«Брудне питання»: коли Чернігів сортуватиме сміття

З початком широкомасштабної війни у Чернігові стало складніше сортувати сміття, адже закрилася єдина станція сортування, що діяла в одному з корпусів НУ «Чернігівської політехніки» на вулиці Бєлова. Слід зауважити, що і ця сортувальна станція була створена місцевими екоактивістами в межах грантового проєкту та функціонували з певними перебоями. Але бажання відповідально сортувати в чернігівців залишається – наприклад, пункти збору пластикових пляшок, що встановлені біля сміттєвих баків, дуже часто виявляються переповненими.

Комусь може здатися, що це питання «не на часі». Але сміття вже зараз допомагає захищати Україну. Тож ми вирішили розібратися де у Чернігові можна здати сміття на переробку, як це зробити так, щоб допомогти ЗСУ та які плани виношують влада та активісти на майбутнє.

ВІД ОБІЦЯНОК ДО ПЕРЕОБІЦЯНОК

У березні 2016-го року мер Чернігова Владислав Атрошенко, звітуючи за перші 100 днів перебування на посаді, писав:

-Сміттєзвалище на Масанах, якому вже більше півстоліття, давно перевантажене і не обслуговується належним чином. Найкращий варіант – встановлення сортувальної лінії та в перспективі – побудова сміттєпереробного заводу. Влада активно почала займатися пошуком інвестора та вже має певні напрацювання.

Але пройшло майже 7 років, на початку лютого 2023-го року Владислава Атрошенка тимчасово відсторонили від посади,й тепер виявляється, що перспектива переробки сміття у Чернігові відсунулася на наступне покоління – на далекий 2039-й рік:

-Відповідно до «Схеми санітарного очищення міста Чернігова», затвердженої рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.04.2016 року № 125, передбачена лише змiшана (звичайна) система збирання ТПВ, роздільна (у т.ч. і щодо морфологічного виду відходів – пластику) визначена перспективною лише при умовi організації роботи смiттєсортувальної станції та смiттєпереробного заводу, попередньо – двокомпонентна (ресурсоцiннi та iншi органiчнi вiдходи, «сухi» та «вологi»). Розрахована на тривалий час впровадження (до 2039 року). Для «роздільної» схеми збору попередньо потрiбно придбання 108 смiттєвозiв, 3900 контейнерiв рiзної ємностi, затвердження та розбудову (збiльшення) місць їх розташування, схем рентабельного вивезення, створення бази споживачів відсортованих вiдходiв, укладення з ними довгострокових договорiв, - відповів вже у лютому 2023-го року на наш запит в.о. мера Чернігова Олександр Ломако.

Таким чином, місцева влада повʼязує плани і перспективи початку сортування сміття у Чернігові виключно із початком роботи у Чернігові сортувальної станції та сортувального заводу. До цього моменту чернігівська міська влада займатися проблемою розподілу сміття не планує.

За словами пана Ломаки, у 2017-му році кабінетом міністрів України була ухвалена «Національна стратегія управління відходами в Україні», яка, зокрема, включає створення у 2022-му році в обласних центрах мережі пунктів збирання для повторного використання меблів, побутової техніки та товарів, які були у вжитку. Також у 2023-му році має бути забезпечено 15% перероблення побутових відходів, а у 2030-му – 50 відсотків перероблення:

-Виходячи iз викладеного, питання щодо можливості впровадження дієвої системи роздільного збирання побутових відходів на території м. Чернiгова у найближчий строк є дещо передчасним без врахування та узгодження планів поетапних заходiв, створених з урахуванням вищевикладених нормативно-правових актів, - зазначає Олександр Ломако.

АКТИВІСТИ ТА ВЛАДА: «ПРОТИ» ЗАМІСТЬ «РАЗОМ»

До 24 лютого минулого року у Чернігові працювала станція сортування сміття, на яку щомісяця приходили понад тисяча чернігівців:

-Ми працювали на території «Чернігівської політехніки». В нас більше немає доступу до цієї території, тож проект неможливо виконувати – зараз станція не працює й наразі в нас немає ресурсу, щоб її відновити. До того ж поточна ситуація змінилася у не дуже хорошому плані: не всі підрядники відновили свою роботу, порушені логістичні ланцюжки, здорожчала вартість логістики.Наразі людям, які досі сортують та звертаються до нас, ми рекомендуємо використовувати пункти прийому вторинної сировини по місту. Сьогодні по місту можна здавати PET-пляшку, макулатуру/картон, алюмінієву та жерстяну бляшанки, - розповідає голова ГО «Екомісто» Сергій Безбородько.

Наразі «Екомісто» вже не відправляє відходи на переробку: кажуть, що гроші, які б могли піти на це, спрямовують на більш нагальне питання – допомогу ЗСУ. Але у Чернігові є люді, які самостійно через пошту відправляють те сміття, яке не вдається здати у Чернігові, на переробку.

-Почала сортувати сміття, коли всіх закрили на карантин через коронавірус. На той момент введення нових звичок допомагало мені впоратися зі стресом, та і завантаження робочими питаннями було нульовим. Тепер же сортуємо, тому що не уявляємо свій побут іншим. Після початку широкомасштабної війни ми з дітьми евакуювалися у Німеччину. А коли повернулися у серпні – наш папа все ще продовжував збирати вторсировину на балконі. Всього було дуже багато – це був жах. Але я прийняла цей викликПеребрала все і утилізувала ту гору, - розповідає чернігівка Оля Рись. - Багато видів вторсировини приймають у Чернігові. Це скло, алюміній, папір та картон, а також Pet. Консервні банки я віддаю волонтерам, які виготовляють окопі свічки. Неліквідний пластик (весь, що не можна переробити) відправляю поштою у Київ до організації «Зелений птах» для високотемпературного спалення. За цю послугу я доначу їм 40 грн за кг. У місяць неліквіду ми збираємо в середньому десь на 100 гривень + оплата доставки. Органіку іноді відвозимо на дачу. Але частіше просто викидаємо. Сортувати легко – це просто справа звички. А для дітей це справжня пригода!

А «Екомісто» ж наразі виношує ідею іншого плану – компостування:

-Ми ведемо перемовини з колегами зі Львова. Хочемо, щоб вона (програма з компостування, - прим.) стала міською програмою, а не волонтерською. Мова буде йти про сортування органічних відходів (це побутові відходи: листя, суха трава, гілки, органічні залишки їжі) за прикладом Львова. Найпростіше базове сортування: сортувати органіку та не органіку. Для цього у лютому будуть проведені заходи та навчально-ознайомчі візити чернігівської делегації у Львів та львівської – у Чернігів. У Львові на муніципальному рівні є станція компостування, й у місті встановлено більше 1,5 тисячі контейнерів для збору органіки, комунальне підприємство з органічних відходів виробляє біодобрива. Це простий приклад, який має фінансову складову. Хотілося б, щоб сортування не залежало тільки від ініціатив громадськості, - каже Сергій Безбородько. – Люді готові сортувати, люді позитивно ставляться. Потрібно запропонувати якісь формат, який зараз можна реалізувати.

Як розповідає Сергій Безбородько, вони хочуть залучати представників міської влади, депутатів до комунікації, хоча раніше досвід був не надто позитивним:

-Попередньо в нас був негативний досвід. Ми не змогли зробити так, щоб комунальні служби також переходили на сортування сміття.

Враховуючи цей досвід, тепер активісти планують залучати працівників влади до своїх ініціатив:

-План у тому, щоб співробітники міської ради та комунальних служб були частиною делегації у місті Львові, щоб вони бачили наживо та задавали свої питання, які їх цікавлять. Наше завдання – зробити так, щоб цей візит стався, - бачить роль «Екоміста» Сергій Безбородько. – Ця ініціатива також лягає у концепцію розвитку «Чернігів – стійке місто» (про презентацію цієї концепції ми розповідали в окремому матеріалі, - прим.). Був вже підписаний меморандум з міської радою. Сортування побутових відходів також є серед пунктів концепції.

Проте реальність та плани міської влади відрізняються від того, що хочуть активісти. Ми запитали в міської ради чи мають вони плани впровадження у 2023-му році роздільного збору органічних та неорганічних відходів та чи візьмуть участь чиновники міськради та КП «АТП-2528» міської ради у поїздці до Львову, про яку розповідав Сергій Безбородько:

-Запитувану Вами інформацію стосовно «поїздки до Львова» КП «АТП-2528» не підтверджуємо, - так відповів на ці наші питання в.о. мера Чернігова Олександр Ломако.

До речі, у Львова є чому повчитися: у травні 2022-го року, під час активної фази бойових дій, на місцевому Грибовицькому полігоні відкрили біогазову електростанцію, яка перетворює сміття на електроенергію – ту саму, від нестачі якої, через російські обстріли, зараз так страждає Україна. Є позитивний досвід, наприклад, і на Закарпатті: там школярі мукачівської школи заробляють гроші, збираючи кришечки від пластикових пляшок.

БІЗНЕС ПІДСТАВЛЯЄ ПЛЕЧЕ

Поки активісти тільки планують, а влада, схоже, зайнята іншими питаннями, сортувати сміття допомагає бізнес. Наприклад, у магазинах «АТБ» чернігівці могли помітити контейнери для збору відпрацьованих батарейок:

-Потрапивши у контейнер, використані батарейки згодом відправляються за кордон напереробку фаховими підприємствами. Наприклад, восени 2022-го року до спеціалізованого заводу «GreenWEEE» (Румунія) було відправлено на переробку більше 2-х мільйонів батарейок, які вдалося зібрати «АТБ». Аби їх перевезти, знадобилося декілька повнорозмірних фур. Згідно свіжих даних компанії, лише протягом останніх дванадцяти місяців було зібрано близько 80 тонн уживаних батарейок. Замість отруєння нашої природи, цей вантаж буде правильно перероблений на спеціалізованих заводах Європи, - розповідають у пресслужбі «АТБ».

Проте, напевне, найпростіше утилізувати сміття за допомогою мережі «Сільпо» у магазинах якої не тільки стоять контейнери для збору батарейок, а й для окремого збирання пластику, паперу, скла та металу. Акція розпочалася у 2020-му році й наразі діє у всіх крамницях мережі:

-У 2022 році супермаркети «Сільпо» Чернігова разом із гостями зібрали та передали на переробку близько 160,4 тон паперу, 18,1 тони пластику, 1,1 тони скла та 0,5 тони металу, - кажуть у пресслужбі «Сільпо». - Відсортовані відходи із заповнених ємностей для роздільного збору відходів переміщують у зону тимчасового зберігання супермаркету. Далі відходи, які придатні для переробки, передаються підрядникам на досортування та відправку на спеціалізовані заводи з переробки вторсировини. Відходи, які не придатні для переробки, передаються спеціалізованим підрядникам для захоронення на полігоні.

ЗДАЙ РОСІЯН – ДОПОМОЖИ ЗСУ

Нещодавно на клітках для збору пляшок, які встановлені біля майже кожного сміттєвого майданчику Чернігова, з’явилися 5-літрові балсанки в які можна збирати батарейки. Також «Екомісто» досі збирає кришки від пластикових пляшок:

-Кришечки досі збирають дитячі садочки й нам передають. Ми їх поки що тільки зберігаємо для переробки, тому що наше обладнання, на жаль, нам недоступно. Кришечки можна приносити до нашої майстерні на Борисоглібській (колишня вулиця Серьожнікова, - прим.), будинок 8, - зазначає Сергій Безбородько.

До того ж папір: в першу чергу, літературу імперсько-російських авторів, приймають у КМЦ «Інтермеццо» (на вулиці Шевченка, 9). Її здають на переробку, а виручені кошти спрямовують на допомогу ЗСУ:

-З точки зору екології збирання макулатури – дуже чудова річ, адже для виробництва паперу потрібно багато електроенергії, багато дерев, багато хімії. Здаючи макулатуру, ми бережемо нашу рідну українську природу, - розповідає адміністратор КМЦ «Інтермеццо», волонтер Олександр Ясенчук. – Ми зібрали дуже багато макулатури, але коштує вона 3 гривні за кілограм. Тож всього вийшло близько 10 тисяч гривень – це одна батарея на квадрокоптер. З іншого боку – це теж дуже гарно, адже кожна гривня допомагає Україні.

Вдома автор цього матеріалу знайшов книгу Дар’ї Донцової, яку й віддав на макулатурудо «Інтермеццо». Тож поки сама авторка заявляє, що Росія дала їй багато гарного, й вона не збирається залишати країну, яка вже майже 9 років веде війну проти України, книга Дар’ї Донцової наближає українську перемогу. Парадокс.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

На жаль чернігівська міська влада досі не виявляє бажання займатися питанням сортування сміття. Але ж це питання стратегічне чи навіть філософське.

Яке місто ми хочемо побудувати? Чи справді хочемо рухати його розвиток в сторону Європи? Чи є матеріальний зиск у того ж «Сільпо» чи «АТБ» організовувати в своїх магазинах сортувальні контейнери для пластику? Напевно, що ні. Але це питання вибору і бачення, якщо хочете.

То чи складно міській владі організувати на базі якогось із комунальних підприємств сортувальну станцію для сміття, щоб підтримати тих містян, хто вже сортує, та залучати до цього інших чернігівців? Питання риторичне…