Репетиторство у Чернігові: наслідок бездіяльності вчителів чи вимога часу?

Уже доволі давно чернігівці винаймають для своїх дітей репетиторів з того чи іншого предмету, аби підтягнути оцінки, мати пристойний бал атестата й гарно скласти зовнішнє незалежне оцінювання. На сьогодні дитина, яка не ходить до репетитора по жодному з предметів, є певною мірою унікальною. А знайомі та рідні раз по раз дивуються, як же такі діти будуть вступати до університету, бо в школі ж, на думку багатьох, «нічого не вчать», а вчителі лише байдикують за бюджетні кошти. Такі висновки роблять через низький рівень розуміння дитиною того чи іншого предмету. Чому так стається і чи без репетиторів дійсно не обійтися в сучасних умовах, ми і вирішили розібратись.

Досвід = результат

У Чернігові, окрім приватних репетиторів, які приймають у себе дітей та навчають за класичною схемою, є цілі центри з підготовки школярів. Колишня працівниця одного з таких центрів, Тетяна, розповіла нам, що таких закладів у місті майже з десяток. Більшість з них готують дітей за наступною системою: набір дітей – формування груп – викладання матеріалу за методиками – закріплення + домашнє завдання + тести та контроль знань. Але з часом вони мають властивість закриватись, бо не витримують конкуренції один з одним та з приватними репетиторами, які працюють тільки на себе.

За словами Тетяни, ціна послуг репетитора завжди різна, але приблизна середня сума за одне годинне заняття – 100 грн. Якщо ж викладач дипломований і з досвідом то вартість може підійматись до 150–250 грн за годину. У тих же центрах групові заняття в середньому коштують 1200–1800 грн за умовних 8–10 занять на місяць. Такі ціни часто бувають непідйомними для батьків, і вони починають шукати або знайомого репетитора, або ж звертатись до студентів, які можуть займатись з дітьми за ще менші гроші.

– Дуже мало батьків, що дійсно цікавляться успіхами своєї дитини в школі. В основному дитину нагодували, вдягли, задовольнили всі основні потреби – і все. Як у дитини справи у школі, турбує, напевно, лише батьків, що самі вчителюють, – зазначає репетиторка Валентина.

Позаштатні консультації

40-річний досвід учителювання має пані Валентина, яка зараз уже на пенсії, але улюбленої справи не покинула. Вона продовжує допомагати дітям зрозуміти таку науку, як математика, але вже не в ролі вчительки, а репетиторки.

Коли вчителювала у нашому військовому ліцеї і мала купу буденних завдань, то, звичайно, набагато менше приділяла уваги репетиторству. Та й називалось це тоді позаштатними консультаціями, а не репетиторством. Тепер же я сиджу вдома, маю багато вільного часу, голова на місці, тому і більше допомагаю дітям зрозуміти математику. Та і вчительська пенсія – 3 000 грн, одну половину з якої витрачаю на ліки, а іншу на комуналку. Звичайно, у мене є мої діти, які всіляко допомагають, але я ж хочу, щоб в мене голова була постійно в роботі, і займаючись з дітьми, саме так і виходить. Одним словом, поєдную приємне з корисним, допомагаючи діткам у навчанні. У мене, наприклад, багато онуків, і я зі всіма по черзі займаюсь математикою, – розповідає пенсіонерка.

У той же час у пані Валентини є чітка позиція розуміння, чому батьки вимушені винаймати репетиторів і чи винні в цьому шкільні вчителі. На її думку, батьки здебільшого даремно пред’являють претензії вчителям, які начебто погано навчають дітей, а через це потрібно наймати репетиторів.

– Так виходить, що останні років десять так точно шкільні програми майже не змінюються, а ось кількість годин на тиждень тої ж математики постійно зменшується. У профільних класах на тиждень п’ять уроків алгебри та три уроки геометрії як мінімум, а у звичайних школах діти в основному мають дві години алгебри й одну геометрії. Усе це призводить до того, що матеріал вимушено не вичитується вчителями на потрібному для гарного результату рівні. У вчителів немає вибору, і вони спочатку розповідають теорію, а закріпити все на практиці встигають не завжди. Тому учні, що навчаються у профільних класах завжди, мають більше можливостей краще здати ЗНО з математики, ніж учні, в яких цих уроків мінімум, – констатує репетиторка.

Сезонний підробіток

Як ми й казали раніше, зі шкільною програмою та підготовкою до ЗНО дітям допомагають упоратись не лише викладачі з досвідом, а й молоді спеціалісти, які самі нещодавно були школярами. Одним з таких репетиторів є студент магістратури Інституту історії НУ «Чернігівський колегіум» імені Шевченка – Роман Нітченко. Для нього робота репетитора є сезонною та нестабільною, і по суті це лише підробіток, у поєднанні з хобі.

– Мені завжди подобалась історія та педагогіка, а саме репетиторством почав цікавитись, коли тільки-но вступив до університету. Уже наприкінці другого курсу я почав активно готуватись до репетиторської роботи: складав власні конспекти та систематизував методичний матеріал. На це в мене пішло ціле літо, і на початку третього курсу я вже готував до ЗНО двох учнів. Я би з радістю працював учителем у школі, але вакансій немає. Я протягом усього свого навчання в університеті слідкував за тим, які ж учителі потрібні у школах Чернігова. Учителів історії я у списку вакансій жодного разу не знаходив, – каже Роман.

– Зараз одними з найбільш затребуваних репетиторів стають математики. Адже саме цей предмет стає обов’язковим для складання ЗНО у 2021 році, та і вивчати цей предмет самостійно дуже важко. Цінники в таких репетиторів теж зростають, бо є підвищений попит, – заявляє пан Нітченко.

Окрім традиційного«підтягування» знань з історії для успішного складання ЗНО, хлопець бесідує зі школярами, мотивує їх до навчання та по суті виступає в ролі психолога. Про це його доволі часто просять самі батьки, адже бачать, що в нього в силу невеликої різниці у віці є авторитет серед їхніх дітей.

Паралельно можу допомагати не більше ніж п’яти учням, адже якщо їх буде більше, то якість мого навчання значно знизиться через банальний брак часу. Така сама ситуація і у шкільних учителів історії, коли їм дають лише по півтори години на тиждень, а класи ж переповнені. Ось так і виходить, що до ЗНО можна якісно підготуватись лише з репетитором. Деякі учні навіть у картах орієнтуються дуже посередньо, не кажучи вже про історичні джерела, – констатує Роман Нітченко.

– Максимальний результат на ЗНО з історії серед моїх учнів – 187 з 200 балів. Один хлопець вступив до Академії Ярослава Мудрого, інша моя учениця – до Одеської академії правознавства, ну і, звичайно, є вступники до нашого Чернігівського колегіуму, – каже Роман Нітченко.

ЗА/ПРОТИ

Чи потрібні репетитори?

НІ

Валентина, пенсіонерка, колишня медпрацівниця:

– В школах, как говорится, сейчас ничего не дается. Это просто выкачивание денег из родителей. Раньше мы как учились? Всё знали в школах. Писали, читали – всё четко. А сейчас туда вообще можно не ходить. Все равно ничего не получишь. Сам сиди и учись. Дети заканчивают школу и ходят к репетиторам. Я такого не понимаю, и это ненормально. Они должны получать все необходимые знания в школе.

ТАК

Олена, діячка культури:

– Я считаю, что репетиторство – это явление нормальное. Почему наша школа не дает таких знаний? Думаю, что суть не в преподавателях, а в самой форме нашего обучения, в тех же программах. В этом вся и проблема. Нельзя ведь знать все одинаково хорошо. Это как за границей. У них сразу распределяют деток по их склонностям. Где-то после четвертого класса, где-то раньше, но они уже точно знают, в какой отрасли будут развиваться.

репетитори навчання школа гроші вчителі учні
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
518 просмотров в апреле
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии