Бій під Крутами – не трагедія

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918-го – 101 рік тому. Тоді близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ 4-тисячної армії більшовиків, які хотіли знищити нещодавно проголошену Українську Народну Республіку.

Урочистості та мітинги на території Меморіалу пам’яті Героїв Крут біля села Пам’ятне в Борзнянському районі Чернігівської області відбуваються ще з 90-х років, коли «Народний Рух» установив на місці бою березовий хрест. На державному рівні цей день стали відзначати у 2006-му, коли звели цей комплекс. І якщо спочатку події сторічної давнини подавали як велику трагедію для народу, то нині бій переосмислюють.

Як і чому це було

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів від Києва, на який уже йшов 4-тисячнийпідрозділ більшовиків, очолюваний Муравйовим. На станції та поруч неї молоді хлопці п’ять годин стримували наступ ворога, що кількісно переважав їх у 7–10 разів.

Із Сергієм Бутком, представником Інституту національної пам’яті в Чернігівській області, ідемо меморіалом поблизу станції. Позаду в нас залізниця, попереду – символічна могила полеглим тут молодим військовим.

– Перші вшанування тут почав проводити «Народний Рух» на початку 90-х, за цими акціями ще наглядали в КДБ. На державному рівні на це місце звернули увагу в 2006 році, поставили монумент, символічну могилу, капличку й озеро у формі хреста. За понад десять років офіційних відзначень змінилися розміри й настрій заходу: від розуміння бою під Крутами як великої трагедії й символу юнацької самопожертви – до сприймання бою як доволі вдалої військової операції, – говорить історик.

За словами історика, втрати в бою були відносно невеликими, якщо враховувати, що це – війна. Сприйняття Крут як трагедії бере початок із наступного дня: стає відомо, що під час відступу одна частина, яка складалась зі студентів, утративши орієнтир, пішла на світло станції Крути. Хлопці потрапили в полон до більшовиків. 30 січня 27 молодих людей розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом почав співати «Ще не вмерла України…». Решта студентів його підтримала.

Жителі сусіднього села Печі наступного дня пішли на те місце, щоб забрати понівечені тіла студентів. Їх поховали на сільському кладовищі під вербою. Весною того ж року тіла хлопців забрали, щоб перепоховати на Аскольдовій могилі в Києві. У цій столітній сільській могилі, як відомо достеменно, лежить ще один хлопець. Проте є здогадки, що таки двоє.

Чому ж їх жертва не марна – пояснює Сергій Бутко:

– Ситуація з юнаками була така, яку бачимо й у теперішній війні. Хлопці кажуть: «Мамо, я десь поїхав у справах», а сам – на фронт. Так було і з крутянськими студентами. Бій під Крутами був відносно вдалої бойовою операцією. Хлопці на кілька днів затримали просування армії Муравйова на Київ, а за цей час уряд УНР у Бресті встиг підписати мирний договір – і тодішню Україну визнали незалежною та рівноправною державою. Це дало можливість молодій українській державі, – каже Сергій Бутко.

Останніми роками про це стали говорити більше, повторюючи, що сама оборона була вдалою і своє завдання – виконала.

Розуміння подвигу

Володимир В’ятрович, директор Інституту національної пам’яті, розповідає, що будь-яка історія – це не лише відкриття, але й переосмислення.

– Багато років цей бій згадували як трагедію чи поразку. Оборонці станції загинули, а більшовики продовжили наступ на Київ. Так говорили про Крути, – каже директор інституту.

Проте Володимир В’ятрович вважає, що цей бій був не просто вдалою військовою операцією, але й перемогою.

Якщо врахувати співвідношення сил українських хлопців та більшовиків, а це майже один до десяти і не на нашу користь, то все бачиться інакше. У бою загинуло близько сотні українських вояків та три сотні більшовиків, яких наступало майже чотири тисячі.

За його словами, крутянці в січні 1918 року дали відсіч ворогу й виконали поставлене завдання – прикривати вогнем відхід основних сил до ешелонів. Наказ виконали, наступ ворога призупинили. Українські захисники зібрали поранених і вбитих, залишивши на дорозі більшовиків зруйновані колії та мости. Саме це затримало червоне військо на чотири дні.

Усвідомлення цього бою як подвигу серед українців міцніше сформувалося у 2014 році, коли на сході України розпочалася війна. Втрати війни важкі, але вони мають сенс. Якщо ніхто не стане захищати – ворог собі все забере.

Сергій Бутко доповнює, що у музейних вагонах, де розміщуються експонати, пов’язані з Крутами, батьки українських захисників, які загинули у нинішній війні на сході України, поставили експозицію.

Крути для Чернігівщини

Окрім того, що сам бій стався на території області, командиром українських частин у бою під Крутами був Аверкій Гончаренко. Чоловік народився в селі Дащенки (нині Варвинського району). Зараз там планують встановити меморіальну дошку.

У Чернігові немає топоніміки, пов’язаної з Гончаренком. За словами Сергія Бутка, під час перейменувань у межах декомунізації спочатку вирішили повертати в міський простір імена людей, які напряму пов’язані з Черніговом.

Невеличка вуличка в обласному центрі, яка йде паралельно Ялівщині, має назву Героїв Крут. На ній ще заледве живуть люди – ця вулиця тільки розбудовується.

У 2015 році на вулиці Воровського (нині Хлібопекарська) на табличках із назвою вулиці з’явилися наклеєні папірці з написом «вулиця Героїв Крут».

еженедельник "Семь дней"
Крути історія річниця В'ятрович Бутко
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии

Общество
Протягом минулої доби на Чернігівщині зафіксовано 167 випадків COVID-19. Один із хворих помер. Таку інформацію, з посиланням на дані Управлінні охорони здоров’я, повідомила пресслужба ОДА. Захворювання виявили у 70 чернігівців, 19 ніжинців, 16 прилучан, 20 жителів Варвинського та 15 – Чернігівського районів. По п’ять нових випадків COVID-19 зафіксовано у Козелецькому та Корюківському районах, по три - у Куликівському, Носівському та Ріпкинському, по одному...
Криминал
На Чернігівщині, за повторне ухиляння від служби, військового-контрактника засудили до 3-х років позбавлення волі. Таку інформацію оприлюднила пресслужба військової прокуратури. Встановлено, що солдат однієї з військових частин ЗСУ, що дислокована на Чернігівщині, у період з 01.06.2020 року по 06.07.2020 року ухилявся від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд. При цьому, військовий вчинив вказані протиправні дії повторно, в період...
ПОЗИЦІЯ
На Чернігівщині колишній народний депутат від БПП роками заробляв десятки мільйонів, використовуючи державне майно – Державне підприємство «Івківці», яке належить Національній академії аграрних наук України. Корупційну схему розкрадання бюджетних коштів зруйнували завдяки народному депутату від «Слуги Народу» Павлу Халімону (заступник голови фракції, заступник голови комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики). Про це на пресконференції в Інтерфа...
Общество
Студенти Національного університету «Чернігівська політехніка» переходять на дистанційне навчання на два тижні (з 5 по 16 жовтня). Таку інформацію, з посиланням на слова прессекретаря навчального закладу Наталії Коноплі, повідомило Суспільне Чернігів. З її слів, це пов’язано зі зростанням захворюваності на коронавірус в місті. Нині серед викладачів ніхто не захворів на COVID-19. Дистанційно навчатимутися другі-четверті курси, магістри та доктори філософії....
ПОЗИЦІЯ
Освіта – одне з найболючіших питань нашого сьогодення. Але якщо поставити собі за мету, то можна вирішити навіть найбільш складні проблеми, впевнений кандидат в народні депутати України по виборчому округу №208, правозахисник та засновник громадської організації «Правозахист плюс» Анатолій Гунько. Анатолію Григоровичу, ми з вами спілкуємося напередодні професійного свята наших педагогів – Дня вчителя. Що сьогодні турбує наших освітян, дітей та батьків? Як...
ПОЗИЦІЯ
Повсеместное внедрение программ энергосбережения и устранение коммерческих посредников между населением и ТЭЦ поможет снизить самые высокие в Украине тарифы на теплоснабжение в Чернигове. Об этом в своем интервью рассказал народный депутат и кандидат на должность мэра Чернигова Антон Поляков. «Когда местная власть заявляет о том, что они не контролируют эти процессы – это все неправда. Есть механизм утверждения цены за гигакалорию тепла, в котором присутст...
Общество
Із міського бюджету виділять 1,645 млн грн чернігівським сім'ям за народження дітей. Відповідне рішення ухвалив виконком Чернігівської міськради - повідомляє прес-служба мерії. Всього грошову допомогу отримає 188 родин, а саме: 97 сімей - по 5 тис.грн на першу дитину – на загальну суму 485 тис.грн; 68 сімей - по 10 тис.грн на другу дитину – на загальну суму 680 тис.грн; 19 сімей - по 20 тис.грн на третю дитину – на загальну суму 380 тис.грн; 4 сім’ї при на...
Общество
Відсьогодні, 1 жовтня, українські водії зобов'язані вмикати фари на заміських дорогах. Йдеться про ближнє світло фар, дальнє світло можна використовувати тільки за певних умов. Вимога пересуватися поза населеними пунктами в будь-який час доби з увімкненими денними ходовими вогнями чи ближнім світлом фар працюватиме до 1 травня. Про це йдеться в пункті 9.8 Правил дорожнього руху (ПДР) України. За ігнорування цієї норми передбачений штраф у розмірі 425–510 г...
Власть
У липні 2020 року народний депутат з Чернігівської області Павло Халімон («Слуга народу») міг стати фігурантом кримінального провадження щодо ймовірно вимагання грошей з бізнесмена. Але справа не була відкрита Генеральною прокуратурою, пише «Радіо Свобода» з посиланням на розслідування проєкту «Схеми». Автори розслідування зазначають, що генеральна прокурорка Ірина Венедіктова у липні 2020-го року відмовилась на прохання детективів НАБУ відкрити кримінальн...