ЮНЕСКО і Чернігів. Бути чи не бути?

Уже близько 20 років ідуть обговорення з приводу внесення історичних об’єктів міста Чернігова до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На різних етапах це були різні об’єкти або ж комплекси. І ось цього року знову розпочались активні перемовини з приводу того, що ж Чернігів може запропонувати на включення до цього списку.

Для обговорення цього питання була створена робоча група (діє вже близько року) при Чернігівській ОДА, до якої увійшли представники державних установ, громадськості, історики, архітектори. Аби перейняти досвід напрацювань із входження до Списку ЮНЕСКО, були організовані поїздки членів групи до Чернівців та Кам’янця-Подільського.

Три проекти

На сьогодні в різних номінаціях визначено такі проекти, навколо яких точаться дискусії:

-«Історико-культурний ландшафт міста Чернігова»;

--«Стародавній Дитинець»;

-«Спасо-Преображенський собор І половини ХІ століття».

– Усі три варіанти є дуже цікавими кожен зі свого боку, але й кожен потребує багатьох зусиль та доопрацювань. У тому ж Кам’янці-Подільському вже більше десяти років напрацьовується проект. Тож це зовсім не легка робота і все це робиться далеко не за один рік, – каже науковий секретар НАІЗ «Чернігів стародавній» Сергій Черняков.

Обговорення триває, визначився фаворит

Члени робочої групи зазначають, що для позитивного результату щодо включення до Списку ЮНЕСКО будь-якого чернігівського об’єкта потрібна обов’язкова взаємодія всіх рівнів влади – міської ради, ОДА, того ж заповідника «Чернігів стародавній». У спільному обговоренні має бути визначено кращий проект, який треба розглянути на конференції з міжнародними експертами, що дадуть свої компетентні поради. Таке засідання є обов’язковою умовою при включенні об’єкта до Списку ЮНЕСКО.

Обговорення трьох проектів іде на рівних умовах, але історики більше схильні до висування проекту «Історико-культурний ландшафт міста Чернігова», який охоплює архітектурний комплекс Валу, Єлецький монастир разом із пагорбом, де розташовується Свято-Троїцький собор. На їхню думку, він є найбільш перспективним, бо межі цього ландшафту можна буде корегувати в залежності від вимог ЮНЕСКО.

Ремонт нижньої частини Валу

Безпосередньо цього питання стосується й ремонт нижньої частини Валу, або, як його ще називають, парку імені Коцюбинського. Ідуть дискусії з приводу того, чи не завадять ці роботи входженню проекту, який визначить робоча група, до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

– На сьогоднішній день ще не визначено остаточний проект і номінацію, в яку місто буде подаватись, тому апелювати, що цей ремонт чомусь зашкодить, є трохи надуманим. На багатьох об’єктах ЮНЕСКО проводились та проводяться заходи з благоустрою, і тому я не бачу проблеми в адекватному поверхневому ремонті цієї частини Валу, – зазначив Сергій Черняков.

У свою чергу чернігівський активіст Олександр Гашпар вважає, що, не маючи загального бачення, як має виглядати Вал, ремонтувати нижню частину, тим більше що це історичні землі національного значення, – це спотворити історичний центр Чернігова і поставити під загрозу його входження до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Активіст навіть подав позов до суду, де вимагав скасувати проект ремонту, але суд його відхилив.

– У судовому засіданні, яке відбулось у четвер, 27 вересня, була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення суду, згідно з яким мені відмовили в задоволенні позову. А от з яких підстав мені відмовили у його задоволенні – буде зрозуміло лише з повного тексту рішення, яке буде виготовлено наприкінці цього тижня. І лише після отримання повного тексту рішення можна буде сказати, чи будуть перспективи його апеляційного оскарження, – заявив Олександр Гашпар.

На думку Сергія Чернякова, поради або зауваження до будь-яких проектів доречніше розглядати без судових позовів, у прямих перемовинах міської влади з громадськістю, адже судові процеси лише гальмують розвиток міста.

Компроміс можливий

Компромісом між кардинально протилежними думками з цього приводу може стати доопрацьований проект, узгоджений на громадських слуханнях, який пройшов експертизу та поданий на погодження до Міністерства культури. Якщо міністерство схвалить цей проект, то управління ЖКГ Чернігівської міської ради буде мати вибір, який проект утілювати в життя, адже рішенням суду попередній проект також залишається правомочним.