• Головна
  • В Чернігові буде громадський город
16:31, 18 серпня 2018 р.

В Чернігові буде громадський город

Міста ростуть, і популярнішим стає так зване міське фермерство, міські городи. Міське фермерство – це коли тварин або харчові продукти вирощують на території міста. Для того, щоб фермерство стало міським, його досить залучити в міські екологічні й економічні системи. Містяни починають купувати городину не на ринках чи в магазинах, а вирощувати її в міському просторі. Цибуля в горщиках на балконі – це вже початок.

Світовий досвід

Невеликі міські городи облаштовують на балконах, дахах, в офісах мегаполісів, наприклад Берліна чи Нью-Йорка. Городи розміщують на території ресторанів, щоб брати з них свіжі продукти.

У Токіо, наприклад, законодавчо вимагають покривати рослинами не менш як 20 відсотків усіх дахів. Зелені насадження зменшують кількість енергії для нагрівання приміщення взимку та охолодження влітку.

У невеликому французькому місті Коломб активісти перетворили автомобільну стоянку в міську ферму, бо люди в містечку не мали грошей на паркування – і стоянка порожніла. Так виникла міська ферма R-Uran. На ній почали вирощувати овочі для місцевої школи.

Ферма об’єднала громаду у спільній справі й стала відкритим простором для спілкування містян.

Міські городи в Україні

Міська мікроферма Kyiv Farm знаходиться на даху багатоповерхівки у центрі столиці. На її відкриття ГО «Місцева економіка» збирала гроші спільно з киянами.

Нині це облаштований город, тут вирощують овочі, базилік, салат, гірчицю, руколу й інші духмяні трави, говорять про господарство, городину і сталий розвиток.

У березні цього року «Місцева економіка» провела курс із міського фермерства: 34 представники з різних регіонів України вчилися облаштовувати город у своєму місті. Серед регіонів і Чернігів.

Що з міськими фермами в Чернігові

На курсі з міського фермерства був екоактивіст Сергій Безбородько – керівник ГО «Еко Місто». У суботу, 4 серпня, Сергій разом із командою представив ідею громадського городу на території Чернігова.

Він не приховує, що про сам факт існування «громадських городів» дізнався нещодавно. Слова «місто» і «город» в одному реченні йому до того не траплялися.

Я був на навчальному стажуванні у Словаччині. За 40 кілометрів від Братислави вперше побачив громадський город. Мене це надихнуло – чудово було б зробити таке в Чернігові, – розповідає Сергій Безбородько. – Повернувшись до України, я записався на курс міського фермерства. Потім знову бачив ці городи в Берліні. Це нормально – облаштовувати їх в офісах, у садочках, у школах. Це те, чого нам не вистачає. Громадський город – цеекологічно і це об’єднує.

Перед тим як почати говорити про город, Сергій згадує австрійського художника й архітектора Фріденсрайха Хундертвасера, який казав про те, що дороги і дахи слід повертати до життя. Архітектор вважав, що виділяти деревам і траві місце в домі – означає хоч якось компенсувати ті збитки, які індустріальне суспільство наносить природі.

У Новій Зеландії Хундертвасер звів будинок, де дах із боків переходить у пагорб. На цей пагорб часом приходять вівці, щоб їсти траву.

Сьогодні рівень міського населення в Україні навіть випереджає середньостатистичні світові показники, – стверджує екоактивіст. – Міське населення України – це майже 70 відсотків. Ми втрачаємо села, особливо маленькі, втрачаємо наших локальних виробників, віддаємо перевагу їжі із супермаркету. Але до нашого столу ця їжа часом їде дві тисячі кілометрів. І це аж ніяк не співпадає із цілями сталого розвитку.

Рівняємося на Європу

Сергій Безбородько мав кілька навчальних стажувань за кордоном. Він відвідав декілька міських городів: Prinzessinnengärten та Himmelbeet у Берліні, Hidepark у Нітрі та громадський город на Капітульська, 13, у Братиславі – Словаччині.

Перші три проекти люди зробили власноруч, – пояснює Сергій Безбородько. – Люди об’єдналися в комуни, взяли собі занедбані майданчики в місті й зробили з них городи. Четвертий проект, на Капітульська, 13, – ініціатива забудовника житлового району. Він заздалегідь спроектував громадський город для мешканців житлового району.

Міській фермі Prinzessinnengärten, тобто «Сади принцес», за словами Сергія, уже понад 20 років. Цей город – приклад того, як покинутий шмат землі посеред міста отримує друге дихання.

– «Сади принцес» знаходяться на території колись зруйнованого супермаркету, у землі залишалося каміння й скло. Тому майже весь город росте в ящиках. Himmelbeet молодший від нього, але не менш активний. Одночасно зі мною там знаходилася понад сотня людей.

Hidepark у Нітрі раніше був пустирем. Активісти ж перетворили його в міську грядку, коли шукали місце для громадських заходів.

Ці городи стали місцями для обговорень, лекцій, відкритих заходів: люди діляться рецептами й власним досвідом, навчаються й спілкуються.

Такий город має з’явитися і в Чернігові.

Де це все буде

Город знаходитиметься поруч із парком «Березовий гай», згори над сценою, між житловим багатоповерховим будинком та дитячим садочком.

Жителі району цю ділянку не використовують, вона зараз ніяк не залучена до життя району. Ми хочемо, щоб це також стало прикладом того, як можна оживити територію, – розповідає Сергій Безбородько.

Березовий гай обрали тому, що ГО «Еко Місто» вже понад два роки опікується цим місцем. У 2016 році, коли на галявині поруч гаю хотіли побудувати багатоповерхівку, активні жителі району вийшли на мирний протест захищати галявину. З того часу з’явилася ініціативна група «Вартові Березового гаю».

Акції на захист Березового гаю координувала організація «Еко Місто», якою керує Сергій Безбородько.

Тоді ж активісти почали ревіталізовувати, тобто відновлювати Березовий гай – повертати його до життя.

Разом із жителями району активісти саджали дерева, квіти, прибирали територію, прикрашали ялинки. Тоді протягом усіх місяців змагань за Березовий гай, як каже Сергій, мікрорайон поступово перетворювався на сусідів.

Тому і город має початися звідси.

Спочатку ми хотіли ділянку біля теплопункту, така цегляна величезна будова, яка одразу впадає в око на фоні зеленого простору гаю. Проте охоронець сказав, що це режимний об’єкт, його охоронна зона – 15 метрів, – пояснює Сергій, як обирали ділянку.

Тому перемістилися ближче до садочка.

Проте теплопункт Сергій все одно мріє повернути Березовому гаю, обсадити його плющем або виноградом. Щоб рослина обплела будову, вкрила її й зробила частиною парку.

Місце обрали добре: є місце і для високих грядок, є стіна – для вертикальних, у цистерну можна буде збирати дощову воду – буде полив. Усе має бути максимально екологічно й автономно.

Хто це робить

Громадський город організовують ГО «Еко Місто», ініціативна група «Вартові Березового гаю», «Клуб органічного землеробства». Також їх підтримує ГО «Місцева економіка», яка 2016 року спільно з киянами зібрала кошти на мікроферму Kyiv Farm на даху посеред столиці й далі займається поширенням культури створення міських городів.

Також Сергій каже, що їх проект городу виграв грант від проекту «Креативне місто». І мешканці Чернігова вже пропонують городину і насіння.

Для кого город

Для всіх жителів міста. Особливо для дітей, щоб вони бачили, звідки береться городина і як можна доглядати за рослинами на землі. Могли приходити на грядку, копатися в ній, досліджувати, куштувати.

Так само кожен може сапати грядку, саджати городину, квіти, спілкуватися, проводити лекторії, воркшопи, вигадувати нові ініціативи.

Люди одразу запитують Сергія, як бути з вандалізмом. А якщо хтось прийде й забере все те, що виростять люди?

Сергій погоджується, що найвищі паркани перелізуть та й камери не часто когось лякають.

Тому все від початку буде відкрито. Жодних парканів чи годин відвідування. Це наш вільний простір. Ми хочемо, щоб це був приклад того, як має співіснувати суспільство. Чудово було б, якщо цю ідею місто підхопило й в інших мікрорайонах, – пояснює активіст.

Сергій наголошує, що головна мета – не виростити помідори на консервацію. Справа в розвитку локальної демократії. А відкритий громадський город – мирна провокація, виклик.

Коли в Березовому гаю починали саджати дерева, ще не бувши певними, чи відмовиться влада й забудовник від багатоповерхівки на галявині, багато хто казав, що дерева не приймуться, що сюдою все одно заїжджатиме техніка.

Будинок, капсулу на будівництво якого заклали два роки тому, у цей час уже мали би здавати.

Але галявина квітне, дерева ростуть…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#громадськийгород #СергійБезбородько #Березовийгай
Оголошення
live comments feed...