Війна за землю. Мерія Чернігова проти «Шанхая»

На сесії міськради наприкінці лютого міський голова Чернігова Владислав Атрошенко звернувся до правоохоронців, щоби вони притягли до відповідальності керівника так званого ринку «Шанхай», маючи на увазі територію колишнього ремонтно-механічного заводу «Жовтневий молот», де нині діють підприємства «Творчий кластер «Ремзавод» і «Відродження старого міста».

Мер заявив: на території ведеться незаконне будівництво, порушуються правила протипожежної безпеки й досі не сплачені борги за землю. У відповідь на це керівництво «Жовтневого молота» зазначило, що мерія сама не дає їм можливості орендувати землю, а в такому підході влади до бізнесу вони вбачають ознаки корупції. Також підприємство переконує, що будівництва на їх території нема – лише ревіталізація, тобто відновлення. Ми спробували дізнатися позиції двох сторін конфлікту, щоби зрозуміти, хто та які претензії має.

Що таке «Жовтневий молот»

Завод «Жовтневий молот» відкрили в Чернігові 7 листопада 1922 року. Він починався як кілька механічних майстерень, до яких приєднали потужності чавуноливарного заводу. На виробництві виготовляли лиття з чавуну, люки, ливневі решітки, декоративне лиття, усілякі паркові огорожі (решітки на Валу із Симарглом та ще в кількох місцях – це їх робота), ліхтарі, лавки, навіть автозапчастини.

У 2008 році «Жовтневий молот» зупинився. Як зазначає нинішнє правління підприємства, так сталося через кризу та втрату ринку збуту. Далі завод став нинішнім підприємством, проте вже не лив чавунні лавки, а спробував піти шляхом технопарку – комерційного простору, де почали діяти торгові точки, розміщуватися організації та дрібні підприємці. Навіть творчі акції прийшли. Наприклад, минулого року там проводилимандрований фестиваль поезії «Віршень».

Як стверджують у правлінні «Жовтневого молота», саме з Ремзаводу в Чернігові вперше почали піднімати питання ревіталізації – відродження колишніх радянських підприємств. Щось подібне роблять активісти в Івано-Франківську: на базі однойменного заводу «Промприлад» створюють центр із чотирьох напрямків (неформальної освіти, сучасного мистецтва, нової економіки та урбаністики). Проте в Чернігові це все ж є більш комерційним, адже таки на території колишнього заводу торгують представники малого бізнесу.

За даними Мін’юсту, основний вид діяльності нинішнього підприємства «Жовтневий молот» є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Також підприємство надає в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно й допоміжні комерційні послуги. Тобто саме не торгує.

Публічні претензії мера

Про непорозуміння в питанні платежів за землю міський голова говорив не раз і раніше, а місяць тому конфлікт між мерією та підприємством вийшов на новий рівень.

Мер публічно заявив, що в Чернігові, практично в центрі міста (насправді не зовсім у центрі – до головпоштамту від «Шанхая» близько 5 км. – Прим. ред.), іде будівництво без дозволів. Якщо хтось не зрозумів з першого разу, що мова йде про адресу проспект Миру, 194, Владислав Атрошенко тут же розшифрував:

– З порушенням усіх можливих і неможливих правил, без дозволів на початок будівництва, без введення об’єктів в експлуатацію, без виконання правил із протипожежної безпеки та інших – у нас уже не перший і не другий рік існує ринок під назвою «Шанхай».

На тій же сесії міськради Владислав Атрошенко доручив юрвідділу підготувати всі документи та докази для звернення до прокуратури та поліції. Нині вони вже готові та, як нам сказали в міськраді, нараховують понад 100 сторінок копій документів іпо ситуації щодо території колишнього заводу «Жовтневий молот».

Проблеми із землею

Того ж дня депутати міськради відмовили «Жовтневому молоту» та «Відродженню старого міста» в дозволі на розроблення проектів землеустрою щодо відведення семи земельних ділянок на проспекті Миру, 194, для будівництва й обслуговування будівель громадської забудови з наступною передачею в оренду.

Нині на цих семи ділянках стоять стіни колишніх приміщень заводу, і на них дійсно тривають роботи, які наші журналісти теж зафіксували.

Дозволів депутати не дали через висновок управління архітектури та містобудування: мовляв, землі, про які просять бізнесмени, згідно з Генпланом є землями промисловості. Тобто на них можна вести лише виробничу діяльність.

Мерія ніби як вимагає, щоби документи відповідали реаліям. Але «Жовтневий молот», засловами чиновників, цього не хоче. У керівників підприємства відповідь інша: вони б і хотіли все узаконити, але мерія буцімто не дає.

Обопільні звинувачення

Звинувачення сторін протилежні. Мерія заявляє, що «Жовтневий молот» використовує приміщення без оренди земельної ділянки, якої міська влада добивається з 2009 року.

«Втім інша сторона, себто «Жовтневий молот», такий договір під різними приводами не підписує, – повідомляє прес-служба. – Всупереч вимогам законодавства, власники нерухомості по проспекту Миру, 194, наразі визначають земельні платежі на власний розсуд».

«Жовтневий молот» бачить проблему інакше. Як розповіла нам голова правління підприємства Ніна Пономаренко, ще до 2017 року вони зверталися до мерії з клопотанням про виділення земельної ділянки площею 0,8 га – під будівлями та для обслуговування будівель. Проте їм відмовили.

– До 2017 року ми просили 0,8 га під спорудами, які ми використовуємо. Нам відмовили. На початку просили 3,7 га вже під реалізацію проекту, який у нас був. Нам відмовили. Інвестор, якого ми мали, пішов. Тому ми знову подаємо під будови, які використовуємо, – сказала Ніна Пономаренко.

Проте й без цих дозволів підприємство проводить реконструкції будівель, через те що вони зруйновані і в теперішньому стані їх не можна використовувати.

– Підприємство регулярно сплачує податки на землю під будівлями, податки на нерухомість. Тобто ми платимо за землю під нашими будівлями, але платимо не маючи договорів. Просто розуміємо, що тут стоять наші будівлі, а земля належить місту, – пояснює Ніна Пономаренко.

У свою чергу міська влада нарахувала «Жовтневому молоту» борги за землю, яку, як вважають у міськраді, «захопили самовільно». А без погашення боргів подальші кроки неможливі. Підприємство ж запевняє, що вимоги перебільшені й незаконні, а сума боргу ще й розрахована за площу, яку вони тільки планували взяти для роботи, але так і не змогли цього зробити.

І мерія, і «Жовтневий молот» стверджують, що з цього питання вже відбувся не один суд. Міська влада переконує, що суд не скасував борги підприємства. Підприємство стверджує, що суд відмовив мерії в стягненні заявлених сум. Про деякі судові рішення ми ще згадаємо.

Сума боргу

Голова правління «Жовтневого молоту» каже, що у 2017 році на квітневій сесії міськради їм було оголошено «великі суми, які підприємство повинно сплатити до міського бюджету».

– Ці суми були озвучені без обрахувань, без законних на те підстав, із метою дискредитувати підприємство, залякати, примусити «домовлятись».

Нині мерія називає такі цифри, посилаючись на рішення виконкому за 2017 рік: «Жовтневий молот» винен 1 млн 811 тис. 64 грн, «Відродження старого міста» – 566 тис. 834 грн, а «Творчий кластер «Ремзавод» – 802 тис. 618 грн. Разом набігає майже 3,2 млн. Наразі ситуація виглядає так, що, поки борги не будуть сплачені, чиновники питання із землею не вирішуватимуть. За бажання в цьому можна розгледіти елементи шантажу.

Трохи бюрократії

Ми звернулися до управління земельних ресурсів, щоби там показали, про які саме земельні ділянки йде мова в цій суперечці, і пояснили, що потрібно зробити, аби цей конфлікт був вирішений. На місці в управлінні начальник Василь Дмитренко поговорити з нами не зміг, але відповіді чиновники погодилися надати письмово.

Отже, у 2004 році міськрада та «Жовтневий молот» укладали договір оренди земельної ділянки площею 6,9 га, строк дії якої закінчився у 2009 році. Але ще з 2007 року почалися судові справи, через які підприємство спробувало домогтися права купити земельні ділянки. Цю інформацію підтверджують судові рішення Вищого господарського суду, які є у вільному доступі. Суд вимоги «Жовтневого молота» не задовольнив.

У 2009 році міськрада дала згоду на продовження терміну короткострокової оренди земельної ділянки на п’ять років. Це, за рішенням Касаційного суду, може бути підставою для укладання договору оренди. Проте, за інформацію управління земельних ресурсів, договір так і не уклали, бо, мовляв, «Жовтневий молот» намагається цього уникнути».

Згідно з Податковим кодексом підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

«Всупереч вимогам законодавства, вказані власники нерухомості по проспекту Миру, 194, визначають земельні платежі на власний розсуд, прямо порушуючи норми права, відбувається постійна зміна власників нерухомості й ухилення від оформлення договорів оренди», – повідомили нам в управлінні земельних ресурсів.

Останню інформацію підтвердила в розмові й Ніна Пономаренко. Підприємство не приховує, що самостійно сплачує гроші, розраховуючи розмір платежів із земель під власною нерухомістю та ставок податку, затверджених сесією Чернігівської міськради.

Тобто за землю під будівлями підприємство платить, а за ті ділянки, на яких нічого не збудовано, – ні.

«Нашу роботу блокують»

«Жовтневий молот» вважає, що управління земельних ресурсів, як і міськрада, блокує їх роботу. Навіть підозрюють чиновників у домовленості з сусідами підприємства – «межовиками» з метою гальмувати процес вирішення земельних питань. Адже під час розробки проектів землеустрою потрібно погоджувати певні моменти з тими, хто користується сусідніми ділянками.

Зрештою проект землеустрою для «Творчого кластеру «Ремзавод» пройшов-таки всі процедури. Як заявляє Ніна Пономаренко, у квітні 2018 року його подали на сесію, проте досі не розглядали. У лютому 2019-го підприємці ніби виявили, що проект перебуває «в структурах міської ради» й до нього є зауваження, про які вони дізналося лише 22 лютого, тобто за кілька днів до чергової сесії, де їх публічно звинуватили в незаконному будівництві.

Чому саме зараз

Також ми звернулися до прес-служби мерії, щоб уточнити: якщо проблеми почалися десять років тому, чому ж так активно й багато говорити про них почали лише зараз? Відповідь була наступною:

«Про заборгованість у сплаті за землю, зокрема й цієї бізнес-структури, у Чернігівській міській раді публічно заявляється не вперше». Тут же додали, що в серпні 2017 року про це говорили на розширеній нараді з керівниками.

Черговий дозвіл на землеустрій, як ми згадували, не дали через те, що це землі промисловості.

«В проектах рішення сесії йде мова про земельні ділянки за адресою проспект Миру, 194. Як виявилось, тут ведуться ремонтно-будівельні роботи. Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради в лютому 2019 року перевірило ці роботи і встановило, що вони ведуться без необхідних дозвільних документів. Про інші ремонтно-будівельні роботи, які теж велися без необхідних дозволів, Чернігівська міська рада в минулі роки також інформувала правоохоронні органи», – відповіли в міськраді.

«Суть претензій міської ради до власників землі та будівель на території колишнього заводу «Жовтневий молот» дуже проста: сплатіть збитки, які завдали міському бюджету в попередні роки. І друге: будівельні роботи мають проводитись згідно чинного законодавства», – повідомили у прес-службі міськради.

Версія «Жовтневого молота»

Олександр Бондарєв, керівник «Творчого кластера «Ремзавод», надав нам інформацію щодо їх бачення конфлікту на прикладі ситуації із землями для «Відродження старого міста». Він нагадав, що у серпні 2017 року Владислав Атрошенко публічно звинуватив «Відродження старого міста» у несплаті боргів за землю. Далі міськрада звернулася до Господарського суду. У жовтні 2018 року суд у задоволенні позову відмовив. Міська рада подала апеляцію але в січні цього року знову отримала відмову.

Орендувати землю підприємство намагається з 2013 року. Лише в серпні 2017-го йому дозволили розробку проекту землевідведення для «будівництва та обслуговування земель інших будівель громадської забудови». Проте підприємство вважає, що їм навмисно затягували погодження проекту, щоб вони не встигли на найближчу тоді сесію міськради.

Тоді «Відродження старого міста» звернулося з клопотанням, щоб продовжити термін дії дозволу на розробку проекту, – їм відмовили. У грудні 2018 року суд визнав таку відмову протиправною. Це підтверджують судові рішення. Олександр Бондарєв, керівник, зазначає, що міськрада програла не один судовий процес, і витрати на них були оплачені з міського бюджету.

10 років суперечок

Суди між «Жовтневим молотом» та міськрадою дійсно тривають із 2008 року. У міськраді заявляють, що суми збитків від трьох підприємств на території Ремзаводу вже неодноразово оскаржувалися в судах, і суд їх не скасував.

Олександр Бондарєв називає такі заяви неправдивими. Він каже, що судові справи дійсно були, проте апеляційні суди не задовольняли позови міськради щодо стягнення боргів з «Творчого кластера «Ремзавод» та «Відродження старого міста». По справі «Жовтневого молота» Апеляційний суд задовольнив позов підприємства щодо скасування стягнення збитків.

Історія суду міськради та «Жовтневого молота» така. Мерія подала позов на підприємство, щоб стягнути понадмільйонний борг за те, що у власності «Жовтневого молота» знаходяться нежитлові приміщення на ділянці землі в майже 4 га, і цією землею підприємство користується без оформлення правовстановлюючих документів. Суди першої інстанції ухвалювали рішення на користь мерії, проте зрештою, як розповів Олександр Бондарєв, 6 березня цього року суд задовільнив апеляційну скаргу «Жовтневого молота». Тобто міськрада зрештою програла.

Правління також офіційно звернулось до міськради із запитаннями, на які джерела спирається міська влада, стверджуючи, що суд не скасував збитки, та хто відповідає за поширення цієї інформації.

Ще й «Шанхай»

Конфлікт підняв ще одну міську проблему – стихійну торгівлю на Ремзаводі.

У прес-служби міськради ми уточнили, до кого саме претензії: до так званого ринку «Шанхай», як про це сказав на сесії мер, чи до земельних ділянок, на яких без дозволів ведуться роботи.

У мерії нам пояснили, що «ринок «Шанхай» – це неформальна назва. Офіційно на території колишнього заводу «Жовтневий молот» земля й будівлі поділені між кількома бізнес-суб’єктами, які теж на різних умовах передають у користування та оренду окремі частини цього майна.

«Жовтневий молот» теж висловився з приводу «Шанхая»: до такого ринку вони непричетні. «Шанхаєм» називають дрібну торгівлю на автостоянці біля колишнього заводу. «Жовтневий молот» каже, що цю торгівлю здійснює міське КП «Паркування та ринок». Власне, не санкціонує якимись дозволами, але по факту не заважає людям продавати їжу та інші речі.

Чернігівський активіст Олександр Гашпар раніше вже згадував про те, що за дотриманням санітарних норм на цій автостоянці слідкує «Паркування та ринок» і дозволів на торгівлю вони не давали, підтверджуючи це запитами до комунального підприємства. Деякі торговці стихійного ринку заявили нам, що у них є дозволи від КП «Паркування та ринок», проте документів надати не змогли.

Торгівля на Ремзаводі

Ми вирішили розпитати, як у цьому конфлікті почувається третя сторона – підприємці, що торгують на території «Жовтневого молота». Поговорити з нами погодилася підприємниця Наталія Кириленко. Вона вже сім років орендує приміщення на територіїзаводу – того, що міський голова назвав ринком «Шанхай». Жінка продає зошити, ручки, лінійки та іншу канцелярію. За її словами, простих підприємців особливо не посвячують у справи і для неї особисто останнім часом мало що змінилось.

– Этот вопрос, конечно, важен, но особых нюансов и деталей этой ситуации я не знаю. Понимаете, всегда у каждой стороны будет своя версия и история происходящего. Все же решается на более высоком уровне, мы же простые предприниматели, которые арендуют торговую площадь. Нас никто не ставит в известность всей этой ситуации, мы до конца не знаем, за что должно платить предприятие, у которого мы арендуем место, и платят ли они то, что должны, – каже підприємниця.

Також вона додає, що хоч орендна плата час від часу підвищувалась, але підприємці не вбачають зв’язку між «тарифами» і претензіями з боку міської влади щодо землі та податків.

– Особых проблем для себя за эти шесть-семь лет я не заметила. Аренду мы платим исправно, а руководство в свою очередь платит налоги за землю, на которой находятся здания, хоть и земля считается городской. Бывало, что аренду поднимали, но это никак не было связано с какими-то налогами, просто бывают моменты, когда во всем городе поднимается аренда в силу разных причин, – додала Наталія Кириленко.

Голова правління ПАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот» Ніна Пономаренко:

– ПАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот» у партнерстві з іншими структурами здійснює ревіталізацію будівель, яким намагається надати сучасного вигляду та зберегти промислову архітектуру ХІХ сторіччя. Не завдяки, а всупереч діям міського голови намагається в мікрорайоні Ремзавод створити сучасний громадський простір, інтегрований у простір міста з бізнесовою, торговельно-розважальною та соціально-культурною інфраструктурою.

Такі осередки відкритого громадського простору бажано облаштовувати в кожному мікрорайоні міста, а не тільки в центрі, як це здійснює мер у Чернігові. «Місто без околиць» – цього девізу вартий кожен чернігівець, бо тільки при такому підході до розвитку кожному мешканцю і гостям буде в місті затишно, комфортно і безпечно.