• Головна
  • Духовні скарби з колекції обласного художнього музею імені Григорія Галагана відкрили чернігівці
13:17, 20 жовтня 2022 р.

Духовні скарби з колекції обласного художнього музею імені Григорія Галагана відкрили чернігівці

Це унікальний спадок, це високохудожні твори, найкращі зразки національного мистецтва. Такими визначеннями можна охарактеризувати музейні експонати, з якими ознайомилися чернігівці під час відкритої лекції на тему «Український професійний іконопис к. XVII- поч. XX ст. в колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана». Символічно, що ця зустріч відбулася на Покрову в рамках проекту «Чернігів - #містоСили».

Навчитися «читати» ці зображення, розшифрувати їх зміст, символіку та стилістику нам допомогла багаторічна дослідниця українського іконопису, старша наукова співробітниця відділу фондів Світлана Курач. За словами пані Світлани, зразки, які ми побачили під час лекції, створені професійними живописцями. Їх автори працювали в іконописних майстернях Чернігівщини та Київщини. До музейної колекції вони потрапили з різних храмів нашого краю.

Разом з нашою провідницею у світ живописного сакрального ремесла ми прослідкували його розвиток від доби бароко до класицизму та модерну. Так, найбільш старі збережені іконописні твори, за словами фахівців, засвідчують барокову стилістику. Хоча насправді іконопис існував і в більш ранній час. Однак багато зразків були знищені під час постійних воєн, нападів, грабунків.

Духовні скарби з колекції обласного художнього музею імені Григорія Галагана відкрили чернігівці, фото-1, Фото – Віктора Кошмала

Фото – Віктора Кошмала

Основними замовниками ікон у той час були представники козацької старшини. А оскільки вони мали тісні взаємини з Європою, постійно відбувалися запозичення, культурний обмін. Деякі зразки іконопису «переписані» з майстерно створених гравюр. Образи святих у той час були наближені до людських форм, але їх не можна назвати портретами. Автори продовжували дотримуватися певних іконописних канонів.

Головними персонажами були, звісно, Божа Мати та Ісус Христос. Пані Світлана показала цікавий зразок образу Богородиці «Одигітрія» п. XVIIІ ст., що був створений для Покровської церкви у с. Жукля. Цей список дуже схожий на славнозвісну Троїцько-Іллінську ікону Божої Матері. Христа на той час частенько зображали в образі царя – зі скіпетром і державою.

Зображення Архістратига Михаїла з фондів музею вражає своєю майстерністю. Ми побачимо прекрасне обличчя молодого чоловіка, котрий одягнений в обладунки воїна та тримає в руці піднятий вгору меч. За словами науковиці, це означає заклик до миру. До слова, на шевронах деяких сучасних військових підрозділів ЗСУ теж можна побачити зображення Архістратига. Це є свідченням зв’язку поколінь.

Представниці сонму святих на іншій ікони зображені як елегантно вдягнені панянки. Хоча певний дисонанс викликають знаряддя страти, які ми побачимо у них під ногами. Це жінки-мучениці. Дуже привабливо виглядають різьблені ікони з посрібленням або позолотою. Центром виготовлення подібних творів у той час був Ніжин. Цікаво, що донині це козацьке містечко славиться своїми майстрами-різьбярами.

Український іконопис XIX ст., на жаль, втрачає національні риси та естетику. На тогочасний іконопис значно вплинув тогочасний загальний розвиток промисловості, з’являються нові малярські матеріали та технічні засоби. Сакральний живопис опинився під впливом стилістики світського мистецтва: класицизму, модерну. Набувають поширення так звані «іконо-картини». Це коли біблійні сюжети, зображення святих набувають риси світських картин.

Духовні скарби з колекції обласного художнього музею імені Григорія Галагана відкрили чернігівці, фото-5, Фото – Віктора Кошмала

Фото – Віктора Кошмала

Під час обговорення побаченого та почутого учасники зустрічі поцікавилися, чи працюють іконописні майстерні в Чернігові в наш час, і чи можуть бажаючі опанувати цей вид живопису. З’ясували, що така можливість існує. Навчання відбувається на базі Чернігівського духовного училища, а також є майстри, які передають свої навички тим, хто має бажання. Подякою науковцям за цікаву лекцію стали донати (пожертви) на відновлення закладу культури. Будівля Художнього музею потребує ремонту після пошкодження в ході активних бойових дій.

Проект «Чернігів - #МістоСили» реалізується у рамках програми «Діалог» центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#художній музей #музей Галагана #іконопис
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...