У Киїнці тепер є дорога на мільйон

Коли заходить мова про ремонт чи будівництво доріг у сільській місцевості, місцеві жителі зазвичай махають рукою — кілька десятків років обіцяють і все марно. І коли в Киїнку заїхав спеціальний транспорт і робітники — радості не було меж. «Нарешті», — говорили селяни.

Мешканці будинків, розташованих на вул. Дружби в селі Киїнці, що в передмісті Чернігова, і справді живуть дружно та приязно. Завжди готові прийти один одному на поміч. Наприклад, поділитися парою гумових чобіт чи замазати йодом подряпане коліно сусідського хлопчини. От тільки такі дружні звички сформувалися «завдяки» спільному негаразду.

Конкретніше — завдяки вщент розбитій вуличній дорозі. Тамтешні калюжі подолати — точно не поле перейти. Цей шлях, як-то кажуть, за тридцять із гаком років «прожив» складне «життя». І цілої ділянки на ньому не було — суцільні дірки.

Куди тільки не звертався місцевий люд, та скрізь отримував відписку: грошей нема. А село ж то відоме, тут чимало поважних чернігівців дачі мають. Але дачі дачами, а дороги цілої як не було, так і нема, скаржиться сільський голова Людмила Хомазюк.

На заклики про допомогу відгукнувся лише народний депутат Максим Микитась. І виділенню коштів посприяв, і з технікою та бригадою допоміг. Погожого вересневого дня на вулиці Дружби стояв такий гуркіт — хоч із дому біжи. Та люди на це не зважали й навіть тішилися — нарешті їм дорогу капітально відремонтують.

Іншим жителям села нові зміни також до вподоби. 8-річний третьокласник Святослав хоч і живе на сусідній вулиці та не має велосипеда, проте ремонт дороги йому дуже подобається:

«Тепер тут буде зручніше ходити. Бо раніше ця дорога була вся в камінні, побита».

Друзі-однокласники Женя Бобро та Влад Британ на відміну від ще маленького Славка таки мають власний транспорт — великий «Тотем». Кажуть, крутити педалі по вул. Дружби було не дуже — не розженешся через ямки та дірки.

«Незручно було. А тепер як зроблять, то можна їздити з будь-якою швидкістю. Не буде трясти. Бо раніше тут часто падали, били коліна, руки. Тому хай швидше зроблять рівну дорогу, щоб нормально кататися», — кажуть хлопці.

Продавчиня Світлана Варава взагалі винайшла власний спосіб пересування проблемною вулицею:

«Я тут поруч живу. Ями з водою по коліна були постійно, це не дорога, а суцільний жах. Навесні та восени тут паводки. Скільки взуття я тут угробила — і порахувати важко. Тому ми завжди надвір виходили в гумових чоботях, а в пакеті з собою несли змінку, щоб уже потім у місті перевзуватися. Окрім цього, доводилося і кульки на ноги вдягати. Моя дитина весь час тут ходила з мокрими ногами. І не лише моя, усі такі були. Та це ще не найгірше — після вулиці взуття ж було важко відмити: все у глині, камінні. Тому для мене звістка про капітальний ремонт вулиці була наче подарунок!»

Багатодітна матуся Анна Шатирко, яка виховує дев’ятеро дітей, теж має привід скаржитися на поганий стан дороги. Через ямки та дірки діти постійно падали з велосипедів. Розповідає — зеленку та йод доводилося витрачати буквально літрами:

«У мене семеро синів та дві доньки, тому можете уявити масштаб «катастрофи». Через поганий стан дороги, щоб просто покататися на роликах, дітям доводилося дуже далеко йти від дому. І це в мене як матері викликало неабияке занепокоєння. Та тепер, коли вулицю відремонтують, можна буде кататися поруч із домом».

Сільський голова Людмила Хомазюк не приховує свого задоволення: нарешті дорожнє питання в Киїнці зрушило з місця:

«Приємно, коли депутат дотримується свого слова. Цей капітальний ремонт — подарунок усім нам. Дякую Максиму Вікторовичу!»

Загальний бюджет капремонту практично 800 метрів дорожнього покриття на вулиці Дружби — майже мільйон гривень. Левова частка коштів надійшла з Фонду соціально-економічного розвитку. І це перший капітальний ремонт дороги від початку її прокладання ще силами місцевого колгоспу в 1980-х роках.

Окрім вулиці Дружби, також проблемними в селі є й інші — таких тут 37 кілометрів доріг комунального значення. Бюджету громади вистачає лише на поточні ремонти, а на повну реконструкцію — ні. Тому значення допомоги з вулицею Дружби важко переоцінити, кажуть у селі.

Максим Микитась у свою чергу запевняє: ця вулиця — то лише початок. Фінансування інших дорожніх проектів у Чернігівській області триватиме, бо наступний рік в Україні оголошений роком доріг.

«Уже готова проектно-кошторисна документація щодо реконструкції доріг у центрі Ріпок, у с. Вербичі. Працюватимемо і в Киїнці далі. Особливу увагу звертаємо на стан під’їзної дороги в селі. Вона перебуває на балансі райавтодору. Ми її ставимо в плани на наступний рік. Нині йдуть ремонтні роботи доріг у Добрянці, Олишівці. Проводяться тендерні процедури щодо визначення підрядника ремонтів у Михайло-Коцюбинському», — розповів народний депутат.

Та сам законотворець зацікавлений ще й у тому, щоб усі впорядкування прослужили якомога довше. Тому в полі зору його команди також буде і стан відремонтованого, тобто контроль за тим, чи не будуть порушувати перевізники фур та вантажівок норми щодо обмеження ваги такого транспорту на дорогах області. Бо з наступного року по всій Україні починають запроваджувати габаритно-вагові комплекси на трасах національного значення. Порушників штрафуватимуть. Для доріг місцевого значення передбачений спеціальний моніторинг за системою CoST. Максим Микитась підтримує таку ініціативу, бо дороги не повинні сходити разом із першим снігом.

Автор
( 0 оценок )
Актуальность
( 0 оценок )
Изложение
( 0 оценок )