• Головна
  • Що робити сьогодні, якщо завтра війна
09:39, 25 квітня 2021 р.

Що робити сьогодні, якщо завтра війна

Ця весна закарбовується в пам’яті українців завдяки багатьом тривожним подіям. Одне з найбільш болючих для всіх нас – чергове загострення на Донбасі, яке відбувається паралельно з рекордним за останніх сім років накопиченням військ РФ уздовж наших кордонів та в Криму. Інтернет переповнений знятими росіянами та білорусами відеороликами, на яких видно, як буквально з усієї Росії до наших кордонів прямує військова техніка. При цьому ані коментатори, ані самі військові не цураються оцінювати це перекидання як – «едем на войну с Украиной». За оприлюдненими даними Головного управління розвідки, росіяни перекинули від 80 до 100 тисяч своїх армійців і тисячі одиниць техніки. Переважно їх розташували у Криму, Краснодарському краї та Воронезькій області Росії.

На думку військових експертів, Чернігівщина навряд чи опиниться на вістрі ворожого наступу. Основна мета– Причорномор’я, Приазов’я та, можливо, Харківщина. Однак передбачається, що війська, дислоковані на території сусідньої Брянської області, можуть перейти кордон, аби відтягнути на себе частину наших підрозділів, що базуються на півночі України. Однак ті ж експерти слушно зауважують, що, скоріше за все, це є звичайним «бряцанням зброєю». Адже Росія не зможе вести повноцінну війну, ані з військових, ані з економічних причин.

Утім, пам’ятаючи про принцип «сподівайся на краще, але готуйся до гіршого», наша редакція вирішила дати загальні рекомендації, що робити, коли так станеться і війна загуркотить поряд із вашим домом. І не важливо, налаштовані ви активно протистояти загарбнику, плануєте евакуюватись з місць імовірних бойових дій або ж, не маючи куди їхати, будете вимушені залишитися та сидіти по домівках. Наш матеріал для всіх, і маємо надію, що ці рекомендації все ж не стануть нікому у пригоді в реальному житті.

Екстрена валізка

Найперше, що рекомендують ті ж фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій, – покинути райони ведення бойових дій. Однак, незалежно від того, чи є у вас така можливість та чи плануєте ви це робити взагалі, потрібно підготуватися заздалегідь. Найперше – зібрати так звану екстрену валізку.

Як правило, це дорожня сумка або зручний та міцний похідний наплічник. При цьому треба, аби він не був камуфльований або загалом не нагадував військовий (чому так, ми пояснимо нижче). У валізках мають бути набори особистої гігієни та нижньої білизни: зубна щітка і зубна паста, мило, рушник, туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, бритва та манікюрний набір. Також там мають бути й дублікати ключів від будинку чи авто. Не менш важливо мати із собою аптечку. До неї обов’язково має ввійти все необхідне для обробки ран і зупинки крові: джгут, бинти, лейкопластир, вата, йод. Необхідно також взяти ліки на випадок отруєння, алергії або застуди.

Не варто даремно витрачати час і на пошуки паспорта або свідоцтва про народження ваших дітей. Власне, документи – це найважливіше, що завжди має бути під рукою. На цьому наголосив й історик Михайло Жирохов, який у 2014 році разом із родиною змушений був покинути власну домівку на Донеччині та переїхати в Чернігів.

– Документи потрібно носити із собою. Думаю, що це очевидно. Ми з документами пересувалися приблизно з квітня. І навіть зараз, коли виходиш без документів на вулицю, не дуже комфортно себе почуваєш. Важливо зробити ксерокопії буквально всього, що тільки можливо: паспорта, військового квитка, свідоцтва про народження, водійського посвідчення, права на власність. Копій три або навіть чотири. Потрібно, щоб вони лежали так: взяв і побіг, – розповів Михайло Жирохов.

Сформуйте запас їжі на кілька днів. Мова про все, що можна їсти без попередньої обробки, яке довго зберігається і не займає багато місця. Наприклад, висококалорійні солодощі (чорний шоколад з горіхами, жменю льодяників), набір продуктів (крупа, макарони, тушонка, галети, суп-пакети, м’ясні та рибні консерви, горілка) та запас води на один-два дні.

У пригоді можуть стати целофанові пакети різних розмірів, моток широкого скотчу, мотузка та блокнот із олівцем, ліхтарик і батарейки до нього, сірники, запальничка, свічки та швейцарський ніж. Звичайно ж, під рукою мають бути банківські картки, гроші, інші цінності.

Власне, такий набір можна як взяти із собою, якщо ви покидаєте район ведення бойових дій, так і, наприклад, в укриття. Однак варто розуміти, що ноша має бути підйомною. Спеціалісти не радять навантажувати на себе більше ніж 20–25 кілограмів.

Якщо ви евакуюєтесь

Якщо необхідно покинути небезпечну територію, у пригоді може стати як власний, так і громадський транспорт. Якщо, звичайно, спеціальні служби не організують повноцінну евакуацію.

– Як правило, евакуюються на машині. У мене була дружина, двоє дітей і сумки, які можна взяти в руки, –усе. Те, що можна нести, і те, що можна покласти в машину, а за потреби вигрузити. Ми їхали з чотирма сумками, у нас був білий прапор і напис «Діти», для того щоб і наші військові, і бойовики одразу бачили, що це цивільні, – розповів Михайло Жирохов.

У разі чого завжди варто користуватися тим транспортом, який є тут і зараз. Наприклад, у 2014 році люди виїздили із зони бойових дій на Донбасі по-різному. Хтось винаймав таксі, вартість якого в екстреній ситуації, м’яко кажучи, зростала, хтось їхав громадськими автобусами, а хтось залізницею. Але за умов бойових дій будь-які графіки можуть бути порушені, а рух транспорту заблоковано.

Крім документів, що посвідчують особу, завжди треба мати із собою й записані контактні номери родичів, близьких або інших людей, зв’язок із якими може вам знадобитися щосекунди. Крім того, у паспорт або в інше доступне місце варто вкласти папір із виписаною групою крові себе та родичів та ваші можливі проблеми зі здоров’ям, алергію на медичні препарати тощо).

Без різких рухів і камуфляжу

Ось ми і підійшли до надзвичайно важливого моменту, а саме – розповіді про те, що робити, коли вам треба рухатись через території, уже охоплені бойовими діями.

Одразу зазначимо: правил, про які далі піде мова, варто дотримуватися як у випадку, коли ви покидаєте зону бойових дій, так і в разі якщо з різних причин залишаєтесь.

У будь-якому разі не можна перебувати в їхньому епіцентрі. Не спостерігайте за бойовими діями, за можливості не наближайтеся до військових, тим паче якщо їхня приналежність незрозуміла, й у жодному разі не конфліктуйте із ними. І що не менш важливо, у вашому одязі не має бути жодного камуфляжу або інших ознак, що можуть використовуватися армійцями.

– Ніякої камуфляжної одежі, футболок, штанів. Будь-що, що можна було б асоціювати з військовим, носити не можна. Наше містечко переходило із рук у руки чотири рази. Приходила українська армія, потім вона виходила і заходив Моторола (прізвисько одного з очільників бойовиків. – Ред.). І, як правило, викликають підозру люди, коли у них є щось військове, – наголосив Михайло Жирохов.

Загалом, у спілкуванні з військовослужбовцями або людьми, які можуть ними бути, варто дотримуватися основного правила – виконувати те, що вони кажуть. Так, навіть дріб’язковий на перший погляд конфлікт або суперечка може призвести до небажаних наслідків.

– Головне правило – менше показуватися загарбникам на очі, але в жодному разі не тікати та підкорятися всім забаганкам та наказам. Тобто, якщо наказують вийти з машини – значить виходьте. Золоті прикраси або годинники завжди викликають додаткову зацікавленість. Якщо скажуть їх знімати, то знімайте – годинник дешевший, ніж ваше життя, – поділився досвідом Михайло Жирохов.

Надзвичайники теж рекомендують покидати місцевість при появі озброєних людей або військової техніки. Але робити це спокійно, без паніки, інакше ви, навпаки, можете привернути небажану увагу. Не бажано перебувати поряд із військовими й через те, що ви можете стати випадковою жертвою під час артилерійського обстрілу або авіаудару, спрямованого проти них. Небезпечно також підбирати покинуту зброю чи боєприпаси або ж демонстративно їх носити. Якщо вас затримають зі зброєю, то довести що ви звичайна людина, буде досить складно.

Свідчити про небезпеку може і поява представників так званих засобів масової інформації країни-агресора. Адже, як показує практика, їх часто надсилають спеціально, для того щоб зафільмувати можливі провокації проти мирних громадян.

Ну і, звичайно ж, категорично заборонено чіпати вибухонебезпечні або просто незрозумілі предмети чи просто вештатися в місцях, де нещодавно проходили бойові дії. Особливо на закинутих територіях або в заростях рослинності. До слова, вибухівка може виглядати і як звичайний предмет. Особливо часто її маскують під дитячі іграшки, ліхтарики, телефони або навіть звичайну дорожню сумку чи наплічник.

Якщо ви натрапили на підозрілий предмет, у жодному разі не можна перекладати або перекочувати його з місця на місце, нагрівати або просто штурхати. Забороняється також намагатися знешкодити його самостійно або викидати у водойми чи закопувати в землю.

Ваше житло – ваша фортеця

Підготувати до екстремальної ситуації варто і власне житло та місце, де ви збираєтесь ховатися, наприклад, під час артилерійських обстрілів або авіаударів. Найперше, як і у випадку з екстреною валізкою, у вас має бути запас їжі та води. При цьому води має бути дуже багато. Ну і, на випадок, якщо лінії електро- чи газопостачання будуть перебиті, подбайте про запас свічок, батарейок або ж засобів для приготування їжі. Наприклад, не завадить старий добрий примус.

Під час вибухів особливо небезпечні уламки віконного скла. Тому бажано обклеїти його скотчем або паперовими смужками, щоб від ударної хвилі воно не так сильно розліталося. До того ж бажано поставити біля вікон важкі меблі або навіть закрити диванними подушками. Взагалі від вікон бажано бути якомога далі.

– При обстрілах найбільш безпечне місце – це ванна. У мене діти десь тиждень прожили у ванній, бо при обстрілі уламки вікон більше навіть небезпечні, ніж уламки від снарядів. Це якщо немає можливості спуститися в бомбосховище. Бомбосховища, з особистого досвіду, під будинками – у дуже захаращеному стані. У нас було під школою, і Будинком культури. Ось там було повноцінне бомбосховище. Із фільтровентиляційною установкою, дверима, як у підводних човнах. А те, що в нас у будинках, було в неробочому стані, – розповів Михайло Жирохов.

Для жителів приватного сектору надзвичайники рекомендують також обладнати укриття в землі, на відстані від будинку не меншій ніж його висота. Для цього підійде вузьке заглиблення в землі, схоже на окоп. Можна також обладнати сховище й у льосі, але майте на увазі, що його може завалити. На такий випадок помістіть десь на стіні будинку напис, де саме ви ховаєтесь, аби в разі чого вас змогли знайти.

Як поводити себе, якщо обстріл застав вас на вулиці, – питання більш складне. Тут неможливо дати універсальну пораду, бо від реактивних снарядів «граду» достатньо просто впасти на землю. Його уламки йдуть вище над головою. Артилерійський же обстріл або мінометний вогонь іде знизу до верху, і тут уже потрібно ховатися за будь-яке укриття. Якщо ви у будинку і неможливо добігти до ванної, то ховатися треба під стіл.

Якщо обстріл застав вас на вулиці, то слід укритися в хоча б мінімально заглибленому місці. Підійде будь-який виступ, навіть тротуар, або канава, чи будь-яке заглиблення в землі. Головне, аби воно було подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху чи спалахнути. Якщо є якась бетонна конструкція – ляжте поруч із нею.

У випадку, коли ви у момент небезпеки знаходитесь в транспорті, з нього обов’язково потрібно вийти і залягти на землю. Після наступного вибуху короткими перебіжками відійти до більш надійного укриття. Заборонено також ховатися під машиною.

Сховавшись в укриття, обхопіть голову руками. Відкрийте рот – це вбереже від контузії в разі близького розриву снаряда або бомби. Можна подумки рахувати хвилини або вибухи. Так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше.

***

Попри величезну кількість чуток та домислів, вірогідність повномасштабної війни з Росією нині не висока. Адже в порівнянні з 2014 роком Україна має набагато сильнішу і досвідченішу армію. Тож розраховувати на «легку прогулянку» або «маленьку переможну війну», як про це марять пропагандисти сусідньої країни, не доводиться. Головне не піддаватися паніці та не вірити всьому, що вам кажуть у чергах або пишуть у соціальних мережах. І повторимося: маємо надію, що поради цього матеріалу вам ніколи не доведеться втілювати в реальне життя.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#АТО/ООС #вибухівка #обстріл #укриття #цивільний захист #евакуація,
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...