14:06, 28 квітня

«Росія хоче знищити нашу сутність»: військовий з Чернігівщини про важливість української у ЗСУ

Командир 210 окремого штурмового полку Павло Куриленко, який родом із Чернігівської області, переконаний: у війську важливо говорити українською, адже мова – частина національної ідентичності, яку намагається знищити ворог.

Він активно підтримує підлеглих у переході на українську і зазначає: опанувати мову – питання часу та бажання. Про це йдеться в інтерв’ю, яке командир дав «Укрінформ».

Павло Куриленко, командир 210 окремого штурмового полку, Фото: Укрінформ

- Російська пропаганда використовує наратив, що більшість військових ЗСУ спілкуються російською, і це, звісно, підхоплюють цивільні, які не хочуть вивчити українську мову. Що можете сказати із цього приводу?

- Російські ІПСО дуже круто працюють, я би, звичайно, всіх їх розстріляв... Вони закинули погані фрази, як-от: «какая разница, на каком языке я защищаю Украину?». Дуже велика, от прямо капець яка велика різниця, якою мовою ти захищаєш Україну. Тому що в отих усіх, хто говорить на «русском языке», мови російської у школі не було. В українській армії ти зобов’язаний спілкуватися українською мовою – це той елемент, який нагадує тобі, що саме намагаються вбити росіяни. Росіяни намагаються вбити в нас культуру, українську сутність. Їм потрібна васальна країна, яка русифікована й виконує виключно функціонал, який надає Російська Федерація...

- Ви завжди були українськомовним?

- Так.

- Звідки ви родом?

- Із Чернігівської області.

- А коли до вас приходять російськомовні військові?

- Я кажу: будемо вивчати українську мову.

- Тобто ви сприяєте цьому?

- Я прямо сприяю цьому. Кажу: вчи українську мову. Приклад: начальник стройової в мене був російськомовний, Тарас, десь 43 роки. Я кажу: Тарасе, будемо вчитися. Він собі дав настанову – скрізь говорити українською. Виявляється, знає не гірше, і йому потрібно було, щоб повністю перейти, пів року, – щоб геть легко на неї перейти. Так само в мене головний сержант – він усе життя російськомовний, але ми поспілкувалися, ну, ти розумієш... Це приклад для всіх. І Міша класно переключився на українську мову, вдячний йому за це. Коли такі люди так роблять, це підтягує. Я готовий сприяти. Потрібно прийняти, що в Україні треба говорити українською мовою, як у Чехії – чеською, у Польщі – польською, у Росії – російською.