Топ відеоблогер з Чернігівщини Сергій Курбацький: Не бачу свого життя без рибалки

10 липня в Україні відзначають День рибалки. Ми поспілкувалися з професійним риболовом та відомим YouTube блогером. Сергій Курбацький – володар «Срібної кнопки», а це означає, що кількість підписників на його каналі перевалила за 100 тисяч. Його канал «Serginio Fishing TV» є дуже популярним серед тих, хто цікавиться риболовлею. А відеоблогерство приносить йому вже достатньо коштів, щоб прогодувати всю його родину. Iсторія Сергія – у нашому матеріалі.

Риболовля - це наче хвороба, на яку ти захворів, і лікування від неї немає

– Сергію, коли в перший раз пішли на рибалку? Скільки Вам було років і що Ви зловили?

– Десь було п’ять чи шість років. Точно не пам’ятаю, але я був дуже малий, ще сам не міг закидати вудку. Мені закидали, а я тільки витягував.

– Перша риба, яку зловили?

– Карась.

– Ви його випустили чи принесли додому як трофей?

– Приніс додому.

– Розкажіть про Вашу сім’ю. Як вона ставиться до Вашого захоплення? Підтримують вас?

– Нормальне ставлення. Це блогерство як робота, і плюс моє основне хобі – це риболовля. Коли в мене є час і коли я хочу, тоді їду на риболовлю. Ну і, звичайно, приділяю час сім’ї. Бувають моменти, коли щось потрібно зробити вдома, і не виходить поїхати на риболовлю, але в основному я знаходжу час.

– Чи хтось із домашніх їздить з вами на риболовлю? Їм теж подобається?

– Якщо є час у жінки, то вона також їздить зі мною. Так, їй подобається. Їздимо в основному влітку з нею, коли нормальна погода, не холодно, нема дощів. А в основному їжджу з друзями або сам.

– Чи не заважає основній діяльності ваше хобі, блогерство? Чи це і є Ваша основна діяльність?

– На даний момент це і є моя основна діяльність.

– Ви одразу розглядали площадку YouTube? Чи, можливо, якісь інші сервіси були?

– Ні, відразу YouTube. Звичайно, на той час були риболовні блогери, але дуже мало. Я просто дивився рибалку і вчився на їхніх відео так, як зараз багато хто вчиться на моїх. Я вирішив теж пробувати. Спочатку це було заради приколу. Зйомка була яка попало, розмовляли теж... Ну, щось виходило потрошку, а потім воно так переросло поступово в такий нормальний блог.

– Як зростала кількість підписників – швидко чи поступово?

– За перший рік було 4 тисячі, пам’ятаю. А потім якось одне відео «вистрілило» – і дуже швидко пішли перегляди, багато переглядів та підписників. Загалом 30 тисяч. За другий рік у мене там було вже близько 50 тисяч.

– Пам’ятаєте першу велику цифру, коли Ви дійсно зраділи? Можливо, це була перша сотня чи перша тисяча?

– Напевно, коли було 10 підписників. От перші 4 тисячі давались уже важко. Так кожного підписника рахуєш. А потім пішло більше, більше...

– Використовували якісь методи просування? Рекламу в блогерів – персоналізовану, контекстну?

– Ніякої зовсім. У першу чергу, просто було лінь цим займатись. Тоді навіть не було достатньо часу займатись каналом, тому що робота забирає багато часу і канал на даний момент теж багато часу забирає. Тому так, самопливом. Піде – то й піде. Ну от воно пішло.

– А чим займалися? Яка була основна Ваша діяльність?

– Працював на АЗС.

– Хто Вам знімає блог і хто його монтує?

– Я це роблю сам.

– Десь навчалися монтажу, зйомки чи це було просто інтуїтивно: береш і робиш?

– Ні, методом тика. Десь щось не виходить, зайшов у YouTube, подивився відеоурок, як це зробити, а потім воно вже автоматом. Сидиш і клацаєш, монтуєш.

– Чи прописуєте Ви сценарій блогу? Наприклад: на цьому тижні ловитимемо карасів, на наступному – іншу рибу.

– У мене є план, наприклад, на рибалку, але що конкретно буду ловити на цьому тижні – такого немає. Це по погоді, по бажанню, по клюванню. Наприклад, я поїхав на рибалку – ця риба не клює, я відразу переключаюсь на іншу рибу і другу водойму. Сценарії можуть бути до якогось конкретного ролика, коли мені потрібно щось розказати. Ну, це такий сценарій... у голові прокрутив, що треба такий-то пункт розглянути, про те розповісти, показати. В основному без сценарію, як піде вже.

Зараз така риболовля, що можна і 10 тисяч доларів витратити за тиждень на риболовлю – у кого які кошти

– Як реагує сім'я, що з ними живе такий блогер?

– Та нормально, я ж не зірка якась.

– Слухайте, мати «Срібну кнопку» – це круто, це левел. Коли її отримали, що відчули: радість, гордість за себе?

– Навіть не знаю... Радість певно була.

– Срібна — це від скількох підписників?

– Від 100 тисяч.

– Давайте про монетизацію YouTube. Коли стали отримувати перші гроші?

– Перші гроші отримуєте від 1000 підписників. Але гроші залежать від кількості переглядів. Якщо їх мало, то такий буде і заробіток.

– Який був перший гонорар і на що його витратили, пам'ятаєте?

– Перші гонорари йдуть від кількох доларів за місяць. Здається, я врешті оці накопичені долари витрачав на техніку для зйомки. Було потрібно купити і штатив, і камери міняв різні.

– А на що витратили перший великий гонорар від блогу?

– Купив двигун на човна. Це десь було трошки більше ніж тисяча доларів.

– Ця тисяча доларів прийшла через скільки років від початку блогу?

– Напевно, через три роки. Тоді на каналі було тисяч 80 підписників, точно не скажу.

– Шалена цифра, це захоплює! Наскільки я розумію, сучасна рибалка – це в першу чергу технології. Всякі насадки, екіпірування, знаряддя. І це доволі дорого коштує. Тому запитання: скільки грошей на місяць витрачаєте на всі риболовні штучки? Ми не скажемо Вашій дружині.

– Ну, по-різному буває.

– Давайте такий мінімум-мінімум закупів на місяць для рибака.

– Якщо там по прикормках, наживках, якихось розхідниках… гачки, жилки, поплавки – ну, це десь може бути тисяча грн. Це якщо мінімально, якщо не купляти якісь додаткові вудочки, спінінги, екіпірування.

– А тепер пакет-максимум.

– Ну, це може бути величезна сума.

– До тисячі доларів, двох, трьох тисяч?.. У межах якої суми?

– В залежності від того, що купувати. Можна купити човна за тисячу доларів, мотор, наприклад, також можна ще купити п’ять вудочок різних. Це, знову ж-таки, кожна може бути від трьох-шести тисяч, є різні ціни. Зараз така риболовля, такі товари, що можна і 10 тисяч доларів витратити за тиждень на риболовлю – хто скільки може витрачати, у кого які кошти.

Трофей, якого ти вистраждав, приносить більше задоволення, а шалений кльов швидко набридає

– На якому етапі відчули, що рибалка для Вас – це більше ніж просто про рибу? Коли вона стала глобальним захопленням?

– Та десь зі шкільних років... Це начебто хвороба, на яку ти захворів, і лікування від неї немає. Тому тут хобі на все життя, я так вважаю.

– Що відчуваєте, коли виважуєте велику рибу?

– Це адреналін, задоволення. Той, хто цього не відчував, не зрозуміє. Це треба пережити.

– А коли маєте шалений кльов, як би описали це відчуття? На що воно схоже?

– Не знаю, шалений кльов – це, ну клює та й клює, ловиш рибу. Але коли дуже гарно клює, мені якось швидко набридає. Буває, трофей, якого ти вистраждав, приносить більше задоволення. Коли ти там півдня десь лазив, весь обкусаний комарами, брудний, мокрий, і впіймав одну рибину – вона може принести більше задоволення, ніж коли ти прийшов, а там майже як в магазині: закинув вудку – витягнув рибу, одну за одною, і за годину – все, ти вже наситився тою рибалкою.

– Ловля якої риби найцікавіша для Вас на сьогодні?

– На даний момент не можу точно сказати. Мені подобається ловити різну рибу. Наприклад, це може бути кілька видів: судак, лящ, карась. Цього року я ловив карася, минулого року ловив чехоню – усе міняється в залежності від сезону, погоди і кльову риби. Я не зациклююсь на якійсь одній рибі. Стараюсь ловити різні види. У нас водойми дозволяють це робити.

– У Вас величезний рибальський досвід. Чим, на Вашу думку, цікава рибалка саме у Вашому регіоні на наших чернігівських річках?

– Так, зараз мені 33, тож це десь 28 років рибальского стажу. Рибалка у наших краях цікава тим, що це дика природа, багато річок у нас є. Я люблю рибалити на річках. Така от Десна є, Сейм є, Убідь, люблю дикі водойми. Оце мене приваблює. Там риба трошки по-іншому поводить себе, аніж у ставках чи якихось платних водоймах. Вона більш хитріша, і впіймати її набагато складніше, ніж у ставку. Це і течія, і великі глибини, і різні недоступні місця, коряжники, зарості трави.

Якщо ви хочете знімати відео на ютубі, щоб заробляти гроші, то можете не починати – у вас нічого не вийде

– Скільки зараз грошей на місяць приносить блог?

– Я не буду говорити точну суму.

– Хоча б приблизно.

– Зараз небагато. Все-таки у нас така ситуація, що доходи впали в усіх, так само й у блогерів.

– Окей, давайте, якщо не хочете називати конкретні цифри, якось тоді в межах, просто щоб зорієнтувати наших глядачів. Чи може успішний блог прогодувати родину?

– Може.

– Тобто, у Вас жінка, син, і на все вистачатиме, якщо все буде успішно.

– Так.

– А можете сказати, що Ви для цього прямо «пахали», чи це було якось органічно?

– Потрібно трудитись. Само воно може потроху розвиватися. Але якщо там робиш один відосик, наприклад, на тиждень, а може, один на два тижні або два відосика в місяць – такий буде і розвиток. А щоб канал розвивався, треба знімати багато відео на різні теми, для різноманіття в першу чергу. І тому буває, що ведення відеоблогу навіть трошки втомлює.

– Коли в перший раз відчули емоційне вигорання? Уже коли прийшла популярність і монетизація, чи коли ще не було?

– Думаю, що коли була вже в мене там сотня підписників. Потрібно завжди шукати якісь нові теми для відео, тому що люди завжди просять, щоб було щось нове. Пишуть у коментарях, що зніми таку рибалку, поїдь туди, ще кудись... Ну і стараєшся щось придумати нове.

– Коли Ви починали, скільки відео на тиждень робили?

– Ну, десь два.

– Порадьте тим, хто бажає, як почати і, головне, як не зупинитися, коли успіх не прийде так швидко?

– Якщо ви хочете знімати відео на ютубі, вести свій канал, щоб заробляти гроші, то можете не починати – у вас нічого не вийде. Це основна порада. Для заробітку – нічого у вас не вийде. Потрібно любити це і знімати відео на те хобі, яке найбільше вам подобається, чим ви займаєтесь. А просто подивившись на когось, його копіювати, це одразу буде провал, одразу. Тому якщо ви хочете заробляти гроші, то не займайтесь таким, не витрачайте свій час.

– А якщо створити професійну команду: редакторів, сценаристів, відеооператорів?

– Ну, якщо судити по цьому, то не факт, що теж вистрілить. Є багато каналів, де великі бюджети, хороша апаратура, оператори, техніка, виїжджають спортсмени. Але люди це бачать як суцільну рекламу. Тобто чим більше вкладають у відео, тим більше там буде реклами. Ну, це якщо судити по риболовлі, та й, напевно, у всіх сферах ютубу багато реклами, тому люди не люблять рекламу і тому мало таких каналів, якихось прямо розкручених, для торгових марок наприклад.

– Коли вирішили змінити мову Вашого каналу? Вона до трагічних подій була російською, правильно, а потім стала українською. Щось помінялось чи ні?

– Так, більше бруду полилося на мене. Тому що начебто люди не розуміють українську мову, там пишуть «переобувся», типу це все так. Багато писали, в основному з російської сторони, і розказували, що вони праві, а я неправий.

– А ось аудиторія у Вас була в кількості, у пропорціях українська, російська, білоруська, пам'ятаєте?

– Так, 50 % це російська, 35 – українська, і там решта країн пішло. Білоруська там 4 %, Казахстан теж 4–3 %.

– Пішли відписки?

– Так, багато було відписок. Багато я банив, тому що люди висловлювали свої думки дуже погано, тому я відразу банив. На моєму каналі всі, хто пишуть мати, автоматично йдуть у бан. Я нікого не попереджаю, просто зразу забаню, і все.

– До війни був хейт на Вашому каналі?

– Так, був. Постійно, я таких людей називаю «жабуни». Їх просто жаба давить, що я зумів, а вони не можуть, от вони й постійно пишуть якийсь бруд. Тому я вже до них звик, можу просто посміятись. Забанив за матюки, а можу не забанювати. Жабуни вони були й будуть скрізь, тому я вже не звертаю уваги. Якщо до кожного коментаря дуже серйозно ставитись, то можна просто здуріти.

– Пропускали ці хейтові коменти чи вступали з кимсь у перепалки?

– Було таке, що починав з ними вести переписку. Бувають у мене такі моменти, коли мені нічого робити, я починаю тролити. Вони на мене, я їх тролю, і починається переписка, такий срач, коротше, а потім хтось іде в бан, якщо вони все одно... А може, просто залишав для інших підписників, щоб вони почитали і теж могли вступити в спір з тими людьми. По-різному буває. Та все одно адекватів на ютубі більше.

– А коли зрозуміли, що блогерство – це не тільки хобі, а ще й робота? Коли цей момент прийшов?

– Напевно, три роки тому, багато часу потрібно. Це ж не якийсь там політичний чи спортивний блог, коли людина сіла біля комп’ютера, щось написала, розказала типу: сьогодні був такий-то футбольний матч або якийсь політик комусь плюнув у морду у Верховній Раді – і зняла блог у себе біля комп’ютера. А це час, треба їхати на риболовлю, буває, що дорога важка, буває треба їхати десь далеко, погода погана, і мороз, і дощик, сніг, і вітер, і мокрий, і холодний. І щоб одне відео засняти, ти десь витрачаєш день. Потім приїжджаєш, уже на наступний день можеш монтувати, потім завантажувати на YouTube, це знову ж час, потім оформляти, щоб все вийшло. Все це багато часу займає. І тому якщо є якась ще робота, типу п’ять днів на тиждень ходити на неї, то це одразу буде заважати займатись ютубом. Я працював на АЗС за графіком доба через три, тобто добу я працював, три я вдома, і мав багато часу, щоб їздити на риболовлю, знімати відео.

– Запропонуйте якісь п’ять порад початківцю-ютуберу.

– Перша порада – одразу купуйте нормальну камеру, не дивіться на те все китайське. Є дві нормальні камери: Sony та GoPro. Я люблю більш Sony, мені подобається. Не намагайтесь когось копіювати. Знімайте те, як ви бачите це. Що бачите, те і знімаєте. Якщо ви подивилися якогось блогера, намагаєтесь його скопіювати і вважаєте, що вас так само будуть дивитись, то ні, не будуть. Тому що ви вже чиясь копія.

В мене рекорд, точно не пам’ятаю, 17 чи 18 днів підряд я був на риболовлі. І отакий марафон – він виснажує

– Яка риба для Вас найулюбленіша за смаковими якостями?

– Не дуже люблю їсти рибу.

– Серйозно?

– У смаженому вигляді, маю на увазі. Я більше люблю в’ялену, її таранкою у нас називають. А якщо по смаку, то, напевно, на першому місці буде судак, а сом на другому. На третьому місці, із наших видів риб, які живуть у наших водоймах, хай буде карась.

– Яка страва найулюбленіша? Просто риба чи риба з якимось гарніром?

– Якщо це смажена риба, то вона має бути просто риба, без ніяких приправ, тільки сіль і все, щоб залишався смак риби і запах. А ці всі приправи до риби, які йдуть, я не люблю.

– Ви самі готуєте чи дружина?

– Ні, я нічого не готую. Можу підсмажити якогось карася чи щуку на сковорідці, але в основному цим дружина займається. Я готую тільки в’ялену рибу, це вже моя робота. Засолити, засушити правильно.

– Ваші друзі. Чи допомагають вони у блогерській діяльності? Можливо, беруть участь, шерять Ваші відосики, ставлять лайки?

– Основна їх допомога – це їздити зі мною разом на риболовлю і бути героями моїх відео. В основному ніяких відмовок немає. Вони уже звикли до того, що їх знімають, тому навіть не звертають уваги, що там якось треба себе поводити правильно. Але я їх прошу, щоб не матюкалися, це головне на моїх відео. Це тому, що в тому числі діти дивляться відеоблог, тому без матів.

– Як часто Ви рибалите? Скільки разів на тиждень?

– По-різному буває. Можу тиждень взагалі на риболовлю не їздити. Це залежить від навантажень на себе. В мене рекорд, точно не пам’ятаю, 17 чи 18 днів підряд я був на риболовлі. Підряд. І отакий марафон – він виснажує. Тоді я не жив на водоймі – просто кожен день їздив на риболовлю. І воно виснажує. Потім можеш тиждень відпочивати і займатися якоюсь іншою роботою. Узимку це може бути два рази на тиждень, три. Улітку також може бути два-три рази, може бути п’ять разів. У залежності, який кльов. Якщо кльову немає, можна перечекати. От зараз багато було комарів і мошок, то я нечасто виїжджав на риболовлю. Десь раз у тиждень. Риба погано ловилася, і комарі так заїдали, що не було від них спасу. І різні методи використовували...

– Нічого не діяло?

– Не допомагало. Ну, ванілін допомагає від мошки, по дві пачки на стакан води. Користувався, мені підписники порадили й сказали, що допомагає. Від комара це не допомагає. Хіба що накомарник – це такий капелюх із сіткою, як ото у пасічників схоже.

– Чи були на рибалці десь в екзотичних місцях?

– Ні, не був. Раніше було бажання, але зараз його нема. Та немає і можливості.

– Ви з тих рибалок-чоловіків, які самі займаються чисткою риби?

– (Сміється.)

– Приходите до жінки й кажете: «Я зловив, а ти готуй»?

– Так і є. Можу почистити, як потрібно, але в основному я не чищу рибу.

– Чи є у Вас якісь рибальські забобони?

– Вони існують, але я стараюсь ставитися до цього спокійно і не звертаю уваги. Наприклад, не брати рибу на риболовлю. Вважається, якщо не взяв рибу на риболовлю, то одразу буде поганий кльов. Часто із собою берем ту саму в’ялену рибу, коли йдемо з ночівлею на кілька днів, щоб там посидіти ввечері, випити по кружці пива з таранкою, то це все нормально.

– Рибалка для Вас – це...

– У першу чергу, це хобі. Ну і спосіб життя. Не бачу свого життя без рибалки. От якщо прибрати рибалку, то я не знаю, чим ще займатись можна.

Спілкувалася Катерина Агієнко. Відео: Антон Сорока

Рибальський канал Сергія Курбацького "Serginio Fishing TV"