Сергій Березенко: Чернігів – це майданчик для обміну досвідом молодих політиків

ПОЗИЦІЯ.Делегація молодих німецьких політиків – депутатів тамтешнього парламенту (Бундестагу) – відвідала Чернігів, щоб ознайомити українських самоврядників з основами європейської демократії.

Мета єдина навчити посадовців і депутатів різних рівнів більше спілкуватися між собою: обмінюватися досвідом, бути прозорими та підзвітними, учити народних і місцевих депутатів, мажоритарників і списочників. 

Чернігів – це майданчик для обміну досвідом молодих політиків. Разом із німецькою делегацією до нашого міста завітало й представництво програми «USAID РАДА», щоб розповісти про успіхи проекту «Модельний округ», який розрахований на 5 років та включає 7 народних депутатів із різних куточків України і теж сприяє співпраці з виборцями.

Програма «РАДА» запроваджує нові публічні інструменти роботи з громадою відкриті громадські слухання, мобільний додаток «е-РАДА», буквально відкриття віртуальних приймалень нардепів, де є і моніторинг звернень, і електронні карти округу, і функція онлайн-петицій, а ще аналіз ефективності певного обранця, його робота у фракціях, округах тощо.

Як з’ясувалося, резон у цьому є, бо, за статистикою, лише 20% українських нардепів, обраних у загальнодержавному багатомандатному окрузі, звітують перед громадою і спілкуються з виборцями. До проекту приєднався народний депутат із Чернігівської області Олександр Черненко, підтримав цю ініціативу й мажоритарник Сергій Березенко. Сам він звітує перед виборцями щороку, тому проблем із комунікацією немає щодня у його приймальні опрацьовують щонайменше 5–6 звернень від чернігівців.

Україна і Німеччина: спільне та відмінне в роботі депутатів

За словами Сергія Березенка, українська й німецька виборчі системи мають чимало спільного, зрештою саме німецьку модель обрали як взірець для парламентських виборів у 2015 році. Ідеться про змішане представництво в радах половина депутатів обирається за пропорційним принципом, половина за мажоритарним, тобто в округах. Єдина відмінність в Україні кількість мандатів у Верховній Раді незмінна, а от у німецькому Бундестазі кількість обранців може варіюватися залежно від уподобань громад.

«Свого часу ця новація була сприйнята вельми неоднозначно. Бо навіть якщо кандидат і перемагав в окрузі, це ще не означало, що він стане депутатом місцевої ради», розповів Сергій Березенко.

Однак така система дала змогу суттєво вплинути на склад і якість депутатів. Відтак у країні почали реалізуватися реформи, і однією з найуспішніших вважають децентралізаційну, бо саме вона допомогла нарешті сконцентрувати великі кошти в регіонах те, чого ніколи не було раніше. І з’явилася можливість реалізовувати великі інфраструктурні проекти, не озираючись на офіційний Київ, за допомогою державних фондів регіонального розвитку та соціально-економічного розвитку. Одначе до коштів останнього мають відношення тільки мажоритарники.

«Це 5
-6 мільярдів гривень щорічно в межах цілої країни, які розподіляються на регіони відповідно до зауважень депутатів-мажоритарників. Особисто мій результат це 43 мільйони гривень, які я зміг додатково залучити у свій округ. Це серйозна підтримка місцевих громад. Чернігівщина має 6 депутатів-мажоритарників, тому потенційно допомога на всю область може становити 300 мільйонів гривень на рік», зауважив Сергій Березенко.

Минулого року завдяки децентралізаційним прагненням в Україні вдалося реалізувати проекти загальною вартістю в 100 мільярдів гривень на умовах співфінансування, де одна половина коштів то місцеві бюджети, а друга кошти Державного бюджету.



У Німеччині мажоритарники почуваються вільніше за списочників

У Німеччині також є і списочники від партій, і депутати, обрані в одномандатних округах. За словами Карстена Кьобера, заступника голови Комітету з питань економіки та енергетики в Бундестазі, у його країні теж є певні відмінності між депутатами, обраними за різними системами. Сам він уже двічі обирався до парламенту у 2013 і 2017 роках.

«Ми як мажоритарники більше залежимо від виборців і партійних керівників на місцях, але не залежимо від партій на федеральному рівні. Ми вільніші в своїх волевиявленнях із того чи іншого питання. А от списочники більше «зв’язані». Звісно, у нас ще є сесійні тижні та час роботи в округах. Здебільшого в нас один округ це десь від 200 до 250 тисяч виборців», роз’яснив Карстен Кьобер.

Його колега Марк Хауптманн пояснює принципи роботи німецького мажоритарника: їм теж дозволяється мати кілька приймалень в окрузі, щоправда, територія одного округу може суттєво відрізнятися від іншого.

«От Карстену, щоб потрапити в одну зі своїх 4 приймалень (вони розташовані в місті), досить сісти в електричку, у мене ж сільський округ, тому інколи доводиться годинами їхати на автомобілі, щоб поспілкуватися з громадою», розповів Марк Хауптманн. 

«Чим ми займаємося? У Німеччині нині активно впроваджують широкосмуговий Інтернет, на це виділяються значні кошти кілька мільярдів євро. Лише на мій округ виділено за останні роки з федерального бюджету приблизно 30 мільйонів. Ми як депутати координуємо цю роботу між місцевим рівнем і федеральним. У сусідній Швейцарії є гарний досвід реалізації різних законопроектів за допомогою прямої демократії на референдумах. А в різнорідній Німеччині зробити це було б складно. Тому в нас більше така зв’язувальна функція».

Давнє місто, яке потребує інвестицій

Між роботою знайшовся час і для культурних оглядин. Для деяких німецьких представників візити до Чернігова вже стали звичкою. Пані Габріеле Бауманн, керівниця Фонду Конрада Аденауера в Україні, зауважує: сюди вона приїжджає уже не вперше, тому основні історичні місця Чернігова знає. Але цінує його за інше:

«Це стародавнє місто, архітектурне, історичне. Мені подобається тут бувати, із задоволенням повертаюся сюди щоразу. Ми в Європі любимо таку атмосферу».

Окрім спілкування з народними депутатами, німецькі делегати зустрілися з Чернігівським міським головою та головою облдержадміністрації. Щоправда, там спілкування стосувалося більше економічних, аніж політичних тематик інвестування, демографічна криза, нові робочі місця. Як зауважили представники місцевої влади, Чернігів нині дуже потребує співпраці з європейськими країнами нам потрібні фінансові вливання для створення нових робочих місць, розбудови культурних проектів. Бо таким чином буде перспектива і зростатиме дохід, а чернігівська молодь не полишатиме місто в пошуках кращого майбутнього.

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)