Как относятся черниговцы к поминанию немецких солдат?

7–8 мая в Чернигове гостевала делегация немецкого города-побратима Меммингена. Накануне Дня памяти и примирения обербургомистр Манфред Шилдер совместно с другими членами делегации почтили память соотечественников, могилы которых расположены на Немецком кладбище, около Лыжной базы. На мероприятии присутствовали не только гости из Баварии, но и черниговские чиновники во главе с мэром Владиславом Атрошенко.

Как жители города относятся к подобным церемониям? Правильно ли со стороны городской власти принимать участие в данном действии? Об этом мы решили спросить у прохожих.

Александр Денисович, пенсионер:

– Конечно правильно! А почему нет? Нужно, чтобы люди чувствовали, что память о страшной войне все еще жива. Поминать надо и тех, и тех. Несмотря на то, что фронт забрал жизни моих братьев, я – за мир во всем мире.

Юрий, интернет-специалист:

– То, что делегация возлагает цветы у могил своих земляков – вполне нормально. Нужно ведь разделять понятия «немцы» и «нацисты», безусловно.

Но это – их память. Нашим чиновникам не следует принимать участие в подобных процессах. Я однозначно считаю такие действия неприемлемыми. Почтение памяти оккупантов как минимум является неуважением к отечественным ветеранам, которые защищали нашу землю.

Михаил, военнослужащий-пенсионер:

– Я думаю, що живі і мертві – це не одне й те ж саме. Вважаю, що акт примирення є правильним та гуманним.

Але якщо проводити аналогію з нинішніми бойовими діями на сході країни, то я і мої рідні ні за що б не пробачили російських загарбників та донбаських сепаратюг. Ми не поклали б квіти до їхніх могил навіть через десятки років. У часи Другої світової була зовсім інша політика, інша держава.

Мария Алексеевна, пенсионер:

– Я хоч і не місцева (з Рівного), але на ваше запитання відповім. Тому що воно стосується всієї держави, а не тільки Чернігова.

Якщо розібратися по суті, то тих німецьких солдатів не питали, чи хочуть вони йти на війну. Влада давала накази – військові їх виконували. Миритися треба обов’язково.

Ви подивіться, що зараз робиться в нашій державі. Ми, старше покоління, ніколи й не думали, що Росія колись нападе на Україну. Зараз їх війська всюди: Донбас, Сирія…

І, знаєте, начебто й можна провести паралель між двома ситуаціями, але то були в’язні свого становища, а російські солдати – це зрадники, що пішли на своїх братів.

Примирення з німцями є вірним рішенням. Бо вони не винні, що їх батьки були жертвами нацистської ідеології.