Медицина за кордоном: досвід чернігівок

Страшні події березня 2022 року спонукали багатьох чернігівських жінок виїхати з України у безпеку. У чужій країні завжди непросто адаптуватися до нових правил життя. Особливо складно зорієнтуватися, коли у тебе виникають проблеми зі здоров'ям, а все влаштоване інакше, ніж вдома. Наші дівчата, котрі від початку повномасштабного вторгнення й донині перебувають за кордоном, згодилися поділитися власним досвідом лікування у Швеції та Польщі. Тож чи така вже недоступна зарубіжна медицина для українців, що отримали тимчасовий прихисток за кордоном, як ми звикли про це думати?

Поліна Компанієць, 22 роки, Стокгольм, Швеція

Медична система Швеції працює однаково що для шведів, що для українців, які отримали прихисток. Якщо потрібна невідкладна допомога, з цим жодних проблем немає. Однак якщо ти хочеш записатися до вузькопрофільного спеціаліста, то треба чекати.

Якщо говорити про стоматологію, тут є позитивні відмінності для українців. Витрати на невідкладну стоматологічну допомогу частково покриваються державою. Ти платиш, якщо не помиляюсь, лише 50 крон, а все інше потім компенсується тобі на карту, коли ти приносиш чек до міграційної агенції.

Якщо ж говорити про медицину загалом, то знайомство українців з тутешньою медичною системою починається так. Після отримання всіх необхідних документів у міграційній агенції, ти отримуєш лист-запрошення на огляд від лікарні. Приходиш на нього, у тебе запитують, чи маєш якісь хронічні проблеми зі здоров'ям, безкоштовно роблять всі аналізи, а потім поштою надсилають результати. Також видають інформаційну книжечку з необхідними контактами: адреси та номери стоматології, гінекології, контакти психолога, а також номери цілодобових гарячих ліній — англо-, російсько- та українськомовних, - на які можна звертнутись, якщо стало зле.

У шведських лікарнях наголошують на тому, що коли українцю потрібна психологічна допомога, вони можуть надати її безкоштовно. Будь-яка гінекологічна допомога (лікування, ведення вагітності, контрацептиви абощо) — також можна звернутися до спціаліста. Якщо в українській родині є дитина, вона має право на повністю безкоштовну комплексну медичну допомогу, включно зі стоматологією, так само, як і шведська дитина.

Щодо алгоритму звернення до медичного закладу. Спершу треба зателефонувати на гарячу лінію, номер якої вказано у інформаційній книжечці. Якщо тобі не критично погано, то спілкуєшся з лікарем по відеозв'язку і він дає вказівки, що робити в даній ситуації. Але якщо симптоми, які ти розказуєш лікарю, вказують йому на щось серйозне, він призначає тобі термін особистої зустрічі. Ти потім отримуєш це поштою. Якщо ж дуже погано і терміново потрібна допомога, треба йти до лікарні та чекати в живій черзі.

Наразі я проживаю у Стокгольмі і найближча до мене лікарня — Каролінська у передмісті Сольна. Вона дуже велика, поруч знаходиться медичний університет. В цій лікарні обладнали цілий поверх для допомоги українцям. Там є перекладачі.

Найголовнішою незвичною для мене відмінністю між українською та шведською медичними системами, є те, що тут все не настільки діджиталізовано, як у нас. Тут нема додатків, де можна записатися онлайн до сімейного лікаря. Також тут досить складно отримати рецепт на ліки. Це дуже спірне, насправді, питання: добре чи погано? Але можу стовідсотково запевнити, що шведи точно не зловживають тим, що п'ють антибіотики без вагомих причин.

Якщо говорити про вартість послуг, це дуже сильно залежить від того, до якої лікарні ти звернешся. Для українців прості медичні послуги в державній шведській лікарні, якщо це невідкладна допомога, є безкоштовними. Але якщо звертаєшся до приватної лікарні, то прийом коштуватиме від 500 крон ( у гривнях це трохи більше за 1500). Якщо ж ти вирішив пролікувати якусь свою хронічну болячку навіть у державній лікарні, це теж обійдеться недешево. Не скажу, що у державній лікарні буде так само дорого, як у приватній, але за прийом отримаєш чек приблизно на 200 крон (650 грн), якщо тобі виписали рецепт або дали ліки. Якщо ж це був просто огляд, то нічого платити не треба.

Я зверталася до шведської лікарні з травмою ноги. Невдало впала, був сильний набряк та біль. На той момент ще не мала шведських документів, вони були в процесі оформлення, тому не знала, чи маю право на медичні послуги. Але у лікарні мене знайшли в базі, потім я заповнила на рецепції анкету, мене відвели до кабінету медичної сестри. Варто зауважити, що тут ти не одразу йдеш до лікаря. Якщо у тебе не критичний стан, спочатку тебе огляне молодший медичний співробітник. Медсестра провела огляд сказала, що перелому нема, зафіксувала ногу еластичним бинтом і надала рекомендації. Сказала, що у випадку погіршення стану можна буде записатися саме до лікаря. На щастя, це не знадобилося.

Якщо ти викликаєш “швидку” і на це реально є причина (сталася ДТП або виникла раптова проривна кровотеча), виклик безкоштовний. А от якщо викликав швидку без вагомої на те причини, то платиш штраф 800 крон (2500 грн) за хибний виклик.

Також я зверталася за психологічною допомогою. Спеціаліст виявився дійсно кваліфікований і дуже якісно пропрацював зі мною проблему. Я дуже задоволена тим, що отримала, до того ж, за це не довелося платити.

Не можу сказати, що шведська медична система гірша або краща за українську. Вони просто різні. Шведську систему загалом охарактеризую цитатою знайомого: “Якщо ти помираєш — ти не помреш. Але якщо не помираєш, але тобі кепсько, треба буде почекати”. Думаю, що класно було б шведській системі запозичити у нас оцей момент діджиталізації а також робити огляд паціентів швидше, бо у них це трохи затягнуто. Але я надзвичайно вдячна Швеції, керівництву країни та всім компетентним службам, які надали можливість українцям відчувати себе у медичній системі, суспільстві та загалом усюди на рівні з місцевими.

Марія Славець, 21 рік, Варшава, Польща

У Польщі я живу з перших місяців повномасштабного вторгнення, і за цей час неодноразово доводилось відвідувати лікаря. Щоправда, я не зверталася до державних клінік, лише до приватних. Але у тих приватних медзакладах Варшави, послугами яких я користувалася (Damian та LuxMed), послуги терапевта, гінеколога або невідкладна допомога для українців безкоштовні. Просто треба сказати при записі, що ти українець, який в'їхав на територію Польщі після 24. 02. 2022 та підтвердити це потім документально.

У кожної такої лікарні є колл-центр. З мінусів, там є англо-та україномовні диспетчери лише у будні дні, у суботу та неділю гаряча лінія працює лише польською. Спочатку мені доводилось досить довго чекати, доки перетелефонує хтось, хто може зі мною порозумітися. Але з часом я підтягнула польську і змогла отримувати послуги одразу у будь-який день. У цих приватних лікарень також є мобільні додатки, через які можна записатися. Щоправда, в цих додатках нема можливості обрати пільгову опцію з безкоштовними візитами для українців за благодійною програмою. Вона можлива лише в телефонному режимі.

Щоб записатись на прийом у колл-ценрі, треба після з'єднання вибрати на клавіатурі цифру, пов'язану з відповідним потрібним тобі фахівцем. Далі тебе переключають на оператора, там ти кажеш, на який день тобі зручно, тобі називають можливі години і ти записуєшся. Також можна домовитись про візит до лікаря, напряму поговоривши з ним телефоном. Я так робила раз чи два. Тобі на лінії пропонують час, коли це можна зробити, в цей час тобі двзонить лікар, ти описуєш симптоми і він каже, чи варто тобі приходити, і якщо так, то коли.

Прийти треба трохи заздалегідь, при собі слід мати маску. У лікарні дають бланк, продубльований українською. Його треба заповнити, обравши з великого переліку симптоми, які турбують. Також треба описати свій стан: як довго ти недужий, яка температура, чи маєш алергію та хронічні хвороби, чи приймав якісь ліки тощо.

Щодо укладення декларації з конкретним сімейним лікарем — тут такого я не побачила. Особисто я намагаюсь потрапити до конкретного лікаря в конкретну клініку тому, що вона знає російську. Мені приорітетно лікуватися у людини, яка може спілкуватися зі мною добре зрозумілою нам обом мовою, хоч і шкода, що це не англійська, приміром. А загалом тут ти не повинен бути закріплений за конкретним фахівцем, потрапляєш до того, хто вільний у зручний тобі час. З одного боку це добре, бо більш гнучко за графіком, а з іншого, коли лікар тебе постійно веде, він тебе краще знає, більше орієнтується в твоєму стані.

Якщо ти не українець з пільгою, а поляк, то послуги у приватних клініках для тебе будуть платні. Візит до приватної лікарні для поляка коштує в середньому 250 злотих. У гривнях це приблизно 2200. Але якщо людина офіційно працевлаштована , застрахована та підписала з лікарнею декларацію вона матиме певну кількість безкоштовних візитів до більшості спеціалістів. У мене зараз офіційна робота, тож я за цими правилами маю безкоштовні візити, навіть якщо б не користувалась пільгою українки.

Щодо мого особистого досвіду. Був випадок, коли я дуже сильно підвернула ногу, місяць не могла нормально ходити. Тому звернулася до фахового лікаря. За це я мала заплатити, бо прийшла сама, без направлення. Чесно кажучи, той лікар мені мало чим допоміг. На щастя, я мала взуття, підходяще для таких травм, та могла сама перев'язати собі ногу, бо стикалася з таким не вперше. До лікаря пішла, щоб перестрахуватись, чи нема там чого серйозного, бо нога дуже боліла. Але мені навіть не призначили рентген. Ми з лікарем просто посиділи, подивилися один одному в очі і за це я заплатила 250 злотих. Але це був єдиний негативний досвід. Окрім цього я польською медициною задоволена.

Щоразу, коли зверталася, приписували достатньо ліків. Тут виписують не лише те, що треба для поточного стану, але й додатково дають рецепт на випадок, якщо стане гірше, щоб ти зайвий раз не ходив до лікаря. Лікарняні виписують в електронному вигляді. Кажеш, що тобі треба, припустимо, 5 днів, і твоєму роботодавцю надходить повідомлення про те, що у такого-то його працівника лікарняний на стільки-то днів. Оплата відбувається згідно з твоїм трудовим договором. Загалом на мене тут все з приватною медициною в порядку. Дорого, але це виправдано й співставно з заробітками.

Спілкувалася Ольга Мелашенко