• Головна
  • День жінок у науці. Головні уми Чернігова та області. Топ-10
12:25, 11 лютого

День жінок у науці. Головні уми Чернігова та області. Топ-10

День жінок у науці. Головні уми Чернігова та області. Топ-10

Уже сьомий рік у світі відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Це нове свято з’явилося після ухвалення резолюції ООН у 2015 році. Воно припадає на 11 лютого.

Історично так склалося, що жінки у всьому світі та в Україні зокрема мали гірший доступ до освіти, не кажучи вже про можливості реалізувати себе в науці. У найкращих випадках це були гуманітарні науки, чи філологія, або педагогіка. І навіть більш-менш освічена людина навряд чи сходу назве хоча би три прізвища відомих усьому світу науковиць. Марію Склодовську-Кюрі ще згадають, а от далі…

І це при тому що саме жінки були авторками революційних наукових відкриттів: помітили відмінність між наборами чоловічих і жіночих хромосом (Нетті Стівенс), виявили, що реакція поділу атомних ядер продукує енергію (Ліза Майнтнер), заклали теоретичні основи бездротового зв’язку, які нині використовуються в мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS (Геді Ламар).

Чернігівська земля також не обділена світлими умами. Щоб на підступне запитання, яких відомих науковиць ви знаєте, вам було легше відповісти, пропонуємо нашу підбірку успішних жінок у науці – уродженок Чернігова та Чернігівської області.

Ольга Броварець

Народилася у Ніжині в 1986 році. Навчалася в Ніжинському ліцеї з фізико-математичним напрямком при Ніжинському державному педагогічному університеті. Далі – на фізичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нині – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Наука – біофізика.

Досягнення: наймолодша докторка фізико-математичних наук в Україні (захистилася у 29 років). Її відкриття дають розуміння механізмів і закономірностей мутації в ДНК, що призводять до раку та інших хвороб. У майбутньому вони можуть бути використані для пошуку ліків від хвороб.

Гута Френкель

Народилася у Новгороді-Сіверському в 1886 році. Закінчила Новгород-Сіверську жіночу гімназію, потім навчалася на природничому відділенні фізмату Київських вищих жіночих курсів, перетворене потім в біологічне відділення Київського інституту народної освіти.

Наука – біологія.

Досягнення: докторка біологічних наук, професорка, авторка наукових праць з питань бактеріофагії (наука, що вивчає, як віруси можуть вражати бактерії). На той час введення бактеріофагів в організм використовували як засіб лікування чуми, черевного тифу, сальмонельозу та інших хвороб (наразі не використовуються). Також вивчала фізіологію бродильних мікроорганізмів.

Марія Павлова (Гортинська)

Народилася у Козельці в 1854 році. Закінчила Київський інститут шляхетних дівчат та Паризький університет (Сорбонну). Працювала у Московському університеті.

Наука – палеозоологія.

Досягнення: докторка зоології, перша жінка, яка очолила кафедру палеонтології Московського університету, фактично створила наукову школу радянської палеонтології. Праці Марії Павлової стосуються викопних ссавців України та Молдови (насамперед – конячих та слонових). У них вона аналізувала причини вимирання тварин у минулі епохи. Створила родовід коня на основі європейських знахідок (до того всі роботи в цьому напрямку базувалися на американських матеріалах).

Тетяна Яхеєва

Народилася у Корюківці в 1957 році. Закінчила економічний факультет Ленінградського державного університету за фахом економіст-викладач. Згодом працювала в Чернігівському філіалі КПІ (нині – Чернігівська політехніка).

Наука – економіка.

Досягнення: кандидатка економічних наук, співзасновниця Центр українських досліджень, який очолювала з 1994 по 1997 рік. Працювала начальником відділу Рахункової палати України. Співзасновниця ГО «Україна. Порядок денний на XXI століття» та Інституту сталого розвитку. Ці організації вперше переклали українською мовою, видали і ввели в науковий і суспільний обіг в Україні ряд базових документів ООН та Єврокомісії. Серед прикладних праць – удосконалення системи управління збором та переробкою металобрухту в Україні та розробка механізму регулювання ринку цукру.

Олена Лук’янова

Народилася у селі Блистова Менського району в 1923 році. Під час німецько-радянської війни 1941–1945 років була підпільницею, розвідницею та медсестрою партизанського загону. У 1949 році закінчила Київський медичний інститут.

Наука – медицина (педіатрія).

Досягнення: академік Академії медичних наук СРСР (до 1991), Національної академії наук України (з 1992), докторка медичних наук, професорка. Протягом 26 років очолювала Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України.

Виявила механізми розвитку захворювань, в основі яких лежать порушення кальцій-фосфорного обміну, створила сучасні методи профілактики та лікування цих хвороб. За її участі створено препарат «Відеїн-3», який широко впроваджено у практику охорони здоров’я дітей і вагітних.

Створила наукову школу дитячої гастроентерології, розкрила механізми формування хронічних захворювань шлунка, кишківника, печінки, жовчовивідних шляхів і підшлункової залози у дітей, розробила нові продукти лікувального харчування для дітей з патологією органів травлення, упровадила сучасні методи ендоскопічного та ультразвукового дослідження органів травлення у дітей.

Під її керівництвом проведено унікальні дослідження впливу наслідків радіаційного опромінення на стан біологічної системи «мати-плід-дитина». Вона розробила діагностичні критерії та лікувально-профілактичні комплекси для дітей і жінок з радіаційно-контрольованих районів України, які зазнали дії гострого або пролонгованого опромінення малими дозами.

У 1995 році Міжнародний біографічний центр (Кембридж, Велика Британія) і Американський біографічний інститут визнали її одним з 500 найбільш впливових та видатних науковців світу.

Нафіса Юсупова

Народилася у Прилуках в 1953 році. У 1975-му закінчила Воронезький державний університет. Живе та працює у РФ.

Наука – фізика.

Досягнення: докторка технічних наук, професорка. Авторка методології управління складними технічними об’єктами в умовах перешкод, критичних ситуацій та аварій. Наукові дослідження присвячені теорії штучного інтелекту. Авторка 44 винаходів.

Міліца Нечкіна

Народилася у Ніжині в 1901 році. Після закінчення гімназії із золотою медаллю вступила на історичне відділення історико-філологічного факультету Казанського університету. Після 1921 року викладала у Казані та Москві.

Наука – історія.

Досягнення: провідна спеціалістка у питанні декабристів та загалом у вивченні суспільного і революційного руху Російської імперії XIX століття. Стояла у витоків становлення радянської історичної науки. Написані нею шкільні підручники з історії та укладені хрестоматії багато років за радянських часів були базовими шкільними підручниками.

Валентина Караченцева

Народилася у Чернігові в 1940 році. Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Після з перервами пропрацювала там майже чверть століття. 17 років працювала в астрофізичній обсерваторії АН СРСР (селище Нижній Архиз, Карачаєво-Черкесія).

Наука – астрономія.

Досягнення: докторка фізико-математичних наук. Проводила наукові дослідження у галузях позагалактикової астрономії та спостережної космології. Спільно з чоловіком відкрила близько 600 слабких та екстремально слабких карликових галактик, визначила просторовий розподіл галактик. Створила каталоги галактик, які широко використовуються для аналізу структури Всесвіту.

Тамара Мовша

Народилася у Любечі в 1922 році. Закінчила школу в Києві та у 1939 році вступила на історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який завершила вже після Другої світової війни. 25 років очолювала відділ первісного суспільства у Київському державному історичному музеї.

Наука – археологія.

Досягнення: кандидатка історичних наук, лауреат премії імені Вікентія Хвойки. Займалася упорядкуванням археологічних фондів, створенням розділів експозиції; працювала з колекціями матеріалів із розкопок. Від 1990 року і до кінця життя 13 років завідувала Музеєм трипільської культури в Переяславі, у створенні якого взяла активну участь. Авторка понад 150 наукових праць. Її сфера наукових інтересів була пов’язана переважно з Трипіллям. Брала участь і очолювала десятки польових досліджень.

Варвара Адріанова-Перетц

Народилася у Ніжині в 1888 році. Закінчила Вищі жіночі курси в Києві. Викладала в жіночих гімназіях Києва і Петрограда. З 1914 року жила і працювала у Санкт-Петербурзі, де, зокрема, очолювала сектори давньоруської літератури та фольклору Інституту літератури АН СРСР.

Наука – літературознавство.

Досягнення: докторка філологічних наук. Досліджувала українську літературу 16–18 століть (паломницьку літературу, театр, шкільні драми тощо), вивчала мову, стиль, символіку українського фольклору, народну етимологію (зокрема, походження слова «горілка»). Авторка бібліографічних праць про «Слово о полку Ігоревім». 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#наука #День жінок у науці #Ольга Броварець #Гута Френкель #Марія Павлова #Тетяна Яхеєва #Олена Лук’янова #Нафіса Юсупова #Міліца Нечкіна #Валентина Караченцева #Тамара Мовша #Варвара Адріанова-Перетц
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...