Десна висихає

Чернігівці та гості міста можуть спостерігати насправді доволі неприємну картину – символ міста Чернігова, та, мабуть, і Чернігівщини, подекуди пересихає наполовину. Як приклад: на повороті між пляжем «Золотий берег» та пішохідним мостом замість половини річки – берег, де інколи можна помітити людей. Хоча, звісно, так було не завжди.

Історія обміління

Значне зменшення води у Десні, подібне до цьогорічного, не перше, яке спостерігають чернігівці та гості міста. Подібне було 2013-го та декілька наступних років. У 2015-му рівень води взагалі настільки впав, що встановив більш ніж столітній рекорд. Чи антирекорд. Як завгодно.

Однак річка зуміла і здивувати. Минулого року Десна вийшла з берегів настільки, що про відпочинок на «Золотому березі» на якийсь час можна було забути. Вода доходила до спортивних майданчиків поза піщаної зони для відпочивальників. А її рівень біля майданчиків подекуди сягав третини зросту дорослої людини. Звісно, вода потім спала, змивши пісок із пляжу, понівечивши берег. Але повноводдя, напевно, радувало не одну пару очей.

Втім, цьогоріч знову обміління. Для пляжу начебто відносно добре – його не змиє Але зменшення рівня води вже спричинило деякі незручності – дитячу зону для купання довелось перенести подалі.

Обміління Десни вже можна називати тенденцією. Так, хвилеподібною. Але тенденцією. Далі – начальник відділу гідрології Чернігівського Гідрометцентру Тетяна Полевик:

– Абсолютний максимум спостерігався 18 квітня 1917 року і складав 895 см над нулем поста. А ось абсолютний мінімум уже був із 4 по 6 вересня 2015 року – 69 см над нулем поста. І це згідно з даними спостережень рівня води починаючи із 1884 року. Чимало часу найнижчим показником був 121 см. Це ми говоримо за літній період. Так було по 2 вересня 1992 року.

І саме тоді показник найнижчого рівня води зменшився до 106 см. Так тривало до 24 серпня 2010 року, коли рівень Десни впав до 94 см над нулем поста. Пізніше – уже згаданий антирекорд. Який ще тримається.

Уточнення: коли мова йде про ті ж 69 чи 121 см – це не означає, що саме такою була глибина Десни. Нуль поста – це умовна відмітка. Щоб не заплутувати читача балтійською системою висот, їх зв’язком із подібними відмітками, певними обрахунками та іншим, просто зазначимо, що, за словами Тетяни Полевик, глибина річки подекуди може бути і 10 метрів.

І до речі, мінімум у тому ж 2018 році, коли було затоплення, сягав 128 см над нулем поста.

Київ і Брянськ Десну не випили

Утім, як бачимо, зменшення рівня Десни триває. То ж у чому причина? Глобальне потепління? Викид у Десну якихось шкідливих речовин? Відкачування кимось води? Тетяна Полевик запевняє, що рівень води в Десні залежить від водопілля (розлиття при таненні снігу та льоду), а також від дощів. І до речі, у 2015 році також був і найнижчий рівень води водопілля. І це – за умови посухи та перерозподілу температур. Цьогоріч водопілля теж було не велике.

Залежність Десни від подібних природних забаганок підтвердив і кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Олександр Федун. Між іншим він згадав, що в ті роки від зниження рівня води страждала не тільки річка, але й інші водойми та колодязі.

У той же час пані Тетяна запевнила, що Київ, скажімо так, отримує води Десни не більше ніж завжди. Не підтвердила вона і чутки про те, що в районі Брянська забирають воду. Так, у 2018 році в Мережі з’явилась інформація: є ідея прорити канал від Брянська до Орла, що дозволить Десні впадати в Оку, а потім – у Волгу та Дон. Довжина каналу – 122 км. Але офіційної інформації щодо цього немає.

Птахи, риби і рослини

Якихось критичних наслідків зменшення рівня води у Десні не відчутно. Пляж функціонує, поплавати можна, рибалки на місці. Та й вода у кранах киян, велика частина яких споживає воду з Десни, тече справно. Якщо, звісно, боргів немає.

А як щодо флори і фауни? Чи впливає зниження рівня води на життя рослин і тварин? Про це розповів Олександр Федун.

– Зниження води впливає як на флору, так і фауну. Якщо говорити про птахів, особливо водно-болотних, то вони мігрують туди, де є достатньо води. Так вони пристосувалися, щоб переживати подібні періоди. Це ті ж качки: чернь червоноголова, чернь чубата, чирянка мала, чирянка велика.

Місцем куди переміщуються птахи можуть бути дніпровські водосховища чи інші водосховища в межах області.

У той же час науковець зазначає, що водоплавних птахів більше цікавить не сама вода, а наявність прибережної рослинності, в якій, наприклад, можна сховатися. Тому насправді для них більш важливі озера, ніж Десна.

А ось коловодники (рід птахів родини баранцевих), навпаки, полюбляють мілководдя, де і живуть.

Щодо риб (для тих, хто, можливо, не знає), то нерестяться вони навесні, коли води більше. А відчуваючи її нестачу влітку, можуть шукати в інших доступних водоймах чи просто глибше.

Якщо згадувати про рослини, то зміни видно фактично неозброєним оком – місця, де не облаштовані пляжі, поростають кущами і чагарниками. Які вже потім – коли холоднішає, а дощі йдуть усе частіше – зникають у товщі води та льоду.

Утім якихось конкретних даних чи цифр щодо впливу обміління Десни на флору та фауну годі й очікувати. Оскільки, щоб їх мати, треба дослідження. А дослідження – це кошти. Яких завжди немає. Однак дещо залишається незмінним уже, мабуть, мільйони років – природа вміє адаптуватися до змін, оскільки все живе хоче жити.