Чернігів/Чернівці: прозорість влади

Журналісти продовжують порівняння двох українських міст. Розглянуто було вже дві теми: «Туризм» та «Громадський транспорт». Сьогодні ж говоритимемо про владу Чернівців та Чернігова, а також про їх взаємовідносини з містянами.

Почати варто, мабуть, з невеликої довідки. Олексій Каспрук, нинішній очільник Чернівців, зайняв свою посаду у 2014 році (в день виходу матеріалу в газеті "Семь дней" депутати Чернівецької міської ради відправили очільника міста у відставку, тому тут і надалі доречніше вживати формулювання "екс-мер", а дієслова - у минулому часі. - Прим. ред.). Наш Владислав Атрошенко обіймає мерське крісло з 2015 року (деякий час пішов на те, аби скласти депутатський мандат і отримати право сісти в крісло міського голови).

Якщо порівнювати двох мерів, то слід зазначити, що навколо Каспрука не в’ється якихось скандалів та пліток з минулого. Його біографія складається з кількох пунктів у графі «трудова діяльність» (від економіста на Чернівецькому хімзаводі до посади голови фракції партії «Фронт змін»), переліку досягнень на ниві громадської діяльності (від помічника Арсенія Яценюка до обрання депутатом ВРУ) та відомостей про отриману освіту.

Самі ж мешканці зізнаються, що Олексій Павлович спочатку викликав беззаперечну довіру, здавався перспективним політиком та діячем. Ну а згодом, як це водиться, критики ставало все більше і більше. Пояснень довелося почути: мер погано ладнає з підопічними; мер занадто м’якосердий; і звичайно, класика: «мер нічого не робить». До речі, зараз ситуація в місті досягла найвищої точки кипіння: частина чернівчан вимагають дострокового проведення виборів.

Утім заради справедливості зазначимо, що в певних питаннях громадськість майже одностайно підтримує свого мера. Саме такою є ситуація з транспортом та цінами на проїзд. Виборці проти підвищення вартості. Міський голова з ними повністю солідарний.

Важливий момент:
у Каспрука є тільки два заступники.
У Владислава Атрошенка – цілих шість.

Кількість депутатів на пленарних засіданнях Чернівецької ратуші і Чернігівської мерії однакова: і тут і там – по 42. Однак у Чернівцях на сесії ходять неохоче. Часто буває, що відсутня майже половина членів. У Чернігові такої проблеми немає.

Що стосується самих сесій, то в обох містах на них пускають усіх бажаючих. Відвідувати засідання можуть як представники ЗМІ, так і активні містяни. Щоправда, чернігівці звикли до стандартних сесій, які тривають зазвичай декілька годин. Чернівчани ж, як правило, розтягують порядок денний на два-три дні, а деколи навіть на довше. Чому так? Бо між мером та депутатами часто немає взаєморозуміння та єдності. «Усі лаються один з одним, провокують, сперечаються… одним словом – розгардіяш», – говорять нам наші співбесідники. У Чернігові стосунки між депутатами і мером виглядають цілком нормальними, а самі сесії – більш цивілізовані.

Комунікація з громадою

Чернівецький статут міста вважається одним із кращих в Україні. Існує загалом 13 основних інструментів комунікації влади з громадськістю. Сюди входять електронні петиції, звернення, слухання, консультації, місцеві ініціативи, громадська експертиза і тому подібні способи взаємодії. Є також програма Бюджету участі, але вона відноситься до пункту «Інше» і ми поговоримо про неї трішки згодом.

Детально зупинятися на кожному немає сенсу, адже чернігівцям усі ці механізми добре знайомі. І навіть функціонування вищезгаданих елементів співпраці у нас дуже схоже. Візьмемо, наприклад, громадські слухання. Вони затверджені на папері і мають основну визначену мету: почути думку містян та знайти з ними компроміс у прийнятті певного рішення. Проте що в Чернівцях, що в Чернігові такі слухання, на жаль, рідко впливають на якісь процеси. Думку чують, пропозиції записують, але на цьому все й завершується.

У Чернігові ходити за прикладом далеко не треба, згадаймо лишень скандальні слухання щодо реконструкції Алеї Героїв та нижньої частини Валу. Чи сильно дослухалися до активістів? Ото так само й у Чернівцях. І стосується це не тільки слухань, а й усіх інших пунктів.

Виокремити можна тільки петиції. Тут однозначно перемагає буковинське місто. Прочитавши з десяток найсвіжіших відповідей влади, розумієш: на більшість електронних пропозицій держслужбовці реагують схвально, майже завжди виносять їх на детальний сесійний розгляд. Щоправда, основна частина петицій стосується теми громадського транспорту. Там зараз суцільний колапс, тож не дивно, що чиновники намагаються чіплятися за народні ідеї та бути лояльними до чернівчан.

Загалом, у бік ратуші йде маса негативних відгуків. Містяни незадоволені такою роботою мера та його підопічних. Але, як не дивно, у Чернівцях немає авторитетних критиків, які б пильнували за всіма рішеннями, робили б якісь власні дослідження та розслідування. Місту не вистачає буковинського «викривача влади», яким у Чернігові можна вважати того ж Олександра Гашпара.

Є й інша сторона медалі – більш позитивна. Що в Чернігові, що в Чернівцях чиновники нормально йдуть на контакт, відповідають на запитання представників ЗМІ, відзначають самі журналісти. Вони не приховують наявні проблеми, активно кажуть про них. Чому це вкрай важливо? Тому що прозорість влади починається саме з взаємовідносин між можновладцями та медійниками. А вже потім – слухання, виступи, звіти. До речі, і Каспрук, і Атрошенко особисто звітують перед містянами. Це плюсик.

Бюджет участі

Повертаємося до пункту «Інше». Саме до цієї категорії належить програма Бюджету участі, або ж Бюджету ініціатив, як її називають у Чернівцях. Цікаво, що буковинці розпочали на рік пізніше чернігівців, у 2016 році. На кількості проектів та активності містян це практично не позначилось, але залишило свій відбиток на креативності ідей. Щодо статистики, то в цьому році на розгляді чернігівського БУ знаходиться 104 проекти, з яких 62 малі, а 43 великі, на загальну суму понад 60 мільйонів. У Чернівцях – 91 проект (73 малих та 18 великих) на значно меншу суму – 36,8 мільйона. Але при цьому в Чернівцях розподілять між переможцями більше грошей – 14 мільйонів проти 9,5 у Чернігові.

Відрізняється і середній вік авторів. Якщо в Чернігові основною когортою є населення віком від 46 до 65 років (49 % від усіх учасників), то в Чернівцях проекти ініціює більш молоде покоління, віком від 36 до 45 років (таких 40 %). Здавалося б, повинно бути так: чим «зеленіша» людина, тим оригінальніше її проект. Та чомусь із реальністю таке припущення не співпадає, адже в Чернівцях основний відсоток усіх зареєстрованих ініціатив – це облаштування дитячих майданчиків, ремонти будівель, озеленення міста та закупівля медичного обладнання. Є, звісно, такі проекти, як «День вуличної музики в Чернівцях» або ж «Залучення лоукост-авіаперевізника WizzAir в аеропорт Чернівці», але це поодинокі випадки.

Основними ж ініціаторами виступають лікарні та освітянські заклади. Минулорічні програми не виключення. До креативних там можна було віднести лише культурний проект «Втрачені голови». Його сутність полягала у відновленні повного ансамблю малого пантеону на фасаді будинку, що розташований на пішохідній вулиці О. Кобилянської. Цю будівлю колись було прикрашено сімома бюстами давньогрецьких богів малого пантеону, але три з них із часом було втрачено. Проект реставрації реалізований, виконавцем став приїжджий архітектор зі Львова. Був ще цікавий проект будівництва шахової альтанки. Теж утілений в життя. Цього року, 1 червня, відбулося офіційне відкриття.

У шаховому павільйоні встановлено шість столів. Місце вибрали вдало – міський парк культури та відпочинку.

Не гроші, а самоорганізація

Аби дізнатися, як чернівчани ставляться до того, що більшість проектів позбавлена креативності, звернулися до місцевої громадської активістки Наталії Гусак. Поговорили й про те, що в Чернігові вважають проблемою, а саме про керівників комунальних закладів, які буквально змушують учнів та їх батьків (якщо мова про школу) голосувати за їх проекти. У нас цей метод називають добровільно-примусовим. Виявляється, у Чернівцях усе дещо інакше. Пані Наталія каже, що це не проблема, а навпаки – успіх.

За її словами, загальний обсяг бюджету ініціатив чернівчан складає 1 % від загальної суми доходів бюджету. Якщо казати конкретно про цей рік, то мова про 14 млн грн. Якихось суворих обмежень щодо проектів немає. Але ж, звісно, вони повинні відповідати повноваженням міської ради. Ще слід сказати, що цьогоріч діє заборона на фінансування ремонтів та реконструкцій бюджетних установ. Бо з цим була велика проблема, як, у принципі, і в Чернігові.

Основна мета, яку ми вкладаємо в Бюджет участі,  – це активізація населення, залучення людей до владних повноважень. Ми не розглядаємо цей проект в якості розподілу коштів. Це щось набагато вагоміше, аніж просто планова витрата. Річ у тому, що після перших голосувань БІЧ у різних мікрорайонах уже виникли ініціативні групи, які тепер вирішують ряд інших проблем, що знаходяться поза міським бюджетом. Там люди вирішують питання самостійно, вони є згуртованими, – ділиться успішним прикладом самоорганізації пані Наталія.

Що стосується напрямків, то в основному люди цікавляться дитячими майданчиками, облаштуваннями інтерактивного простору в школах та дитсадках. Ще одною популярною темою, звісно, є спорт. Чи показали цим мешканці, що їм справді цього бракує, чи повелися на загальну тенденцію – відповісти важко. Активісти наголошують: будуть намагатися перенаправити людей на інші галузі. Не адміністративним методом (не говорити ж: «все, дитячі майданчики більше не приймаємо!»), а спробами донести інформацію, що місто і без того перенасичене гойдалками та турніками.

Ще одне питання – процес волевиявлення під час проведення конкурсу. По-перше, голосування є повністю закритим.

Якщо в соцмережах з’являлися якісь скріншоти типу «Я проголосував, завдання виконано», то ми одразу вивчали це питання і, як правило, знімали цей проект, – пояснює Наталія Гусак.

Вона також говорить, що громада не буде мати повного зрізу проблем, якщо виключить зі списку проекти, що стосуються освіти та охорони здоров’я. Це по-друге.

По-третє, у Чернівцях особливо важливим завданням є докорінна зміна ролі батьківських комітетів, – каже активістка. – У нас же ж як: у дитячих садочках та школах люди, що є членами комітетів, просто здають гроші і ні на що не впливають. Бюджет ініціатив – це новий інструмент, який учить їх спілкуватися з депутатським корпусом і, в принципі, сильно згуртовує. Ті заклади, які перемогли в минулих конкурсах, можуть похизуватися міцними шкільними родинами. Це треба було бачити по їхніх роликах, які вони старанно відзнімали, по їхньому заохоченню населення голосувати за проект. Ніхто нікого не змушував. Це була чесна боротьба, яка укріпила активних батьків. А щодо директорів, то вони є підлеглими людьми. Якщо їм сказати, що треба робити чесно, то вони й будуть робити чесно, боячись за власне робоче місце.

Виходячи зі сказаного, можна зробити висновок, що повністю забороняти проекти від бюджетних установ не можна, бо це є невід’ємна складова загального життя міста. Принаймні саме так вважає Наталія Гусак. Вона також прокоментувала й проекти медичних закладів. За словами активістки, лікарська спільнота зараз вийшла на новий якісний рівень. Працівники таких закладів навчилися спільно вирішувати нагальні питання, разом окреслювати ту чи іншу програму розвитку лікарні/поліклініки. Лікарі діють згуртовано та самостійно. Отже Бюджет участі добре вплинув не лише на шкільні родини, а й на галузь медицини. Принаймні у Чернівцях – точно.

Самі ж механізми програми в нас дуже схожі між собою, але є деякі відмінності. Наприклад, у Чернівцях малим проектом вважається той, який не перевищує 299 999 грн. Великим – від 300 тис. до 1 млн. У Чернігові обмеження малого проекту співпадає з чернівецьким. А ось великий відрізняється: він розрахований на суму від 300 тис. до 1,5 млн грн.

Є також різниця і в способах голосування. З нинішнього року чернігівський Бюджет участі повністю перейшов на online. У Чернівцях же віддати свій голос можна як на сайті, так і в пунктах ЦНАП, у звичному паперовому форматі.

***

Тетяна Романова щодо Бюджету участі – 2018:

– Переглянула проекти Бюджету участі, за які будемо голосувати в цьому році (уже на початку осені). Перше, що хочу зазначити: мені здається, ми прогресуємо в плані інноваційності та креативності проектів:) Серед 104 проектів я побачила багато креативних, цікавих і корисних для міста.

Звісно, без комунальних закладів нікуди. Школи та садочки так само залишаються лідерами з подачі проектів на Бюджет участі – 19 проектів за цим напрямком (див. графік).

Більшість із них – загальнодоступні. Але є й такі, як облаштування кабінетів у школах, і т. д. Тож під час засідання робочої групи буде про що поговорити.

А взагалі цього року буде цікаво в Чернігові. Перевіримо, як спрацює електронне голосування та інші зміни, які діятимуть з новим Положенням про Громадський бюджет.

І про процедуру. Наразі всі проекти перебувають на етапі розгляду профільними управліннями. Після розгляду будуть підготовлені висновки по кожному проекту. А далі – засідання робочої групи. Тому слідкуйте і вже обирайте проекти, за які будете віддавати свій голос.

І да, проголосувати можна за три (великі та малі) проекти по кожному напрямку.

 ***

За даними громадянської мережі «ОПОРА», індекс публічності місцевого самоврядування Чернівців у 2017 році складає 72 %, Чернігова – 70 %. У примітках зазначено так:

0–40 % – непублічні міста

41–60 % – низький рівень публічності

61–80 % – задовільний рівень публічності

81–100 % – публічні міста.

Дослідження традиційно проводилось у трьох напрямках: публічність міського голови, виконавчих органів та депутатського корпусу. У Чернівцях ці показники дорівнюють 81 %, 67 % і 69 % відповідно. Щодо Чернігова, то наш мер зайняв другу сходинку в рейтингу публічності міських очільників України, набравши 82 %. У виконавчих органів – так само, як і в чернівецьких. Депутати ж нашого міста публічні лише на 63 %. Але, порівнюючи з іншими містами, показники двох Че є досить високими. Чернівці посідають шосте місце, Чернігову дістався сьомий рядок рейтингу. Загалом активісти перевірили 22 обласних центри, а ще Краматорськ і Сєверодонецьк. Трійця лідерів – Івано-Франківськ (78 %), Київ (73 %) та Луцьк (72 %). Задніх пасуть Черкаси (51 %), Одеса (50 %) та Полтава (50 %).

Погляд збоку. (Людмила Осадчук, газета «Молодий буковинець»)

Депутати слухняні, а чернігівці активні

Напередодні мого приїзду у Чернігові відбулася чергова сесія міської ради. Запитала, скільки днів тривала сесія, бо звикла, що у Чернівцях це відбувається по кілька днів, а то й тижнів. Мені розповіли, що сесія Чернігівської міської ради розпочалася о 9:00, а вже до 13:00 депутати сесію закінчили – розглянули всі 29 питань. Причому голосували майже одноголосно і без суперечок. До міської ради Чернігова, як і в Чернівцях, входить 42 депутати. На сесію ходять майже всі, відсутні – одиниці. Усі ці мої зауваження чернівчани, які знають про наші сесії міської ради, зрозуміють, бо Чернівецька міська рада давно стала непрацездатною.

До Чернігівської міської ради можна зайти, суворої пропускної системи немає. Широкий вестибюль, широкі мармурові сходи… приміщення Чернігівської міської ради виглядає більшим за нашу міську раду. Моєму проханню дозволити оглянути міську раду охоронець здивувався, але зайти дозволив.

На офіційному сайті Чернігівської міської ради можна ознайомитися із досить великою кількістю інформації. Окрім новин роботи міської ради, традиційно подають нормативні документи – проекти та рішення міської ради, результати голосування на сесіях міської ради. Також доступною є різноманітна містобудівна документація, зокрема Генеральний план Чернігова, детальний план забудови центру міста та деяких районів. Працює рубрика «Запитання до влади». Є і звичні для сайтів міських рад розділи «єдиних електронних петицій», «Бюджет участі», онлайн-трансляція. Але не знайшла звіту міського голови та інформацію про бюджет-2018.

Громадський активіст Олександр Гашпар щодо прозорості влади розповів, що зміни є, але їх недостатньо. І побажав вашому меру більше спілкуватися і радитися з громадою. Сподіваюся, так колись буде.

Активність громадян порівнювали за громадським проектом «Бюджет участі». Чернігів випередив Чернівці у цьому плані. Бюджет участі у вас запровадили на рік раніше – у 2015-му.

У Чернігові, як і в Чернівцях, більшість проектів стосуються дитячих майданчиків, спортивних майданчиків біля шкіл. Але, думаю, що з часом проекти ставатимуть креативнішими.

Переглядаючи цьогорічні проекти чернігівців, серед сотні пропозицій видалися цікавими реконструкція яблуневого саду, школа шиття, громадський автопатруль. У нас таких варіантів не пропонували. Було би цікаво побачити ці зреалізовані проекти.

Зважаючи на те, що починався Бюджет участі у Чернігові з 20 проектів, а у 2018 році їх уже 104, – можна із упевненістю сказати: чернігівці не втрачають можливості скористатися цим інструментом, щоби зробити своє місто кращим.

Проект реалізується за підтримки програми артнерства у галузі мас-медіа в Україні (UMPP) від IREX

Еженедельник "Семь дней"
Чернівці Чернігів Каспрук Атрошенко
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Её лишили прав на год, и оштрафовали на 10 200 грн. Причина - отказ от прохождения наркологического осмотра при наличии признаков употребления запрещенных веществ. Об этом сообщает Александр Гашпар на своей странице в Facebook. Напомним, что в июне полицейские остановили Lexus RX 350, принадлежащий директору КП "Парковування та ринок" Николаю Гоголю. За рулем была его дочь Анна, которую правоохранители заподозрили в употреблении наркотиков. Однако соответс...
Общество
Через ремонтні роботи Чернігівських МЕМ в електромережах з відключенням електропостачання, за окремими адресами будуть проблеми з водопостачанням. Про це повідомляє КП "Чернігівводоканал" на офіційній Facebook-сторінці. 25 липня з 9 до 17 години будуть знеструмлені підвищувальні насоси в ТП по вулиці Староказарменній 13б. В результаті зупинки ПНС буде спостерігатися зниження тиску води, можлива повна відсутність води в багатоповерхових будинках вище 5-го п...
Общество
За три недели удалось обработать более 54 тыс гектар. Из них, по информации Департамента агропромышленного развития Черниговской ОГА, 48,4 тыс гектаров озимой пшеницы, 0,2 тыс - озимого и 2,3 тыс - ярового ячменя, 0,5 тысячи - ржи, 0,1 тысячи - овса и 2,4 тысячи - гороха. И уже успели намолоть более 241 тыс тонн зерна при средней урожайности 44,3 центнера с гектара.
Криминал
По решению Прилуцкого горрайонного суда, почти десять лет драгдиллер с Остра проведет в тюрьме. Как сообщает Черниговская облпрокуратура, 35-летний мужчина покупал растения конопли, из которых потом делал наркотики. Когда к нему нагрянули правоохранители, то нашли 50 397,72 г канабиса и 302,8 г его смолы - фактически крупный и особо крупный размер хранения наркотиков соответственно.  Драгдиллер хранил наркотики в пакетиках, мешках и пленке. Их нашли в доме...
Общество
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко продовжує збирати зірок на святкування Дня міста 21 вересня. На цей раз мер згадав обіцянку Святослава Вакарчука влаштувати в Чернігові безкоштовний концерт та запросив його виступити на Дні міста. Нагадаємо, що сьогодні мер Чернігова оголосив, що хотів би бачити на Дні міста виступ гурту "Машина времени" у "золотому складі".
Общество
За перше півріччя цього року заборгованість бюджетних установ перед газовиками зросла на 2,5 млн грн і на сьогодні досягла 3,8 млн грн. 93% цієї заборгованості припадає на установи, що фінансуються із місцевих бюджетів.  Про це повідомляє "Чернігівгаз Збут". «Несплату за газ установи-боржники пояснюють недостатнім фінансуванням із бюджету. Незважаючи на низку судових рішень на користь постачальника газу, установи не квапляться погашати боргові зобов`язання...
Криминал
Такое решение принял Деснянский райсуд Чернигова. Свой срок женщина получила за воровство детской одежды. Еще 3 апреля она обокрала магазин "Шпунтик", на улице Рокоссовского. Ущерб составил 1 117,18 грн. Однако на одном воровстве она не остановилась, и уже 8 апреля попыталась присвоить вещи в этом магазине повторно. Но на этот раз её на выход задержали сотрудники "Шпунтика". На судебном заседании обвиняемая свою вину признала и раскаялась в содеянном.
Происшествия
Вчора вдень, 22 липня, в селі Тертишники Носівського району на полі ТОВ АФ «Нива-2008» сталася пожежа посівів сільськогосподарських культур. Про це повідомляє Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА. Причиною пожежі стала блискавка, яка влучила просто в поле ячменю. Вогонь знищив посіви на площі 10 га (загальна площа поля 140 га). Збитки власників поля наразі встановлюються. Також того дня сталася ще одна пожежа на пол...
Политика
Міський голова Чернігова заявив, що слід поважати вибір людей і відзначив, що технології підкупу – не спрацювали. Мер міста прокоментував результати виборів до Верховної ради по округу №205 (Деснянський район Чернігова).  – Можна критикувати, можна казати, що знову обрали кота в мішку. І дійсно є багато питань по багатьом кандидатам, по їхнім біографіям, по тому, чи дійсно вони є «новими обличчями»… Але треба поважати вибір, – сказав Владислав Атрошенко. В...