Максим Микитась, син чорнобильця, будівничий нового укриття, – про майбутнє Чорнобиля

Попри те, що з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції вже минуло 32 роки, сама чорнобильська тематика і досі хвилює людство. Яким чином могла статися ця техногенна катастрофа, чому десятки тисяч людей втратили свої домівки і яке майбутнє чекає на заражену радіацією територію? Її і далі називатимуть зоною відчуження чи все не так уже й трагічно?

Відповіді на всі ці запитання шукали автори фільму «Чорнобиль: зона майбутнього», відзнятого два роки тому. Одним із його авторів є народний депутат Максим Микитась. Для нього тема Чорнобилю близька й зрозуміла, бо він сам народився у Прип’яті, багато років (і в день аварії теж) на станції працював його батько Віктор Микитась.

У роковини Чорнобильської трагедії цей документальний фільм побачили жителі кількох об’єднаних територіальних громад Чернігівщини Михайло-Коцюбинської, Іванівської, Гончарівської, Ріпок і багатьох інших населених пунктів. Символічно, що на кіноперегляд запрошували й безпосередніх свідків трагедії ліквідаторів і тих, кого понад 30 років тому відселили з міста атомників.

Максим Микитась зізнається: «У нас так прийнято згадувати Чорнобиль виключно в контексті страшної трагедії. Але ж тут є не лише минуле, а й майбутнє. І воно досить таки оптимістичне позаторік за допомогою європейських донорів та наших, українських, будівельників ми спільно насунули арку на об’єкт «Укриття». Він тепер надійно ізольований від зовнішнього світу. І відтепер там, під куполом, триватимуть роботи з подальшої деактивації зруйнованого реактора, убезпечення комплексу.

А поки все це робиться, сама станція і територія навколо неї мають величезний суспільний інтерес. Цей куточок України має хороший потенціал як транспортний вузол, як місце, де можна розробляти й «обкатувати» новітні технології, як місце, де є всі умови для облаштування найбільшої в Україні вітрової електростанції, і, зрештою, як туристична цікавинка. Бо Чорнобиль і зона відчуження є найбільш відвідуваним туристичним місцем у країні. Тут є величезне біорізноманіття зубри, ведмеді, рисі, олені. Це прекрасна основа для заповідника».

Глядачі оцінили творчу роботу знімальної групи. Після перегляду в усіх задумливі чи схвильовані обличчя, люди кажуть: так, варто думати про майбутнє Чорнобиля. Бо настав уже час. Щоправда, самі до і після перегляду стрічки згадують насамперед «ті» дні й тодішніх побратимів.

Іван Виноградний із Гончарівського, ліквідатор 2-ї категорії, розповідає, як його, ще хлопця, 1 травня 1986-го як водія направили в зону ураження. Замість кількох днів пробув там цілий місяць.

«Ліс возили, дошки для будівництва наметового містечка, згадує чоловік. Роботи було багато, а от хвилювання ні. Бо ніхто ж не розповідав нічого. Засоби захисту нам теж не давали. Тільки коли ми їхали назад, то побачили, як миють наші машини, от тоді щось почали підозрювати. Нас змушували знімати взуття, бо всередину потрапляв радіаційний ґрунт, тому верталися босоніж».

Петро Дешко, ліквідатор аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, згадує ті гарячі весняні й літні дні 30-річної давнини. Згадує своїх хлопців, із якими довелося стояти пліч-о-пліч під час ліквідації наслідків радіаційного вибуху.

«Я тоді служив у 25-й окремій бригаді хімічної розвідки 92-го полку, говорить він. Одразу після вибуху нас усіх вишикували і сказали, що за дві години вирушаємо на кордон Київської області, а звідти у Чорнобиль. І нас туди привезли — молодих прапорщиків, офіцерів, солдат. Я контролював роботу хлопців. Ми тоді мили все, видаляли ґрунт, працювали в турбоцеху: 5 хвилин пропрацювали і все, йшли звідти. Тоді мало хто замислювався про небезпеку, думали тільки про родини, дружин і дітей. Мене вдома теж чекала жінка з дитиною. Ясно, що хвилювалася. Я подивився фільм про Чорнобиль і хочу сказати тепер на станції все чисто і охайно. А з тих часів пригадуються хіба що смітники, графіт і соми, яких ми ловили».

Василь Носко, потерпілий від аварії на ЧАЕС, на момент катастрофи був на відкритому повітрі у Михайло-Коцюбинському Чернігівського району проводив змагання з військово-спортивної гри «Орлятко».

«І першими відчули радіацію наші діти, пригадує він. У програмі гри були роботи з приладами радіаційно-хімічної розвідки. Я тоді був головним суддею. А мій колега підходить до мене і питає, мовляв, діти працюють із приладами, а вони показують радіацію без контрольного джерела випромінювання. Це тоді неабияк усіх ошелешило. Згодом усіх дітей евакуювали, кого куди, у Підмосков’я, Євпаторію, Суми. А щодо кінострічки, то мені позиція Максима Микитася дуже імпонує. Мені подобається, що він хоче відновити своє рідне місто, не хоче кидати все напризволяще. Це правильно».

Раїса Григорівна Олексієнко проживає у Гончарівському з 1970 року. На момент аварії служила в місцевій військовій частині. Нині жінка перебуває у статусі потерпілої, чимало її колег і друзів брали участь у ліквідації наслідків аварії.

«Коли це все трапилося, то ми ще не уявляли, наскільки це серйозно,говорить жінка. Кожного ранку черговий по військовій частині вимірював рівень радіації, а ми у своїх кабінетах, коли відкривали вікна, щоб провітрити, відчували присмак металу на зубах. Коли переглядала цю стрічку, то не можна було спокійно дивитися, бо багато знайомих було задіяно в ліквідації наслідків. У багатьох підірване здоров’я. Фільм дуже вразив, дуже дякую автору і його команді. Приємно дивитися, що він продовжує справу свого покійного батька».

На квітень 2018 року, за даними Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області мають 74 тисячі людей, серед яких 9,1 тисячі це учасники ліквідації наслідків аварії, 4,5 тисячі людей з інвалідністю та більше 12 тисяч дітей. Наша область один із найбільш уражених чорнобильською катастрофою регіонів України.

Микитась Чорнобиль ЧАЕС
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует
Культура
Будут соревноваться 7 команд по 5 человек из Николаевской, Кировоградской, Одесской, Херсонской, Полтавской, Черниговской и Киевской областей. Анонсирует мероприятие оперативное командование "Північ". Соревноваться будут, в частности, в беге на 1 км и 100 м, подтягивании, отжимании, упражнении на пресс. Обещают армейский марш с полосой препятствий и дополнительными вводными. Также должны быть семинары и практические занятия по тактической медицине, маскир...
Спорт
Речь идет о мастере спорта Украины Полине Жук, которая выборола серебренную награду. Об этом сообщает Департамент семьи, молодежи и спорта Черниговской ОГА. Спортсменка заняла второе место в составе микс-команды среди кадетов. Международные соревнования по стрельбе из лука "Золота осінь" проходили во Львове с 9 по 14 сентября. В них приняли участие 264 спортсмена из 7 стран.
Происшествия
Біля готелю "Градецький" сталася пожежа. Про це йдеться у повідомленні на телеграм-каналі "Чернігів Оперативний". Рятувальники вже виїхали на виклик. Про причини пожежі, збитки та потерпілих поки що не повідомляється. Деталі згодом.
Общество
Наказом обласного управління нацполіції новим начальником Чернігівського відділу поліції призначено полковника Домарацького Анатолія Михайловича. Про це йдеться у повідомленні Сектора комунікації поліції Чернігівської області. Представив особовому складу нового керівника Чернігівського відділу поліції, начальник ГУНП в Чернігівській області Едуард Альохін. Біографія Анатолій Домарацький народився 4 травня 1975 року в селі Браниця Бобровицького району. Післ...
Бизнес
Всі ми любимо смачно поїсти, але для цього не завжди вистачає вільного часу. У всіх є свої справи в місті, і ти не завжди можеш виділити достатньо часу на прийом їжі. Саме для цього і створюються заклади фаст-фуду, тобто швидкого харчування. Один з таких закладів зовсім нещодавно відкрився і в Чернігові – це бургерна «Чебург». «Чернігівський бургер» (саме так можна розтлумачити коротку назву «Чебург») знаходиться на вулиці Кирпоноса, 27, навпроти податково...
Общество
Сначала сделали ремонт, отчитались, а потом объявили тендер на проект работ. Обращения по этому поводу в АМКУ, НАБУ и ГПУ направил нардеп Антон Поляков. На сайте горсовета 6 сентября появилась информация, что в школе №7 завершен капитальный ремонт спортзала. И лишь почти через неделю, а именно: 11 сентября - тендер на проектные работы упомянутого ремонта. Хотя по процедуре всё должно было быть наоборот. Победитель тендера - ПП "Архібудсервіс", руководителе...
Политика
Сьогодні, 16 вересня, на виконкомі Чернігівської міськради, мер Владислав Атрошенко заявив про бажання секретаря міськради Максима Черненка піти з посади. Про це повідомляє UA: Чернігів. «Якщо, скажімо так, не буде такого бажання або ви передумаєте, ще попрацюємо. Якщо ви подасте заяву, значить будемо розглядати цю заяву», - сказав Атрошенко. Цю інформацію підтвердив і сам Максим Черненок. За його словами, це питання обговорювалося давно. «Я обіцяв до вибо...
Криминал
Три года лишения свободы и год испытательного срока. Приговор вынес Черниговский райсуд. Известно, что 3 июля, около 21:00, военнослужащий части А1815 перелез через забор военного объекта и поехал к сожительнице в село Млинок Сновского района. Женщине вскоре надо было рожать. Примечательно, что все дни отпуска военный уже использовал. Более чем через месяц, 7 августа, дезертир сам пришел в военную прокуратуру и сознался в содеянном. Его раскаяние и явку по...
Культура
В день, когда исчез Георгий Гонгадзе, а именно - 16 сентября. Мероприятие на своей странице в Facebook анонсировал журналист от Svoboda.fm Владислав Савенок. Всем желающим предлагают собраться в этот день не далеко от Екатерининской церкви, возле памятного знака борцам за свободу Украины в 17:30, зажечь свечу и вспомнить тех журналистов, которых потеряла страна.