В Чернігові хрущі над вишнями... не гудуть

Важко було не помітити, що минулий місяць пройшов практично без свого традиційного супутника – хруща. Точніше, вони все ж таки були, але в настільки малій кількості, що більшість людей бачила їх один або два рази, а багато хто навіть не зустрічав. Таке не зовсім звичне для України явище не залишилось непоміченим та багато в кого викликало певне занепокоєння: а раптом це – передвісник або, навпаки, наслідок серйозних екологічних проблем?

У соціальних мережах громадяни висловлювали найрізноманітніші версії, чому цього року так мало хрущів. Дехто припускав, що це пов’язано з аномально теплою зимою, хтось – із тим, що в сільському господарстві надто активно використовують агрохімію. Були й чутки про те, що хрущів поменшало після масштабних пожеж у Зоні відчуження.

Незважаючи на те, що в романтичному амплуа хруща у своїй поезії оспівували Тарас Шевченко, а згодом і Богдан-Ігор Антонич, більшості людей, дотичних до сільського господарства, ця комаха знайома далеко не з найкращого боку. Та й не дивно, адже хрущ – це один із найбільш небезпечних шкідників.

Хрущі живуть фактично на всіх континентах і розповсюджені навіть на островах у Тихому океані. Найширший ареал проживання – у японського хруща. На початку ХХ ст. ця комаха потрапила до Північної Америки. Там хрущі розплодилися до такої кількості, що почали завдавати величезної шкоди сільському господарству. Для боротьби з ними у США навіть використовували бактеріологічну зброю.

Дорослі травневі жуки поїдають молоді пагони дерев, листя та квіти. Особливо дістається від них саме плодовим деревам – яблуням, сливам, грушам, вишням і черешням.

А ось личинки хрущів, що розвиваються в землі, ще більш ненажерливі, ніж дорослі особини, і саме вони, атакуючи коріння багатьох молодих рослин, завдають чи не найбільшої шкоди зеленим насадженням.

Пам’ятаєте долю кримських сосен, які були висаджені у Чернігові неподалік Красного мосту? Адже майже всі саджанці вічнозеленої рослини загинули саме через дії личинок цієї комахи.

Загалом, хрущ надзвичайно цікавий та навіть у дечому загадковий з точки зору науки. Адже він чи не єдина комаха, яка здіймається в повітря всупереч законам аеродинаміки. Тобто його тілобудова просто непристосована до польотів, адже, користуючись фізичними термінами, у нього надто малий коефіцієнт підйомної сили. Натомість якщо ви коли-небудь спостерігали за поведінкою травневого жука, то не могли не помітити, що в повітрі він почувається набагато впевненіше, ніж на землі.

До 20 кілометрів за добу можуть долати хрущі. Для порівняння, це якби найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія» за аналогічний час подолав понад 8 млн кілометрів. Тобто обігнув нашу планету вздовж екватора близько 40 разів. Загалом хрущі можуть підійматися над землею до 100 метрів. А це, якщо врахувати його невеличкі розміри, рівень космічних апаратів.

Личинок хруща вживають у їжу в багатьох країнах. І не тільки в азіатських, де комахи дуже популярні в кулінарії, а й у не такій далекій від нас Франції. Там травневих жуків смажать і навіть додають до супів.

Цікаво, що хрущі надзвичайно добре орієнтуються у просторі та навіть можуть запам’ятовувати місцевість, де перебувають, та як до неї повернутися, навіть якщо їх занести за багато кілометрів звідти. Цьому сприяють два фактори: вони відчувають сторони горизонту не гірше за компас та орієнтуються за небесними світилами і можуть бачити їх навіть у хмарну погоду. Травневий жук – переважно нічна комаха, і він найбільш активний від заходу сонця до світанку.

Мабуть, після прочитаного питання, куди поділися такі витривалі та пристосовані до життя комахи, звучатиме ще більш резонно…

Таємниця цьогорічного дефіциту хрущів у навколишньому середовищі трошки відкривається, якщо замислитись над тим, чим займаються ці комахи до своєї традиційної активності у травні. Звичайно ж, відповідь на це знають усі, а надто городники. До своєї появи у подобі жука хрущ у вигляді білої та досить огрядної личинки живе під землею. Але чи замислювалися ви колись, скільки саме часу вони проводять під поверхнею землі? І як саме це пов’язано з їх малою кількістю?

Завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Юрій Карпенко розповів, що непокоїтися через невелику кількість цих комах не варто. Справа в тому, що, як і популяції всіх живих істот, травневі жуки живуть за певним циклом, і він триває набагато довше, ніж ми уявляємо.

Відтак у вигляді жука хрущ перебуває майже місяць. Приблизно стільки ж триває його перетворення із лялечки. А ось у подобі личинки хрущ живе… від трьох до п’яти років. І тільки коли проходить усі етапи свого розвитку під землею – з’являється на поверхні та розправляє крила. Саме тому рік від року кількість хрущів різниться. Інколи трапляється справжнє нашестя, після нього іде відчутний спад, аж поки знову не трапляється сплеск.

– Вплинути на кількість травневих жуків або на цикл популяції може посуха, – розповів Юрій Карпенко. – Личинки не можуть повноцінно жити, коли ґрунт надто твердий, а самицям важко дістатися необхідної для кладки яєць глибини. Утім навіть після важких періодів їх популяція швидко відновлюється.

Цього ж року травневих жуків дуже мало саме через те, що більша частина представників виду нині знаходиться під землею у вигляді личинок. І, за словами Юрія Карпенка, найближчими роками чекати сплеску кількості травневих жуків не варто, адже нещодавно популяція його вже пережила.

Тож, цьогорічна малочисельність хрущів обумовлена природними причинами, і тому перейматися з цього приводу не варто – ані пожежі неподалік Чорнобиля, ані агрохімія тут ні до чого.