Спасо-Преображенський собор та Троїцький монастир: чому там досі УПЦ МП та як триває суд

У вівторок, 3 жовтня, у Господарському суді Чернігівської області пройшли засідання щодо двох пам’яток архітектури – Спасо-Преображенського собору та Троїцького монастиря.

Про що справа?

Наші постійні читачі мають пам’ятати цю справу. Для тих, хто потрапив до нас уперше, коротко розповімо зміст «попередніх серій»: Єлецький та Троїцький монастирі й Спасо-Преображенський собор є пам’ятками архітектури, які належать державі (конкретно – заповіднику «Чернігів стародавній»), але право на безкоштовне користування цими пам’ятками мала Українська православна церква Московського патріархату (нагадаємо, згідно з висновками Держслужби з етнополітики, УПЦ досі є структурним підрозділом РПЦ МП). Втім, договори про безоплатне користування закінчилися ще у вересні 2021-го року. У лютому 2023-го року заповідник попросив УПЦ МП до кінця березня повернути майно. Однак, церковники вирішили не залишати храми, й подали на «Чернігів стародавній» до суду з вимогою поновити договори, аби й надалі безкоштовно користуватися пам’ятками архітектури.

У суді спочатку домовилися про медіацію: це процес, в ході якого сторони мали «зійтися по середині», тобто домовитися у позасудовому порядку. Але дійти згоди за 90 днів не вийшло, й тепер справи знову повернулися до суду.

В окремому репортажі ми розповідали про суд щодо Єлецького монастиря – там вже пройшли виступи сторін, але, з не до кінця зрозумілих причин, суд не дав виступити представникам заповідника та міністерства культури.

Справи  щодо Троїцького монастиря й Спасо-Преображенського собору слухає інший суддя, й там наразі ще не дійшли до розгляду справ по суті – цього разу вирішувалися долі клопотань про залучення третіх сторін – як з боку УПЦ МП, так й з боку заповідника.

Друга спроба громади й залучення студентів

Чернігівська єпархія УПЦ МП на своєму боці просила залучити дві юридичні особи: по одній в кожній справі.

У справі щодо Троїцького монастиря – Чернігівське духовне училище псаломщиків-регентів (його очолює безпосередньо митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський УПЦ МП Амвросій (Полікопа)), а у справі щодо Спасо-Преображенського собору – Релігійну організацію релігійну громаду Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова (її керівником є протоієрей УПЦ МП Георгій (Щербатюк)).

Причому для громади Спасо-Преображенської парафії то була вже друга спроба залучитися до справи. Вперше вони це намагалися зробити у травні – ще до того як процес був зупинений для медіації. Але тоді адвокат Володимир Іванов не зміг обґрунтувати, чому парафію потрібно залучити до справи.  Тепер же парафіяни винайняли іншу адвокатесу – Ніну Костіну, яка впоралася більш успішно – парафію долучили в якості третьої сторони.

-  Крім договору оренди (мається на увазі, угода про безоплатне користування, термін дії якої сплив у вересні 2021-го року, - прим.), є охоронний договір. Він укладений з єпархією, але виконує всі зобов’язання по охоронному договору релігійна громада. Ми вважаємо договір (про безоплатне користування, - прим.) поновленим, оскільки цей договір не припиняв своєї дії: є норми законодавства – якщо орендодавець не заперечував проти використання об’єкту оренди, то договір є поновленим на новий строк, - розповіла про позицію громади Спасо-Преображенської парафії адвокатеса Ніна Костіна.

Для училища псаломщиків-регентів це була перша спроба увійти у справу в якості третьої сторони. Й вона одразу вийшла успішною. Як розповідає адвокатеса училища Ніна Марченко, наразі в училищі навчаються кілька сотень студентів. На питання, яким чином можуть бути порушені їх права, пані Марченко каже наступне:

-Договір охорони саме з училищем укладений на зберігання цих пам’яток архітектури. А саме: будівля де навчаються та проживають студенти духовного училища, й Введенський храм. Училище є структурним підрозділом Чернігівської єпархії (УПЦ МП, - прим.), й поки існує договір з управлінням (вочевидь, мається на увазі договір про безоплатне користування пам’ятками архітектури, - прим.), доти може користуватися цими будівлями й училище, - розповідає Ніна Марченко.

Мінкульт знову у грі

Як ми розповідали, у справі по Єлецькому монастирю в якості третіх осіб на боці «Чернігова стародавнього» залучені міністерство культури та інформаційної політики (воно є засновниками заповідника), фонд держмайна та Чернігівська ОВА.

Але до справ по Спасо-Преображенському собору та Троїцькому монастирю, заповідник просив залучити лише одну третю особу – мінкульт. На питання: чому цього разу вирішили обійтися без фонду держмайна та Чернігівської ОВА, адвокат заповідника Микола Скумін відповів так:

-Тоді (при розгляді справи щодо Єлецького монастиря, - прим.) була ініціатива судді – суддя залучив їх (фонд держмайна та Чернігівську ОВА, - прим.) в якості третіх осіб. Ми не заявляли (відповідних клопотань, - прим.), а в цих двох справах (щодо Троїцького монастиря й Спасо-Преображенського собору, - прим.) ніхто ці питання не ставив.

Втім, й залучення однієї третьої особи – мінкульту, викликало спротив з боку адвоката єпархії УПЦ МП Олександра Шамка.

Справа була у тому, що клопотання про залучення мінкульту підписав не діючий в.о. гендиректора «Чернігова стародавнього» Андрій Лісовий, а його заступник Володимир Хомич. Й, хоча до суду було надано документи, відповідно до яких, на час відпустки пана Лісового, його обов’язки мав виконувати пан Хомич, у представника УПЦ МП викликало сумніви те, чи мав повноваження Володимир Хомич підписувати клопотання від імені заповідника.

Втім, в обох справах міністерство культури все ж таки залучили в якості третьої особи.

Ми попросили адвоката «Чернігова стародавнього» прокоментувати позицію громади Спасо-Преображенської парафії представники якої вважають договір про безоплатне користування собором представниками Московського патріархату, термін дії якого сплив ще у вересні 2021-го року, поновленим:

-Нікчемний договір, він не укладався, бо не був посвідчений нотаріально й не був зареєстрований у реєстрі. Ми вважаємо, що наразі договори ані по Спасо-Преображенському собору, ані по Троїцькому монастирю не діють, - зазначив Микола Скумін.

Тепер у справах щодо Троїцького монастиря й Спасо-Преображенського собору оголошена перерва до 24 жовтня – за цей час треті сторони мають надати суду свої позиції. Наступне засідання по справі щодо Єлецького монастиря відбудеться пізніше – 26 жовтня.

Сєргєй Карась
Чернігівська Медіа Група