Що варто знати про профілактичні огляди та чи дійсно вони потрібні?

Світлина Буковинського державного медуніверситету

Поширена думка, що «не існує здорових людей – є недообстежені». Частенько прибічниками цієї тези є лікарі. Насправді, як не прийдеш до лікаря будь-якої спеціалізації, якесь відхилення від норми у тебе таки знайдуть! Навіть під час профілактичних оглядів, навіть тоді, коли здається, що нічого не турбує. А з віком щось починає турбувати постійно: «чим далі в ліс, тим більше дров». А ще кажуть, профілактика набагато дешевша, ніж лікування. Тому ми підготували для наших читачів так званий чек-лист, тобто нагадування про те, які аналізи та як часто варто здавати, навіть якщо вас у цей момент нічого не турбує.

Обов’язкова диспансеризація – міф?

Отже, реформа системи охорони здоров’я в Україні розпочалася п’ять років тому. За даними Міністерства охорони здоров’я, декларацію з сімейним лікарем у 2021 році мали приблизно 32,5 млн українців. За логікою реформи, сімейний лікар, лікар-терапевт або педіатр, з яким ви уклали декларацію, є вашим провідником в системі охорони здоров’я. І разом ви можете підібрати найбільш оптимальний спосіб спостереження та керування вашим здоров’ям. Якщо ця комунікація буде вдалою, ви налагодите довірливі стосунки та визначите правила співпраці, то зможете підтримувати високий рівень здоров’я та, відповідно, якості життя.

Водночас не варто забувати про власну відповідальність. Якщо ви не дбаєте про своє здоров’я, не варто очікувати, що хтось вирішить проблеми за вас.

Отже, у сімейного лікаря за програмою медичних гарантій ви можете безоплатно отримати такі послуги, як:

- консультація, у тому числі щодо здорового способу життя;

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- глюкоза крові;

- холестерин загальний;

- швидкі тести на ВІЛ/СНІД, вірусні гепатити В та С;

- швидкий тест на вагітність;

- швидкий тест на тропонін (виконується при підозрі на інфаркт міокарда);

- анкетування стосовно психоемоційного стану;

- анкетування стосовно можливого розвитку туберкульозу;

- електрокардіографія;

- пікфлоуметрія (оцінка функції дихальної системи при наявності обструктивних захворювань, таких як бронхіальна астма, ХОЗЛ);

- отоскопія (метод огляду вуха за допомогою отоскопа);

- офтальмоскопія;

- вимірювання гостроти зору;

- оцінка ризиків серцево-судинних катастроф;

- вимірювання зросту, ваги, окружності талії, індексу маси тіла;

- рецепти на лікарські засоби, у тому числі за програмою «Доступні ліки»;

- направлення на дообстеження та до вузьких спеціалістів, за потреби – на стаціонарне лікування.

Якщо мова йде про здорову людину, то цього переліку достатньо для розуміння процесів, які відбуваються в організмі, тобто для моніторингу, а також підтримки здоров’я та втручання за потреби.

Досліджувати все одразу – марна трата грошей, часу та водночас стрес для більшості людей. Міф про диспансеризацію та щорічні профілактичні огляди – це спадок радянських часів. Насправді на такому щорічному огляді дуже легко пропустити щось важливе, недодивитися або, навпаки, отримати діагноз, бо всі не можуть бути здоровими. А ще є так звані хибнонегативні та хибнопозитивні результати тестів. Є відхилення від норми, що не є хворобою. Дуже часто люди разом з лікарями замість вичікувальної, спостережної тактики обирають більш агресивну.

Високий рівень здоров’я = якість життя

Світлина "Української правди"

Що ж робити? Як не проґавити серйозне захворювання та водночас не витрачати зайві ресурси? Дуже важливо піклуватися про своє здоров’я повсякденно, а не час від часу. Важливо знати та розуміти свої ризики (спадковість, спосіб життя, шкідливі звички, професійні ризики, уже наявні хронічні захворювання тощо). Важливо товаришувати зі своїм сімейним лікарем, який підтримає та підкаже, якщо щось пішло не так.

Гадаю, практична частина тези «постійно слідкувати за своїм здоров’ям» відома всім і кожному. Сюди можна віднести:

-збалансоване раціональне харчування та достатнє споживання води;

-фізичну активність;

-здоровий нічний сон;

-підтримку психічного здоров’я;

-менеджмент наявних ризиків і станів;

-відмову від шкідливих звичок.

Та чи всі ми дотримуємося цих правил? На першому місці в Україні – смертність через серцево-судинні захворювання, а саме інфаркти, інсульти, ішемічну хвороба серця. Коронавірусна інфекція та повномасштабне вторгнення змінили цю статистику. Так, COWID-19 у 2021 році став другою причиною смерті серед українців. Вірус забрав життя 86 тис. українців, за даними «Опендатаботу». Та зазвичай на другому місці – онкологічні захворювання. Також до летальних наслідків призводять цукровий діабет другого типу та хронічні обструктивні захворювання легень.

Назви у всіх цих груп захворювань різні, проте «чарівна пігулка» – одна. І це прописані вище правила на тему, як слідкувати за своїм здоров’ям. У випадку з COWID-19 додається ще вимога дотримуватися карантинних, гігієнічних норм та пройти вакцинацію.

Що стосується онкопильності, то у світі плюс-мінус дійшли до таких загальних рекомендацій:

-мамографія – у 45 + щороку; у 55 + 1 раз у 2 роки;

-огляд гінеколога – до 55 років щороку; у 55+ 1 раз у 3 роки;

-аналіз калу на приховану кров – у 50+ щороку; при наявності факторів ризику (онкологія кишківника у кровних родичів, запальні захворювання кишечника) – колоноскопія 1 раз у 5 років;

-якщо ви курите або є інші ризики раку легень – низькодозова КТ у 50+ щороку;

-простатоспецифічний антиген – при наявності скарг/простатиту хронічного;

-дерматоскопія – усі родимки, особливо при зміні їхнього стану.

Дообстеження на інші види онкологічних захворювань є сенс робити, коли є скарги, симптоми, фактори ризику, обтяжена сімейна історія.

Не є розповсюдженою причиною смерті, однак суттєво впливають на якість життя такі захворювання, як катаракта та глаукома. Тож рекомендація для профілактики така: 1 раз на 2 роки, якщо немає виражених скарг, відвідувати офтальмолога й також проводити обов’язково вимірювання внутрішньоочного тиску.

Водночас варто пам’ятати, що жодного точного способу перевірити, наскільки ви здорові, не існує. Це завжди сукупність різних чинників і факторів, їхнє поєднання та інтерпретація. Тому взаємодія з обраним вами лікарем надважлива. Варто пам’ятати також, що більшість впливу на своє здоров’я чинимо ми самі, власноруч. Тому ми самі можемо на це вплинути та відкоригувати. За допомогою лікарів та медичної системи в цілому, звичайно ж. Беріть «на озброєння» і будьте бадьорі, активні та здорові!