ходила «меланкувати» (щедрувати), бо за християнським календарем це був день преподобної Меланії.

Один із хлопців при цьому вбирався в Меланку, надягав дівочий одяг. Щедрувальники вітали господарів, бажали всіх гараздів, співали, розігрували жартівливі сценки, приказуючи: «Дайте Меланці на одежу, бо вже потрьопана, чи ковбаси, бо три дні не їла». За це господарі мали їх обдарувати.

Наступного ранку по хатах ходили посівальники. Знаково, що це були хлопці, адже вони засипали домівки зерном, яке здавна було символом плодючості та родючості. Посіваючи, хлопці казали: «Сію, сію, посіваю, з Новим роком всіх вітаю!», а крім того, співали посівальних пісень із красивими текстами про народження Ісуса й побажаннями на гарний рік та врожай.

Николай Пимоненко Колядки. вторая половина 1880-х г
Николай Пимоненко Колядки. вторая половина 1880-х г

Велику увагу приділяли вечору під Водохреща, відомому також, як «голодна кутя». З появою першої зірки сідали за стіл. Подавалися ті ж страви, що й на Святвечір. У деяких місцевостях, як і перед Різдвом, набирали по ложці кожної страви і ставили на підвіконня для душ померлих родичів.

Цього ж вечора виганяли Коляду (Мороз). Після того як сім’я вставала з-за столу, господар чи хтось із родини вибігав на вулицю, бив палицею по воротах та огорожі й вигукував: «Йди, йди, Мороз, не приходь до нас!» чи «Тікай, кутя, з покуття, а ти, узвар, на базар».

За народними повір’ями в ніч на Водохреща вода в криницях та потоках ставала святою, тому старші члени родини не лягали спати, а йшли до річки, щойно проспівали опівночі півні, щоб набрати цілющої води. Набрану воду зберігали за іконами на випадок поранення або тяжкої недуги.

На саме Водохреща (19 січня), після ранкового богослужіння процесія вирушала до водойми, де прорубували ополонку і ставили хрест із криги. Люди вмивалися водою, парубки та дівчата намагалися оббризкати одне одного. Якщо на Святвечір душі померлих родичів запрошували до себе, то на Водохреща їх символічно випроваджували назад, і вода з давніх-давен – символ межі між живими та мертвими.

Найважливіші зимові свята починалися зустріччю предків, а закінчувалися проводами. Більшість обрядових дійств були спрямовані не тільки на забезпечення щастя, здоров’я, достатку, але й на вшанування пращурів. Не дивно, що всі вечори в цей проміжок часу вважалися святими, і люди відчували в них певну тайну, магічність, а тому були обачні.

Коза фольклорнийфестиваль колядки щедрівки Різдво
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии

Происшествия
Днями на перехресті вулиць Кільцевої та Захисників України сталася ДТП за участі двох іномарок. Про це повідомляє Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА.  Зіткнулись BMW 525 D та FIAT DOBLO CARGO. Внаслідок пригоди обидва водії отримали тілесні ушкодження. Їх було доставлено до КНП "Чернігівська міська лікарня №1".
Общество
Заробити від 500 євро і більше на місяць у Чернігові – цілком реальна можливість. Служба зайнятостя склала рейтинг професій, представникам яких роботодавці готові платити хороші гроші. З пом'якшенням карантину бізнес поступово відновлює діяльність, і пропозицій роботи стає більше. Нові вакансії у базі даних обласної служби зайнятості з'являються постійно. Більшість з них – з мінімальним розміром заробітної плати або наближеним до нього. Проте є й високоопл...
Криминал
Деснянський районний суд днями призначив покарання для злодіїв, які поцупили чуже майно. Про це повідомляє Чернігівська місцева прокуратура. Так неодноразово раніше судимий чоловік мешканець Чернігова 1967 року народження отримав ув’язнення за злочин, що трапився у березні минулого року. Тоді зловмисник вибив вхідні двері квартири в одному з будинків на  вулиці Рокосовського у Чернігові та виніс звідти ноутбук. В судовому засіданні обвинувачений свою вину...
Общество
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко провів зустріч з інвестором Анатолієм Долеско, який зацікавлений у створенні на території «ЧеЗаРи» технопарку та веденні там активної бізнесової діяльності. Сторони підписали меморандум про співпрацю, повідомили у міській раді. Станом на сьогодні «ЧеЗаРа» накопичила 55 мільйонів гривень боргів, майже 30 з яких – це невиплачені заробітні плати. Останніми роками основною діяльністю підприємства було виконання замо...
Происшествия
Вчора вранці, 12 серпня, у Десні в районі Чернігова виявили тіло мешканки міста 1981 року народження. Про це повідомляє Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи. Рятувальники підняли тіло на поверхню, але обставини та причина смерті поки невідомі. Їх за допомогою низки експертиз встановлюють правоохоронці.
Криминал
Днями у водія рейсового автобуса вилучили 625 пачок насіння, вартість якого згідно з даними сайту виробника - понад 193 000 грн. Про це повідомляє Північна митниця Держмитслужби. Зазначається, що під час митного огляду в багажному відділенні автобуса NEOPLAN, що здійснював пасажирське перевезення сполученням «Мінськ-Київ», під валізами пасажирів було знайдено 4 чорних пакети. В них знаходилось незадеклароване насіння огірка «МАМЛЮК» (100 пачок по 500 насін...
Общество
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради погодив перекриття руху транспорту через перехрестя вулиць Доценка та Космонавтів. Причина – проведення ремонтних робіт на перехресті. Вони триватимуть майже три тижні. Таким чином, рух транспорту на цій ділянці буде заблокований з понеділка, 17 серпня, (з 8:00) до п’ятниці, 4 вересня, (до 22:00). Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради на час перекриття перехрес...
Общество
На зустрічі у міськраді прийняли рішення про будівництво місті саме палацу спорту, а не міжнародного спортивного центру. Місцем для цього будівництва обрали Мар'їн гай. Про це повідомляє пресслужба Чернігівської міськради. У дискусії взяли участь міський голова Владислав Атрошенко, представники національних федерацій з різних видів спорту, спортивних шкіл міста, депутати міської ради, начальники профільних управлінь, представники ТОВ «СпортПроект», а також...
Спорт
Вперше в історії Чернігівщини в області сформували відділення з баскетболу, яке функціонуватиме при КЗ "Школа вищої спортивної майстерності з ігрових видів спорту" Чернігівської обласної ради. Про це повідомляє Чернігівська ОДА. За словами заступника голови облдержадміністрації Андрія Подорвана створення команди зайняло 6 місяців. До її складу увійшло 18 спортсменів віком від 14 років, а їх наставниками стали одразу три тренери. Вони представлятимуть Черні...