Археологи знайшли межу давнього Чернігова

Знахідка. Завдяки реконструкції водогону на вулиці Любецькій під час земляних робіт знайшли рів Передгороддя давнього Чернігова. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив археолог Ігор Ігнатенко. За його словами, рів був частиною конструкцій оборонної лінії та виритий ще за часів Київської Русі, коли Чернігів сягав піку своєї могутності.

Археолог припускає, що ймовірно, це укріплення першої половини ХІІ століття. Однак княжі міжусобиці середини ХІІ століття, що переросли, по-суті, в громадянську війну, пригальмували розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному ХІІІ столітті – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату - перетворили Чернігів на маленьке містечко. І лише у ХІХ столітті Чернігів перетнув кордони давньої забудови.

«Розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом, - пояснює археолог Ігор Ігнатенко. – У давнину в цьому місці рівень ґрунту був вищий за нинішній, отже, глибина та ширина рову були більшими, ніж ті, що ми можемо побачити на фото. На південь від рову (в бік перехрестя вулиць Любецької та Гетьмана Івана Мазепи) мав знаходитися вал, споруджений з ґрунту, вийнятого при викопуванні рову. На горі валу повинна була стояти дерев’яна стіна фортеці».

За словами Ігоря Ігнатенка, здогадку про спорудження рову саме у ХІІ столітті підтверджують уламки керамічного посуду, знайдені на дні рову, та його розташування: рів проходить через територію курганного могильника ХІ століття, так, що частина курганів опинилися в межах міста, а інші - «за городом».

Про існування «Дальнього валу» навколо міста згадував історик ХVІІІ століття Опанас Шафонський:

«… еще внѣ всѣхъ предмѣстьевъ, въ полѣ особливый древнiй валъ, во многихъ мѣстахъ уже разрытый. Онъ начинается близъ Елецкаго монастиря, в его саду; идетъ полемъ позади городского кладбища, въ северную сторону, чрезъ Могилевскую дорогу, идетъ позади огородовъ черезъ Московскую дорогу же, мимо Архiерейскаго сада, и оканчивается на лугу, у Синяго моста, на рѣчкѣ Кордиковкѣ стоящаго».

Згадували про цей вал у ХІХ столітті М. Марков, М. Маркевич, С. Котляров, котрі на власні очі бачили залишки валу. Але активне господарювання чернігівських містян призвело до того, що вже з другої половини ХІХ століття вал зник, а разом із ним - і знання про те, де він проходив. Підказку вченим надавала лише одна мапа «Губернскаго города Чернигова» 1780-х років, де була нанесена частина контуру старовинного валу.

Досі чернігівські археологи та історики не знаходили матеріальні рештки дальньої лінії укріплень стародавнього Чернігова, не уявляли його точного місцезнаходження, конструктивного влаштування та часу створення. До цього моменту Ігор Ігнатенко припускав, що, можливо, дальній вал і рів, з якого брали землю для його зведення, могли бути доволі невеликими та символічними.

До слова, вулиця Любецька, а саме Любецький шлях є однією з найдавніших у Чернігові. Починаючи з Х століття Любецький шлях поєднував Чернігів з Любечем і був своєрідним відгалуженням шляху «із Варяг у Греки».

"Він пов’язував північ із півднем, тобто з Балтики можна було потрапити по Дніпру, а потім цим Любецьким шляхом до Чернігова, а далі сплавитися Десною і Дніпром у Чорне море. І навпаки - так само можна було із Чернігова до Любеча доїхати, а далі перейти до Західної Двіни і спуститися водою вже до Балтики, й таким чином Чернігів з’єднувався з Європою", – зазначає п. Ігнатенко.

Окрім рову, археологам вдалося виявити й інші історичні пам’ятки. Зокрема, язичницькі поховання ХІ століття та фрагменти керамічних горщиків. Вони були знайдені в заповненні рову, а тому допоможуть більш точно його датувати. Після вивчення знахідок та завершення польових робіт предмети передадуть до обласного історичного музею.

Вероніка Приходько, фото зі сторінки Ігоря Ігнатенка у Фейсбук

* * *
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

* * *

Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста.