Випав імплант, що робити?

Зубний імплантат – це штучний корінь зуба (найчастіше титановий гвинт), який хірургічно вживлюється в кістку щелепи і служить опорою для майбутньої коронки або протезу. Імпланти міцно з’єднуються з кістковою тканиною в процесі остеоінтеграції та за правильних умов здатні функціонувати десятиліттями. Для прикладу, перший у світі пацієнт з сучасним титановим імплантатом (встановленим у 1965 році) користувався своїми імплантами понад 40 років до кінця життя.

В цілому, дентальні імплантати мають дуже високий показник успішності – за даними досліджень, понад 95% імплантів приживаються і успішно служать багато років. Проте імплант може випасти унаслідок певних ускладнень або несприятливих факторів.

Що таке зубний імплантат

Зубний імплантат – це штучний зубний корінь, зазвичай виготовлений з біосумісного титану або його сплавів, який імплантується в кістку щелепи на місці втраченого зуба. Після встановлення імплантату кісткова тканина наростає навколо нього, надійно фіксуючи імплантат в щелепі – цей процес називається остеоінтеграцією. На верхню частину імплантату закріплюється абатмент (перехідник), а вже на нього – штучна коронка зуба або інша протезна конструкція, що заміщує відсутній зуб. Така трьохкомпонентна структура (імплантат–абатмент–коронка) за функціями і естетикою максимально наближена до природного зуба — джерело: mm-dental.com.ua

Надійність імплантів. Сучасні зубні імпланти вважаються довготривалим і надійним рішенням: успішність остеоінтеграції перевищує 90–95% у горизонті 5–10 років за даними багатьох клінічних досліджень. Американська стоматологічна асоціація (ADA) називає дентальні імплантати “золотим стандартом” протезування та зазначає, що за умови належного догляду імплант може прослужити десятки років.

У середньому рівень невдач (відторгнення або випадіння імпланта) складає лише близько 3–5% від усіх встановлень. Водночас імплантація – це хірургічна процедура, і завжди існує певний ризик ускладнень. Імплант може не прижитися або втратити стабільність під впливом ряду факторів, про які йтиметься далі.

Причини випадіння зубного імплантату

Відторгнення або випадіння імпланта означає, що імплантат втратив зв’язок з кісткою і більше не виконує свою функцію опори для зубної конструкції. Це може статися як на ранніх етапах після імплантації (коли імплант не прижився), так і через багато місяців чи років успішної експлуатації (так зване пізнє випадіння імпланта).

Причини подібного ускладнення бувають різноманітні – від медичних до поведінкових. Основні фактори, що можуть призвести до розхитування і втрати імплантату:

• Недотримання рекомендацій лікаря. Порушення пацієнтом післяопераційних приписів – невиконання правил гігієни імпланта, ігнорування прийому призначених ліків (наприклад, антибіотиків або антисептичних полоскань) – значно підвищує ризик інфекції та ускладнює процес загоєння. Неналежний догляд за ротовою порожниною може спричинити запалення ясен навколо імпланта (периімплантний мукозит, що може прогресувати до периімплантиту) і, зрештою, втрату інтеграції імпланта.
• Інфекційні ускладнення. Периімплантит – це запалення тканин навколо імплантату, аналог пародонтиту природних зубів. Інфекція призводить до поступового руйнування кістки навколо імпланта. Якщо кісткова підтримка втрачається, раніше стабільний імплантат починає хитатися і може випасти. За даними Європейської асоціації остеоінтеграції (EAO), своєчасне виявлення і лікування периімплантиту є критично важливим, адже саме він є провідною причиною пізніх невдач імплантів. Наприклад, у різних дослідженнях поширеність периімплантиту через кілька років після імплантації оцінюється від 20% до 50% імплантатів (залежно від критеріїв і груп пацієнтів). Це підкреслює, наскільки важливі профілактичні заходи і гігієна для запобігання втраті імпланта.
• Захворювання та стан здоров’я. Деякі системні хвороби й індивідуальні особливості організму можуть заважати успішному приживленню імпланта. ADA попереджає, що неконтрольований цукровий діабет, аутоімунні розлади чи хронічні інфекції (наприклад, неконтрольований пародонтит) погіршують процес загоєння. Такі пацієнти належать до групи ризику відторгнення імплантів. Куріння також значно уповільнює загоєння та зменшує кровопостачання ясен – у курців частота периімплантиту і втрати імплантів істотно вища (за деякими даними, до 72% випадків периімплантиту припадає на курців, проти ~27% у некурців). Вживання значних доз алкоголю негативно впливає на імунну систему і регенерацію тканин, що теж підвищує ризики. Інші можливі фактори – остеопороз, гормональні порушення, онкологічні захворювання (і променева терапія в ділянці щелеп).
• Механічні перевантаження та травми. Хоча правильно інтегрований імплант за міцністю подібний до здорового зуба, надмірні або раптові навантаження можуть йому зашкодити. До таких ризиків належать травми щелепи (удари, аварії), які зміщують імплантат, та хронічні перевантаження. Наприклад, звичка розкусувати дуже тверді предмети, відкривати пляшки зубами чи розгризати горіхи може поступово послабити фіксацію імпланта.
• Технічні та хірургічні помилки. Випадіння імпланту може бути спричинене й недоліками під час планування або встановлення. Якщо перед імплантацією було проведено неповне обстеження і лікар не врахував, скажімо, недостатній об’єм кістки чи не вилікував наявні інфекції (карієс, гінгівіт тощо), імплантат може не прижитися. Невірна позиція імпланта, перегрів кістки при свердлінні або використання неякісної системи імплантів також здатні викликати раннє відторгнення.
• Індивідуальна непереносимість матеріалу імпланта (надзвичайно рідкісна алергічна реакція на титан чи інші метали) або приховані дефекти самого імплантатного гвинта. Авторитетні виробники імплантів ретельно перевіряють продукцію і надають довгострокову гарантію на кожен титановий штифт, тому виробничі дефекти – велика рідкість. Але якщо імплантат зламався або тріснув під нормальним навантаженням, виробник зазвичай безкоштовно замінює його новим.

Ранні vs пізні випадіння

Причини невдач імпланта часто відрізняються залежно від строку: коли імплант випадає в перші тижні або місяці після операції, переважають хірургічні та біологічні фактори (інфекція, погане загоєння, помилки установки). Якщо ж імплант прослужив рік і більше, а потім раптово втратив стабільність, у переважній більшості випадків проблема криється в периімплантному запаленні і недотриманні пацієнтом правил догляду. Іншими словами, найчастіша причина пізнього випадіння – це накопичення бактеріального нальоту, запалення ясен і руйнування кістки навколо імпланта (через відсутність регулярної гігієни та професійного нагляду).

Дії пацієнта при випадінні імпланта

Якщо випав імплант, важливо діяти спокійно, але без зволікань. Паніка може лише зашкодити – натомість слід виконати такі кроки:

• Збережіть імплантат або деталі, що випали. Обережно вийміть з рота випавший предмет і ретельно огляньте його. Іноді пацієнтам здається, що “випав імплант”, хоча насправді випала коронка або абатмент – верхня частина конструкції. У будь-якому разі збережіть всі компоненти: загублений гвинт, коронку чи сам імплантат – покладіть їх у чистий контейнер. Лікарю буде легше оцінити ситуацію, маючи ці деталі (наприклад, виробник імпланта, тип з’єднання тощо).
• Не намагайтеся повернути імплант на місце самотужки. Категорично не слід пробувати вставити випалий штифт назад в лунку або прикручувати коронку самостійно. Це може спричинити інфікування рани або травмувати оточуючі тканини. Повторну фіксацію або заміну імпланта повинен виконувати лише кваліфікований стоматолог за стерильних умов.
• При зупинці кровотечі і очищенні рота дійте делікатно. Якщо в лунці, де стояв імплант, кровотеча – візьміть стерильний марлевий тампон, помістіть на цю ділянку і м’яко притисніть, прикусіть його. Зазвичай кровотеча помірна і має зупинитися за 5–10 хвилин.
• Негайно зверніться до стоматолога.Якнайшвидший візит до лікаря-імплантолога – головне завдання пацієнта у цій ситуації. Бажано сконтактувати з клінікою одразу, щойно стався інцидент. Поясніть по телефону симптоми (що випало, чи є біль, кров, набряк. Бажано потрапити на прийом протягом перших 24 годин.
• Зберігайте документацію та гарантійні талони. Якщо у вас є паспорт імплантату, гарантійний сертифікат клініки чи інші документи, пов’язані з імплантацією – підготуйте їх до візиту. Це допоможе швидше визначити характеристики імпланту та умови гарантії.

Важливо: У разі появи тривожних симптомів ще до випадіння імпланта (таких як рухомість імпланта, біль при надкусуванні, кровоточивість ясен, набряк чи гній) – не варто чекати, доки імплант випаде. Негайно зверніться до стоматолога при перших ознаках проблеми. Раннє втручання може запобігти повній втраті імпланта.

Юридичні аспекти: гарантії, відповідальність

Гарантія на зубні імпланти – важлива складова, що захищає пацієнта у разі ускладнень. Зазвичай існує дві рівні гарантій: від виробника імплантату і від стоматологічної клініки.

• Виробник імплантів. Надійні виробники (Straumann, Nobel Biocare тощо) впевнені в якості своєї продукції і надають довгострокову гарантію на титанові імплантати – часто пожиттєву або на десятки років. Виробник зобов’язується безкоштовно замінити імплантат, якщо буде виявлено виробничий брак або матеріальний дефект (тріщина, поломка гвинта) за умови правильного використання. Наприклад, якщо імплант зламався під час жування нормальною їжею, компанія постачає новий імплант безкоштовно. Водночас гарантія виробника не покриває випадки, коли причина проблеми – не сам імплант, а обставини його установки чи експлуатації (ускладнення операції, помилки лікаря або недотримання пацієнтом режиму). Тому вступає в дію друга ланка – гарантійні зобов’язання клініки.
• Гарантія від клініки. Стоматологічні клініки, які встановлюють імпланти, часто надають свою гарантію на імплантацію та протезування. Термін і умови гарантії можуть різнитися. Наприклад, деякі клініки пропонують безкоштовну повторну імплантацію в разі відторгнення імпланта на етапі загоєння – за умови, що пацієнт сумлінно виконував усі рекомендації щодо догляду.

Профілактика повторного випадіння імпланта

Щоб мінімізувати ризик того, що новий імплант (або існуючі інші імпланти) спіткає доля попереднього, слід приділити максимум уваги профілактиці. Європейська асоціація остеоінтеграції наголошує, що успіх імплантації на 50% залежить від майстерності лікаря і якості матеріалів, а на інші 50% – від поведінки та догляду з боку пацієнта в довгостроковій перспективі. Ось основні поради, дотримання яких значно підвищить шанси на довготривалу службу імпланта:

• Сувора гігієна порожнини рота. Регулярне та правильне чищення зубів – базова умова довговічності будь-яких імплантів. Після встановлення нового імпланта зазвичай рекомендується використовувати м’яку щітку і звичайну фтористу пасту, очищувати ділянку імпланта двічі на день легкими рухами. Корисно додати до догляду ополіскувачі з антисептичним ефектом (хлоргексидин або спеціальні рідини для імплантів) – особливо в перші тижні після операції. Пам’ятайте, що імплантат не схильний до карієсу, зате вразливий до запалення ясен, тому ключове завдання – контроль зубного нальоту.
• Киньте палити і обмежте алкоголь. Куріння – ворог номер один для імплантів. Смоли і токсини тютюну порушують загоєння і знижують імунний захист ясен. Дослідження підтверджують, що у курців імпланти втрачаються значно частіше, ніж у некурців. ADA і провідні стоматологічні організації радять хоча б на період остеоінтеграції (2–3 місяці після імплантації) повністю відмовитися від сигарет і алкоголю. А найкраще – використати імплантацію як стимул кинути курити назавжди, адже навіть через роки тютюн суттєво підвищує ризик периімплантиту. Алкоголь у великих дозах теж послаблює тканини і імунітет, тому вживати його слід помірно.
• Слідкуйте за своїм здоров’ям. Контроль загальних захворювань напряму впливає на успіх імплантації. Пацієнтам з діабетом необхідно підтримувати нормальний рівень глюкози (під наглядом ендокринолога), щоб рани добре заживали. При остеопорозі – обговорити з лікарем можливу підтримуючу терапію для зміцнення кісток. Уникайте переохолоджень та стресів, особливо поки імплант приживається, адже будь-яке ослаблення організму (застуда, загострення хронічних хвороб) може спровокувати запалення. Збалансоване харчування, достатня кількість вітамінів (особливо A, C, D) та мінералів (кальцій, фосфор) сприяють здоров’ю ясен і кісток.
• Регулярно відвідуйте стоматолога для профілактики.Підтримуючі огляди і професійна гігієна – це те, про що не можна забувати після імплантації. Навіть якщо відчуваєте себе добре і імплант ніяк не турбує, планові візити кожні 6 місяців є обов’язковими. Підтримуюча терапія раз на півроку – це інвестиція у довголіття вашого імпланта.
• Уважно дотримуйтесь післяопераційних рекомендацій. Після встановлення нового імпланта лікар надасть детальні інструкції: які ліки приймати, чим полоскати рот, якої дієти притримуватись. Ці рекомендації варто виконувати неухильно. Наприклад, зазвичай радять м’яку дієту в перші 1–2 тижні (не гризти тверде, щоб імплант не змістився в незажилій кістці). Якщо призначено антибіотик – пройти повний курс, навіть якщо нічого не болить. Утримуватися від активних фізичних навантажень кілька днів, щоб не підвищувати тиск і не провокувати кровотечу. Такі заходи значно підвищують шанс успішного приживлення імпланта на ранньому етапі.
• Забезпечте рівномірне навантаження на імпланти. Якщо у вас встановлено кілька імплантів або комбіновані протези, важливо, щоб протезна конструкція була збалансована. Переконайтеся, що прикус відрегульований: нічого не «б’є» по імпланту надмірно. Якщо здається, що коронка на імпланті занадто висока або заважає – скажіть про це стоматологу для корекції. При схильності стискати зуби від стресу – контролюйте цю звичку або використовуйте захисні капи. Загалом, імплант найбільш “щасливий”, коли працює в умовах, близьких до природних: помірне жувальне навантаження, здорові ясна навколо і відсутність хронічного травмування.
• Вибір кваліфікованої клініки та системи імплантів. Хоч це і не порада власне для пацієнта після факту, але в контексті профілактики повторної невдачі варто згадати. Не соромтеся консультуватися у декількох незалежних фахівців, щоб почути альтернативні думки щодо причин випадіння та плану подальших дій. Переконайтеся, що клініка має достатній досвід у складних випадках, сучасне обладнання (наприклад, 3D-комп’ютерну томографію для планування, можливість навігаційної імплантації). Обговоріть з лікарем, чи варто спробувати імплантат іншого виробника або іншої конструкції (існують, наприклад, імпланти з спеціальним покриттям для швидшої остеоінтеграції, імпланти більшого діаметру для слабкої кістки тощо). Правильний вибір спеціаліста і методики – запорука, що цього разу все пройде успішно.

На завершення слід підкреслити: випадіння імпланта – ситуація неприємна, але розв’язувана.

За статистичними даними, імпланти мають дуже високий відсоток успіху, а невдачі трапляються рідко.

Однак кожен конкретний випадок – це окрема історія, і сучасна стоматологія здатна запропонувати рішення. Головне для пацієнта – зберігати зваженість, тісно співпрацювати з кваліфікованим стоматологом і виконувати рекомендації. Тоді шанси, що новий імплант приживеться і прослужить довгі роки, максимально високі. Авторитетні організації на кшталт American Dental Association (ADA) та European Association for Osseointegration (EAO) сходяться на думці, що за умови належного планування, професійного ведення і ретельного догляду пацієнта дентальні імплантати можуть успішно функціонувати все життя.