Неадекватні сусіди: що робити в таких випадках

Нещодавно ми робили матеріал про пожежу в багатоповерхівці на проспекті Миру 157А, що сталася 6 липня. Тоді з під’їзду евакуювали семеро його жителів, серед яких була одна дитина. Пожежники у своєму прес-релізі зазначають, що причини пожежі встановлюються, але сусіди впевнені, що це був підпал квартири її власником, який, на їхню думку, можна було попередити.

Неадекватні сусіди: що робити в таких випадках, фото-1

За словами мешканки 10-ї квартири Ніни Подкидишевої, сусід, у якого загорілася квартира, не дебоширив, хоч і випивав частенько. Але менш ніж за добу до пожежі на нього «щось найшло». Він почав кричати, що сусіди його травлять газом, а потім заявив, що підірве чи спалить весь будинок.

Виклик поліції – обов’язковий

Сусіди вирішили не випробовувати долі та викликали поліцію аби патрульні якось повпливали на занадто збудженого чоловіка. За словами Ніни Подкидишевої, коли правоохоронці підійшли до них, то не представились, і одразу пішли говорити з сусідом. Але оскільки він зачинився у квартирі, то розмова була через вікно. Поговоривши з патрульними, сусід пішов в іншу кімнату, а поліцейські зібрались йти. Це збурило сусідів, які запідозрили правоохоронців у бездіяльності, але у поліції кажуть, що не могли діяти інакше.

Наші патрульні дійсно приїжджали на виклик жителів багатоповерхівки на проспекті Миру, 157А. У рапорті патрульних поліцейських зазначено, що коли вони приїхали, чоловік був удома і до квартири їх не впустив. Говорив він з поліцейськими через вікно, був спокійним, його поведінка відповідала тим обставинам і ніяким чином не виділялась.

Чоловік назвався як його звуть, надав свої дані, і зазначив, що у нього з сусідами є певний конфлікт і тому вони на нього нібито намовляють. Проте жодних претензій щодо своїх сусідів він поліції не виказав. На цьому і закінчилося спілкування між поліцейськими та жителями цього будинку, – говорить прес-офіцер патрульної поліції області Віталій Копистко.

Також він зазначив, що так як поведінка чоловіка була абсолютно адекватною та відповідала тим обставинам, то поліцейські не могли викликати медичну бригаду задля оцінки його психічного стану, бо для цього не було жодних підстав.

Якби патрульні самі чули і бачили заклики до підриву будинку, то вони звичайно б одразу дзвонили в 103 і викликали би бригаду для такої людини. Якби поряд буди родичі цього чоловіка, які б підтвердили, що в нього є певні психічні розлади або ще щось, то поліцейські могли б зателефонувати лікарям, а вже вони вирішували б чи дійсно йому потрібна госпіталізація. У разі якщо поліцейські не дотримались би інструкції та вимог законодавства, то вже на них могли б відкривати провадження за перевищення службових повноважень та влади, – зазначає пан Копистко.

Слово юристу

Погоджується з поліцейським і юристка Катерина Кулініч, яка нагадує, що недоторканість житла гарантується кожному з нас статтею 30 Конституції України. Але дійсно існують випадки, коли працівники поліції мають право проникати до житла, коли це пов’язано із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Тобто, у випадку існування реальної загрози вибуху у будинку, окремій квартирі або приміщенні, працівники поліції разом з представниками виконавця комунальної послуги можуть здійснити несанкціонований доступ до житла з метою рятування життя і здоров’я людей чи їх майна, для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії. Також поліція може за реальної загрози життю людей викликати для людини, яка веде себе неадекватно, бригади лікарів. Саме вони мають оцінювати психічний стан людини.

Таким чином, говорити про бездіяльність працівників поліції можна в тому випадку, якщо існували об’єктивні підстави вважати, що існує реальна небезпека вибуху чи пожежі в будинку, а ними не було вжито жодних заходів щодо їх відвернення залучивши при цьому представників відповідних служб у встановленому законом порядку, – говорить пані Кулініч.

Як і чому людину можуть визнати психічно нездоровою?

За словами юристки, існує таке поняття як «психіатрична допомога». Вона являє собою комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб відповідно до законодавства, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин. Аби ж визнати особу такою, що є психічно нездоровою та підтвердити подальшу потребу в наданні їй психіатричної допомоги, має бути проведений психіатричний огляд.

За наявності усвідомленої письмової згоди або прохання такий огляд можуть провести людині:

  • яка досягла 14 років;
  • за згоди батьків чи іншого законного представника – щодо особи віком до 14 років (малолітня особа);
  • за згоди законного представника – щодо особи, визнаної недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду.

У разі відсутності згоди або прохання провести психіатричний огляд, його можуть призначити у наступних випадках:

  • за рішенням органів опіки та піклування щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи), яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу;
  • у разі, коли одержані відомості дають достатні підстави вважати про наявність у особи тяжкого психічного розладу і внаслідок чого така особа:
  • вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;
  • або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність;
  • або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

Особи, які приймають рішення про проведення психіатричного огляду:

  • 1) Лікар-психіатр – у випадку відсутності усвідомленої згоди особи або її законного представника за письмовою заявою родичів особи, яка підлягає огляду, лікаря, який має будь-яку медичну спеціальність, іншої особи, яка містить відомості, що обґрунтовують необхідність огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
  • 2) Лікар-психіатру невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави обґрунтовано вважати про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною.
  • 3) Суд – у випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених ЗУ «Про психіатричну допомогу» (випадки прийняття рішення лікарем-психіатром), заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність проведення такого огляду. Лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення огляду особи в примусовому порядку та додає до неї висновок, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали.

***

Отже, сусіди чи навіть родичі без поліції вплинути на ситуацію не можуть. Лише правоохоронці, реагуючи на таке звернення, можуть ухвалити рішення про подальший розвиток ситуації, залучивши медиків.

сусіди поліція лікарі неадекватність суд
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
498 просмотров в июле
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать
Комментарии