Новоселівка: як живуть люди у модульному містечку, і кому вже встановили нове житло

Ще лише середина березня, а Любов Грищенко вже порається на своєму городі в Новоселівці, що біля Чернігова. Її великий родинний дім згорів у березні 2022-го. Зараз жінка поки мешкає в модульному містечку. Та на подвір’ї їй нещодавно встановили маленький будиночок, повністю укомплектований усім необхідним для життя. Біля дверей – табличка з написом, що його подарували Брендон та Шарлін Нельсон з США.

Поки що в селі дві такі хатинки. Але цього року американський фонд To Ukraine with Love має встановити ще 35. Також чотири родини отримають більші модульні будинки від нідерландського фонду Open Door Ukraine.

Як живуть люди в модульному містечку “Новоселівка-1”, як деякі з них готуються до новосілля і що згадують про свої домівки у річниці їх знищення – далі читайте у цьому репортажі.

Розчищають фундаменти та чекають новосілля

Зранку в Новоселівці працює будівельна техніка. Дві бригади з маркуванням на жилетах UNDP (Програма розвитку ООН) та From the People of Japan (Від народу Японії) розбирають рештки завалів. У кожній бригаді 3 екскаватори, 2 машини та восьмеро працівників.

Валентин Дунаєв, Фото: Наталія Найдюк

“Ми стартували тут з 24 січня 2024 року”, – розпочинає розмову водій самоскида Валентин Дунаєв. – “Розрівнюємо майданчик, вивозимо будівельне сміття. Розібрати одне подвір’я займає десь три дні, залежно від складності. Потім інші організації встановлюватимуть тут людям будинки. Оцей із синім дахом, наприклад, від фонду Open Door Ukraine”, – продовжує чоловік і показує на дім та інформаційний стенд перед ним.

Охайний біло-синій будиночок стоїть на фундаменті. У ньому житиме Світлана Максименко з чоловіком. Жінка працює продавчинею у ятці біля дому.

“Тут ще тривають роботи. Будівельники щодня приїжджають. У нас в селі поставили чотири такі хатинки і п’яту у Товстолісі. Працює над ними усіма одна бригада... Спочатку був збір людей, у яких зруйноване житло. Приїжджали представники цього нідерландського фонду. Вони розповіли про критерії: житло до 60 квадратів, щоб не було співвласників і документи в порядку…. Нам пощастило, ми підійшли”, – каже Світлана і показує свій новий дім.

Тут дві кімнати, велика кухня, санвузол та коридорчик. Кухонну стінку, холодильник та інші меблі й техніку, а ще внутрішнє оздоблення, за словами жінки, надає французька компанія Leroy Merlin. У будинку є вентиляційна система – те, чого дуже не вистачає у модульному містечку.

“Дім будується, як модульний. А потім його треба буде узаконювати через нотаріуса, БТІ. Газу поки немає: газова служба нарахувала мені за підключення, тільки за роботу, – 117 тис. грн. Ще додатково треба сплатити вартість матеріалів. Де я візьму такі гроші? Опалювати електрикою – не варіант: не витримає напруга, та й дорого. Зараз це питання вирішується на рівні області”, – каже жінка.

За інформацією голови Киселівської ТГ Володимира Шелупця, до якої входить Новоселівка, питанням того, щоби людей безоплатно під’єднали до газопостачання, наразі займається староста села разом з Чернігівською ОВА.

Навіть якщо це вдасться зробити, глобально питання не вирішиться. Тому поки на рівні держави ця проблема не врегульована, люди, які відбудовуватимуть зруйноване житло, мають сплачувати за підключення комунікацій самостійно.

Дім Світлани Максименко згорів 7 березня 2022 року. Про це їй розповіли сусіди, бо жінка на той час уже виїхала з села. Цей будинок дістався їй у спадок від тітки, з родиною вона жила тут з 2014-го.

“Я спочатку побачила відео: люди проїжджали через Новоселівку і знімали. Усе життя згоріло, я довго плакала, не могла отямитися… Потім приїхала сюди: хати немає, саду немає. Один обгорілий стовбур груші стирчав”, – з сумом пригадує Світлана.

Але життя триває. Торік волонтери прислали саджанці дерев, полуниці, квітів. Їх жінка висадила на місці, де був сад. Каже, колись же виростуть…

Світлана Максименко, Фото: Наталія Найдюк

Тепер Світлана Максименко чекає, коли нарешті зможе переїхати з кімнатки на 10 квадратів у модульному містечку до власного дому.

День народження в модульному “гуртожитку”

Зранку в модульному містечку “Новоселівка-1” майже порожньо. Молодші люди на праці, а старші вже на городах та власних подвір’ях, де до повномасштабної війни стояли їхні будинки.

Хоча це місце називають модульним містечком, але насправді воно більше схоже на гуртожиток. Довгий коридор, двері в житлові кімнати на 10 квадратів кожна. В одній такій живуть до чотирьох людей. Кімнати облаштовані двоярусними ліжками, шафами, столами… У блоці є спільна доволі простора кухня, санвузли, душові.

Селяни, які багато десятиліть прожили у приватних будинках, мали власні подвір’я, простір, уже півтора роки тісняться в цих маленьких кімнатках. Людей у блоки заселяли по вулицях. Тому в багатьох ті ж сусіди, що були і до війни. Це дає ніби ілюзію минулого життя.

На кухні в першому блоці метушаться Тетяна Семендяй з мамою Надією Болотовою. В останньої день народження, тож родина готується зустрічати гостей.

Надія Болотова з донькою Тетяною Семендяй, Фото: Наталія Найдюк

З родини у модульному містечку живе лише пані Надія. Тетяна з чоловіком винаймають квартиру в Чернігові. Тільки коли орендодавці повертаються тимчасово додому, то Семендяї переселяються у кімнатку до матері.

“Тут народилася я, моя мама, тут жили мої бабця з дідом... У нас був великий дім на два входи. В одній частині жила наша сім’я з мамою, в іншій – родина тітки. У нас все було добре, але ж війна он що наробила... Зараз мама живе тут, ми навідуємося. Сьогодні їй 73 роки (12 березня – Авт.). Будемо відмічати, чекаємо гостей”, – говорить Тетяна.

Кімната мами Тетяни, Фото: Наталія Найдюк

Жінка працює медсестрою-лаборанткою в Чернігівському пологовому будинку. Початок війни зустріла на чергуванні. Зранку 24 лютого 2022-го додому її забирав чоловік, бо транспорт в село вже не ходив.

“Чоловік одразу казав: давай виїжджати. А я все чекала, думала, пронесе. У нас же поросята, бройлери. Куди то все господарство залишати? Наша хата над дорогою була, фактично на блокпосту. Стріляло кругом сильно. Ми 8 березня у погребі символічно відсвяткували жіночий день, а наступного дня виїхали до тітки чоловіка в Чернігів. Рази три приїжджали ще додому годувати господарство, а потім військові вже не пропустили. 16 березня подзвонила сестра, яка була тоді в Вознесенському, і повідомила, що хата згоріла”, – зі сльозами пригадує жінка.

Тетяна каже, що написала заяву, щоби родині встановили модульний дім від американського фонду To Ukraine with Love. Але чи отримає родина житло, – невідомо.

Річниці знищення будинків

Комендатка містечка Ніна Фесенко практично завжди на місці, адже потрібно вирішувати питання мешканців. Жінка живе в кімнаті модульного містечка з чоловіком. Діти з онуками зараз на квартирах.

“У нас тут у чотирьох модулях живе 221 людина. Кімнати зайняті усі. Цього року в Новоселівці вже встановили два будиночки від американців. Люди тільки зробили запис на згареному подвір’ї, як їх одразу вибрали дві родини в США, щоби профінансувати це житло”, – каже Ніна.

Жінка теж очікує на дім, але не знає, чи оберуть її родину за програмою американського фонду. Вона дуже хоче нарешті з’їхатися і жити з дітьми.

Ніна Фесенко розчулено згадує про свій рідний будинок. 13 березня була друга річниця, як у неї немає дому. А до війни він був великий, барачного типу, поділений на 5 квартир. Свого часу Фесенки прибудували другий поверх та трохи розширили перший. Відтак початкові 39 квадратів перетворилися на 80.

Ніна Фесенко з дочкою Тетяною та онуками Назаром і маленьким Богданом, Фото: Наталія Найдюк

З дому родина виїхала 25 лютого. Потім час від часу навідувалися. Востаннє це було 11 березня 2022-го. За хвилину, як від’їхали, прилетів снаряд на місце, де стояла їхня автівка. Тоді вбило собаку. А за два дні згорів і весь будинок – однотонна бомба впала за 20 м від нього.

Після звільнення області Ніна з чоловіком ходили по квартирам, поки 19 серпня 2022-го в селі відкрили це модульне містечко.

“В таких умовах жити дуже тяжко: усі люди звикли бути самі по собі, а тут дуже поряд усе. У кожного свій характер. Минулої зими, коли вимикали світло, було холодно, всюди конденсат, цвіло все в кімнатах. Цієї зими трохи легше, бо не було проблем з опаленням”, – пояснює Ніна.

Тим часом на кухні жінки пригощають тортом на честь дня народження Надії Болотової. Попри всі труднощі люди вдячні за прихисток, адже орендувати квартиру можуть не всі.

Аби організувати побут, винайняли прибиральницю: жінка приїжджає з Чернігова і приводить до ладу коридори та місця спільного користування. На це скидаються мешканці містечка-гуртожитку. Так само платять заробітну плату і комендантці. Ніна каже, що це символічна сума, але все ж хоча би щось. За комунальні послуги в містечку сплачує громада.

Новоселівка знищена на 80%. Тут повністю зруйновано 150 будинків, пошкоджень зазнали 147.

Олена Бойко живе в модульному містечку сама.

Олена Бойко, Фото: Наталія Найдюк

Вона часто відвідує подвір’я, де колись стояв її двоповерховий будинок. Дуже добре пам’ятає, що і де розташовувалося, як відзначали тут у саду дні народження та інші свята.

“Мій рід звідси. Моя бабуся молодою ще німців тут застала. Мій двоповерховий будинок на 100 квадратів згорів 11 березня 2022-го. Коли я повернулася, то були тільки сходи на другий поверх та літня кухня. Я там іноді ночувала перший час. Зараз живу у модульному містечку. Поки не подавала нікуди документи, побачу, як буде далі. Але, звісно, хочу відбудувати свій дім, аби збиратися тут з дітьми та онуками”, – говорить жінка.

“Заходь і живи”...

На городі, що майже на околиці села, порається Любов Грищенко. Вона втратила багато у цій війні. Дім згорів у березні 2022-го, сама вона отримала поранення. А у вересні того ж року на сході загинув її син Олександр.

Жінка живе в модульному містечку сама. Вона – одна з двох людей, яких обрали американські родини, аби встановити будиночки. Відкриття “модулю” на цьому подвір’ї було на початку березня. Любов Грищенко чекає, коли трохи потеплішає, аби перебратися в новий дім.

Фото: Наталія Найдюк

Будинок має трохи більше 20 квадратів, стоїть на сваях. Всередині все оббито деревом, є витяжка, плита, пральна машина, інша техніка та меблі.

“Навіть рушники кухонні та постільну білизну дали. Я дуже вдячна за це… Мені самій важко. Коли онук приїжджає, то це розрада якась. А так дуже сумую за сином, за нашим минулим життям. Я думала, з часом стане легше, але ні, не стає. Коли працюю на землі, то трохи відволікаюся. Книжки читаю, як є сила. Отак і живемо”, – каже жінка.

Навпроти подвір’я Грищенків уже підготований майданчик і залиті сваї. Схоже, тут встановлюватимуть такий же “модуль”. За словами голови Киселівської ТГ Володимира Шелупця, громада замовила 37 модульних будинків у фонду To Ukraine with Love. Середня вартість кожного помешкання – 30 тисяч доларів. Площа – від 25 квадратів.

“Ці будиночки упаковані всім – від меблів до столових приборів, заходь і живи. Ми понаписували запити на житло для людей усюди, де тільки можна було, в усі фонди. Але наразі поки маємо 4 будиночки від Open Door Ukraine і оці два від To Ukraine with Love. Хочеться вірити, що решту 35 теж встановлять цього року”, – сподівається Володимир Шелупець.

Автор: Наталія Найдюк