«Один в каное» выступит в Чернигове

Два фестиваля:  «Республіка» ( Каменец- Подольский) и «Зелена Сцена» ( Чернигов) объединились, чтобы 4 апреля представить прекрасный коллектив из Львова «Один в каное».

Выступление начнется в ближайюшую субботу в 20.00 в Concert Hall ECHO (ул. Пятницкая, 50). В его рамках организаторы фестивалей расскажут о творческих планах на нынешний сезон. Приятное общение и хорошая музыка гарантирована.

Билеты можно купить в Concert Hall ECHO. График работы концерт-холла:

Вт. - Чт. : з 12:00 до 01:00
Пт, Сб.:  з 14:00 до 04:00
Нд. :  з 14:00 до 01:00

Телефон для справок: (050) 465-01-44

А пока познакомьтесь ближе с солисткой группы «Один в каное» Ириной Швайдак через ее интервью изданию «Збруч».

Ірина Швайдак: «Я люблю вихоплювати метафори»

Ми часто вибудовуємо собі уявні образи улюблених музикантів. Слухаємо, моделюємо персонажа, захоплюємося ним, іноді навіть закохуємося, не віримо, що це може бути лише медіаобраз. Так простіше і навіть цікавіше.

Чи варто думати про гру на публіку та іншу театральність, якщо все одно отримуєш від музики те, чого потребуєш?.. Про те, як музикантові не загубитися у своїй публічності, а також про важливі досвіди, музичні впливи та джерела мотивації розповіла «Z» вокаліста молодого, але вже досить відомого львівського гурту «Один в каное» Іринка Швайдак.

- Ти вчилася на літературній творчості. Розкажи, будь ласка, про свої університетські часи: коли заспіване слово стало для тебе точнішим та ближчим, ніж промовлене, записане?

- Це десь на третьому курсі сталося. І то дуже випадково. Мені захотілося навчитися грати на гітарі, а музику я з дитинства любила, ходила в музичну школу, грала на піаніно.

Коли вступила до університету, відчула, що музики мені бракує. Тоді взяла до рук гітару, а гітара потягнула за собою слово. Не знаю, звідки, просто в один момент вигулькнуло.

Думаю, це таки з дитинства. Коли мені було десять років, я грала на піаніно і складала драматичні слова досвідченої сорокарічної жінки (сміється). Але це було несерйозно, у мене не було оточення вдома чи серед друзів, яке могло би сказати, що в тих мелодіях щось є. Я не мала від чого відштовхнутися, аби зрозуміти, що з того можна щось розвивати.

Вже в університеті я почала грати на гітарі, наважилася заспівати перед групою. Одногрупники мені сказали: «Тут щось є». Саме вони вселили мені віру та впевненість.

- Зараз ти трактуєш свої тексти як вірші чи як слова до музики? У тебе все починається зі слова чи з мелодії?

- Перші пісні – це тексти, які я мала покласти на музику. Вони не були закінчені. Це були уривки, які мені хотілося музично оформити. Потім вони дописувалися. А зараз це одночасний процес.

Може навіть швидше мелодія, до якої приходить текст. Швидше навіть ідея тексту, яку пробуєш обіграти. Вже інше питання, вдається це мені чи ні. Я б не застосовувала до моїх текстів слово «поезія». Для мене це надто голосно.

Ще в університеті, коли я пробувала писати якісь вірші, розуміла, що це не матиме літературної цінності. Мені здається, я непогано відчуваю, хто пише добре, талановито, а хто – ні. Те, що я пишу, було трошки «недо». Чогось там не вистачало. А мені подобається, коли ти не можеш взагалі подібного знайти в літературі, коли немає з чим порівняти. Або щось таке, що стає основою течії.

Я згідна з тим, що в наших текстах є поезія. Вона виникає як блукаючий корабель. Тобто ідуть звичайні пісенні рядки – і тут раптом з’являється щось таке, що тебе зачіпає. Але самі по собі тексти без музики не є цілісними.

Тому я називаю їх «текстами». Це навіть не співана поезія. Мені здається, коли вмикаєш музику «Один в каное» і вмикаєш, наприклад, «Плач Єремії» на слова Грицька Чубая, різниця дуже відчутна – де поезія, а де музика.

- Тобі подобається співана поезія?

- Не фанат. Я взагалі не є великим фанатом поезії. Як така вона мені подобається, але якщо говорити про конкретних авторів, так як люди іноді захоплюються…

У мене усе дуже розмите. Я люблю вихоплювати метафори, уривки. Десь почую гарну фразу, і можу жити нею цілий день. А через два дні забуваю, хто її сказав.

- Музикант має більший стосунок до публічності, ніж будь-який інший митець. Як ти думаєш, артист повинен бути в центрі уваги, чи він має дистанціюватися від твору, який пропонує як певний мистецький продукт?

- Кожен обирає найкомфортніший для себе шлях. Є люди, які по суті своїй публічні, яким приємно знаходитися в галасливій компанії, вони притягують до себе. А є такі, які заходять у заклад і шукають куток, де можна сісти до усіх спиною.

Не знаю, як далі складеться моє життя, але та публічність, яка є зараз, в порівнянні з тими масштабами, які можуть бути, – досить маленька. Хоча й така є для мене не є дуже привабливою. Але в деякі моменти я розумію, що вона може принести користь, якщо спрямувати її в потрібне русло, і використовую її.

Публічність як увага з боку незнайомих людей робить мене скутою. Мені приємніше бути наодинці, або з людьми, яких я добре знаю. Комфортніше. Важливо розмежовувати образ митця і те, що він творить. Яскравий персонаж привертає увагу, але доки я не почула його, мені важко сказати щось, я не роблю висновків наперед.

Що стосується гурту «Один в каное», то ми не робимо акценту ні на тіло, ні на зовнішній вигляд. Зовнішність не має першочергового значення для музиканта

- Що дає тобі участь у групі?

- Для мене то засіб самореалізації. В музиці я реалізована – в тому розумінні, що відчуваю: роблю те, що мені виходить, подобається, що я хочу робити далі, і що для інших людей також має цінність. Для мене то дуже важливо.

Тут знаходять вихід мої емоції – часто негативні. Це засіб спрямування емоційного світу. От я ніби спокійна натура, але ж ніхто не знає, що у мене всередині. Я не вмію яскраво виражати це назовні, тому роблю це через музику. Через пісні усе це з мене виходить.

Коли пісня написана, перший стан – стан внутрішньої чистоти і спокою. Приємне відчуття того, що ти пуста і можеш запускати туди щось інше.

- Як ти змінюєшся завдяки музиці?

- У мене змінюються тексти. Зараз у нас є практично цілий незаписаний і незаспіваний альбом, якого ми нікому не показуємо. Це нові пісні, ще ніде не презентовані. Вони інші. Вони доросліші, мені здається. Це означає, що ми теж виросли. Стали старшими, мудрішими, сумнішими. Хто би що не казав, а роки в своїй філософії радості не додають. Може навіть не суму додають, а задуми.

Тієї кількості пісень, яка у нас є, вистачить на два альбоми. Майже тридцять пісень. Але цей третій альбом, який ще не презентовано, ми хочемо зробити абсолютно новим. Ми працюємо над звучанням, може, додамо чогось нового, бо пісні поки в сирому варіанті.

Наразі той мінімальний склад, який ми маємо, нас повністю влаштовує. У нас акцент не на музичних витребеньках. Якщо подивитися на структуру пісні, то програшів майже немає. Постійно слова, слова.

У мене виникали навіть конфлікти із музикантами – я прошу довше програш грати, чи пізніше закінчувати пісню, а вони кажуть «ні, має бути отак!». І я їм довіряю, хоча мені хотілося би трохи більше передихнути.

- Чого ти шукаєш в своїй улюбленій музиці? Яку музику особисто ти любиш?

- Я люблю абсолютно різну музику, для мене має значення не стиль, а те, який у мене сьогодні настрій. Не можу перерахувати в іменах тих людей, якими я захоплююся. Я вириваю з контексту.

Люблю трошки того, трошки того… У мене крутяться в голові пісні, а я навіть не знаю, хто їх виконує. У школі я дуже любила «Бумбокс», старий «Океан Ельзи». Та напевно те, що подобається усім.

- На ваших мережевих сторінках прихильники пишуть, що знаходять у вашій музиці щирість, відвертість. А де ти для себе шукаєш цю щирість? Що надихає Іру Швайдак?

- Щодо щирості, правдивості – можу назвати Маркеса, він мені подобається. Окрім його ідеї самотності, яка мені дуже близька, мені подобається те, що він свою поезію бере не згори, а знизу. Це коли щось красиве шукають в болоті. Такий натуралізм, як на мене, дуже поетичний.

Хоча коли я перший раз його читала десь на другому курсі університету, він видався мені брудним. Відклала. А потім через кілька років знову взяла ту книжку і була дуже здивована. Я, певно, змінилася, тільки не знаю, в який бік. Коли згадую Маркеса, з’являється на диво добре відчуття.

Збруч
Ирина Швайдак "Один в каное" Concert Hall ECHO концерт "Зелена сцена"
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
73 просмотра в сентябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует
Общество
Проблема безпритульних кішок та собак є наболілою для Чернігова. Від такого сусідства страждають люди. Ще постає й питання іміджу міста. Іноземні туристи неодноразово висловлювали своє обурення щодо великої кількості безпритульних тварин на вулицях обласного центру Сіверщини. Цього року чернігівці мають можливість посприяти покращенню ситуації, віддавши свій голос у Бюджеті участі – 2019 за проект № 78 «Стерилізація безпритульних тварин».  Це – потрібно Гр...
Политика
19 вересня, з робочим візитом до Чернігова приїхали керівники партії «Основа». Під час прес-конференції лідер партії Сергій Тарута та голова «Основи» Андрій Ніколаєнко представили медійникам Андрія Дуплечева, який віднині є головою партії «Основа» в Чернігівській області. На Чернігівщині Сергій Тарута не вперше. Щоправда, попередні візити стосувалися більшою мірою культурологічних питань. Так, наприклад, депутат раніше долучався до відновлення історичних п...
Спорт
Менеджмент чернігівської "Десни" організовує безкоштовний виїзд вболівальників до Києва, на матч проти "Динамо". Про це повідомляє прес-служба ФК "Десна". "В неділю, 23 вересня, Десна проведе черговий матч УПЛ, цього разу в столиці, на полі НСК Олімпійського. Матч, безумовно, цікавий і викликає великий інтерес у вболівальників. Тому клуб вирішив піти на зустріч нашим вболівальників, і організовує виїзд на матч Динамо - Десна", - зазначається у повідомленні...
Криминал
Сегодня, 21 сентября, в Чернигове по ул. Текстильщиков внимание экипажа патрульных привлек мужчина, который, увидев полицейских, выбросил какой-то сверток и начал убегать. Об этом сообщает Высокий Вал, ссылаясь на соцсообщество "Чернигов Оперативный".  Догнав мужчину, стало понятно, чего же бежал: в свертке находится наркотическое вещество - каннабис, а сам мужчина уже полтора года числится в активном розыске за то, что уклоняется от исполнения приговора с...
Политика
У Деснянському територіальному центрі надання соціальних послуг свято — нарешті можна відправляти на пенсію свою «ластівку» — ВАЗ 2107, яка відслужила свої 15 років. «Жигулі» замінить незвичайний автомобіль, розроблений під потреби підопічних терцентру. Він має спеціальний висувний пандус, яким дуже зручно рухатися навіть на інвалідному візку, а також спеціальні ремені безпеки, які надійно фіксують візок. Поруч є місце для супровідника. Це перший сертифіко...
Общество
О том, что троллейбусы №3 (Автозавод - ж/д Вокзал) и №5 (Старая Подусовка - Вокзал) возвращаются на привычный маршрут сообщает в Фейсбуке коммунальное предприятие «ЧТУ». Ранее сообщалось, что маршруты были изменены путем проведения второго этапа гидроизоляции перекрытия подземного перехода на перекрестке проспектов Мира и Победы, около гостиницы "Украина".
Общество
Менським ВП ГУНП в Чернігівській області розшукується безвісти зниклий Сесь Олександр Михайлович, який 06.08.2002 близько 09:00год. пішов з дому і до цього часу не повернувся. Про це пише прес-служба органу на сторінці в Facebook. Сесь Олександр Михайлович, 20.10.1984 року народження, уродженець с.Грабівка Куликівського району Чернігівської області, мешканець смт. Березна, Менського району Чернігівської області. Відомості про зниклого: Сесь Олександр Михай...
тест
До дня міста редакція 0462.ua вирішила перевірити, наскільки добре наші читачі знають історію міста та його архітектурних пам'яток.
Общество
На 90-му році життя помер Віталій Андрійович Масол – відомий державний діяч і політик. Про це повідомив заступник голови облради Арсен Дідур на своїй сторінці в ФБ. "Мудра, високопрофесійна і щедра душою людина, яку я особисто знав і поважав" - зазначає Дідур. Віталій Масол - уродженець села Олишівка Чернігівського району, почесний громадянин Чернігівської області, політик, який двічі очолював український уряд: протягом 1987 - 1990 років та з червня 1994-г...