Президентські вибори. За кого телевізор?

Виборча кампанія юридично стартувала 31 грудня минулого року. А фактично тривала майже весь 2018 рік і саме зараз входить у фінальну стадію. До виборів – півтора місяця, але, як демонструють результати соцопитувань, значна частина електорату (близько 30 %) все ще не визначилася з вибором. Тому саме зараз кандидати найбільш активно намагаються схилити українців на свій бік.

Інструментів для цього безліч, але більшість політологів уже вкотре констатують факт: найбільш дієвим засобом донесення інформації є телебачення. Зокрема, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначає, що, незважаючи на збільшення (порівняно з 2014 роком) кількості людей із доступом до мережі інтернет, «телебачення поки залишається головним інструментом агітації». Що ж, логічно, беручи до уваги аудиторію загальноукраїнських телеканалів та частку українців, які дивляться телевізор щодня. До того ж тут значно вужчий вибір, ніж в інтернеті, тому охопити потрібно не таку кількість джерел.

Найбільш рейтингові телеканали

За даними видання «Телекритика», які спираються на результати дослідження компанії Nielsen, 2018 рік не став революційним для рейтингу популярності телеканалів в Україні. За підсумками минулого року перше місце – знову у телеканалу «Україна». Мовник наростив свої показники, ставши лідером за усіма аудиторіями (включаючи молодіжні) з помітним відривом від найближчих конкурентів. Основа популярності – серіали та мелодрами для будь-яких вікових категорій.

У десятці лідерів також 1+1 (у п’ятьох категоріях посів друге місце) та ICTV (другі для двох аудиторій завдяки серіалу «Пес», гумористичному шоу «Дизель» та голлівудським фільмам). Одне друге місце в телеканалу «Інтер». Присутні серед лідерів також СТБ, Новий канал, 2+2, НТН, ТЕТ та К1.

Дослідження з огляду на вибори цікаве тим, що в його основі люди старші 18 років. Тобто саме ті, хто мають право голосувати 31 березня.

• 1. «Україна» – 11,63 %
• 2. ICTV – 9,69 %
• 3. 1+1 – 9,43 %
• 4. СТБ – 8,51 %
• 5. Новий канал – 7,51 %
• 6. «Інтер» – 6,28 %
• 7. 2+2 – 3,40 %
• 8. ТЕТ – 2,92 %
• 9. НТН – 2,83 %
• 10. К1 – 2,64 %
• 17. Канал 112 – 0,89 %
• 19. NewsOne – 0,61 %
• 20. 24 канал – 0,58 %
• 23. «UA: Перший» – 0,50 %
• 27. «Прямий» – 0,37 %
• 29. 5-й канал – 0,29 %
• 30. «Еспресо ТВ» – 0,28 %
• 31. ZIK – 0,24 %

Усього в рейтингу 39 каналів, але ми взяли до уваги першу десятку та лідерів блоку інформаційних каналів, винесши за дужки нішеві продукти – дитячі, музичні, спортивні, ті, що транслюють лише художні фільми та серіали, розважальні…

***

У системі BigDataRating лідером назвали телеканал 1+1, але загалом картина максимально наближена до дослідження Nielsen. Третій солідний гравець на цьому ринку – «Ланет» – поставив телеканал «Україна» аж на п’яте місце, але перша шістка і тут незмінна.

Ціна секунди

Згідно із законодавством, ЗМІ мають оприлюднити розцінки на розміщення політичної реклами до початку офіційного старту передвиборчої кампанії. Телеканали – не виняток. Проаналізувавши тарифи, можна зробити висновок, що найбільш елітна агітація – на телеканалах «Україна», «Футбол 1» та «Футбол 2». У прайм-таймі секунда реклами кандидатам у президенти обходиться в 5658 грн! Тобто за один півхвилинний ролик в ефірі доведеться викласти майже 170 тис. грн. Щоправда, можна й зекономити – замовити рекламу на той час, коли більшість людей спить (з 1:00 до 6:00). Це коштуватиме 1498 грн за секунду.

Для порівняння, телеканал «Оце» пропонує розмістити політичну рекламу вночі за… 24 копійки за секунду. З «важковаговиків» найнижчі ціни на нічний ефір для політиків дають Новий канал, СТБ та ICTV – по 1,2 грн за секунду.

Якщо ж повернутися до пройм-тайму (приблизно з 18:00 до 21:00 – у кожного каналу свої уявлення про рамки), то друге місце за вартістю посідає «Інтер» з цінником 2715 грн за секунду, а третє – СТБ, на якому секунда реклами коштує 2400 грн.

Розцінки суспільного телеканалу «UA: Перший» значно нижчі. Там прайм-тайм обійдеться кандидатам у 70 грн за секунду. Уночі таке задоволення коштуватиме ще дешевше – 12 грн за секунду. Цікаво, що упродовж 2018 року рух «ЧЕСНО» взагалі не фіксував політичної реклами на «UA: Перший».

***

Загалом нюансів багато: день (будній чи вихідний) і час виходу ролика, тривалість реклами… Утім простежується загальна тенденція: порівняно з виборами 2014 року вартість політичної реклами на телеканалах зросла приблизно на 35–40 %.

Хто кого показує

Доступ до реклами на кожному з телеканалів для кандидатів – вільний. Утім, як показує практика, на певних телечастотах одні політики з’являються значно частіше, ніж інші. Але головне – присутність на екранах поза форматом політичної агітації. Певні канали певних кандидатів частіше запрошують на ток-шоу, регулярно роблять спікерами під час висвітлення окремих тем і навіть роблять з їхніх піар-акцій інформаційні приводи для новин. Хто кого скільки показує – глядач може оцінити й самостійно, а от інформація про власників медіа часто пересічним українцям невідома. Утім структура власності, згідно зі змінам у законодавстві, має бути у вільному доступі. З цього й почнемо. Забігаючи наперед, зазначимо: перша десятка найпопулярніших телеканалів фактично належить чотирьом групам впливу.

А минулого тижня було презентовано дослідження, виконане за підтримки Ради Європи, перший проміжний звіт за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії в Україні. Коли співставити інформацію про власників телеканалів та регулярність появи кандидатів в ефірі, можна зробити висновки, хто кого підтримує.

«Україна»

Це телеканал найбагатшої людини України – Ріната Ахметова. Він є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» згідно з реєстром фізичних та юридичних осіб.

Згідно з дослідженням, телеканал після розколу «Оппозиційного блоку» демонструє симпатії до кандидата від «Опозиційного блоку – партії миру та розвитку» Олександра Вілкула та критикує кандидата від «Опозиційної платформи – За життя» Юрія Бойка.

Лідер за кількістю позитивної інформації в ефірі – Олег Ляшко.

ICTV, СТБ, Новий канал

Тут структура власності заплутаніша: у «дереві» присутні пара українських товариств з обмеженою відповідальністю, стільки ж місцевих приватних підприємств і аж 12 закордонних компаній, зареєстрованих у Франції, Швейцарії, Великій Британії, Гонконзі, на Віргінських та Сейшельських островах, Кіпрі і навіть Самоа і Джерсі.

Але в підсумку все зводиться до двох дійових осіб – Віктора Пінчука та його дружини, доньки Леоніда Кучми Олени Пінчук.

Ця група каналів відрізняється від інших тим, що переважно позитивно висвітлює діяльність багатьох кандидатів, а регулярних негативних згадок не отримав жоден. Лідери дещо різняться на кожному з каналів, але у квартетах там незмінно присутні Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Олександр Вілкул та Петро Порошенко.

1+1, 2+2, ТЕТ

ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» – це дві компанії з Кіпру, українське ТОВ «Медіа Сервісез Україна», за яким стоїть компанія з Нідерландів, та підприємство «1+1 Продакшн», засновники якого – фірми з Кіпру та Британських Віргінських островів, а також кілька фізичних осіб, серед яких є гендиректор каналу Олександр Ткаченко.

Два відомих прізвища, які присутні в структурі власності каналу, – це власник істотної участі президент київського «Динамо» Ігор Суркіс та кінцевий бенефіціарний власник Ігор Коломойський.

Симпатії каналу 1+1 – на стороні Володимира Зеленського. Слідом за ним за кількістю позитивних згадок – Олександр Шевченко. Найбільше критики звучить у ефірах на адресу Петра Порошенка.

«Інтер», НТН, К1

Приватне акціонерне товариство «Телеканал «Інтер» належить двом українським та одній кіпрській компаніям. Опосередковано через них, а також ще через низку фірм з Кіпру, Белізу та Британських Віргінських островів ЗМІ володіють чотири особи – кіпріот Васула Константіну та троє наступних громадян України:

• затриманий в Австрії (і випущений під заставу без можливості залишити країну) за підозрою в корупції Дмитро Фірташ;
• голова Адміністрації президента (за часів Віктора Януковича) народний депутат від «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін;
• екс-керівник СБУ (за часів Януковича) колишній міністр фінансів (в уряді Миколи Азарова) Валерій Хорошковський.

Безумовним «улюбленцем» телеканалу є Юрій Бойко. На другому місці несподівано… Петро Порошенко. А третім за кількістю позитивних згадувань на «Інтері» став Сергій Каплін.

Менш потужна вагова категорія більш різноманітна щодо власників

«Прямий»

Структура власності телеканалу така ж, як і назва. В ній присутні лише дві кіпрські фірми, і обома володіє Володимир Макеєнко. Раніше – народний депутат від Соціалістичної партії Мороза (1998–2002), потім – від «Нашої України» Ющенка (2002–2005), згодом – від Партії регіонів Януковича (2006–2012). Нині він – член політради, координатор міжнародних зв’язків партії «Наш край».

З середини січня до початку лютого телеканал максимально висвітлював поїздки Петра Порошенка з Томосом містами України. Всі сюжети про президента мали нейтральне і позитивне забарвлення.

А от сюжети про Юлію Тимошенко і Володимира Зеленського – переважно нейтральні чи негативні.

5-й канал

Цей телеканал став відомим під час «помаранчевої революції», коли висвітлював акції протесту та суди щодо визнання результатів виборів президента недійсними. Тоді він належав Петру Порошенку, який перебував у команді Віктора Ющенка. Минуло 15 років, а власник не змінився. Щоправда, зараз президент передав цей актив в управління інвестиційній банківській компанії N M Rothschild & Sons.

Зрозуміло, що фаворит тут – Петро Порошенко. Якщо порахувати загальний обсяг часу подання інформації про нього, то вийде приблизно в 13 разів більше, ніж Юлія Тимошенко й усі інші кандидати, разом узяті. Звісно, що майже всі згадки про власника – позитивні.

24 канал

Тут усе просто: у структурі власності ПрАТ «Телерадіокомпанія «Люкс» зафіксовано три прізвища, серед яких дружина міського голови Львова Катерина Кіт-Садова та обраний у 2014 році від партії «Самопоміч» до Київської міської ради Роман Андрейко з дружиною Оксаною Андрейко.

Цей телеканал в дослідження не потрапив, але в медіа-просторі останнім часом регулярно звучить інформація про претензії до каналу від Анатолія Гриценка, який скаржиться в соціальних мережах на інформаційні атаки проти нього.

Поява на каналі сюжетів щодо Андрія Садового легко пояснюється аналізом структури власності каналу.

Канал 112

На сайті телеканалу найновіші дані датовано груднем 2017 року. І там – непроста схема з дев’яти ТОВ української реєстрації і жодного прізвища. Але відтоді відбулися серйозні зміни. Згідно з реєстром фізичних та юридичних осіб, серед засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія 112-ТВ» – Тарас Козак і ТОВ «Аріадна», власником якого є той самий Тарас Козак. Це народний депутат від «Опозиційного блоку».

Утім, згідно з розслідуванням журналістів «Радіо Свобода», усе вказує на те, що за цим представником ЗМІ стоїть кум президента Росії – лідер проросійської організації «Український вибір» (у 2013–2014 роках вона активно пропагувала зближення з РФ замість інтеграції в Євросоюз) Віктор Медвечук.

Тут Петро Порошенко зібрав найбільше негативних сюжетів (31% від усіх згадувань) серед усіх українських телеканалів. Але, заради справедливості слід зазначити, що й позитиву у діючого президента найбільше. Другий за кількістю позитиву (і зовсім без негативу) – Юрій Бойко.

NewsOne

100 % прав на ТОВ «Новини 24 години» належить Євгену Мураєву – народному депутату, який у 2018 році очолив партію «Наші».

З 2012 по 2014 рік він перебував у парламентській фракції Партії регіонів, а після 2014-го – позафракційний депутат і один із керівників політсили «Опозиційна платформа – За життя». Усі ці політичні партії сповідують політику зближення з Росією.

Улітку 2018 року відомий аналітик Atlantic Council Андерс Ослунд в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповів, що Віктор Медведчук придбав три українських телеканали – NewsOne, «112 Україна» і Zik.

Абсолютний лідер – Юрій Бойко, який щодня з’являється в новинах на телеканалі і висвітлюється з позитивної точки зору. Багато на каналі коментарів не лише від кандидата в депутати, але й від Віктора Медведчука, який не балотується в президенти. А от власни каналу, який є кандидатом в президенти, в дослідженні не згадується навіть серед 10 найбільш згадуваних персонажів.

*Інформаційні матеріали створені в межах проекту "Професійні медіа. Відповідальна громада. Чесні вибори" за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.