Ожеледиця: наслідки триденної негоди у Чернігові

Про те, що на всій території країни може виникнути ожеледиця, синоптики та екстрені служби почали повідомляти ще 10 грудня. Щоправда, тоді навряд чи хтось усвідомлював, яких саме масштабів сягне негода. У соціальних мережах її швидко встигли охрестити льодовим апокаліпсисом. І справді, протягом щонайменше трьох днів, попри всі зусилля комунальників, дороги і тротуари вкривалися льодовою кіркою. Вона призводила до численних травмувань пішоходів та дорожньо-транспортних пригод.

Перша інформація про те, що в чернігівському травмпункті відбувається щось жахливе, з’явилися в перший же день лиха, тобто 11 грудня. А коли погода, а відповідно, і стан вулиць на краще не змінилися, стало зрозуміло: масштаби лиха перевершать найгірші побоювання.

Темно і слизько

Атмосферу, яка панувала в травмпункті Чернігівської міської лікарні №2 на ранок понеділка, важко передати словами. Десятки травмованих людей розташувалися попід стінами і у проходах від вхідних дверей до оглядового кабінету. Когось привезли знайомі або родичі, хтось приїхав на таксі, а людей з найбільш складними травмами до закладу доправила швидка.

Свою ситуацію люди описують схожими словами – мовляв, ішли на роботу або у справах, у темряві не помітили кригу, послизнулися та впали.

Пані Алла, яку до будівлі травмпункту завезли на візочку для сидячих, розповіла, що після падіння встигла побувати на роботі але вже там зрозуміла: наслідки падіння серйозніші, ніж здавалося.

– Шла на работу, в районе улицы Черновола поскользнулась на этом стекловодопаде. Упала на спину, ударилась ногой и головой. Позвонила нашему водителю, он отвез меня на работу. Там немного посидела. Даже холод к голове прикладывала, но чувствую, что становится хуже. Сотрудники решили отвезти меня сюда, – поділилася своєю історією жінка.

Двоє друзів, Владислав та Роман, прийшли до закладу самостійно. Перший розповів, що якби не його друг, то, напевно, відтягував цей візит до останнього. Парубок травмував руку ще на вихідних, але сподівався,що набряк та біль минуться. Роман же наполіг: треба отримати кваліфіковану допомогу.

– Возле дома поскользнулся и очень неудачно приземлился на руку. Это случилось в районе улицы Белова, возле общежития. До этого около часа ходил по городу и, наверное, раз двадцать был близок к тому, чтобы навернуться. И в двадцати метрах от дома эта судьба меня настигла. Вообще передвигаться по городу очень сложно, особенно в темное время суток. В темноте совсем не понятно, кудой идти, чтобы не упасть, – розповів Владислав.

До слова, у його родині він уже другий, хто постраждав від ожеледиці. Так, за пару днів до нього руку зламала бабуся. За його словами, того дня відвідувачів було настільки багато, що їй довелося просидіти зо п’ять годин.

Похід до лікарні ледь не обернувся лихом і для його товариша Романа. Він послизнувся на парковці закладу. І якби Владислав не підхопив його вчасно здоровою рукою, то міг би вдаритися головою об металевий паркан.

Таксі можна було не дочекатися

Серед тих, хто очікував огляду, ми зустріли й нашу колегу – журналістку з іншого видання. У неї підозра на перелом ноги. Зауважила, що черга рухається дуже повільно. У травмпункті вона вже близько трьох–чотирьох годин. Пересуватися коридором їй допомагає жінка з травмою руки. Вона розповіла, що живе в мікрорайоні Шерстянка і впала неподалік зупинки громадського транспорту, з якої планувала їхати на роботу.

– Пока не знаю, что со мной. Рука опухла, не действует. Приехала сюда на такси. И когда вызывали, оказалось, что все такси заняты. Удалось поймать свободную машину на остановке. Скорые заняты, такси заняты – добирайтесь как хотите. Очередь движется очень медленно. Сидим тут с начала девятого (розмова з постраждалою відбувалася на початку першої години дня. – Ред.). И это еще плюс к тому, что людей везут на скорых с переломами таза, тазобедренных суставов. С переломом шеи девушку привезли. Нигде ничего не посыпано. «Стекло» сплошное. Так еще утром и света нигде не было. В переулках, которыми нужно было идти, темно, – пояснила пані Лариса.

Інші люди, які сиділи в черзі, підтвердили: на приїзд таксі доводилося чекати набагато довше, ніж зазвичай, і навіть диспетчери казали про це прямо: мовляв, викликів дуже багато, усі машини зайняті, тому можете чекати, але якщо добратися кудись вам треба терміново, то краще робіть це самотужки. Тож кожен діставався як міг. В основному рятували знайомі або друзі, які мали власне авто.

Павло Коваленко, директор Rеd Taxi, пояснив: ті кілька днів, коли Чернігів скувало кригою, і справді видалися для їхнього сервісу досить напруженими. Викликів було набагато більше, ніж зазвичай. Він відзначив, що для часів, коли погодні умови, так би мовити, бажають кращого, така ситуація звична. Найгірше ж було на територіях приватного сектору, які взагалі не були розчищені, хоча виклики фіксувалися з усіх районів міста.

Ситуацію ускладнювало й те, що через погіршення якості доріг уповільнювалося й пересування автомобілів. А тому на доставку кожного клієнта йшло більше часу, ніж зазвичай. Це і призвело до того, що людям доводилося чекати автівки надто довго.

Медиків достатньо, але гіпсувальна лише одна

Михайла, який працює охоронцем в одному з державних підприємств, на каталці для лежачих коридорами травмпункту возила родичка. Серед усіх новоприбулих його травма – одна з найважчих для лікування: перелом тазостегнового суглоба.

– Шел на работу где-то в 6:30 утра, переходил улицу Любечскую в районе «Любеча». Поскользнулся и упал. Привезли меня домой, а из дома уже сюда товарищ доставил. Сделали рентген. Сказали, что месяца три нужно лежать. Два варианта – либо госпитализировать, либо дома. Лежать только на спине. Не двигаясь, – бідкається Михайло.

Богдан Рожило, завідувач травматологічного відділення і травмпункту лікарні, розповів, що протягом трьох днів, коли ситуація з ожеледицею в Чернігові була найгострішою, довелося ушпиталити понад 20 чоловік. Це ті, хто потребував оперативного втручання, після якого потрібно проходити тривалий період одужання.

Так би мовити, найгарячішими видалися п’ятниця та понеділок. Так, протягом цих днів до закладу звернулося майже 200 людей. На вихідних травмованих було замалим більше ніж 130.

Багато дуже травм, і все пов’язано з ожеледицею. У нас є перелом таза, перелом стегна. Але найчастіше це плече, гомілка, гомілковий суглоб, променева кістка. Це стандартні травми середньої важкості, – навів дані Богдан Рожило.

Крім того, лікар пояснив, що такі величезні черги зумовлені не дефіцитом персоналу, а неможливістю надавати послуги більше ніж двом людям одночасно. До того ж, практично всі постраждалі потребують гіпсування.

– У нас зараз три медсестри та три лікарі. У п’ятницю, коли був 91 пацієнт, то було чотири лікарі, а ще я спускався працював. Із людьми у нас питань немає. Але навіть при таких бригадах лише одна гіпсувальна та одна операційна. Ми туди не можемо більше людей завести. Кабінет прийому один, і до нього приймають по двоє хворих одразу. Але на кожного хворого з гіпсуванням іде близько 40 хвилин. Тобто те, що черги рухаються повільно, залежить не від персоналу. У звичайні дні гіпсувати доводиться приблизно трьох з десяти людей, що звертаються до травмпункту. Нині ж таких дев’ять з десяти, – розповів лікар.

Тротуари посипали цілодобово

Найбільше нарікань, як у травмпункті, так і на вулицях міста, можна було почути в бік комунальників.

– Если бы было посыпано, то этого б не случилось, – саме так пані Лариса пояснила причину свого падіння, яке призвело до травми руки. І таку думку висловлювали практично всі, хто став жертвою ожеледиці. Незадоволені роботою тих, хто мав би боротися з кригою на тротуарах, і ті, кому пощастило більше.

– На зупинці ще нормально, але, наприклад,біля під’їзду взагалі не посипано. Я живу на вулиці 1 Травня і не так часто буваю в центральних районах,але там,де ходжу,дуже слизько. Льоду тут наче й небагато, але ризик впасти є. В перший день ожеледиці бачила, що до травмпункту йшло дуже багато людей, – розповіла Юлія.

А ось Руслан, що працює водієм, ожеледиці майже не помітив. Уже два місяці він на лікарняному. Каже, що травмувався в під’їзді. Пересувається за допомогою милиць, і тому, якщо треба кудись дістатися, викликає таксі. Але це буває не так і часто.

– Я в основном на такси езжу. Моя травма с гололедом и с погодой не связана. Возле дома у меня вроде бы нормально почищено, а в городе не вижу, так как нигде практически не бываю, – розповів чоловік.

Олександр Войтенко, начальник цеху санітарного прибирання КП «АТП-2528», яке й відповідає за те, аби на вулицях не було слизько, каже, робили все, що було в їхніх силах.

За його словами, працівники і техніка посипали тротуари, зупинки громадського транспорту і перехрестя піщано-сольовою сумішшю майже цілодобово. Однак після першого ж посипання пішов дощ, який вимив сіль із суміші ще до того, як вона почала діяти. А мокрий пісок швидко заледенів, коли температура впала. І така ситуація повторювалася кілька разів.

До того ж ділянки, які потрібно було обробити кожній бригаді, чималі. Наприклад, для того аби дістатися від початку умовного маршруту кожної бригади до його кінця, потрібно щонайменше п’ять–шість годин.

У середньому на вулицях працювало 20–25 тракторів. Для того аби охопити якомога більші площі, людям доводилося працювати понаднормово. Наприклад, зміна, яка заступила в неділю о 20-й годині вечора, звільнилася лише об 11-й ранку понеділка. І так тривало п’ять днів підряд.

Одна з причин, чому комунальники не могли посипати тротуари швидше, – ширина пішохідних доріжок.

– Машина два метра шириной. Соответственно, для того чтобы она могла спокойно посыпать тротуар, нужно чтобы его ширина была не менее два с половиной метра. Такая ширина есть далеко не везде. Поэтому людям приходилось делать это вручную. Так как техника просто не может. К тому же за очень короткое время много где заледенели бордюры, и поэтому даже заехать на тротуар с дороги часто было практически невозможно, – пояснив ситуацію Олександр Войтенко.

40 прибиральників та 25 одиниць техніки комунального підприємства «АТП-2528» боролися з ожеледицею: посипали піщано-сольовою сумішшю зупинки громадського транспорту, пішохідні переходи, перехрестя. На жаль, зробити це вчасно встигали не всюди.

12 років тому – 18 грудня 2008 року – підприємство АТП-2528, зіштовхнулося із подібною ситуацією. Як розповів Олександр Войтенко, того дня дощ і перепади температури також призвели до швидкого заледеніння доріг і тротуарів. Але тоді дощ був лише раз. Цього ж разу він випадав щонайменше тричі.

У ДТП загинула жінка

Звичайно ж, така ситуація не могла не позначитися і на кількості дорожньо-транспортних пригод. Так, за словами Віталія Копистка, пресофіцера патрульної поліції, у межах відповідальності цієї служби (окрім Чернігова це й траса, що сполучає Київ та Нові Яриловичі) сталося близько двох десятків автотрощ. Однак далеко не до всіх з них призвела ожеледиця.

– Одинадцятого числа, коли й почався цей апокаліпсис, а саме крига впродовж ночі впала на землю, відбулося більшість ДТП, пов’язаних саме з ожеледицею. До аварії, в якій загинула жінка, призвела саме слизька дорога. Тоді машину просто закрутило на дорозі. Загалом, є багато свідчень, їх можна і в інтернеті побачити, коли машина гальмувала, але через слизьку дорогу не зупинялася і продовжувала рух, – розповів Віталій Копистко.

Правоохоронець наголосив: для того аби не потрапляти до таких ситуацій, водії мають ретельніше слідкувати за прогнозами погоди, адже попередження про ожеледицю були в засобах масової інформації.

Крім того, він закликав не полишати напризволяще питання технічного стану автівок. Адже впродовж останніх 10 років поліція не проводить техогляд приватних машин, але це не означає, що можна залишатися безтурботним. Особливо ж варто слідкувати за станом гуми і не міркувати за принципом: зима триває лише три місяці, то, може, і вдасться проскочити.

У зоні відповідальності патрульної поліції області, а це Чернігів та київська траса, починаючи з 11 грудня сталося 17 ДТП. Дві з них із важкими наслідками: є травмовані та загиблі. У решті випадків люди не постраждали.

Статистика показує цифри вдвічі вищі, ніж за нормальних погодних умов.

Загалом, масштаби лиха, завданого дощем за мінусової температури, який тривав упродовж кількох днів, не можуть не вражати. Вони стали неабияким викликом як для комунальних і державних установ, так і для звичайних громадян, багато хто з яких втратили здоров’я та навіть життя. Тож будемо сподіватися, що подібна ситуація більше не повторюватиметься.

Довідка:

Ожеледь – тонкий шар льоду (замерзлі краплі води) на гілках дерев, дротах, дорозі (приклад – «вкриватися ожеледдю).

Ожеледиця – лід на поверхні землі, що утворився після відлиги або дощу в результаті похолодання (приклад – «ожеледиця на дорогах»).

Еженедельник "Семь Дней"
ожеледиця травмапункт міська лікарня №2 поліція
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
415 просмотров в январе
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии