О Сергее Сичевском из Чернигова написал журнал «Країна»

Сергій СИЧЕВСЬКИЙ, 41 рік, Чернігів.

У 1990-1992 роках служив у 76-й повітряно-десантній дивізії:


– 30 листопада сидів удома, пив чай. Про розгін Майдану дізнався з новин. Побачив, як добивали лежачих, – питання, бути чи не бути тут, відпало. Досі не розумію, навіщо це було потрібно. У крайньому разі, можна було витіснити студентів щитами. Але в результаті цієї дурості вони спровокували те, що верески про Євросоюз переросли у протест проти влади. І це правильно: кому потрібна така влада?


Зібралися того ж дня, восьмеро людей. За свої гроші взяли квитки на автобус. Багато хто приходить на Майдан, як на якусь розвагу – бо тут весь час танці й спів. Не всі розуміють, що по факту можуть потрапити під «замєс». Тому ми тут: щоб прийняти удар на себе і дати людям можливість піти з Майдану неушкодженими. Зброї у нас немає.


Мені ще ніколи не говорили стільки разів «спасибі» й не тиснули стільки руку, як після того, що ми зробили на Банковій. Інколи аж ніяково.


Учора ввечері з'явилась інформація: з енного міста приїхали енна кількість спортсменів, щоб улаштувати тут бійки. Інформація підтвердилася – наші люди знайшли цих спортсменів, поговорили. Ніч пройшла спокійно.


Народний депутат не може сказати мені: роби те чи те. Ми слухаємо тільки командирів, яких самі обрали. У разі необхідності на Майдан дуже швидко підтягнуться щонайменше 500 афганців. Вони знають, що будь-якої миті їх можуть викликати, й готові до цього.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
45 просмотров в декабре
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии