Влада готова йти на поступки УПЦ МП: справу Єлецького монастиря у Чернігові вирішить медіатор

У вівторок, 16 травня, у Господарському суді Чернігівської області розглядалася справа про позов Чернігівської єпархії УПЦ Московського патріархату (нагадаємо, згідно з висновками Держслужби з етнополітики, УПЦ досі є структурним підрозділом РПЦ МП) до Національного заповідника «Чернігів стародавній» про визнання поновленим договору про безкоштовне користування церковниками Єлецьким монастирем у Чернігові.

Що передувало

До 27 березня 2023-го року УПЦ МП мало повернути державі (в особі «Чернігова стародавнього») три пам’ятки архітектури – Єлецький та Троїцький монастирі, а також Спасо-Преображенський собор, якими до цього представники Московського патріархату користувалися на умовах безоплатного користування.

Проте замість того, щоб виїхати з монастирів та церкви, УПЦ МП подало на «Чернігів стародавній» до суду з метою і надалі безоплатно користуватися пам’ятками архітектури. При цьому до свого позову в єпархії додавали заяву про забезпечення цього позову, в якій просили суд заборонити «Чернігову стародавньому» вчиняти будь-які дії спрямовані на вилучення Єлецького монастиря із користування представниками УПЦ МП. Однак суд ще 20 березня (тобто до того як церковники мали виїхати з монастиря) відхилив таке прохання. Отже, можна зробити висновок, що з кінця березня УПЦ МП перебувало в Єлецькому монастирі незаконно (нагадаємо, ми також оприлюднювали позицію міністерства культури та інформаційної політики України з цього питання).

Наприкінці квітня позивач (Чернігівська єпархія УПЦ МП) попросив залучити до суду в якості третьої сторони Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви (саме ця юридична установа керує Єлецьким монастирем як представники УПЦ МП), а відповідач («Чернігів стародавній») – регіональне відділення Фонду держмайна, чернігівські ОВА та ОДА, а також міністерство культури та інформаційної політики.

Представники УПЦ МП також хотіли, аби справу розглядала колегія судів, обґрунтовуючи це, зокрема, суспільним резонансом справи та зацікавленістю справою з боку журналістів, а також зазначаючи: «Що направлення відповідачем відзиву Чернігівській окружній прокуратурі свідчить про намагання вплинути на суд поза межами судового засідання».

Проте у колегіальному розгляді справи суд церковникам також відмовив. А справу з відзивом до прокуратури адвокат Олександр Шамко, що представляв Чернігівську єпархію УПЦ МП, пояснив так:

-Коли заповідник подавав відзив на позовну заяву, вони ще додатково відправили цей примірник до Чернігівської окружної прокуратури. Й все. Тобто жодної заяви до прокуратури немає. Вони лише відправили відзив та повідомили їх про те, що у провадженні суду знаходиться така справа.

«Зійтися посередині»

До зали судового засідання з’явилися представники позивача (Чернігівської єпархії УПЦ МП), відповідача («Чернігова стародавнього»), а також представники майже усіх третіх сторін. Майже, бо не було нікого від міністерства культури та інформаційної політики:

Суддя В'ячеслав Шморгун (у центрі) під час засідання

-Міністерство культури було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання. При цьому подавало клопотання про проведення та участь у (судовому засіданні у вигляді, - прим.) відеоконференції. Яке (клопотання, - прим.) судом, ухвалою, було повернуто без розгляду. Таким чином суд вважає, що третя особа – міністерство культури та інформаційної політики, не з’явилася на судове засідання без поважних причин, - зазначив під час розгляду справи суддя В’ячеслав Шморгун.

Й представники «Чернігова стародавнього», й представник УПЦ МП подали клопотання про зупинення провадження у зв’язку з необхідністю проведення медіації. При цьому ані представник ОВА та ОДА (як військову, так й цивільну владу області представляла одна людина), ані представник Свято-Успенського жіночого монастиря УПЦ МП не заперечували проти цього. Представниця Фонду держмайна залишила дане рішення на розгляд суду.

-Ми особисто (представникиУПЦ МП, - прим.) підіймали це питання (залучення медіатора, - прим.) ще наприкінці лютого-початку березня, коли постало питання про те, що Управління Чернігівської єпархії (УПЦ МП, - прим.) має звільнити приміщення, які знаходяться у спільному безоплатному користуванні. Ми публічно заявили про те, що існуючий між сторонами спір може бути вирішений виключно шляхом переговорів, використовуючи два основоположних принципи: глибока повага та взаємні поступки, - розповів адвокат Чернігівської єпархії УПЦ МП Олександр Шамко. – Коли справа потрапила до суду, між сторонами відбувся діалог у ході якого сторони дійшли згоди щодо того, що переговорний процес буде більш сприятливим. У ході проведення примирення ми спробуємо знайти компроміс та порозуміння й вирішити існуючий між сторонами спір шляхом переговорів.

Суд ухвалив рішення про призупинення судового провадження на 90 днів для проведення медіації. Якщо у ході медіації сторони не дійдуть згоди, судове провадження буде поновлено.

Адвокат Олександр Шамко (на другому плані праворуч), світлина Сєргєя Карася

-На сьогодні медіація – це новий інститут, який ще не набув широкого розголосу. Але загалом, медіація – це переговірний процес сторін, які є учасниками цього процесу, та сертифікованого медіатора. Це (медіатор, - прим.) фахова людина, яка має відповідний рівень підготовки та, використовуючи свої вміння, знання та навички, сприяє сторонам досягнути консенсусу та порозуміння, - розповів про те, що таке медіація Олександр Шамко. – Шляхи переговорного процесу поки я не буду розголошувати, оскільки одним з основних принципів медіації є конфіденційність. Якщо сторонами будуть підписані відповідні документи, тоді ми обов’язково про це повідомимо.

А що «Чернігів стародавній»?

Й до засідання, й під час, поки суддя перебував у нарадчій кімнаті, журналісти неодноразово просили адвоката, що представляв «Чернігів стародавній», залишитися після оголошення рішення та прокоментувати справу, адже запитання чому влада, в особі «Чернігова стародавнього», пішла на медіацію та на які поступки щодо перебування в Єлецькому монастирі представників УПЦ МП готові піти у заповіднику, потребували відповіді.

Але адвокат (на жаль, під час засідання розібрати його прізвище не вдалося) залишив суд одразу після засідання. Й ані ми, ані колеги-журналісти знайти його не змогли.

Наш журналіст відвідав заповідник «Чернігів стародавній», проте в.о. гендиректора заповідника Андрія Лісового на місці не було, а, за словами працівників заповідника, лише пан Лісовий може коментувати цю справу.

Ми залишили свої контакти панові Лісовому, разом з проханням про коментар. Проте, на момент написання цього матеріалу, ніхто з «Чернігова стародавнього» з редакцією не зв’язався. Ми готові оприлюднити позицію заповідника, у разі її надходження.

З Троїцею та Преображенською церквою буде теж саме?

Вже у середу, 17 травня, той же Господарський суд має розглянути дві справи за аналогічними позовами Чернігівської єпархії УПЦ МП, які стосуються Троїцького монастиря та Спасо-Преображенської церкви. На запитання чи буде й там призначена медіація, Олександр Шамко відповів наступним чином: