Как депутаты от Чернигова будут жить на 4,5 тысячи гривен?

Темой номер один в мирной Украине на прошлой неделе стала зарплата народных депутатов. Известный украинский журналист Мустафа Найем, который находится в проходной части списка «Блока Петра Порошенко» и вот-вот должен получить мандат народного депутата, заявил, что на зарплату нардепа прожить в Киеве невозможно.

У возмутившихся читателей к журналисту/депутату сразу же возникло два логичных вопроса. Во-первых, как живут в Киеве на свои зарплаты учителя и медики, например? А во-вторых, зачем он баллотировался в Верховную Раду, если знал (а не мог не знать), что зарплаты там слишком низкие?

Для справки. До лета 2014 года зарплата большинства депутатов (кроме спикера, его заместителей, руководителей фракций и парламентских комитетов) равнялась примерно 17 тысячам гривен (это «грязными» – на руки выдавалась сумма за вычетом налогов). В июле депутаты проголосовали за внесение изменений в бюджет, сократив свои доходы до голой ставки (без всевозможных доплат и надбавок), – чуть более 6 тысяч гривен. Из этой суммы тоже должны быть вычтены налоги.

У сторонников тезисов Мустафы Найема тоже нашлись аргументы. Мол, с такой зарплатой парламентарии, от решения которых часто зависит судьба многомиллионных денежных потоков, будут постоянно пытаться залезть в казну. Тем более что подрабатывать на стороне депутатам категорически запрещено, допускаются разве что гонорары за литературные труды и преподавание.

Итак, кто прав? Те, кто утверждает, что депутаты должны для начала позаботиться о зарплатах обычных граждан и привязать свой доход к, например, учительскому (зарплата депутата равна четырем зарплатам учителя) или средней зарплате по стране? Или те, кто уверен, что нардепы без достойной зарплаты мгновенно сядут на доплаты от олигархов или своих коллег-мультимиллионеров?

Мы узнали, что думают о зарплатах, льготах и вообще об особенном статусе депутатов черниговские победители выборов.

Валерий Кулич, «Блок Петра Порошенко»:

– Якщо ми хочемо, щоб будь-якого чиновника чи депутата не звинувачували в корупції, його робота повинна достойно оплачуватись. Проте на сьогодні в Україні завелика кількість чиновників, які лише споживають і нічого не створюють. В Україні повинна бути невелика кількість ефективних та високооплачуваних чиновників.

Зарплата народного депутата повинна бути достатньою як для його проживання, так і для виконання ним своїх обов’язків. Адже сьогодні до Верховної Ради потрапили представники різних верств населення, для більшості з яких основним доходом буде заробітна плата.

Якщо ми хочемо, щоб депутат ефективно виконував свої функції, а саме: тримав громадську приймальну, працював на окрузі, то його робота повинна відповідно оплачуватись. Проте, якщо депутат не буде виконувати покладених на нього обов’язків, то громада повинна мати право його відкликати.

Анна Романова, «Самопоміч»:

– Я ще навіть офіційно не стала народним депутатом, тому будь-які розмови про зарплату вважаю завчасними. Взагалі мені здається, що галас стосовно висловлювань щодо низької зарплати здійняли ті антинародні «грошові мішки», які рвуться у парламент заради недоторканості, кришування корупційних схем та лобіювання інтересів власного бізнесу.

За великим рахунком їм зарплата взагалі не потрібна, але вони пішли далі – використовують цю тему задля відволікання уваги від більш нагального – війни, зняття депутатської недоторканості та антикорупційних законів.

Я вважаю, що оплата праці на рівні 6 тисяч (на руки – 4,5 тисячі) парламентаря, який не має тіньового бізнесу та не краде, низька. Так само як і принизлива на сьогодні оплата праці медиків, освітян, військових, держслужбовців у нашій країні. Але я чудово розуміла, на що йду, тому треба багато працювати, щоб рівень доходів усіх верств населення почав зростати.

Олександр Кодола, «Народный фронт»:

– Я не вважаю зменшення заробітної плати депутата великою проблемою. Я і сьогодні як перший заступник голови обласної ради отримую не набагато більше. А головне те, що переважна більшість людей заробляє ще менше. Тому і народні депутати, тим більше в умовах війни, повинні бути солідарні з народом, який їх обрав.

Владислав Атрошенко, «Блок Петра Порошенко»:

– Я розумію актуальність цього питання для ряду новообраних народних депутатів і вважаю, що державні службовці повинні отримувати гідні зарплати. Але сьогодні, коли більшість населення країни перебуває на грані виживання, питання заробітних плат народних депутатів – не першочергове, яке потрібно вирішувати владі. Тому я не збираюся голосувати за збільшення депутатських зарплат.

Валерий Давыденко, «Заступ»:

– Особисто я вже вирішив, що свою зарплату депутата я буду віддавати на благодійні цілі. Я маю певні заощадження, на які зможу прожити. Що стосується депутатських зарплат, то не вважаю за потрібне їх підвищувати. 90%  депутатів - це не бідні люди, проживуть і так. Я буду голосувати проти підвищення зарплат депутатів. 

Льготы

Еще раньше, в феврале 2014 года, депутаты пересмотрели список положенных им льгот. Лишили себя матпомощи (две зарплаты) на оздоровление, компенсации затрат, связанных с поездкой на работу, и ряда других.

В то же время сегодня парламентарии кроме зарплаты могут рассчитывать на такие бонусы:
• ежемесячная компенсация аренды жилья или съема гостиничного номера (только для тех, кто проживает дальше 30 км от Киева);
• средства, которые ежемесячно выдаются каждому народному депутату для проезда по территории страны (взамен бесплатного проезда);
• деньги на зарплаты четырем помощникам;
Как быть с ними?

Валерий Кулич, «Блок Петра Порошенко»:

– Я за скасування всіх пільг. Народний депутат України не повинен відрізнятися від будь-якого громадянина України. Я винайматиму житло в Києві, тому що являюся чернігівцем, і не планую змінювати місце проживання, оскільки воно мене влаштовує.

Анна Романова, «Самопоміч»:

– Як на мене, будь-які пільги – це елемент приниження людини та тримання її постійно «на гачку». Хочеш пільгу – прийди вклонися, напиши заяву, стань у чергу... Краще зробити, як у розвинутих країнах – підняти офіційну зарплату і зняти всі пільги. Все відкрито, прозоро і без зайвих маневрів для маніпуляцій людською гідністю.

Олександр Кодола, «Народный фронт»:

– Мене цікавить лише проживання, тому що у мене немає житла в Києві, і необхідно знімати кімнату в отелі або квартиру. І заробітної плати народного депутата для цього не вистачить. Тому це і не є пільгою – просто повинні бути відповідні умови для роботи у Верховній Раді.

Владислав Атрошенко, «Блок Петра Порошенко»:

– У депутатів не повинно бути пільг. Я взагалі виступаю за серйозний перегляд всієї системи пільг у країні та виступаю за їх монетизацію. Держава не повинна дотувати багатих, потрібно переходити до адресної підтримки тих, хто її потребує. Щодо мене, то я винаймаю квартиру в Києві, де під час виконання депутатських обов'язків, не пов'язаних із роботою в окрузі, живу разом із донькою, яка вчиться на першому курсі.

Валерий Давыденко, «Заступ»:

– Вважаю за необхідне відмінити всі пільги для депутатів. Якщо подивитися декларації депутатів - то впадає в око шокуючий факт. Депутати декларують доходи по декілька мільйонів на рік, будинки по 500-600 квадратних метрів і при цьому не гребують отримувати матеріальну допомогу по 32 000 гривень! Це аморально. Всі депутатські пільги необхідно скасувати. 

В мене є квартира в Києві, буду жити там. Практику отримання службових квартир, які потім опиняються приватизованими, вважаю ганебною і злочинною. Я ні на які службові квартири претендувати не буду і буду голосувати проти їх виділення будь-кому. 

Неприкосновенность

Вопрос депутатской «особенности» перед законом поднимается с завидной регулярностью уже лет 15. Но пока что ничего не изменилось. Остается верить, что нынешний созыв Верховной Рады ликвидирует неприкосновенность. Депутаты от Чернигова намерены это поддержать.

Валерий Кулич, «Блок Петра Порошенко»:

– Я за скасування депутатської недоторканості і вважаю, що жодна категорія населення України не потребує особливого статусу. Ми всі громадяни України і повинні мати рівні права згідно з Конституцією України. Це моя принципова позиція.

Анна Романова, «Самопоміч»:

– Для партії «Об'єднання Самопоміч» зняття депутатської недоторканості є принциповим. Звичайно, я буду голосувати за цей важливий закон.

Олександр Кодола, «Народный фронт»:

– Про депутатську недоторканість мене запитували на переважній частині моїх зустрічей з виборцями. Я виступаю за ліквідацію депутатської недоторканості. Мені особисто вона непотрібна. Тому що я проста людина, завжди був і є з людьми. Я буду голосувати за ліквідацію депутатської недоторканості.

Владислав Атрошенко, «Блок Петра Порошенко»:

–Я готовий підтримати законопроект про скасування депутатської недоторканості. Сподіваюся, лідери політичних партій, які обіцяють на всіх виборах її скасувати, нарешті зроблять це. Особисто мені така недоторканість непотрібна, і триматися я за неї, як і за будь-які пільги не збираюся.

Валерий Давыденко, «Заступ»:

– Мені депутатська недоторканість не потрібна. Буду голосувати за її відміну. Більше того, буду ініціювати посилення підзвітності депутатів громадам, які їх обрали. Якщо депутат не звітує, не виконує наказів виборців, не працює на окрузі - громада повинна мати простий механізм відкликання депутата. Не можеш працювати на благо виборців - складай мандат! 

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)