Дифтерія на Чернігівщині. Що треба знати про небезпечну хворобу

Цього року в Україні зафіксували сім випадків дифтерії, чотири з них – на Чернігівщині. Що це означає і чи є вакцина?

Дифтерія найчастіше вражає ротоглотку, нерідко зачіпає гортань, бронхи, шкіру. Починається головним болем, відсутністю апетиту, запаленням у горлі – на початках дифтерія подібна до ангіни.

Завершитися дифтерія може смертельним ураженням нервової системи, серця, нирок, паралічем дихальних шляхів. Ускладнення дають про себе знати навіть після одужання.

«Ну подумаешь, укол»

Матеріал російського журналіста «Комсомольской правды» «Ну подумаешь, укол» часто називають початком «антивакцинальної кампанії». Це було 15 вересня 1988 року. Автор натякає на те, що щеплення загрожує дитині, і завершує емоційними словами радянського вірусолога, якого «Вікіпедія» знає ще як діяча антивакцинальних кампаній, Галини Червонської:

«Знаете, как мы определяем токсичность? На двух морских свинках и пяти мышах. Воздействуем повышенной дозой, по сути – экзамен на выживаемость. Выживут мышки – и ребенку вводим вакцину. В расчете, видимо, на то, что наши дети тоже в основном будут выживать. Они действительно в основном выживают...»

МОЗ України все ж стверджує, що попередити дифтерію можна лише через вакцинацію. І навіть зі щепленням ризик підхопити хворобу залишається. Просто вакцинована людина перенесе хворобу легше.

Випадок на Ніжинщині

11-річного хлопчика з Ніжинського району привезли до обласної дитячої лікарні в Чернігові близько опівночі 13 липня. Діагноз «дифтерія, токсична форма».

Хлопчик захворів за п’ять днів до того, як потрапив у реанімацію. Усі ці дні родина вважала, що це застуда, лікували дитину самостійно. Температура не миналася, мати давала сину жарознижувальні. Увечері, напередодні вихідних, хлопчику стало важко дихати.

Викликали медиків. У Ніжині запідозрили дифтерію. Із Чернігова за дитиною виїхав реанімобіль, взявши із собою протидифтерійну сироватку. До Чернігова у цей час виїхали фахівці з Києва.

Як повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ, без негайної протидифтерійної сироватки близько 50 відсотків хворих можуть померти.

Протягом тижня стан хлопчика був тяжким, дитину тримали на штучній вентиляції легень, виникли ускладнення з боку серцево-судинної системи. Заступник головного лікаря дитячої обласної лікарні ЛюдмилаКривець в липні казала, що дитині відносно краще:

– Хлопчик і на сьогодні залишається в реанімації, але вже дихає самостійно. Скільки йому ще тут бути?.. може, декілька місяців.

До села Кропивного, звідки привезли хлопчика, наступного дня приїхали епідеміологи. Вони обстежили всіх, хто контактував із дитиною. Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, а часом – через рукостискання, якісь речі, наприклад посуд, решту в магазині, іграшки.

Обстежили 18 чоловік. До лікарні з клінічними ознаками дифтерії забрали всю родину хворої дитини. Діагноз, за словами заступника головного лікаря Людмили Кривець, не підтвердили лише в доньки сімейства.

– У сім’ї захворіло ще троє людей: батько, мати й молодший братик. Дівчинка з родини має усі щеплення, які відповідають її віку. У хворого братика – катаральна, тобто легка форма дифтерії. Хлопчик, який захворів перший, мав порушений графік щеплень, він не отримав усі потрібні дози вакцини.

Як уточнив заступник начальника управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА Володимир Пулін, у випадку хлопчика – родина відмовилася від щеплення, а це не та хвороба, що легко минеться без щеплення.

– Там є письмова відмова батьків через релігійні переконання.

Загроза є?

Володимир Пулін каже, що поки нема.

Перед зустріччю він виписав на листочок усі числа й тепер показує: область має понад 100 тисяч вакцин від дифтерії, було б кого вакцинувати.

– Область досі відчуває вплив антивакцинальної кампанії, яка почалася в радянський час і яку підхопили влітку 2009 року. У Донецьку померла дитина,і буцім від вакцинації. Тоді почали виходити різні статті, пов’язувати інші смерті з вакциною. Пізніше довели, що смерть настала не через вакцину, а через хворобу, але противників вакцинації не меншає.

За словами колишнього лікаря, а нині управлінця, із 2008 року на Чернігівщині дифтерію не фіксували. Ситуація не критична, МОЗ подає статистику, яка відмічає в країні щороку до десятка таких хворих. Та для того аби ця кількість не зростала до сотень, треба високий рівень вакцинації населення.

– У 95-му році на Чернігівщині хворіло 150 осіб. Тоді епідемія спалахнула у всій країні. Рівень вакцинації був низьким. Після люди взялися вакцинуватися – і дифтерія відійшла.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, під час епідемії дифтерії з 1991 до 1998 року, коли мало вакцинували дітей й майже не ревакцинувалися дорослі, на дифтерію захворіло близько 20 тисяч людей. З них 696 померли. За даними центру, із 2011-го щорічно на дифтерію хворіє від 2 до 8 чоловік, летальних випадків не було, минулого року не захворів ніхто.

Як іде вакцинація та ревакцинація в Чернігові

В Україні щеплення від дифтерії дітям роблять безкоштовно вакциною АКДП індійського виробника. Є безкоштовна вакцина для профілактики дифтерії та правця АДП і також вакцина зі зменшеним вмістом антигена АДП-М (для дорослих).

Календар щеплень, у тому числі від дифтерії, визначений МОЗ. Вакцинація від дифтерії проводиться у віці 2, 4, 6 місяців, ревакцинація – у півтора року, у 6 років, у 16 і потім у дорослих кожні 10 років.

Марині Федоренко 27 років. У лютому вона випадково згадала, що їй уже час ревакцинуватися від дифтерії. У Чернігові люди почали хворіти на кір, її батько з колегами вирішив зробити щеплення, запропонував і їй. Марина «підняла» старі картки, згадала про дифтерію:

–Прийшла до лікарні, підписала згоду, що у випадку ускладнення не матиму претензій.Десь із тиждень боліла рука. Температури не мала.Я не пам’ятала про те, що треба робити щеплення кожні 10 років, це важко – тримати таке в голові. Якби мені не нагадали, то, мабуть, не зробила б до сьогодні. Круто було б якісь есемески отримувати з лікарні.

Марія Дондик – фельдшер імунопрофілактики з інформаційного відділу дитячої міської поліклініки Чернігова. Вона пояснює: саме сюди, до них, надходить уся вакцина для Чернігова і звідси її направляють до міських лікарень. Вона каже, що медсестри на дільницях завжди попереджають тих, кому вже час вакцинуватися.

Фельдшер показує піврічні показники вакцинації й ревакцинації Чернігова, каже, що для півроку вони хороші, але ще не порахували липень.

– Діти до року –уже понад 50 відсотків від плану, рік і старші від року – 95 відсотків, 18 місяців – 42 відсотки, старші двох років – 28 процентів. Це вакциною АКДП. Діти від 6 років отримують вакцину АДП – нині вже 41 відсоток. Дорослі відповідно до плану ревакциновані на 71 відсоток. Люди йдуть, бо відчули загрозу. І це добре – чим більше вакцинованих людей, тим важче дифтерії розростатися.

У 4-й міській лікарні кажуть, що вакцина є, але ревакцинуватися, особливо 26-річні, не йдуть.

– У нас є декілька ампул, сьогодні ми можемо вакцинувати 40 дорослих, але якщо треба – ще отримаємо вакцину.

У 1-й міській лікарні старша медсестра каже, що вони мають 800 кубів вакцини, якщо треба, вони зроблять щеплення для 1600 людей.

Кількість вакцини проти дифтерії в усій Україні станом на 1 липня 2018 року (дані МОЗ):

2,2 млн доз вакцини АКДС
750 тис. доз вакцини АДП
3,3 млн доз АДП-М

Кількість вакцини проти дифтерії в Чернігівській області (дані Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації):

17 717 доз вакцини АКДС
26 667 доз вакцини АДП
67 861 доза вакцини АДП-М

Кількість доз вакцини проти дифтерії у місті Чернігові станом на 25 липня (дані інформаційно-аналітичного відділу чернігівської міської дитячої поліклініки):

1 108 доз вакцини АКДС
3 040 доз вакцини АДП
5 313 доз вакцини АДП-М

Вакцина безкоштовна. В державних і комунальних лікарнях вона безкоштовна і для дорослих (виробники Індія та Болгарія).

Можливі прояви дифтерії

üпідвищена температура, лихоманка,

üнабряк слизової оболонки рото глотки,

üналіт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу,

üнабряк шиї,

üзбільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Дифтерія й умови життя

У 1960-х був спалах епідемії в Остині, США (88 випадків) і Сан-Антоніо, США (196), де дифтерія спалахувала загалом у районах із низьким рівнем життя. У 1970 році – епідемія в Сіетлі (США), із 558 хворих 334 були безхатьками, частина з них мали проблеми з алкоголем. 1971 рік – епідемія у Ванкувері (Канада), більшість хворих – люди, які живуть за межею бідності. Є дослідження, які припускають, що дифтерія – хвороба бідного незахищеного населення. Після війни в Західній Європі дифтерія траплялася не часто, інколи фіксували випадки серед бідних людей. У статті «Дифтерія в СРСР…» дослідники Карлос Вітек і Мелінда Ватон пишуть про епідемію 90-х років у країнах СНГ: у 83 відсотках випадків хворобу фіксували у бездомних, людей, які жили в поганих санітарних умовах.

Інформація Центру громадського здоров’я МОЗ

Для профілактики дифтерії під час виникнення осередку інфекції контактні особи залежно від їх вакцинального статусу підлягають негайній імунізації:

üнещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) препаратами згідно з віком;

üособи, які підлягають ревакцинації згідно з календарем у поточному році, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію;

üособи, імунізовані згідно з календарем, повинні отримати додаткову дозу АД (дифтерійного анатоксину) або АД-М анатоксину залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло не менше ніж рік.