Доля чернігівського «Чексіла»: слід «Русского воина» та назад у державне управління

Навряд чи комусь з чернігівців варто розповідати про те, наскільки сильно наше місто постраждало від російсько-білоруських окупантів, адже кожен може бачити це ледве не кожного дня, йдучи Бобровицею, Лісковицею чи просто їдучі на роботу через «Україну».

Але, як виявляється, донедавна у Чернігові працювало підприємство, гроші з якого виводилися у Росію. Й не просто виводилися. Власники цього підприємства у Росії шили… одяг для російських окупантів. Про що йдеться й до чого тут «Русский воин» – дізнавайтеся з нашого матеріалу.

Трохи історії

«Чексіл» або по-старому КСК (камвольно-суконний комбінат – ред.) було одним з найбільших підприємств текстильної промисловості в Україні. Першу чергу комбінату запустили шістдесят років тому – у далекому 1963-му.

Разом із «Хімволокно» і «Радіозаводом» тодішній КСК був беззаперечно містоутворюючим підприємством у Чернігові, на якому працювали тисячі чернігівців. Також до роботи на виробництві активно залучалися працівники з сіл Чернігівської області. За рахунок підприємства зводилися будинки і цілі мікрорайони, будувалися інфраструктурні обʼєкти і навіть функціонувала жіноча футбольна команда.

Комбінат мав камвольно-чесальне, камвольно-прядильне, апаратно-прядильне, ткацьке і оздоблювальне виробництва. Основна продукцією були пряжа і вовняні тканини, відомі далеко за межами Чернігова.

В період незалежної України комбінат проходив різні непрості часи своєї історії. А наприкінці 2015 року тодішні колишні власники «Чексілу» – чернігівська родина Попових продали контрольний пакет акцій підприємства громадянам Росії.

«Русский воин» і українська «Легенда»

Щоб розповісти цю історію, почнемо з 23 листопада 2023-го року. Цього дня президент Володимир Зеленський підписав Указ №773/2023. Цей Указ ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони, яким накладалися санкції на 87 фізичних осіб та 210 юридичних.

Зокрема, під санкції, що мають тривати 10 років, потрапили громадяни Росії Валерій Климко (1955-го року народження), Галина Сурженко (1961-го року народження) та Антон Громов (1980-го року народження) і юридична особа – ООО «Русский воин» (українською ця форма організації підприємства зветься не «ООО», а «ТОВ»).

Десь тут у вас, шановні читачі, мало б виникнути питання: «Ок, але до чого тут Чернігів?». Все просто. Як ще у березні минулого року повідомляло видання 368.media, посилаючись при цьому на матеріали СБУ, громадяни Климко, Сурженко та Громов у Росії володіють групою компаній «Русский воин», а в Україні – частками у групі компаній «Чексіл».

Ну а «Чексіл» – то наше, чернігівське. У радянські часи – це було величезне підприємство, яке багато в чому формувало і промисловий, і гендерний, і навіть географічний та архітектурний ландшафт Чернігова. Саме на цьому камвольно-суконному комбінаті, наприклад, виробляли тканину «Легенда», котра дала назву одному з найбільш титулованих українських жіночих футбольних клубів.

«Харошиє русскіє»?

Ні. Й то ще м’яко сказано. Бо «Русский воин» (це, власне, зрозуміло вже з назви) – не просто якась текстильна компанія з Росії, а компанія, котра виконувала російські держзамовлення й постачала одяг та спорядження, зокрема, Росгвардії, Федеральній службі охорони (тієї самої, що охороняє Владіміра Путіна), Сибірському та Північно-Кавказькому управлінням матеріально-технічного постачання МВС Росії та, навіть, російському «Воєнторгу».

Наприклад, відповідно до даних сайту «rusprofile.ru», з «Росгвардією» (до якої входить, зокрема, загін «Ахмат» – ті самі «кадирівці») «Русский воин» уклав два контракти на 37 мільйонів 618 тисяч 794 російські рублі (біля 15,8 мільйонів гривень), а з ФСО Росії – 3 контракти на 15 мільйонів 817 тисяч 605 російських рублів (біля 6,6 мільйонів гривень).

Причому гроші, отримані від чернігівських фірм, могли потім використовуватися росіянами для того, аби у прямому сенсі, вдягнути російських окупантів, котрі у 2022-му й прийшли захоплювати Чернігів:

- Частину прибутку від господарської діяльності українських фірм могли використовувати для організації діяльності російських підприємств,–повідомляло видання 368.media, посилаючись на матеріали СБУ.

Причому арешт активів українські товариства намагалися оскаржити. Зокрема, у червні 2023-го року Деснянський районний суд розглядав скаргу ПрАТ «Чексіл», в якій представники товариства стверджували, що один зі співвласників вийшов зі складу учасників ТОВ «Чексіл - нетканні матеріали», й рішенням загальних зборів товариства цьому учаснику (конкретні імена в ухвалах суду не називають, там він проходить як «ОСОБА_5» ) виплачена вартість його частки.

Але, як у випадку цієї Скарги, так й в інших, які нам вдалося вивчити, українські суди відхиляли клопотання, тобто залишали у силі арешти активів та майна росіян.

Що зробила влада?

Ще до введення президентом України санкцій, 20 лютого 2023-го року Деснянський районний суд Чернігова передав в управління в АРМА майно ПрАТ «Чексіл» та ПрАТ «Чексіл-Автосервіс». А 13 березня той же суд ухвалив більш складне рішення, передавши АРМА не все майно, а корпоративні права на частки акцій (про це ми розповімо трохи нижче).

Для довідки: АРМА – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Займається воно пошуком активів, на які можуть бути накладені арешти у кримінальних провадженнях та управліннях цими активами для збереження чи збільшення їх вартості. Ось тільки керує активами АРМА не самостійно: агентство обирає на конкурсі управителя, який й здійснює керування арештованими активами. Грошову винагороду (й це важливо для нашої історії) управитель отримає з доходів від використання прийнятих в управління активів.

В Єдиному держреєстрі активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, не зазначаються точні адреси нерухомості, на яку накладено арешт. Але зазначено тип та площу цієї нерухомості. Отже, наразі по умовній справі «Чексіла» у Чернігові та області арештоване таке майно:

Арештоване майно по умовній справі «Чексіла», інфографіка Чернігівської Медіа Групи

Якщо з рішенням від 20 лютого минулого року все доволі «просто», то рішення суду від 13 березня, як ми вже зазначали вище, більш складне, адже суд наклав арешт не тільки на нерухомість, а й на частки у компаніях.

Й тут маємо зауважити, що нежитлові приміщення площею 136737,6 квадратних метри заарештовані по обом справам. Й, так як площа цих приміщень збігається до десятої, припускаємо, що мова йде про одні й ті самі приміщення.

Тож тепер «Чексіл» знову працює на Україну?

Це питання, насправді, є одним з двох головних у цій історії. Бо, так, позбавити росіян, які, у прямому сенсі, допомагають армії окупантів, прибутку від українських компаній – це важливо. Але не менш важливо – змусити ці активи працювати на економіку України й приносити прибуток вже у наш бюджет, потенціал якого значно похитнула російська агресія.

Але, як повідомили нашій редакції в АРМА, наразі вони не призначили управителя щодо жодного з арештованих активів на Чернігівщині:

- Активи, розташовані на території Чернігівської області в управління не передавалися, – зазначив начальник управління менеджменту активів АРМА Олексій Іщенко.

Але при цьому на питання: «Які подальші дії АРМА щодо групи компаній «Чексіл»?» – пан Іщенко також дає доволі туманну відповідь:

- АРМА не уповноважене управляти арештованим майном самостійно, а отже зацікавлене у залученні професійних компаній-управителів для здійснення ефективного управління арештованим майном, – відповідає Олексій Іщенко.

Далі чиновник розповідає про Порядок конкурсного відбору управителів арештованими активами:

- У Порядку передбачені норми щодо прозорості, в тому числі проведення конкурсного відбору управителів у формі електронного аукціону на авторизованому електронному майданчику, також в тендерній документації визначені кваліфікаційні критерії для учасників конкурсного відбору відповідно до положень статей 16, 17, 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Якщо підсумувати позицію АРМА, то вона, на жаль, скоріше сповнена бюрократичних канцеляризмів, ніж якоїсь конкретики. Але зрозуміло одне – досі арештовані судами активи «Чексілу» нікому в управління не передавалися.

Погляд з іншого боку

Але говорячи про ситуацію навколо «Чексілу», важливо розглянути й інший бік медалі. Як у вересні 2022-го року був нагороджений подякою міського голови Чернігова за вагомий внесок у життєдіяльність та оборону міста під час облоги, член наглядової ради ПрАТ «КСК «Чексіл» Мірко Ванджі. Ми зустрілися і поговорили з паном Мірко й про те, чим «Чексіл» допомагав місту під час облоги, й про те, як впливають арешти на функціонування групи компаній.

-Коли почалася війна (мається на увазі повномасштабне вторгнення, – прим.) у Чернігові нічого не було. А в нас на складах було 7-8 тисяч ковдр. У підвалах це була річ першої необхідності. Тому наші ковдри масово починали роздавати усім: лікарні, тероборона, підвали. Бо усі були «голі». Й не тільки ковдри. Особисто я пройшов по нашим орендарям (в нас багато хто орендує склади) й всі пішли на зустріч – дали свої речі, засоби гігієни. Їх направили у підвали, в місто… Який сенс все це зберігати, якщо завтра буде «прильот», і нічого не буде? – розповідає про допомогу місту під час облоги Мірко Ванджі. – Я зустрічався з комісією мого міста Прато (місто в італійській Тоскані, - прим.), вони виділили гроші для Чернігова. Зв’язувався з фондом «Карітас» (це фонд католицької церкви, – прим.). Займалися тоді, коли була необхідність.

Як розповідає пан Мірко, під час облоги Чернігова російськими окупантами, підприємство значно постраждало:

-В нас було 27 «прильотів» на підприємство. Розбито 1100 вікон. Збитки чималенькі – на сотні мільйонів гривень. Ми тимчасово прибрали орендну плату орендарям, аби вони могли відновити пошкоджене, самі робили те, що могли, – каже член наглядової ради ПрАТ «КСК «Чексіл».

За словами пана Мірко, наразі група компаній «Чексіл» працює лише частково, до того ж на підприємство накладені обмеження, які пов’язані з наявністю росіян у співвласниках, але при цьому не пов’язані з судовими справами: де-факто «Чексіл» наразі може проводити тільки основні платежі – комуналка, зарплата, виплати за судовими рішеннями:

-Текстильне виробництво не працює. Працюють інші речі. Для розуміння: до введення воєнного стану, в нас одна фірма – «Італтекс Меріно» займалася текстилем. Сьогодні вона зупинена. «Чексіл-Автосервіс», який займається здачею майна в оренду – працює. Є інші фірми, які були зупинені до повномасштабного вторгнення й зупинені сьогодні. Можна сказати, в нас наша група компаній працює на 50%: одне стоїть – друге працює, – каже про поточний стан справ Мірко Ванджі. – Всі наші підприємства, пов’язані з росіянами, обмежені у банківських операціях: крім відрахувань у податкову, виплат зарплат й комуналки та погашення банківських кредитів. Це зроблено через рішення Нацбанку – тобто не пов’язано з АРМА та судами. Тож, ми не можемо платити дивіденди: ми маємо виконувати багато судових рішень, за якими з нас стягуються борги.

Як розповідає член наглядової ради, група «Чексіл» має складну структуру й співвласників у різних країнах, а загалом, борги «Чексілу» складають біля мільярду гривень (понад 26 мільйонів доларів США за поточним курсом, – прим.):

-Наша структура – вона велика. Ще у 2000-х роках «Чексіл» вже був розподілений на 13 підприємств. Власники з різних країн. У різних підприємств різні акціонери. Так, мабуть, є кілька відсотків у власності росіян. Але контрольного пакету в росіян немає. Тож, хто захоче мати корпоративні права, але нічим не керувати? – задається питанням пан Мірко. - Ніхто. До того ж в підприємств є борги – приблизно мільярд гривень. Частина – перед європейськими компаніями, частина – перед клієнтами, й частина – перед українськими підприємствами. Забрати все ліквідне й лишити борги – так не буває.

Пам’ятаєте, ми казали, що управляючі, яких має призначати АРМА, отримають винагороду з прибутку від керування заарештованим майном? Тож, якщо група «Чексіл» зараз не генерує прибуток, відповідно, керувати таким майном управляючому, призначеному від АРМА, доведеться безкоштовно. А на це навряд чи хтось піде. До того ж, ми недаремно наводили вище частки у фірмах, які були заарештовані рішеннями судів. Як стверджує Мірко Ванджі, у судових рішеннях є помилки, бо ці частки не завжди збігаються з відсотками, якими у групі «Чексіл» володіли росіяни:

-Є помилка судової системи. Так, це трохи складно, але в нас заарештували більше, ніж належить росіянам – заарештували акції, які не належать росіянам, – стверджує Мірко Ванджі. – Але якщо АРМА буде керувати – вони не можуть керувати чужим. Тому що вони підуть до Національної комісії з цінних паперів, а там їм скажуть: «Як так, у вас тут арешт на 10 % акцій, а в нього (росіянина, – прим.) тут 4%?»

Десь тут у читача (дякуємо вам, що дочитали аж до цього місця) може виникнути чергове питання: «А якщо підприємство у боргах, як у шовках, чи є в ньому сенс та чи зможе воно «випливти» з боргової ями?». Щодо того як група «Чексіл» може вибратися з боргів, Мірко Ванджі каже так:

-Коли закінчиться війна, коли Україна переможе – все порішається. Мабуть, знайдеться акціонер з Італії… Виходи є, але не сьогодні. Тут треба вкладати гроші – 3-4 мільйони доларів, – говорить про бачення виходу підприємств з боргів Мірко Ванджі. –Тоді буде краще. Тому взяти все тільки гарне й залишити все погане – не вийде.

Що у підсумку?

У підсумку історія, яка мала б бути однозначною та переможною, виявилася не зовсім такою. Бо, так, частки співвласників російського «Русского воина» у великому чернігівському підприємстві дійсно заарештовані. Але, якщо вірити представнику «КСК «Чексіл», навіть це зроблено не в тих пропорціях, в яких ці частки росіянам належали.

Й, звісно, нам би хотілося, аби арештована власність росіян працювала на Україну та приносила нашій країні прибуток, тобто допомагала нам усім тих самих росіян перемогти. Проте, схоже, з цим держава в особі АРМА не поспішає, оскільки конкурсу і призначення управителя арештованими активами наразі не відбулося.

Тож з позитивного в цій історії (а завершувати матеріал все ж хочеться позитивно) можна зауважити два моменти: допомога, яку «Чексіл» надав чернігівцям під час облоги, та те, що активи росіян все ж були заарештовані.

А які висновки з цієї історії зробили Ви? Пишіть у коментарях.

Сєргєй Карась
Чернігівська Медіа Група